Суспільство
Українець виготовляє з агровідходів екологічний одноразовий посуд
Петро Бобонич з Ужгорода розробив екологічно-чистий спосіб виробництва одноразового посуду з органічної сировини, яка зазвичай залишається на полях після збору урожаю. Таким чином, науковець, який працював в Ужгородському національному університеті, прагне внести свій вклад у зменшення кількості пластикового сміття на планеті, передає Карпатський Об’єктив.
Як він пропонує замінити пластик?
Усі інгредієнти задіяні в процесі виготовлення екологічного посуду є природного походження, а сам процес абсолютно нешкідливий для довкілля, розповідає Петро Бобонич.
«Сировина для виготовлення посуду – це продукти аграрного виробництва, які не використовуються, наприклад, при вирощуванні кукурудзи ми споживаємо тільки її плоди – решта просто залишається на полях або, взагалі, спалюється, або інколи переробляються і стають складовою кормів для тваринництва, розповідає він. – Властивості ж рослини дозволяють після технічної переробки (подрібнення) створювати з неї сировину, яка буде достатньо пластичною і міцною та зможе без проблем змінити пластиковий посуд, чи, наприклад, бокси для їжі».
Читайте також: На заправках в Україні почали продавати біопосуд
Властивості рослин такі, що людство цілком може компенсувати пластик природними елементами, при чому, це може бути не тільки кукурудза, зауважує науковець. «Серед компонентів у процесі виготовлення можуть бути і безліч інших видів рослин, які сьогодні не становлять промислового інтересу, – пояснює він. – Перелік цих рослин у природі є таким, що їх застосування приведе тільки до збереження екології на Землі».
Виходять на міжнародний рівень
Петро Бобонич поки не може розкрити вхід деталей, адже технологія тільки недавно запатентована і отримала пріоритетну довідку.
«У числі авторів запатентованого продукту є мої онуки – Бобонич Мартін та Кудрявцев Семен, з якими я спілкуюся, – розповідає він. – Є також підприємці, які хочуть запровадити технологію виробництва одноразового біорозкладного посуду, хотілось би знайти інвестора і в Україні, адже наша держава має всі шанси зайняти лідерські позиції в цій, поки новій, галузі, а потенціал дозволяє легко вийти на міжнародний рівень».
За словами Петра Бобонича, до технології вже проявили інтерес у кількох європейських установах, з якими ведуться переговори.
Читайте також: В Україні почали продавати органічний посуд із висівок
«Сьогодні у всіх куточках світу є запит на подібні технології, бо весь цивілізований світ зрозумів, що для збереження планети необхідні радикальні і невідкладні заходи, – каже він. – Нам необхідно відмовитися від використання виробів із поліетилену – інакше людство чекатиме екологічне фіаско і крах».
За словами науковця, такий екопосуд не потребує утилізації, адже є повністю природним матеріалом і може використовуватись у вторинній переробці чи просто стане добривом».
- Бахчисарай;
- Керч;
- Джанкой;
- Євпаторія;
- Макіївка;
- Сімферополь;
- Асканія Нова;
- Ялта;
- Залізний Порт;
- Нова Каховка.
Що таке облігації
- Ви купуєте облігації;
- Держава користується грошима;
- Повертає вам їх у визначений день із гарантованим прибутком.
Литовці планують побудувати нові школи-бомбосховища в 6 областях України — на Херсонщині, Одещині, Донеччині, Запоріжжі, Миколаївщині, Сумщині та Чернігівщині. Саме завдяки цій ініціативі відбудеться побудова нових шкіл-укриттів. За його словами, окрім 6 областей ще один такий об’єкт можуть спорудити на Харківщині.
Про це заявив голова литовської програми з відбудови України Co-create Future of Ukraine Артурас Жарновскіс в інтерв’ю «Укрінформу».
«У чому ідея? У деяких українських регіонах діти через повномасштабну війну не можуть ходити до шкіл. Це величезна проблема. А якщо пригадати ще й попередні ковідні обмеження, то виходить, що це вже четвертий шкільний рік, коли діти не ходять до шкіл», — каже Жарновскіс.
Читайте також: У столиці реставрують памʼятка архітектури «Літаюча тарілка»: вона збереже свою автентичність
За його словами, будівництво таких шкіл відбуватиметься «з нуля» — тобто в тих місцях, де раніше не було укриттів. У нових закладах передбачать і антирадіаційний захист.
«Вкотре повторюся: наша мета, аби діти могли повернутися до освітнього процесу з безпосереднім спілкуванням одне з одним і з учителями. А в інших умовах такі приміщення-бомбосховища можна буде використовувати по-різному: для спортивних, культурних занять, будь-якого дозвілля в позаурочний час», — запевняє литовський посадовець.
Жарновскіс також запевнив, що будівництво шкіл-бомбосховищ в Україні зможуть закінчити до кінця 2024 року.
Нагадаємо, раніше ми пояснювали, як стати оператором БПЛА.
Фото: Укрінформ
«Усе життя я жила з дискомфортом від того, що зі мною щось не так. Тепер мені стало легше»: історія Тоні, яка в 41 дізналася, що в неї аутизм
«Сьогодні день мого камінг-ауту. У мене аутизм», — написала одного дня Тоня на своїй сторінці...
«Я просто хотіла, щоб якась мама плакала менше, ніж я»: як Вікторія Наумович змінює життя молоді з інвалідністю у своєму місті
«Настя народилася передчасно. Зовсім крихітна — 1 кілограм 100 грамів. Ми одразу розуміли, що будуть...
Врятувати поліських коней: як на Київщині відновлюють українську породу та створюють простір автентичних ремесел
Маленький кінь, більше схожий на поні, невибагливий у їжі та лагідний. Саме такі тварини здавна...
«Без цього бренду не було б мене». Як соціальний бізнес Ohra Home об’єднує матерів дітей з інвалідністю
У житті Юлії Бігун багато різних сфер: сім’я, робота в проєкті з гуманітарного розмінування України,...