Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

Вісім українок потрапили до списку «100 жінок 2022 року» від BBC. Хто вони

Опубліковано

Вісім українок увійшли до списку «100 жінок 2022 року» за версією BBC. Серед них – парамедикині, активістки та перша леді України.

Про це повідомили на сайті ВВС.

«Список відображає роль жінок у конфліктах в усьому світі у 2022 році – від протестувальниць, які сміливо вимагають змін в Ірані, до жіночого обличчя війни та опору в Україні. Цього року вперше ми попросили учасниць “100 жінок” минулого року запропонувати тих, хто, на їхню думку, мав увійти до списку-2022», – розповідають організатори.

Серед сотні жінок 2022 року – вісім українок. Це перша леді Олена Зеленська, парамедикиня та нардепка Яна Зінкевич, математикиня Марина Вязовська, педіатриня Ірина Кондратова, правозахисниця Олександра Матвійчук, парамедикиня Юлія Паєвська, журналістка Крістіна Бердинських та захисниця прав людей з інвалідністю Юлія Сачук.

Олена Зеленська, перша леді

Після повномасштабного російського вторгнення вона використала свій статус, щоб показати страждання українського народу, ставши першою дружиною іноземного президента, яка звернулася до Конгресу США. Зараз вона зосереджена на підтримці психічного здоров’я дітей і сімей, травмованих війною.

«Жінки взяли на себе навіть більше обов’язків, ніж у мирний час… Жінка, яка пережила це (війну), ніколи не зробить крок назад. І я впевнена, що наша внутрішня впевненість буде рости», – Олена Зеленська.

Яна Зінкевич, парамедикиня

“Госпітальєри” – волонтерська фельдшерська організація, що рятує життя на передовій. На чолі з Яною Зінкевич вони евакуюють людей з поля бою. Зінкевич стала медичною волонтеркою після закінчення школи, а у 2014 році на початку воєнних дій в Україні заснувала медичний батальйон.

Вона особисто вивезла в безпечне місце 200 поранених солдатів. Її команда продовжує надавати першу медичну допомогу пораненим військовим і мирним жителям, проводить медичну підготовку, здійснила близько 6 тисяч евакуацій. 27-річна Зінкевич також є однією із наймолодших депутатів українського парламенту та очолює підкомітет військової медицини.

Марина Вязовська, математикиня

Українська математикиня, яка цього року стала лише другою жінкою в історії, яка виграла престижну медаль Філдса, яку часто називають Нобелівською премією з математики й вручають кожні чотири роки. Марина Вязовська отримала нагороду за роботу над 400-літньою головоломкою й розв’язала задачу, як найефективніше упакувати сфери у восьмивимірному просторі.

Вязовська є професоркою і завідує кафедрою теорії чисел в Інституті математики у Швейцарському федеральному технологічному інституті в Лозанні (EPFL).

Ірина Кондратова, педіатриня

Попри постійні обстріли, лікарка Ірина Кондратова та її команда продовжували невтомно піклуватися про вагітних жінок, новонароджених та матерів у Харківському обласному перинатальному центрі. Вони облаштували пологову палату в підвалі лікарні та ризикували життям, щоб залишитися в реанімації з немовлятами, яких неможливо було перемістити, навіть коли лунали сирени повітряної тривоги.

Як керівниця центру, лікарка Кондратова в березні від Девіда Бекхема доступ до його сторінки в Інстаграмі, щоб публікувати інформацію про проблеми, з якими вони стикаються. Її команда з 2014 року надала медичну та психологічну допомогу понад 3 000 жінок з Луганщини та Донеччини.

Олександра Матвійчук, юристка з прав людини

Протягом 15 років Олександра Матвійчук очолює Центр громадянських свобод (ЦГС), який став одним із лауреатів Нобелівської премії миру 2022 року за роботу з документування воєнних злочинів Росії після повномасштабного вторгнення в Україну.

ЦГС продовжує спадщину українських дисидентів 1960-х років, зосереджуючись на правах людини. У 2014 році Центр став першою правозахисною організацією, що вирушила до Криму, Луганська та Донецька для документування воєнних злочинів. Тепер вони вимагають створення міжнародного трибуналу для розслідування ймовірних порушень Росією прав людини в Чечні, Молдові, Грузії, Сирії, Малі та Україні.

Юлія Паєвська, парамедикиня

Відома українська цивільна парамедикиня і засновниця добровольчого медичного підрозділу “Янголи Тайри”, який врятував сотні поранених мирних жителів і військовослужбовців. Юлію Паєвську, більш відому як Тайра, захопили російські війська у березні, коли вона допомагала евакуювати мирних жителів з Маріуполя.

За допомогою натільної камери вона задокументувала роботу своєї команди в обложеному місті, і кадри згодом передали ЗМІ. Після свого звільнення через три місяці Паєвська розповіла про суворі умови та жорстоке поводження, з якими вона зіткнулася в полоні, назвавши своє ув’язнення “пеклом”.

Крістіна Бердинських, журналістка

Під час війни в Україні відома журналістка Крістіна Бердинських подорожувала країною і робила репортажі з регіонів, які зазнали обстрілів з боку Росії. Деякі з її матеріалів були зосереджені на повсякденному житті в місті, охопленому війною.

Вона народилася в Херсоні й 14 років працювала політичною журналісткою у Києві, зокрема в журналі “НВ” та різноманітних теле- та радіопроєктах. Вона створила e-People, проєкт у соцмережах про учасників Євромайдану в Україні, який згодом став книгою.

Юлія Сачук, захисниця прав людей з інвалідністю

Українська правозахисниця Юлія Сачук очолює громадську організацію жінок з інвалідністю Fight For Right (“Боротьба за право”). Вона була серед тих, хто екстрено реагував на вторгнення Росії в Україну, цілодобово співпрацювала з міжнародними організаціями над координацією планів евакуації, щоб врятувати життя тисяч українців з інвалідністю.

Сачук прагне розширити можливості дівчат і жінок з інвалідністю брати участь у прийнятті рішень. Вона бере участь у програмі Leader Europe Фонду Обами, була лауреаткою Національної премії з прав людини 2020 року та є кандидаткою від України в Комітеті ООН з прав людей з інвалідністю.

Нагадаємо, український письменник та волонтер Сергій Жадан потрапив до трійки культурних діячів року за версією німецького видання Frankfurter Allgemeine Zeitung.

Фото: bbc.com.

Суспільство

Рух «Єдині» запускає новий курс з переходу на українську мову

Опубліковано

Для усіх охочих відкрита реєстрація на 25-й курс із вивчення української мови від руху «Єдині».

Про це повідомляє  Київська міська державна адміністрація.

«Сьогодні, 6 травня, стартують базовий курс підтримки для новачків у переході на українську та складніший, поглиблений граматичний курс від всеукраїнського руху «Єдині». Амбасадором 25-го курсу став Євген Кот, зірковий хореограф і режисер-постановник», – йдеться в повідомленні.

Тривалість кожного курсу – 28 днів. Долучитися можна з будь-якої точки світу.

Навчання повністю безоплатне. Реєстрація – на сайті.

Як зазначають у КМДА, 20 квітня «Єдині» відсвяткували другу річницю з дня заснування. За цей час відбулось понад 7 800 зустрічей розмовних клубів української мови, до проєкту долучились 500 волонтерів.

Читайте також: Укрзалізниця приготувала Великодні обіди для Харківщини – фото

Наразі в межах проєкту щотижня відбувається 55 розмовних клубів на тиждень.

Наступна мета «Єдиних» – допомогти 1 000 000 земляків опанувати мову.

Нагадаємо, у Києві відбудеться виставка, присвячена культурній спадщині європейських країн на сході України.

Фото: Укрінформ

Читати далі

Суспільство

Стало відомо, скільки сімей отримали кредити на житло за програмою “єОселя”

Опубліковано

9 757 родин отримали кредити на суму понад 15,2 млрд грн у рамках урядової програми єОселя з моменту її старту. За минулий тиждень видано 264 кредити на загальну суму 467 млн грн.

Про це повідомляє Урядовий портал.

Серед отримувачів:

● 124 військовослужбовці та силовики;
● 23 педагоги;
● 17 медиків;
● 1 науковець;
● 81 родина без власного житла;
● 9 ВПО;
● 9 ветеранів.

Читайте також: Google запускає додаткову програму грантів для українських стартапів на 10 мільйонів гривень

Про проєкт

єОселя – нова програма доступного кредитування житла, ініційована Президентом України.

Кредитування

  • Пільгова  ставка на весь термін  кредиту —  3%
  • максимальний строк кредиту — 20 років
  • мінімальний початковий внесок — 20%
  • кредитують банки-учасники програми: Ощадбанк, ПриватБанк, Глобус Банк, Укргазбанк, Sky Bank

Нагадаємо, британець українського походження проїде на велосипеді 7 тис. км для допомоги дітям в Україні.

Фото: єОселя

Читати далі

Суспільство

Вільне для вільних: зооволонтерка з Бахмута евакуювала понад 150 собак (ВІДЕО)

Опубліковано

Зооволонтерка Марина Шажко отримала Всеукраїнську зоозахисну премію від UAnimals. Це відзнака для людей, які самовіддано рятують тварин і дбають про них. Інакше про Марину й не скажеш, адже понад 10 років вона разом з подругами рятувала собак Бахмута, потім евакуювала їх на Дніпровщину, а тепер будує притулок з нуля. Як одна собачка змінила життя Марини, евакуацію та мрії на майбутнє, дивіться в новому випуску ШоТам.

“Шістьох, на жаль, ми так і не знайшли. Я про них постійно думаю та згадую. Це біль на все моє життя. Я Шажко Марина, народилася у місті Совєцьк Калінінградської області. Коли мені було пів рочку, ми повернулися на Донеччину. І мама обрала місто Бахмут – тоді він був Артемівськ. Там я вже росла. До 16 років у мене не було тварин. Коли мені було 16 до мене у вікно залетів папуга. Моя бабуся навчила його розмовляти, і він дуже любив говорити “Марішка, вчи уроки!” Після папуги був котик, а потім вже була собака. І з цієї собаки – Бобочка її звали, саме із неї почався мій шлях до зооволонтерства.

Це був 2009 рік, і в нашому місті міська влада боролася з безхатніми тваринами, шляхом кривавих відстрілів. Ми знали, що кожного понеділка та четверга, їздить машина, і люди, які у ній, вбивають місцевих тварин. Кожен понеділок і четвер, коли їздила така машина, я прокидалася о 4 ранку та дивилася, якщо ця машина буде їхати, то я буду бігти на вулицю і рятувати нашу Бобочку”, – згадує Марина.

Одного понеділка Марина таки врятувала собаку та забрала її додому. А у 2011 році жінка створила притулок для тварин “Лада”. Коли у 2014 році почалися обстріли, були проблеми зі світлом.

Читайте також: Квітуча історія захисника України з Одеси (ВІДЕО)

“Ми знаходилися на території комунального підприємства. Був перевищений ліміт використання електроенергії і світло відключили. Так 3.5 роки ми були без нього. Ми з ліхтарями робили усю роботу: обробляли тварин, лікували їх, годували”, – каже волонтерка.

Щойно Марині з волонтерами вдалося налагодити життя притулку, почалося повномасштабне вторгнення.

“Ще коли був перши приліт, це було 1 серпня, ми почали шукати територію. Наша волонтерка Ольга евакуювала свою родину у Вільне. Я їй зателефонувала і попросила її, щоби вона звернулася до сільського голови з проханням щось знайти тут. Ольга пішла до сільського голови, і він запропонував оцю територію, але оренда території – 15 тисяч гривень. Ми розуміли, що це дуже дорого. Наприкінці серпня був ще один приліт біля нашого майданчика і тоді уламки пролетіли через увесь майданчик і впав у будучку нашої твариночки – собачки Дади. Я для себе зрозуміла, що це знак. Наступного дня я зателефонувала власнику цієї території. Сказала, що ми згодні на 15 тисяч гривень, і ми будемо вивозити тварин, – згадує зооволонтерка.

Дівчата знайшли волонтерів і за один день евакуювали усіх тварин.

“Я виїхала із першою партією тварин, і вже тут на місці, ми їх розташували. Це був дуже важкий день”, – розповідає зооволонтерка Людмила.

“Ми вигрузили усіх собак, то ми видихнули з полегшенням. Бо забрали всіх. У нас зараз більше 200 тварин, це 145 тварин, які ми вивезли з Бахмута, і 60 тварин ми прийняли із зони бойових дій – це Донеччина, Харківщина, Херсонщина. Зараз у нас будується медичний кабінет, для того, щоби ми мали можливість лікувати тваринок. Також у нас в планах є побудувати вигульний майданчик. Після війни я хочу об’їхати кожне місто та кожне селище нашої України”, – підсумовує Марина.

Нагадаємо, у Бразилії подружжя українців створило понад 120 тисяч писанок за 40 років.

Фото: ШоТам!

Читати далі

 РЕКЛАМА:

Шопочитати

Суспільство6 днів тому

«Усе життя я жила з дискомфортом від того, що зі мною щось не так. Тепер мені стало легше»: історія Тоні, яка в 41 дізналася, що в неї аутизм

«Сьогодні день мого камінг-ауту. У мене аутизм», — написала одного дня Тоня на своїй сторінці...

Суспільство3 тижні тому

«Я просто хотіла, щоб якась мама плакала менше, ніж я»: як Вікторія Наумович змінює життя молоді з інвалідністю у своєму місті

«Настя народилася передчасно. Зовсім крихітна — 1 кілограм 100 грамів. Ми одразу розуміли, що будуть...

Суспільство1 місяць тому

Врятувати поліських коней: як на Київщині відновлюють українську породу та створюють простір автентичних ремесел

Маленький кінь, більше схожий на поні, невибагливий у їжі та лагідний. Саме такі тварини здавна...

Суспільство1 місяць тому

«Без цього бренду не було б мене». Як соціальний бізнес Ohra Home об’єднує матерів дітей з інвалідністю

У житті Юлії Бігун багато різних сфер: сім’я, робота в проєкті з гуманітарного розмінування України,...

РЕКЛАМА: