Суспільство
50 день війни. Хроніка боротьби. Головні перемоги України та українців
50-й день українські військові дають відсіч російським окупантам, знищуючи їхню техніку та руйнучи амбітні плани Кремля захопити нашу країну. Українці об’єдналися та разом чинять опір загарбникам, забувши про чвари та суперечки. Це війна, яка вже увійшла в світову історію. Війна за нашу свободу й незалежність. ШоТам фіксує головні перемоги цього дня.
20:30
Об’єднані Арабські Емірати відправили в Україну літак із 50-ма тоннами гуманітарного вантажу та повністю укомплектованими медичним обладнанням швидкі. Сьогодні вантаж прибув до Варшави.
19:00
Ця історія схожа на сюжет для феміністичного кіно. Жінки переганяють з-за кордону автомобілі швидкої допомоги, щоб захисники й захисниці на передовій могли вчасно врятувати своє здоров’я та навіть життя. Мешканки міста Долини, що на Івано-Франківщині, сідають за кермо реанімобілів і доставляють їх в Україну, попри несприятливі погодні умови, закарпатські звивисті дороги та втому. Ними захоплюються європейці й аплодують кожній водійці, яка перетинає кордон.
Як виникла ініціатива та які пригоди стаються в дорозі – про це ШоТам розповіла Леся Тисяк-Мураль, одна з організаторок проєкту, а також керівниця МБО «Благодійний фонд Долини».
18:00
У березні добровольчий підрозділ «Правого сектору» під керівництвом легендарного Да Вінчі (Дмитра Коцюбайла) знищив великий склад боєприпасів російської армії під Кривим Рогом.
Відео з роботою артилерії 14 квітня оприлюднив військовий журналіст Юрій Бутусов у Facebook.
17:25
На потреби української армії через застосунок «Дія» вдалося зібрати вже понад 260 мільйонів гривень.
16:50
Фахівці української компанії-виробника бронезахисту «Балістика» розробили нову систему ременів для перенесення протитанкового ракетного комплексу NLAW. Про це розповіли на сторінці підприємства в Facebook.
За словами розробників, стандартні ремені, встановлені на ПТРК NLAW, не дозволяють українським військовим надійно зафіксувати зброю для перенесення на довгих дистанціях. Через це захисникам доводиться постійно притримувати ремінь рукою.
16:00
14 квітня між Україною та Росією відбувся четвертий обмін військовополоненими, завдяки якому звільнили п’ятеро офіцерів ЗСУ, 17 військовослужбовців рядового складу та вісім цивільних.
14:20
Воїни 80 окремої десантно-штурмової бригади розгромили підрозділи російської армії та звільнили від окупантів кілька неселених пунктів. Про це повідомили на сторінці бригади в Facebook.
Наразі військові не зазначають, які саме населені пункти та в якій області вдалося звільнити. Однак запевняють: десантники діяли дуже успішно.
13:35
Двох українських пілотів, Івана Пепеляшка та Олексія Чижа, звільнили з російського полону. Окупанти утримували наших пілотів більше місяця. Про це повідомили на сторінці Головного управління розвідки Міноборони в Telegram.
Пепеляшко та Чиж потрапили в полон російських окупантів ще 8 березня в районі села Нова Басань, що на Чернігівщині. Зараз військові перебувають у безпеці. Вони у шпиталі та отримують отримують всю необхідну медичну допомогу.
13:10
Військові Оперативного командування «Південь» розповіли деталі пошкодження російського крейсера «Москва» у Чорному морі. Зокрема, внаслідок влучання українських ракет судно окупантів перекинулося та почало тонути. Про це повідомив представник Оперативного командування «Південь» полковник Владислав Назаров.
За його словами, ракетний крейсер російського флоту вдалося пошкодити з українського ПКР «Нептун». Унаслідок удару на флагмані спалахнула пожежа. Утім шторм та потужний вибух завадили іншим кораблям РФ надати допомогу «Москві».
12:30
Мешканці тимчасово окупованого Мелітополя ліквідували щонайменше 70 російських військових, серед них – «кадирівці». Про це розповіли в Головному управлінні розвідки Міноборони.
За словами розвідників, окупанти усіляко намагаються приховати інформацію про обставини загибелі своїх бійців.
«Встановлено, що в період з 20.03 по 12.04.2022 ліквідовано 70 військовослужбовців РФ під час нічних патрулювань в тимчасово окупованому Мелітополі. Серед них були загарбники, в тому числі «кадирівці». Причина смерті нічних патрульних під час комендантського часу – ножові та вогнепальні поранення», – йдеться в повідомленні.
11:30
Підрозділ 501-го окремого батальйону морської піхоти зміг приземлити російський БПЛА «Орлан-10».
10:30
Українське підприємство «Дунайський аграрій», розташоване в селі Саф’яни на Одещині, попри війну випустило новинку – органічну пастилу.
10:00
Українські військовослужбовці знищили російський безпілотник. Про це повідомили на фейсбук-сторінці 28-ї окремої механізованої бригади імені Лицарів Зимового Походу.
«Одна з найбільш ненависних російських пташок знищена військовими нашої бригади. Окупанти – чим більше ви будете завозити свій мотлох, тим більше трофеїв буде у наших колекціях», — йдеться у повідомленні.
09:30
Українські військові із 93-ї бригади «холодноярівців» розбомбили цілу колону техніки російських загарбників. Відео опублікували на фейсбук-сторінці 93-ї ОМБр «Холодний Яр».
«Камери наших безпілотників зафіксували, як повіяв огонь новий з Холодного Яру. Насолоджуємося», — йдеться у повідомленні.
Відео можна переглянути за посиланням.
09:00
У ніч на 14 квітня українські військові 15-тий раз вдарили по аеродрому в Чорнобаївці під Херсоном. Як наслідок — знищені склади з боєприпасами 22-го армійського корпусу РФ.
08:30
Військові Сил спеціальних операцій України підірвали міст із ворожою технікою, що прямувала до Ізюма на Харківщині.
08:00
Українські військові Сил спеціальних операцій розбомбили колону російських окупантів в одному з населених пунктів Донеччини. Як наслідок — були знищені ворожі БМП, КамАЗ, «Урал».
Випробуйте себе в знанні історії Києва: на кожній сторінці — старовинна фотографія та факт про конкретне місце, а на звороті — його сучасний вигляд і відповідь.
Дізнайтеся разом з ШоТам, наскільки добре ви знаєте столицю та її еволюцію крізь час.
Під час археологічних досліджень цієї вулиці виявили систему підземних тунелів і катакомб. Ці ходи використовували в різні періоди історії міста, наприклад, під час Другої світової війни.
Клацніть, щоб перевернути
Це місце розташоване між сімома вулицями, а влітку по вечорах тут відбувається шоу світломузичних фонтанів.
Клацніть, щоб перевернути
До 1500-річчя Києва цю памʼятку реконструювали, хоча точний вигляд оригінальної споруди залишався невідомим.
Клацніть, щоб перевернути
З кінця 18 століття на цій площі проводили відомі ярмарки, на яких збиралися купці з усієї Європи.
Клацніть, щоб перевернути
На початку 20 століття ця будівля слугувала місцем проведення балів, концертів і театральних вистав для київської еліти.
Клацніть, щоб перевернути
У 2015 році під час розкопок на цій площі археологи знайшли цілу вулицю часів Київської Русі та стародавні артефакти.
Клацніть, щоб перевернути
До 2001 року через цю площу, яка була важливим пересадковим пунктом у міській транспортній мережі, проходила трамвайна лінія.
Клацніть, щоб перевернути
Share:
28 березня в Києві відбулася презентація дослідження «Жінки у війні: мотивації залишатися та причини виїжджати», під час якої експерти проаналізували, що спонукає українок залишатися в країні, попри війну, а що може змусити їх вирішити переїхати за кордон.
ШоТам відвідали презентацію та готові поділитися з вами результатами.
Про опитування
З 23 по 30 січня 2025 року Центр економічної стратегії спільно з American University Kyiv провів опитування серед жінок віком від 18 до 60 років, які живуть в Україні (за винятком тимчасово окупованих територій). Також експерти опитали українок, які після початку повномасштабної війни виїхали за кордон. У дослідженні взяли участь 2018 респонденток.
Як війна вплинула на переселення жінок
- 39% українок були змушені залишити свої домівки; з них 53% вже повернулися.
- 69% переміщених жінок залишалися в межах України, 24% виїхали за кордон, а 7% поєднували обидва варіанти.
- Більшість переміщень були тривалими: 39% опитуваних перебували поза домом понад рік.
Мотивація залишатися в Україні
Згідно з дослідженням, для 79% опитаних є важливим залишатися в Україні, 15% не визначилися з відповіддю, а 6% не вважають це принциповим.
Що повпливало на таке рішення:
- вік і соціальний статус: старші жінки частіше обирають залишатися;
- фінансовий стан: люди з вищими доходами менш схильні до еміграції;
- власність житла: наявність власного житла підвищує бажання залишитися;
- мова спілкування: україномовні громадянки частіше обирали залишитися.
На відміну від попередніх досліджень, нині жінки з вищими доходами менш схильні до виїзду.
«Так само окремо в нас була категорія підприємиць, тобто власниць своєї справи. Вони, в принципі, не хочуть виїжджати з України, хочуть залишатися тут», — відзначила заступниця директора Інституту поведінкових досліджень Наталя Заїка.
Всупереч очікуванням і поширеним стереотипам:
- жінки з дітьми мають таке ж бажання залишатися в Україні, як і ті, хто не має дітей;
- відсоток жительок сіл і містянок, які хочуть жити в Україні, приблизно рівний;
- для жінок, чиї населені пункти зараз розташовані в окупації або а зоні активних бойових дій, не менш важливо залишатися в Україні.
Читати також: Працювала в Лондоні, але повернулася в Україну: це управліниця, що цифровізує державу
Основні причини залишатися
«У відкритих відповідях часто повторюються фрази: “Тому що тут моя сім’я”, “Тому що тут мої діти”. Це підкреслює глибоку прив’язаність до рідних і бажання підтримувати їх у складні часи», –– зауважила Наталя Заїка.
Які ризики бачать в Україні та за кордоном
Жінки за кордоном значно гостріше сприймають потенційні ризики повернення до України, оцінюючи їх у півтора-два рази вище, ніж ті, хто залишився в країні. Водночас другі бачать більше загроз у разі переїзду за кордон, пов’язаних із соціальною адаптацією, фінансовою стабільністю та медичним забезпеченням.
Перспективи життя за три роки
Жінки, які залишаються в Україні, загалом дивляться в майбутнє з більшою надією, ніж ті, що перебувають за кордоном. Більшість українок вважають, що за три роки вони зможуть повернутися до своєї довоєнної спеціальності — так думають 59% респонденток. Серед жінок за кордоном таких менше — лише 47%, хоча вони частіше розглядають варіант зміни професії або перекваліфікації.
Щодо рівня життя, 46% опитуваних в Україні очікують на покращення своїх умов за три роки, тоді як серед людей за кордоном цей показник значно вищий — 80%. Проте ймовірність погіршення рівня життя бачать лише 7% жінок в Україні, а серед жінок за кордоном таких 20%.
Перспективи завершення війни для них також виглядають по-різному. Майже третина опитуваних в Україні (29%) вірить, що за три роки війна повністю завершиться. Однак серед жінок за кордоном такий оптимізм мають лише 5%. Водночас майже половина останніх (45%) вважає, що війна залишиться в стані замороженого конфлікту, тоді як в Україні таку думку поділяють лише 12%.
Читати також: Обʼєднані Маріуполем: ці переселенці запустили чи релокувати свої бізнеси й ініціативи
Про дослідників
Центр економічної стратегії (ЦЕС) — незалежний аналітичний центр, заснований у травні 2015 року. Його мета — підтримка реформ в Україні для досягнення стійкого економічного зростання. Центр проводить незалежний аналіз державної політики та сприяє посиленню громадської підтримки реформ.
American University Kyiv (AUK) — це приватний університет, розташований у Києві. Заснований у партнерстві з Arizona State University (ASU) та Cintana Education, AUK надає інноваційну вищу освіту за американськими стандартами на рівнях бакалаврату, магістратури й докторантури.
Фото обкладинки: UAExperts.
На правому березі Києва запустили першу екомашину, яка збиратиме використані батарейки на перероблення. Машина вивозитиме батарейки з усіх пунктів приймання руху «Батарейки, здавайтеся!».
Про це повідомили в русі «Батарейки, здавайтеся!».
Тест-драйв машини тривав упродовж місяця. Вона змогла перевезти понад п’ять тонн батарейок, які здавали кияни у магазинах-партнерах та будинках, що зареєстровані у програмі руху.
Читайте також: UAnimals оголосили лавреатів Всеукраїнської зоозахисної премії
Батарейки за принципом 100% перероблення залежно від типу передадуть таким заводам:
- Eneris Recupyl в Польщі;
- Accurec в Німеччині;
- EraSteel у Франції тощо.
Перероблення матеріалу повністю фінансують партнери руху, а саме виробники й дистриб’ютори батарейок: Panasonic, VARTA, Duracell, GP Batteries та інші компанії.
Нагадаємо, що розробники з України запустили платформу для бронювання будинків на природі.
Фото: фейсбук-сторінка «Батарейки, здавайтеся!»
Проміняла вишивку на Counter-Strike: як 59-річна киянка стала кіберспортсменкою
Пенсіонерка Тетяна Силенко шукала якесь заняття, яке б допомогло їй оговтатись у складний період життя,...
Ці роботи можуть розмінувати Україну за 10 років. Як українські розробники створили «ЗМІЙ»
Розробників з Rovertech об’єднала війна, а тікток допоміг зустрітися. Усі довкола казали, що їхній задум...
Бар’єри лише в голові: це ветерани з ампутаціями, які знайшли себе в спорті
Троє українських захисників — Андрій, Олександр і Михайло — втратили на війні кінцівки, але не...
Працювала в Лондоні, але повернулася в Україну: це управліниця, що цифровізує державу
«Держава — це не хтось інший, а і я теж», — з цим усвідомленням Катерина...