Суспільство
Як в Україні порахують диких тварин
Невдовзі в Україні може запрацювати Реєстр домашніх та диких тварин. Відповідний законопроект зареєстрований на сайті Верховної Ради України. Про це на запит УНН повідомили у Держпродспоживслужбі.
Нині в Україні обліковано 3,8 млн голів сільськогосподарських тварин. Реєстрація домашніх та диких тварин поки що не ведеться.
“Наразі передбачено внесення до Реєстру великої рогатої худоби, коней, свиней, дрібної рогатої худоби (кози, вівці)”, – уточнили у службі.
Як рахуватимуть?
Якщо законопроект підтримає Рада – в Україні почнуть обліковувати та чіпувати домашніх і диких тварин. Процедура чіпування не є новою, кажуть у службі.
“За кордоном розроблені і використовуються процедури ідентифікації різних тварин за допомогою мікрочіпа. При цьому для собак і кішок передбачено введення мікрочіпа підшкірно між лопаток (по середній лінії в районі загривка), коням – з лівого боку шиї у зв’язку”, – йдеться у повідомленні.
Читайте також: У Києві заборонили пересувні цирки з тваринами
Імплантація мікрочіпа тварині розроблена із врахуванням вимог двох стандартів ISO – 11784 і 11785.
“Стандарт ISO 11784 описує кодову структуру мікрочіпа, що базується на здатності використовувати 64-бітовий код з 15 знаками. Він включає код країни і унікальний код ідентифікації, який не повинен бути дубльований ні в якій країні протягом принаймні 100 років.
Стандарт ISO 11785 належить до стандарту, що охоплює технічне функціонування пристрою сканування і мікрочіпа, визначення, як інформація зберігається і як її активізувати і передавати”, – уточнили у службі.
Контролери також уточнили, що маленьких та великих тварин ідентифікують різними чіпами.
“Для маленьких тварин використовується “FDX-B” мікрочіп, що забезпечує безперервний інформаційний зв’язок між FDX-B сканером і мікрочіпом.
Для великих тварин можуть використовуватися “HDX” або “FDX-B” технології. Чіпи матимуть більші розміри та надаватимуть сильніший сигнал. Використання цієї технології дозволяє набагато збільшити відстань між сканером і мікрочипом при зчитуванні”, – розповіли у Держпродспоживслужбі.
Суспільство
Воїн з Одеси віддав життя за Україну, але продовжує робити рідну землю красивішою навіть після загибелі… Ця сумна й водночас зворушлива та надихаюча історія про військового Бориса Айзенберга, , який усе своє життя займався озелененням рідного міста й країни. Разом з родиною він заснував власний розсадник, де вирощував понад 300 видів рослин. І зараз, коли Бориса не стало, справу продовжує його батько, а сакури та клени, які в пам’ять про героя саджають по всій Україні, радуватимуть українців і милуватимуть їхнє око. Детальніше у сюжеті ШоТам!
Після повномасштабного вторгнення Борис пішов на фронт добровольцем. Попри жахи війни він надихався природою і там: малював квіти та прикрашав ящики з боєприпасами. “Йде наступ – цвіте яблуня переможна….” – писав Борис під своїми фото з рослинами.
Читайте також: У Бразилії подружжя українців створило понад 120 тисяч писанок за 40 років
Так народилася ціла серія флори, яку українці побачили вже після загибелі захисника… Борис загинув 13 липня 2023 року поблизу села Біла Гора на Донеччині. Врятував пораненого побратима, наклавши йому турнікет, а сам потрапив під ворожий обстріл.
Після смерті Бориса його справу продовжив його батько, його також звати Борис. У родинному розсаднику він вирощує понад 400 рослин, які колись привіз його син. Груші, сливи, сакури, 18 кущів клену… Все цвіте у пам’ять про Бориса. А ще його сакури прикрашають Київську оперу, а клени ростуть на подвір’ї Одеського художнього музею.
Так справа Бориса продовжує жити й надихати українців дивовижним квітом.
Нагадаємо, у Мринській громаді відновили 155-річний ліцей-мазанку.