Суспільство
На Львівщині археологи знайшли залізоплавильний горн, якому понад 1000 років (ФОТО)
Під час досліджень на місці реконструкції автодороги «Жовква – Кам’янка-Буська» у Львівській області працівники науково-дослідного центру «Рятівна археологічна служба» знайшли залишки залізоплавильного горна, вік якого понад тисячу років.
Про це повідомили у фейсбуці археологічного центру.
Зазначається, що загалом сім давніх поселень дослідили археологи під час реконструкції автодороги «Жовква – Кам’янка-Буська». Два з них науковцям вдалося вивчити докладно.
Дослідження давніх поселень
Серед знайдених артефактів – фрагменти ліпного посуду та крем’яні вироби. Вдалось також зафіксувати об’єкти і знахідки, які датуються ХVІІІ – ХІХ ст. і можуть бути пов’язані з невеликим, нині полишеним, хутором в урочищі «Боднарова».
Читайте також: «Тварини летять до нас через паркан». Як живе найбільший в Україні притулок для тварин
Під час вивчення поселення Воля Жовтанецька-1 найбільш вагомі знахідки датуються раннім залізним віком та належать висоцькій культурі (ХІ-VІІІ ст. до н.е.).
У розкопах було знайдено залишки 15 об’єктів, переважно господарських споруд, та велику кількість предметів цього часу (ліпний посуд, знаряддя з кременю).
Залізоплавильний горн
А от один з найцікавіших об’єктів, які трапились науковцям, – залишки залізоплавильного горна, вік якого понад тисячу років.
Його археологи зафіксували на узбіччі нової дороги, під час проведення археологічного нагляду при будівельних роботах на поселенні Блищиводи-6.
Завдяки чисельним знахідкам уламків посуду, горно датували VІІІ-ІХ ст. Його залишило населення слов’янської райковецької культури, яку пов’язують з племенами ранніх слов’ян – дулібами та білими хорватами.
«Залізоробне ремесло в ті часи було добре розвинуте і зосереджувалось поблизу родовищ болотної руди. Для слов’ян було характерно облаштовувати невеликі горна, що забезпечували потреби одного чи кількох поселень. Найчастіше місцеві металурги самі займалися видобуванням руди на болотах, її збагаченням, випалом деревного вугілля та попередньою обробкою металу. Регіон поблизу нинішнього села Блищиводи має розлогі заліснені болота, тож, очевидно, тут було чимало таких ремісників», – пояснює археолог Рятівної археологічної служби Олександр Сілаєв.
У результаті досліджень на поселенні Блищиводи-6 вдалось розкрити непогано збережену плавильну камеру з каналом для витікання шлаку.
Своєрідною рисою саме цього горна, розміром – 1 х 0,8 м, було використання як каркасу для вихідної труби частини горщика або глека діаметром 20 см, обмазаного поверх товстим шаром глини, що була перепечена до яскраво червоного кольору. Так робили, аби запобігти викришуванню і обвалу горна.
Читайте також: «Забрав у дітей котлети й дав нагетси». Як Євген Клопотенко замінює радянське меню у школах
«До винайдення технології доменних печей виплавлення заліза виглядало дещо інакше. На виході отримували не рідке залізо, а своєрідну напівтверду в’язку масу. Після цього з неї додатково вибивали домішки і вже тоді виготовляли зброю чи знаряддя праці», – розповів Олександр Сілаєв.
Залізо у ранніх слов’ян слугувало здебільшого для виготовлення сокир, наконечників списів та стріл, ножів, інструментів для обробки дерева.
Про регіон
За словами Олександра Сілаєва, у давнину цей регіон був густо заселений. Поселення тут існували майже безперервно починаючи з епохи мезоліту до нового часу.
Під час археологічних розвідок, які провела Рятівна археологічна служба у 2019 році, на пам’ятках виявили матеріали періодів енеоліту (культури лійчастого посуду та волинсько-люблінської), бронзи (тщинецької культури), раннього заліза (висоцької культури), римського часу (пшеворська і черняхівська культури), раннього середньовіччя (райковецька культура) та княжої доби.
Водночас дорога між містами Жовква та Кам’янка-Бузька (давня назва – Кам’янка-Струмилова) була частиною одного з найдавніших історичних торгівельних шляхів, які вели з Галичини на Волинь, а у ХV-ХVІІ ст. тут проходила північна ділянка великого «Чорного шляху» – караванної дороги, яка починалась на землях Османської імперію та вела через Поділля, Галичину і Волинь до Перемишля і Замостя.
Напрямок дороги, що проходив повз села Сопошин, Блищиводи, Зіболки, Воля Жовтанецька та Батятичі, простежується за картографічними матеріалами починаючи з кінця ХVІІІ ст. На цих картах можна бачити густу мережу хуторів, які нині вже не існують.
Читайте також: На околицях Дніпра виявили курган із давнім похованням (ВІДЕО)
Нагадаємо, на Черкащині знайшли один з найперших мегаполісів в історії людства.
Як ми повідомляли раніше, на околицях Львова виявили монети давнього Рима.
Усі фото: facebook.com/ras.1991.ua.
Суспільство
Душенина
Репепт:
- м’ясо – 500 г;
- велика морква – 1 шт;
- картопля – 4–5 шт;
- борошно – 2 ст. л;
- сіль, перець – до смаку;
- вода або томатний сік.
Гляґи
Рецепт:
- Рубець — 1 кг;
- Молоко — 500 мл;
- М’ясний бульйон — 3 л;
- Селера — 100 г;
- Ріпчаста цибуля — 2 шт.;
- Морква — 1–2 шт.;
- Томати у власному соку — 1 склянка;
- Макарони — 3 жмені;
- Часник — на смак;
- Сіль, перець — на смак;
- Сметана — 2 ст. л.;
- Олія — для смаження;
- Лавровий лист — 1 шт.;
- Підготовка рубця:
- Наріжте рубець смужками і складіть у контейнер, заливши молоком. Залиште в холодильнику на ніч (12 годин).
- Відцідіть рубець і добре промийте холодною водою, змиваючи молоко.
- Відварювання рубця:
- У великій каструлі доведіть до кипіння підсолену воду. Опустіть нарізаний рубець і варіть 5 хвилин. Злийте воду, промийте рубець і каструлю.
- Знову наповніть каструлю водою, доведіть до кипіння і трохи підсоліть. Опустіть рубець і знову варіть 5 хвилин. Злийте воду і промийте рубець.
- Приготування бульйону:
- У іншій каструлі доведіть до кипіння бульйон. Додайте рубець, зменшіть вогонь до мінімуму і варіть 2–3 години, доки він не стане м’яким і легко проколюватиметься виделкою.
- Приготування овочів:
- Почистіть і дрібно наріжте моркву, цибулю та селеру. Смажте овочі в невеликій кількості олії до м’якості.
- Додайте томати у власному соку, сіль і перець. Перемішайте, накрийте кришкою і тушкуйте на середньому вогні 5–7 хвилин.
- Завершення страви:
- Додайте тушковані овочі до відварених рубців.
- Всипте макарони, додайте лавровий лист і варіть разом стільки часу, скільки вказано на упаковці макаронів.
- Подавайте страву гарячою, за бажанням додайте сметану перед подачею.
Фальшивий заєць
Рецепт:
- Свинина: 1 кг;
- Яловичина: 0,5 кг;
- Ріпчаста цибуля: 2 шт. (не обовʼязково);
- Панірувальні сухарі: 100 г;
- Сіль, перець: до смаку;
- Духмяні трави: до смаку;
- Олія: для смаження Кетчуп: для декору
Огірочник
Рецепт:
- Солоні огірки — 5 шт.;
- Овочевий або м’ясний бульйон — 3 л;
- Ріпчаста цибуля — 1 шт.;
- Картопля — 5 шт. (середні);
- Олія — для смаження;
- Сіль, перець — до смаку;
- Сметана — 5 ст. л.;
- Свіжий кріп — для подачі.
Горохляники
- Зелений горошок (свіжий або морожений) — 2 склянки;
- Яйце — 1 шт.;
- Борошно або панірувальні сухарі — 2 ст. л.;
- Листочки м’яти — жменя;
- Сіль, перець — до смаку;
- Олія — для смаження;
- Сметана або йогурт — для подачі.
- Горошок відварюємо хвилин п’ять у киплячій підсоленій воді. Коли горошок буде готовий, подрібнюємо його блендером або перекручуємо м’ясорубкою.
- Додаємо яйце, дрібно посічену м’яту, борошно або панірувальні сухарі. Солимо, перчимо, добре вимішуємо.
- Формуємо невеличкі котлетки та смажимо їх на добре розігрітій і змащеній олією пательні.
- Подаємо горохляники зі сметаною або натуральним йогуртом.
Суспільство
- Не вмикайте електроприлади одночасно. Наприклад, спочатку розігрійте їжу в мікрохвильовці, а потім скористайтеся праскою.
- Переносьте прання на денні або нічні години, коли навантаження на мережу менше.
- Уникайте використання кондиціонерів та бойлерів для нагріву в пікові години.