Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

Від парамедика до бізнесвумен. Як ветеранка війни створила власну справу на сушениках

Опубліковано

На війні Сметанка, а в цивільному житті бізнесвумен. Це історія про парамедика Вікторію Ткач, яка після повернення з фронту заснувала власну справу. Ще на війні вона зрозуміла цінність здорового раціону, адже через відмову від м’яса харчувалась лише мівіною та сардинами. На допомогу прийшли сушені яблука та полуниця, які виготовляла мама Вікторії. А після повернення до мирного життя ветеранка вирішила розвивати сімейну справу та створила бренд Slice&dry’s. Все почалось з малого, а зараз сушені фрукти, овочі та м’ясо від родини Ткачів вже стали популярними серед туристів та військових.

Вікторія Ткач

Вікторія Ткач

Родом з Черкас. Навчалась в університеті Богдана Хмельницького на викладача хімії. За другою освітою – нанотехнологиня. Працювала парамедиком на фронті з 2015 року.

Все почалося з Майдану

Мені батьки не дозволяли йти на війну. Звісно, жоден батько чи мати не захочуть втратити свою дитину. Але мої батьки розуміли, що навіть якщо вони мене не підтримають, нічого не зміниться і я все одно піду. Моя сім’я ніколи не була осторонь соціальних чи політичних подій і завжди мала свою чітку думку щодо ситуацій, які виникають. З дитинства батько навчав нас з сестрою думати, аналізувати, а не просто бути “людиною-шлунком”, яку нічого не цікавить, крім поспати чи розважитись. 

Насправді все почалось з Майдану. Я була вболівальницею черкаського футбольного клубу і разом з іншими друзями-фанатами поїхали на Майдан.  Я щаслива від того, що знайшлись люди, які захотіли захищати свою мову, націю, суверенітет. Розвиток подій показував, що Революція гідності не закінчиться просто так і буде війна. Тому разом з хлопцями і дівчатами, з якими була на Майдані, ми почали готуватись до військового конфлікту.

Читайте також: “Страусенят можна купити по 100 доларів”. Як АТОвець заробляє на страусиній фермі

На базі 3-ї міської лікарні у Черкасах, куди звозили постраждалих, я пішла на курси, де нас знайомили з медициною катастроф, тактичною медициною та домедичною допомогою. Я почала більше читати, шукати протоколи, додаткові курси навчання тактичної медицини. Тоді почалася моя діяльність як парамедика. А оскільки я розуміла методику викладання, то вирішила, що коли я не буду на фронті, то буду навчати інших елементам порятунку. 

На війні я була з 2015 року і по сьогоднішній день. Але зараз їжджу на фронт вже на так часто. У 2015 році я почала працювати як парамедик на лінії зіткнення та на етапі медичної евакуації. Першою локацією була Авдіївка, а далі Станиця Луганська, Троїцьке, Попасна, Красногорівка і так далі. Не була тільки в Маріупольському напрямку. Мої батьки спочатку вважали, що я була десь на полігонах, поки я не засвітилась на якомусь відео. Спочатку ображались, але потім змирились і підтримали мене.

Чи було страшно мені? Батькам було страшно, людям які мене люблять, які чекають вдома, а мені – ні. Ти працюєш за протоколами з тими людьми, які потребують твоєї допомоги, та ставишся до цього як до роботи. На будь-які стресові ситуації чи коли ми опинялись там, де не повинні бути, я реагувала голосним сміхом. І зараз, коли згадую, ніякого суму чи страху.

На війні харчувалась мівіною та сардинами, тому на порятунок пришли мамині сушеники

Десь у 2012 році друзі підтягнули мене до вегетаріанства. У мене були проблеми з судомами і треба було робити операцію. Тоді лікарі порадили їсти менше м’яса. А я або їм дуже багато, або не їм взагалі. Я вирішила прислухатись до лікарів і друзів. Але на війні людині, яка не їсть м’ясо, дуже важко. Бо все повинно мати енергетичну цінність, містити тваринні жири. Довгий час я харчувалась тільки мівіною, скумбрією в олії чи бичками в томаті. Так і зірвала собі шлунок. Тоді мама почала мені надсилати сушені яблучка, абрикоси та полуничку. Це був чудовий швидкий перекус, коли обмаль часу й напружена ситуація у секторі.

Після повернення з війни мої товариші подавалися на проєкт Kиївської школи економіки для ветеранів. Вони і мене потягнули, мовляв, спробуй, а потім вигадаєш бізнес. Для того, щоб вступити в KSE потрібно було написати мотиваційного листа. І я в останній день сиділа над тим папірцем, пила чай і їла мамину сушену полуницю. І тоді подумала, а чому те, що робить моя мама, не може стати бізнесом. Чому тільки я маю це смакувати?

Так я почала навчатись в KSE. Спочатку ми з мамою сушили тільки овочі та фрукти. А потім хтось сказав, чому ти сушиш м’ясо, спробуй. Я тоді вже перестала бути вегетаріанкою, і ми з мамою почали вигадувати різні маринади і куштувати сушене м’ясо. До того ж я активно займалася туризмом і зрозуміла, наскільки важливо мати з собою продукт, який не займає багато місця, але має велику енергетичну цінність. 

Коли я захищала свій проєкт, замовила пакети, на принтері роздрукувала напис “курка з карі”, наліпила на клей і принесла. У мене не було нічого готового, окрім якісної продукції. Я захистила бізнес-план, і мені дали грант на 25 000 гривень. Я тоді подумала, які це класні гроші і можна розкрутитися. Я побачила, що люди в захваті від нашої продукції і повірила, що зможу побудувати сімейний бізнес.

Сімейний бізнес родини Ткачів

Наші сушеники – це повністю сімейний бізнес родини Ткачів. Більшість процесів виробництва тримається на моїй матусі. Вона у мене за освітою харчовик-технолог, мала свій бізнес, тому розуміється у всьому. Тато слідкує за технічними показниками, а сестра допомагає у юридичних питаннях. Половина моєї сім’ї – бізнесмени чи юристи. Виробництво розташоване у Черкасах. Це окреме приміщення, де є цех з обладнанням, м’ясна та фруктова зони. 

Читайте також: Речі за просто так. Як працює проєкт «Кенгуруш», який безкоштовно одягає дітей у селах

Асортимент нашої продукції дуже великий. З українського продукту ми сушимо яблука, сливи, полуницю, груші та багато овочів. Для туристів робимо напівфабрикати, а також набори зелені, картоплі, буряка, моркви. Також сушимо гриби, переважно шампіньйони, бо білі гриби не всі сприймають. А з того, що не росте в Україні, наші клієнти полюбляють апельсини, грейпфрути, лимони, хурму, ківі, банани. У магазинах така продукція зазвичай продається смажена з купою олії та цукром, а в нас все натуральне і підходить до моди здорового харчування. І, звісно, працюємо з 4-ма видами м’яса – куркою, свининою, яловичиною та індичкою.

М’ясні сушеники від Slice&dry’s

Частину овочів та фруктів ми вирощуємо самі, а ще закуповуємо у фермерів сертифіковану продукцію. Щоб був якісний продукт потрібна якісна сировина і робити все з любов’ю. Саме так ми і працюємо у Slice&dry’s. 

До речі, ще під час навчання в КSE я проводила опитування у Фейсбуці стосовно назви бізнесу. І той, за чиєю назвою я буду працювати, мав отримати від нас смаколики. І десь серед 500 назв ми вибрали одну, яка не була ніде зареєстрована – Кусь. Але один з викладачів сказав мені, що з такою назвою я далеко не заїду, якщо хочу працювати не тільки в Україні, а й за кордоном. І, власне, він запропонував мені Slice&dry’s.

Було важко, бо я зовсім не розумілась у фінансах

На отримані гроші від гранту KSE я купила ще одну сушарку, вакууматор.  Ми пакуємо у дой паки (крафт пакет з застібкою-зіпом), вакуум та звичайні прозорі пакети на застібці. Коли ми тільки починали, у нас було мінімальне обладнання, навіть не було слайсерів. Все різали руками, та хоч і працювали в рукавичках, але фруктові кислоти роз’їдали шкіру. Весь час руки були покоцані, втомлені. І мені було погано не від того, що у мене руки боліли, а що мама страждала, адже вона займалась основою частиною виробництва. 

Я подалась на ще один грант для ветеранів і на отримані кошти придбала овочерізку. Пам’ятаю, коли вперше спробували обладнання, то плакала, що тепер ми можемо працювати набагато легше та швидше. 

Читайте також: «Було 200 грн у кишені, а тепер успішний бренд». Історія майстрині, яка створює прикраси з сушених квітів

Найбільшою проблемою було те, що я не вміла працювати з грішми. Мені було важко повірити в те, що те, що я роблю, коштує грошей. Моя мама за другою освітою фінансист, тому вона почала мені показувати цифри та вираховувати собівартість. А мені ж раніше було навіть соромно брати кошти за якусь свою роботу. Тому я за те, щоб курси фінансової грамотності ще в школі викладали. Мене ніхто не вчив, і тому було трошки важко. 

Працюємо з туристичними фірмами і робимо знижки для військових

Зараз наша продукція продається через Фейсбук та Інстаграм. Також ми співпрацюємо з туристичними фірмами, адже наші сушеники дуже часто люди беруть з собою у походи. Фірми мають у себе на базах нашу продукцію для реалізації, і вже людина, яка йде у похід, бере її з собою. А також гіди замовляють на групу, коли летять за кордон і вже там продають сушеники. 

Ми маємо постійну знижку для військових, медиків, поліції та рятувальників. Якщо ми відправляємо велику партію на фронт, то завжди пропонуємо меншу ціну. Бо я відчуваю за це відповідальність. Також ми є спонсорами спортивних подій в Україні. Наприклад, скоро буде змагання з кросфіту в Одесі, там буде велика кількість військових. І нам дуже приємно подарувати свої сушеники тим, хто захищає нашу країну. 

Сушеники від родини Ткачів полюбили військові і туристи

Ми потроху розвиваємось, і зараз найперше в планах – довести до ладу цех, оптимізувати виробництво та зайнятись сертифікацією. Нам потрібні час, сили та гроші, але я впевнена, що у нас все вийде. Я хочу поширювати наші смачні і корисні сушеники не тільки на території України, а й за кордоном.

Суспільство

Коргі Лакі з України став моделлю для пам’ятника королеві Єлизаветі II в Англії

Опубліковано

Українець по імені Коргі Лакі відзначився як одна з моделей для пам’ятника королеві Єлизаветі II, який недавно було відкрито у британському графстві Ратленд.

Про це повідомляє BBC Україна.

Фото: Getty Images

Про памʼятник

Бронзовий пам’ятник, який встановили поруч з бібліотекою в Окемі, став центром уваги під час офіційного святкування дня народження королеви, на яке зібралося чимало людей. Художник Хайвел Претлі зобразив королеву, оточену трьома коргі – її улюбленцями.

За інформацією ВВС Україна, однією з моделей для королівських собак став пес українки Антоніни Кириленко.

Читати також: Резиденти “Дія.City” анонсували спілку Diia.City.Union для розвитку IT: що це означає

Коргі Лакі

Одного дня чоловік Антоніни вирішив взяти собаку по кличці Лакі із собою на роботу, прогулятися через парк. Там їх зустрів скульптор Хайвел Претлі. Лакі став моделлю для постаменту пам’ятника, ставши прототипом для коргі, який стоїть на задніх лапах.

Фото: Антоніна Кириленко

Скульптор уважно вивчив поведінку та особливості песика, грався з ним і зробив багато фото, щоб якомога точніше відтворити його у скульптурі. Родина Лакі була постійно на зв’язку з митцем та бачила весь процес створення монумента: від маленької глиняної скульптури – до відлиття бронзової статуї. Результат, за словами Антоніни, перевершив усі їхні очікування.

Нагадаємо, що в Києві покажуть фотовиставку про знищену росією українську культурну спадщину.

Фото: Getty Images

Читати далі

Суспільство

В Київ Цифровому запустили опитування щодо перейменування вулиць

Опубліковано

Голосування щодо перейменування 19 топонімів у застосунку “Київ Цифровий” триватиме до 12 травня.

Про це повідомляє Київська міська рада.

Як зазначив заступник міського голови – секретар Київської міської ради Володимир Бондаренко, важливо почути думку мешканців столиці перед тим, як депутатський корпус Київської міської ради прийме рішення про перейменування цих міських об’єктів.

Варіанти змін

Пропозиція змінити назву площі між вулицями Січеславською та Кирпи на честь Північноатлантичного альянсу внесена. Крім того, киянам запропоновано обрати нові назви для вулиць Тургенєва, Пушкіна, Брюсова, Боткіна, Крилова, Нахімова, Достоєвського, Єсеніна, Ковалевської, Чаадаєва та Заслонова.

Читати також: Резиденти “Дія.City” анонсували спілку Diia.City.Union для розвитку IT: що це означає

Також, пропонується перейменувати вулицю Станіславського на вулицю Богдана Ступки. Представники театру імені Івана Франка зауважують, що саме на цій вулиці проживав Ступка і працював у театрі протягом понад 30 років. Вони вважають, що це буде відповідним і символічним кроком для всього театрального мистецтва, якщо ця вулиця отримає ім’я великого українського актора.

Користувачі застосунку “Київ Цифровий” можуть обрати варіант, який, на їхню думку, є найбільш доцільним для перейменування конкретного топоніма. Для участі в голосуванні потрібно перейти до розділу “Електронна демократія”, обрати “Опитування”, переглянути перелік назв та проголосувати.

Як проголосувати

Для того, щоб проголосувати в додатку “Київ Цифровий”:

  • обирайте “Електронна демократія” ⟶ “Опитування”;
  • переглядайте перелік назв і натискайте “Проголосувати”.

Нагадаємо, що виробники дронів можуть отримати гранти на 80% від вартості проєкту.

Також ми повідомляли, що демо гри Threads of War про звільнення України від окупантів вже доступне на платформі Steam.

Фото: Київ Цифровий

Читати далі

Суспільство

В Києві покажуть фотовиставку про знищену росією українську культурну спадщину

Опубліковано

Четвертого травня в столиці буде представлена фотовиставка, на якій буде представлено фотографії, зроблені 65 журналістами, які зафіксували воєнні злочини РФ щодо культурної спадщини України.

Про це повідомляє Інститут масової інформацію.

Про акцію

Інститут масової інформації (ІМІ) та UNESCO звернулися до українських журналістів, репортерів і фотографів з проханням задокументувати наслідки шкоди, яку російська агресія завдала церквам, театрам, бібліотекам та культурним діячам.

Виставка об’єднала роботи 65 фотожурналістів. Через об’єктиви їхніх камер ми бачимо пошкоджені фасади церков, розбите скло культурних центрів, обвалені стелі театрів та попелом засипані бібліотеки. Саме вони зафіксували роботу художників, перформерів, культурних діячів і волонтерів, які продовжують працювати в умовах війни.

Читати також: В Україні покращився політичний та безпековий показники в Індексі свободи слова: дослідження

Як потрапити на виставку?

Виставка працюватиме в Національному музеї мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків з 4 травня до 19 травня включно.

Адреса: вулиця Терещенківська, 15. 

Час роботи: з 10:30 до 17:00, четвер з 12:00 до 19:30 (понеділок, вівторок – вихідні).

Вхід вільний.

Проєкт реалізує Інститут масової інформації за фінансової підтримки UNESCO Heritage Emergency Fund та народу Японії.

Нагадаємо, що в Харкові стартував кінофестиваль, присвячений музиці та культурі.

Також ми повідомляли, що в Україні покращився політичний та безпековий показники в Індексі свободи слова: дослідження.

Фото: Валентин Кузан

Читати далі