Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

«Забрав у дітей котлети й дав нагетси». Як Євген Клопотенко замінює радянське меню у школах

Опубліковано

Підтримай ШоТам

ШоТам – медіа, яке допомагає зберігати спокій навіть під час війни. Кожна наша публікація – це привід пишатися нашою армією, волонтерами та кожним українцем. А кожен твій донат – це внесок у боротьбу на інформаційному фронті.

Міністроне замість розсольника, а нагетси замість котлет — нещодавно в Україні представили оновлене рекомендоване меню для шкіл, автором якого став відомий шеф-кухар Євген Клопотенко. З 1 вересня дітей радять годувати як традиційними українськими, так і популярними стравами різних кухонь світу. А вже з початку наступного року нові норми стануть обов’язковими для всіх навчальних закладів. Ми поспілкувалися з Євгеном про те, які недоліки має старе меню, що цікавенького незабаром діти побачать у своїх тарілках та що стане фінішем цієї реформи.

Євген Клопотенко
Євген Клопотенко

український кулінарний експерт, шеф-кухар, бізнесмен, телеведучий
Засновник соціального проєкту зі зміни культури харчування Cult Food

Харчування у школі ненавидів усім серцем

Я пам’ятаю своє шкільне харчування — це було жахливо. Звісно, мені доводилося їсти те, що давали, бо змушувала мама, яка була завідувачкою школи. Їв гуляш із пшеничною кашею, яка застрягала в мене в зубах, печінку з нестерпним ароматом. Я тоді так не хотів ходити до тієї їдальні. Тепер я подорослішав, і хоча в мене немає дітей, мені не байдужа доля школярів і їхнього харчування. Я маю двох племінників, і мені зовсім не все одно, чим їх годують у школах. У навчальних закладах діти проводять значну частину свого життя, і надзвичайно важливо, щоб вони харчувалися смачно і корисно.

Я не хотів жити в країні, в якій жив. В Україні часто трапляються випадки, коли нам хамлять, ми отримуємо не те, на що розраховуємо. Але ж це моя батьківщина, де я народився, мені тут кожна квіточка прекрасна. І от я думав над тим, як одна людина може змінити країну. І зрозумів, що ніяк. Культурний код України лежить у різних просторах. Не хочу я змінювати суспільство через якісь там міністерства. Насправді є дуже багато речей, які люди можуть робити самі, без політиків. От як волонтери у 2014 році стримали війну, так само й зараз є багато сфер, де потрібні лідери. Я обрав для себе кулінарію, а згодом започаткував соціальний проєкт Cult Food. Я не хочу, щоб люди їли мертву їжу. Я прагну змінити націю, а почати можу з півтора мільйона дітей у школах.

Мінестроне замість «розсольника по-ленінградськи»

Є кілька факторів, через які я чотири роки тому почав розробляти власне шкільне меню. По-перше, я бачу, що школярам дають непривабливу їжу. Діти не хочуть харчуватися тим, від чого тхне і що не має яскравих кольорів. Часто страви, як би мали смакувати гарячими, їм доводиться їсти холодні й без красивих форм.

Ще один момент — їжа у школах абсолютно непатріотична. Найголовніша фішка у тому, що ми не їмо страви нашої країни, і це відкладається у нашій пам’яті ще з дитинства. У років дев’ять школяр ще не розуміє, чим він харчується — він просто йде в їдальню і бере, що дають. Навіть через їжу він отримує певну інформацію. Але ж ще багато де в школах є меню, яке готують за технологічними картками СРСР. І це ж очевидно, що, куштуючи «розсольник по-ленінградськи», діти дізнаються про страву з міста, якого вже навіть не існує. Замість цього вони можуть скуштувати суп мінестроне і доторкнутися трохи ближче до італійської культури. А поряд із цим глибше дізнатися, що таке українська їжа і чим вона відрізняється від решти кухонь світу. В цьому я й бачу свою місію — розвернути цей важіль від «радянського» до «сучасного».

Читайте також: «У моєму класі — міжнародний призер». Історії трьох учителів, яких визнали найкращими

Але є й дещо позитивне — їжа у школах таки безпечна, й була такою завжди. Якщо подивитися статистику захворювань у дітей, причина яких пов’язана з харчуванням у навчальних закладах, можна побачити 2-3 випадки на рік по Україні. І це просто через неякісну продукцію. Тому питань до безпеки в мене не було. Хоча ж їжа має бути не лише безпечною, але й смачною та корисною.

Фото: president.gov.ua

Страшно хвилювався, чи їстимуть діти мої страви

Нещодавно робоча група з реформи шкільного харчування презентувала нове шкільне чотиритижневе меню. Складається воно зі 160 страв, що увійшли до оновленого рецептурного збірника. Найближчим часом його затвердять у МОЗ і Міносвіти, після чого його розмістять на сайтах міністерств та CutFood. Під час презентації ми запропонували дітям скуштувати салат із морквою, сиром та сметаною, шпундру (м’ясо, тушковане із буряками), булгур, львівський сирник тощо.

Фото: facebook.com/ievgen.klopotenko

Вперше з моїм меню діти почали знайомитися ще три роки тому. У 2018 році я створив та узгодив на офіційному рівні рецептурний збірник зі 110 новими стравами для шкільних їдалень. Зараз вже 4 тисячі освітніх та оздоровчих закладів перейшли на нове шкільне харчування. Пам’ятаю перший навчальний заклад, де ми запускали меню. Це була школа на Русанівській набережній у Києві. Ми впровадили меню, я прийшов у їдальню і чекав. У мене тряслися руки, бо я не знав, чи будуть діти це їсти. Стояв просто в куточку біля вікна і дивився на школярів. І коли діти з таким апетитом почали все куштувати, тоді я повірив у те, що роблю. Зрозумів, що це потрібно продовжувати далі.

Довелося відібрати у дітей котлети та сосиски

Звісно, були випадки, коли кухарі саботували, бо не до кінця розуміли, як потрібно готувати. Вони не додавали розмарин до страв, переварювали картоплю, і смак повністю змінювався. Тому я почав проводити для кухарів майстер-класи. Але попит був настільки великим, що я не міг розірватися. Я ж не можу один навчити готувати кухарів у 15 тисяч шкіл в Україні. Щоб розв’язати цю проблему, я записав безкоштовний онлайн-курс про те, як потрібно готувати кожну з моїх страв зі збірника. Усі охочі можуть відкрити відео, подивитися і повторити. Тому тепер немає проблем із приготуванням.

Нове шкільне меню, яке ми презентували нещодавно, створене виходячи із норм шкільного харчування, розроблених МОЗ. За сучасними світовими вимогами, які наводить Всесвітня організація охорони здоров’я, у школах та садочках потрібно зменшити кількість цукру, солі та жирів. І це врахували також у цих нормах. Щоб цей перехід був не таким різким, зменшувати кількість солі й цукру в стравах будуть поступово, протягом 2,5 років. Тобто, зараз у школах даватимуть солодку булочку, а через три роки вона буде не солодка, і діти до цього звикнуть.

Насправді якщо людина в один день відмовляється від цукру, то через тиждень вона вже цього не відчуває. Але що стало болючим для школярів, то це те, що з тарілок у їдальнях у них зникли сосиски та смажені котлети, адже це абсолютно не корисно. Натомість ми запропонували дітям нагетси — це ті ж котлети, але вони запечені, а не смажені. Та ще й смачніші за своїх попередників, адже до них додають спеції та соус.

Новим стравам підкоряються і радянські печі

Шкільне меню я розробляв для звичайних українських шкільних кухонь. Тобто, з розрахунком на те, що його зможуть готувати на старих радянських пічках, яких ще багато у різних школах. Хоча тим навчальним закладам, у яких є більш сучасне обладнання, легше готувати мої страви. Просто у звичайних духовках може бути замало місця, тож довше часу треба щось запікати, по черзі запихати кожне деко. Також у них часто щось горить або не та, що потрібна, температура. Це як, приміром, дати людині «кнопковий» телефон, вона ж також зможе дзвонити, але ж на смартфоні це значно простіше.

Фото: facebook.com/olenazelenska.official

Дійсно, простіше тим закладам, де вже все обладнання сучасне. Наприклад, у бориспільському ліцеї є пароконвектомат — це професійна піч, яка використовує різні режими поєднання пара і примусової конвекції для приготування їжі. У 2020 році вперше за кошти державної субвенції закупили нове обладнання для харчоблоків — школам для цього виділили 400 мільйонів гривень. Завдяки цьому модернізацію провели у 1809 закладах освіти. Цього та наступного року школи також отримають гроші на переоснащення. У майбутньому всі заклади освіти точно матимуть сучасне кухонне обладнання.

Загалом мої страви готувати нічим не довше ніж ті, які були у їдальнях раніше. Найдовше готується, напевно, страва, де треба взяти вермішель, зварити, натерти сир, зробити бешамель і залити. Мені особисто з меню найбільше подобається чай масала (готується з пряними спеціями), коул слоу (салат із подрібненої сирої капусти та моркви), шпундра, гамула (печиво із запечених яблук) — це дійсно неймовірно смачно.

Меню готове, а далі — диджиталізація

Нові норми харчування запрацюють у закладах освіти з 1 вересня. Для плавності переходу передбачили перехідний період до 1 серпня 2022 року. Меню — це допоміжний інструмент для шкіл у впровадженні цих вимог. До чотиритижневих меню додадуться технічні картки, де зібріна вся інформація та рецепт кожної зі страв. Тепер школам не треба буде складати своє окреме меню, робити до них техкартки та затверджувати все це у Держспоживслужбі. 

Чотиритижневе меню, яке я створив, я вважаю найзбалансованішим за всю історію існування шкільного харчування в Україні. Нічого кращого українське суспільство ще не бачило. Якщо діти будуть за ним харчуватися, вони стануть чи не найздоровішими у світі. Але це ще не фінальний етап реформи. Зараз ми створили рецепти, норми й певний порядок харчування, але ще немає правил організації. Тобто, ми змінили багато елементів, а тепер ще потрібно об’єднати їх разом.

За допомогою діджиталу ми хочемо створити сучасний підхід до організації харчування. Я б хотів бачити одну централізовану систему, в якій буде інформація про закупівлі продуктів, тендери, ціни тощо. Щоб кожен міг зайти на вкладку будь-якої школи й переглянути, яке там зараз харчування. Ось це — сучасність. Ми зможемо, перебуваючи, умовно, в Києві, контролювати, чим зараз годують дітей у Тернополі. Цим робоча група зараз і займається. В ідеалі — запустимо цю систему через рік.

Суспільство

Норвегія передала Миколаївським волонтерам велосипеди

Опубліковано

Підтримай ШоТам

ШоТам – медіа, яке допомагає зберігати спокій навіть під час війни. Кожна наша публікація – це привід пишатися нашою армією, волонтерами та кожним українцем. А кожен твій донат – це внесок у боротьбу на інформаційному фронті.

Миколаївські волонтери отримали 28 велосипедів від благодійників із Норвегії у межах кампанії BikesForUkraine.

Про це повідомила на фейсбук-сторінці Агенція розвитку Миколаєва.

Зазначається, що велосипеди підвищать мобільність волонтерів і волонтерок та дозволять безпосередньо розвозити гуманітарну допомогу тим, хто найбільше цього потребує.

Велосипеди збирали норвежці Ніна і Том. Для цього вони залучили соцмережі та кілька місцевих газет, аби спонукати людей приносити велосипеди, щоб віддати їх українцям.

Читайте також: Роблю все, аби про Херсон не забули. Як активістка Оксана Глєбушкіна попри відстань допомагає рідному місту

«Війна показала, що велосипед – доступний та зручний транспортний засіб, який дозволяє дістатись до пункту призначення навіть тоді, коли немає ані транспорту, ані бензину», — каже комунікаційний менеджер проєкту Євген Гомонюк.

Загалом велосипеди для дорослих отримали представники 10-ти гуманітарних штабів та волонтерських центрів міста для своєї діяльності.

Читайте такожМільйон на ровері. Як львів’янин проїхав 1500 км прифронтовими містами, аби зібрати кошти на ЗСУ

Нагадаємо, жителі Данії передали Львову 100 велосипедів, які можна брати напрокат безкоштовно.

Раніше ми повідомляли, як норвезька авіакомпанія переобладнала Boeing для українців.

Фото: facebook.com/MykolaivDevelopmentAgency.

Читати далі

Суспільство

«Ми повернемося у Чорнобаївку і відшиємо найкрутішу колекцію», — дизайнерка Олена Костюкова

Опубліковано

Підтримай ШоТам

ШоТам – медіа, яке допомагає зберігати спокій навіть під час війни. Кожна наша публікація – це привід пишатися нашою армією, волонтерами та кожним українцем. А кожен твій донат – це внесок у боротьбу на інформаційному фронті.

У Чорнобаївці її чекають тканини для нової колекції. А вона відмовляється вивозити дорогий крам, бо вірить, що скоро приїде сама.

Дизайнерка з Херсона Олена Костюкова шиє українські «кімоно». У грудні 2021 року закупила в Італії тканини та привезла до своєї майстерні у Чорнобаївці.

Саме в ній створювалися дизайнерські кардигани від LeKo. Техніка та матеріали вціліли, але Олена вирішила нічого не вивозити.

«Я не змогла цього зробити, бо розуміла, що коли заберу сировину, мої дівчата залишаться без нічого там. І це буде дуже важливо морально для мене і для них. Це, знаєте, як такий гарант того, що ми повернемось і що все буде добре…», — розповідає дизайнерка Олена Костюкова.

«…І ми орієнтуємось на те, що ми побачимось і пошиємо колекцію кардиганів-оберегів з Чорнобаївки!», – додає Олена Костюкова.

Нині Олена живе у Франківську і мріє зробити його фешн-тилом країни. Так у місті з’явився простір «Вільна.Я», що об’єднав уже 15 дизайнерів.

А нова колекція LeKo, відшита у Франківську, уже підкорює Європу.

«Я теж знайшла тут ательє, яке мене прихистило, і ми відшили колекцію кардиганів, яку ми презентували на Frankfurt Fashion Week», — каже Олена Костюкова.

Саме ця поїздка за кордон надихнула Олену ще завзятіше працювати вдома.

«Я б хотіла, щоб якомога більше людей розуміли, що ми все одно отримаємо цю Перемогу, що ми все вирішимо. Але ми ще, окрім цього, не поступимося нашими мріями і нашими планами. Ми будемо йти далі. Це така місія: не зупинитися і не здати позиції. В усьому: в бізнесі, в моді, в економіці», – впевнена Олена Костюкова.

Дивіться відео: Харківська фабрика релокувалася, щоб шити текстильні аптечки для ЗСУ

Читати далі

Суспільство

На Львівщині створюють Центр протезування, амбасадором якого буде зірка Голлівуду Лієв Шрайбер

Опубліковано

Підтримай ШоТам

ШоТам – медіа, яке допомагає зберігати спокій навіть під час війни. Кожна наша публікація – це привід пишатися нашою армією, волонтерами та кожним українцем. А кожен твій донат – це внесок у боротьбу на інформаційному фронті.

У Львовській області почали побудову нового центру протезування та реконструкції обличчя Superhumans Center.

Про це повідомила у фейсбуці СЕО майбутнього центру Ольга Руднєва.

У межах проєкту також відбуватиметься навчання лікарів.

«Ми хочемо дати людям, які втратили під час війни кінцівки, нові можливості», — написала Руднєва.

Вона наголосила, що до проєкту долучилися найкращі амбасадори:

  • голлівудський актор Лієв Шрайбер, якій зазвичай грає поганих хлопців, а в житті може бути найкращим героєм;
  • голова фонду родини Річарда Бренсона Джін Оелванг, яка вибудувала майже всі найкрутіші проєкти Бренсона;
  • один із найвідоміших у світі винахідників Мік Ебелінг, якій заснував Not Impossible labs, а тепер робитиме можливим доступ до новітних технологій для наших захисників;
  • найкраща пара Стінг та Труді Стайлери, які надихають на найромантичніші миті мільйони людей, а тепер надихатимуть світ підтримувати українців;
  • найвідоміший в світі нейрохірург Пітер Констаніно, операції якого були доступні лише найбагатшим людям, а тепер стануть доступні людям з Маріуполя та Луганська,
  • лікар Олексій Башкірцев — людина яка знає, як прожити 120 років, а тепер допоможе нашим захисникам та захисницям через 120 років розповідати історію боротьби за Україну.

За даними МОЗ, створення закладу відбудеться шляхом модернізації та переустаткування державної лікарні на Львівщині. Нині стартувала підготовка до реконструкції.

У клініці Superhumans робитимуть протезування дорослим і дітям, хірургічні операції з реконструкції та відновлення понівечених частин тіла або обличчя, а також лікуватимуть посттравматичний стресовий розлад.

Працюватиме і навчальний центр, де українських спеціалістів навчатимуть найкращі медичні фахівці з усього світу — понад 100 лікарів зі США та ЄС.

Дивіться відео: У Львові подружжя стоматологів безкоштовно лікує зуби захисникам

Superhumans керуватиметься незалежною Радою директорів та медичною радою.

Модернізація лікарні здійснюватиметься коштом благодійних внесків. Уже у вересні фандрейзингова кампанія на підтримку Superhumans розпочнеться у США. Засновники мають намір також презентувати проєкт у Великій Британії та згодом у країнах Європейського Союзу. Планують, що новий центр почне роботу навесні 2023 року.

Нагадаємо, Катар перерахував МОЗ $5 млн медичну допомогу Україні.

Раніше ми повідомляли, що у Львові побудували Центр матері і дитини для вагітних переселенок.

Фото: facebook.com/olga.rudneva.

Читати далі