Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

5 кейсів впливу контенту ШоТам на українське суспільство у 2023 році

Опубліковано

Герої в ШоТам надихають і мотивують інших на дії. Часом ми не тільки розповідаємо про них, а й поєднуємо читачів, представників громад, влади чи локального бізнесу.

Ми обрали п’ять прикладів того, як ШоТам єднає українців через контент.

Громади діляться досвідом з іншими

Куликівська ТГ розташована в самому центрі Чернігівської області. Протягом лютого-березня 2022 року населенні пункти опинилися під російськими обстрілами. Цілі вулиці були знищені вщент, якісь із них — пошкоджені через авіабомби.

«Ми чекали на допомогу держави, але не могли сидіти, склавши руки», — розповідає голова Куликівської сільської ради Юлія Постернак. 

Громаді вдалося отримати понад 30 грантів на 33 мільйони гривень. Після публікації історії відбудови в ШоТам, Куликівська ТГ прийняла в себе делегацію громад з Житомирської області. Як повідомила команді голова пресслужби Куликівської селищної ради Лідія Чобітько, вони ділилися досвідом співпраці з міжнародними донорами, зокрема, про кейс реновації Куликівського ліцею та дитячого садочка «Ромашка».

Читайте або дивіться історію в ШоТам.

Снігурівська громада Миколаївщини, про яку ми також розповідали в межах проєкту про відбудову, нині консультує тимчасово окуповані та новодеокуповані громади Запорізької області. Начальник Снігурівської військової адміністрації Іван Кухта ділиться досвідом того, як документувати руйнування, співпрацювати з державою, донорами та міжнародними організаціями. 

Читайте або дивіться історію в ШоТам.

Бібліотекарка, яка врятувала книжки від росіян, отримала нові від нашої читачки

Ми розповідали, як у Тростянецької громаді Сумської області бібліотекарка Валентина Ганцева врятувала понад 1000 книжок під час російських обстрілів у березні 2022 року. Разом з чоловіком Валентина вивезла в мішках для зерна на старенькому «Запорожці» не тільки майже всі книжки, а й техніку та навіть олівці.

«Звичайно, небезпечно було — цілий день літали ворожі літаки й стріляли, не всі люди навіть виходили з домівок. Але страху в мене не було — залишити книжки отак ми не могли», — розповідає бібліотекарка.

Ця історія так розчулила наших українців, що одна з читачок за нашого сприяння домовилась із керівництвом бібліотеки та подарувала їм книги. Жінка вирішила надіслати зі Львова літературу українською мовою з власного книжкового фонду.

Читайте або дивіться історію в ШоТам.

Історія про переселенку в кріслі колісному спонукала владу Львова облаштувати в її будинку пандус

Майстриня манікюру Алла Палагута евакуювалася зі Слов’янська до Львова у квітні 2022-го. Переселенка в кріслі колісному живе в найтуристичнішому місті країни, але досі жодного разу не бачила ні легендарних львівських вуличок, ні соборів, а також не пила каву з видом на Високий замок, адже в будинку Алли немає підйомника.

«І я спускаюся так: мама простеляє на сходах ковдру, я пересідаю з крісла на сходи й так на сідничках спускаюся — пум-пум-пум-пум — сім сходинок, — розповідає Алла. — Тому на вулиці я буваю нечасто — десь два рази на місяць. Коли холодає, то не виходжу зовсім. Я як той підсніжник, знаєте — з’являюся навесні».

Після публікації ШоТам Львівська міська рада відреагувала на ситуацію переселенки з інвалідністю. Наразі до Алли додому приходила комісія, аби оцінити можливість встановити в її будинку пандус. 

«Наразі маємо такі результати: ми облаштуємо там зручний пандус, щойно дозволять погодні умови. Щодо встановлення підйомника в цьому будинку: Алла не зареєстрована за цією адресою і не планує цього робити. Якщо питання з реєстрацією не буде вирішене, ми будемо шукати меценатів, аби все ж встановити підйомник у цьому будинку, щоб Аллі там було зручно проживати», — розповіла заступниця міського голови Львова з питань житлово-комунального господарства Ірина Маруняк.

Читайте історію в ШоТам.

Нові партнерства після публікації відео

Даніель Боду з Миколаєва після початку повномасштабного вторгнення започаткував власну справу — виготовляє павербанки та зарядні пристрої на 3D-принтері. За рахунок державної програми єРобота він отримав 250 000 гривень, уже має команду та нові верстати.

Після того, як у ШоТам опублікували відео про хлопця, низка всеукраїнських та місцевих компаній звернулися до нього, аби налагодити співпрацю. Зокрема, наразі герой веде перемовини з Ukrainian Maker Association, представники якої самі запропонували працювати над спільним проєктом.

Дивіться історію в ШоТам.

Завдяки ШоТам клієнти дізналися, що фермерка знову працює 

«Завдяки сюжету моя компанія ожила як фенікс для багатьох фермерів. Оскільки з першого дня вторгнення в нас не було ні електрики, ні зв’язку, а телефони були вкрадені, то наші клієнти логічно вирішили, що виробництво зупинилося», — говорить підприємиця Ксенія Костенко з Київщини.

Жінка поєднувала одразу два аграрні бізнеси: вирощування зернових та овочів і виготовлення унікальних органічних добрив. На початку повномасштабної війни окупанти розікрали обладнання та спалили транспорт, а поля ще довго лишалися замінованими. 

Та коли її історію опублікували, фермери, які раніше співпрацювали з Ксенією, знайшли її, написали слова підтримки й запропонували відновити співпрацю.

Читайте або дивіться історію в ШоТам.

Суспільство

У Львові відреставрують палац 16 століття за 30 млн гривень

Опубліковано

Національний інститут польської культурної спадщини за кордоном «Полоніка» повністю профінансує реставраційні роботи фасаду палацу Корнякта XVI століття на площі Ринок, 6.

Про це повідомляють у Львівському історичному музеї.

фото: Львівський історичний музей.

Проєкт включає реставрацію фасаду, скульптурного оздоблення, консервацію кованої балюстради та віконної столярки. Наразі вже встановлені риштування на рівні балкону.

У рамках підготовки до реставрації провели перемовини з Інститутом, обстежили фасад, підготували проєктно-кошторисну документацію та погодили її з відповідними органами.

Читати також: Захисник отримав біонічний протез у Львові: фото

Вартість робіт оцінюють у майже 30 мільйонів гривень (2,8 мільйона злотих). Це найдорожчий проєкт в історії «Полоніки», завершення планується до жовтня 2025 року.

У приміщенні палацу розташовані Львівський історичний музей та італійський внутрішній дворик, схожий на типові дворики Флоренції та Риму.

Це другий проєкт на площі Ринок, який музей реалізує з іноземними партнерами. Раніше за фінансової підтримки США було реставровано Чорну кам’яницю.

Нагадаємо, що у Львові скасували рішення про початок навчального року з 19 серпня.

Фото: Львівський історичний музей.

Читати далі

Суспільство

У столиці модернізують Оболонський острів: фото

Опубліковано

Комунальники продовжують облаштовувати Оболонський острів, де наразі встановлюють лавочки та прокладають дерев’яні трапи.

Про це повідомляє пресслужба КМДА.

Фото: КМДА.

Лави розміщують на захисних спорудах уздовж усього пляжу, які слугують перешкодами для видування піску з пляжів або насипання піску на пішохідні доріжки.

Фото: КМДА.

Також комунальники облаштовують дерев’яні трапи навколо захисних споруд. Надалі планують створити підходи до води для маломобільних груп населення.

Читати також: У Києві облаштували новий безбар’єрний наземний пішохідний перехід: фото

У КМДА підкреслили, що облаштування острова відбувається коштом меценатів і без використання коштів з міського бюджету.

Фото: КМДА.

Оболонський острів і новий пішохідний міст уже здобули популярність серед киян і гостей міста. За даними камер відеоспостереження, з моменту відкриття наприкінці травня рекреаційну зону відвідали понад 400 тисяч осіб.

Нагадаємо, що в Україні археологи виявили стародавній посуд віком понад 3000 років: як він виглядає.

Фото: КМДА.

Читати далі

Суспільство

КАІ чи НАУ? Авіаційний університет випустив кавер на пісню репера bbno$ «It boy»: відео

Опубліковано

В межах вступної кампанії НАУ випустив кліп «КАІ чи НАУ». Завдяки стильному і сучасному підходу університет хоче привернути увагу абітурієнтів і бути ближчими до них.

Зараз в Україні триває вступна кампанія. Абітурієнти обирають заклади вищої освіти, де вони хочуть навчатися, а університети намагаються залучити до себе найбільш талановитих вступників.

фото: НАУ

Національний авіаційний університет відійшов від стандартного офіційного спілкування зі вступниками і їхніми батьками. Замість цього комунікаційна команда вирішила говорити з абітурієнтами їхньою мовою. Університет випустив кліп — кавер на пісню It boy канадського співака bbno$ для промоції вступної кампанії, де закликали вступати в НАУ. 

фото: НАУ

«Зараз університети, особливо технічні, мають боротися за студентів. Звісно, абітурієнт обере той ЗВО, який забезпечить якісну освіту. Тому ми в НАУ приділяємо цьому дуже велику увагу: оновлюємо науково-викладацький склад, відкриваємо лабораторії, скоро запустимо кіберполігон і робимо багато крутих практик спільно з провідними інженерними компаніями — все, щоб наші студенти мали багато саме практичного досвіду. Але важливо не тільки те, що ми робимо, але і як комунікуємо. НАУ заговорив мовою молоді. Бо наша вступна кампанія та і вся комунікація має бути не як в класичного державного університету, а як в закладі, а якому протягом наступних 4-5 років студенту буде комфортно», — прокоментувала в.о. ректора НАУ Ксенія Семенова.

Читати також: Вступна кампанія 2024: майже 400 тисяч заяв подано майбутніми бакалаврами

фото: НАУ

Крім цього, в межах вступної кампанії триває розіграш «Моя перша стипендія». Асоціація випускників розігрує 20 стипендій у розмірі 3 тис. грн кожна серед усіх абітурієнтів, які обрали НАУ першим або другим пріорітетом, зареєструвалися в чат-боті та подали оригінали документів. Детальна інформація про розіграш міститься на сайті

Хто працював над кліпом

  • Знімальна група: команда відеопродакшену 2REC;
  • Ідея: Євген Лисак та Олег Прозоров;
  • Текст пісні: Олег Прозоров;
  • Виконавець: Олег Прозоров;
  • Оператор: Олександр Левченко;
  • Помічник оператора: Артем Дулько;
  • Режисер: Олег Прозоров;
  • Актор: Євген Лисак;
  • Монтаж: Євген Лисак та Олег Прозоров;
  • Звукорежисер: Максим Кушнір.

Нагадаємо, що вступникам необхідно відслідковувати статус заяв: як це зробити.

Фото: НАУ.

Читати далі