Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

4 роки ШоТам: чому ми збираємо добрі історії по всій Україні?

За підтримки Добродіїв

Опубліковано

Підтримай ШоТам

ЗМІ переважно асоціюються із тривожними новинами. Чому ШоТам вирішив зробити медіа про позитивні історії, в ефірі Українського радіо розповіли голова продакшену ШоТам Кристина Черненко та головний редактор ШоТам Сергій Колесніков.

Ефір можна послухати за посиланням.

Як виникла ідея збирати добрі новини?

Це був великий експеримент. Кістяк команди ШоТам, що сформувався у 2017 році, – це переселенці з Донбасу. Хотілося вірити в те, що країна, заради якої покинули домівки, розвиватиметься успішно, і все в ній рано чи пізно буде круто.

«Хотілося вірити, що ми не просто не розчаруємося, а подаватимемо приклад тим територіям, що залишилися тимчасово не в складі України. Ми звернули увагу, що не могли знаходити собі мотиватора, морального виправдання своєму вчинку, що повірили у майбутнє України», – розказав Сергій Колесніков.

Виявилося, що таких новин про зміни, реформи та те, як люди на місцях змінюють власні громади, немає. Хоча реформаторів на місцях чимало, просто їх не сприймають медіа, які класично шукають негатив і вважають, що позитивні новини не здатні давати трафік і аудиторію.

Читайте такожІсторія команди ШоТам

У Швеції існує цілий інститут конструктивної журналістики. Його засновник казав, що медіа – це як дуже критична людина, вдягнута в дуже перфектний костюм, але ви помічаєте тільки її брудні чоботи. За його висновками, медіа саме так і працюють.

«Ми вирішили дивитися на те, чого не помічають більшість медіа, і почали шукати формат, який міг би зацікавити. Було багато експериментів, ми зрозуміли, що позитивні новини сприймаються погано, але якщо їх подавати у вигляді історій конкретних людей – вони знаходять дуже крутий відгук», – зазначив Сергій Колесніков.

Коли почали робити відео з позитивними людськими історіями, вони почали ставати вірусними і збирали мільйонні перегляди.

На ШоТам, який існував фактично на волонтерських засадах, звернули увагу: до редакції з метою підтримки звернулася Українська ініціатива зміцнення громадської довіри. Перші три роки діяльності ШоТам існував за підтримки цієї ініціативи, а рік тому наша команда вийшла у вільне плавання як незалежне медіа.

Про новини у ШоТам

Вважають, що у класичному новинному повідомленні мають бути і плюси, і мінуси. Але в тих історіях, які обирає ШоТам, немає конфлікту і негативної складової. Це повністю позитивні історії без заковики.

«Нам часом закидають, що коли читаєш ШоТам, здається, ніби живеш у паралельній країні. Однак ми вважаємо, що нас балансує медіаполе, оскільки рідко знаходиться людина, яка споживає новини лише з одного ресурсу. На одне повідомлення від ШоТам можна зустріти 70 новин про катастрофи, аварії, підтоплення», – поділився головний редактор Сергій Колесніков.

Читайте також: Лижі-водоходи та кепка для незрячих. Шість найцікавіших винаходів українців цього року

ШоТам багато спілкується зі своїми читачами, які розповідають, що повертаються читати ШоТам через надлишок негативних новин.

«Ми розповідаємо історії живих людей, і хоча в них фінали позитивні, але перипетії, якими люди рухаються до цього фіналу, доволі різні. І там є реальне життя. Наші герої стикаються з проблемами, і в наших матеріалах ми показуємо, що, навіть якщо герою не вдавалося щось з першого разу, не потрібно опускати руки. Вважаємо, одна з наших основних місій – мотивувати людей», – розповіла Кристина Черненко.

ШоТам – не медіа рожевих окулярів. Це медіа, що розказує реальні історії українців, які досягли успіху в Україні. Траплялися навіть історії людей, в яких не було житла, але вони побудувати власний бізнес. А ще ШоТам розповідає про проєкти донорської допомоги, чиї новини ігнорують інші ЗМІ.

«У нас все на конкретних прикладах. У нас була історія про хлопця, який живе у прифронтовій зоні на Донбасі. І він експортує власне взуття, яке створює вручну, до Італії. Тобто італійці, які дуже розбираються у взутті, купують українське», – поділився Сергій Колесніков.

Читайте такожШоТам – простір добрих новин: як ти можеш підтримати наш проєкт і стати Добродієм

«Також ми повертаємо відповідальність нашому читачеві. На прикладах демонструємо історії людей, які щось змінюють. Ми розповідаємо про громадські ініціативи, про те, що люди очищують річки, самі роблять ремонти чи встановлюють якесь обладнання. Коли ми показуємо, як інші самотужки змінюють громаду на краще, щось роблять, іншим стає соромно (це дуже часто відбувається), і вони теж долучаються до цієї ініціативи», – додала Кристина Черненко.

Про спецпроєкт «Ковід у сусіда»

У ШоТам є спецпроєкт «Ковід у сусіда» про те, як сусіди допомагали іншим хворим на COVID-19 і лікарям. Редакцію вразила історія про лікарку, у відділенні якої вперше в Україні діагностували коронавірус. Відтоді вона не зупиняється і рятує хворих. Але коли вона підходить до свого під’їзду після роботи, люди аплодують з балконів, приносять їжу чи одяг.

Також, коли почався локдаун, у Маріуполі студенти допомагали стареньким і привозили їм пакунки з харчами. І таких історій чимало в Україні.

Про портрет читача ШоТам

Основна аудиторія ШоТам читає у соцмережах. У фейсбуці ШоТам читає умовна «пані Галина». Це жінка 35-45+, у якої вже є двоє чи більше дітей. Вона читає добрі новини, бо хоче майбутнього для своїх дітей. Це найактивніша читачка і дописувачка ШоТам.

У «пані Галини» є і антипод, це та людина, яка пише негативні коментарі під позитивними новинами. Це «пан Микола», який має негативний досвід бізнесу чи співпраці з державою. Наприклад, у «нульові» він відкривав собі бізнес, скажімо СТО, і розчарувався. І щоб ми не писали, він усюди бачить негатив і каже, що далі буде лише гірше. І ми з ним дискутуємо в коментарях.

Читайте також: Врятувати Карпатського буйвола. Як працює перша та найбільша буйволина ферма на Закарпатті

Також у ШоТам є аудиторія в Інстаграмі і Твіттері. В Інстаграмі ШоТам читають «Тарас» і «Марина». Це молоді люди від 20 років, які переважно займаються малим і середнім бізнесом або хочуть відкрити власну справу.

У Твіттері ШоТам читає «Антон-програміст» 35+. Йому більше подобаються технічні новини про успіхи. У Твіттері найсуворіша аудиторія.

Про назву ШоТам

Назва ШоТам народилася на кухні. Розмірковували, що нове медіа має існувати для звичайних людей. Часто незалежні видання зловживають тим, що фокусуються на інтелектуальній аудиторії. Ми хотіли зробити медіа для максимально широкого кола читачів.

Побачили, що багато українців розмовляють суржиком, так і з’явився ШоТам – просте слово, яке люди можуть кілька разів на день промовляти. «ШоТам? А там у нас позитив».  

Нагадаємо, ветеран АТО й організатор таборів «Строкаті Єноти» став добродієм ШоТам.

Підтримай ШоТам

Суспільство

На Івано-Франківщині майстриня створює в’язане графіті (ВІДЕО)

Опубліковано

Підтримай ШоТам

Вчителька з Калуша в’яже светри для… дерев! Арт-об’єкт у стилі хюгге знаходиться у дворі на Рубчака, 15.

Саме там Тетяна Головатчук створює в’язане графіті. «Одягла» 27 дерев, до свят хоче причепурити і ялинку.

Пані Тетяна вже 37 років викладає літературу, а в’язанням захоплюється, скільки себе пам’ятає.

Плела шкарпетки для хлопців на передовій, для колег – хустки.

Читайте такожЯк шахтар став художником, чиї мурали підкорили столицю (ВІДЕО)

«Якби я все це робила за гроші, то, мабуть, би нічого не вийшло. Це має йти від серця», – Тетяна Головатчук.

За в’язане графіті або ярн-бомбінг взялася три роки тому. Пряжу приносять друзі, щось знаходить у секонд-хендах.

«Дівчата в магазині мені навіть кофтини залишають. Я це купую, розпорюю і в’яжу», – Тетяна Головатчук.

«Це – моя душа, моє хобі. Я виходжу у двір, і, буває, запізнююся або надворі похмуро, а гляну на дерева – і мені так добре!», – Тетяна Головатчук.

Нагадаємо, у Дніпрі з’явився мурал із QR-кодом.

Як ми повідомляли раніше, активісти «Києве, мий» очистили від графіті фасад будинку у центрі столиці.

Підтримай ШоТам

Читати далі

Суспільство

У Черкасах волонтер відкрив «Патріотичний музей АТО» (ВІДЕО)

Опубліковано

Підтримай ШоТам

Він своїми силами створив та утримує музей АТО.

Саме тут живе «бронітечик», що пройшов найзапекліші бої у Пісках 2014 року. А ще кулеметні стрічки, бронежилети, шеврони.

За минулий місяць понад 1500 українців відвідало музей.

А зробив його черкащанин Олексій Святенко. Олексій волонтер і їздить на фронт з початку 2015 року.

За ці роки він мав понад 150 виїздів на лінію фронту. Все, що привозив з фронту, Олексій складав у фоє власної фірми.

Читайте також: Шукає добро на війні. Як радянський дисидент Анатолій Лютюк почав волонтерити на Донбасі, та до чого тут казки

«Якось в офіс приїхали білоруси і спитали чи війна на Донбасі справді є. Тоді я і вирішив, що музей робити необхідно», – Олексій Святенко, волонтер.

Олексій орендував приміщення і облаштував виставковий зал. За підтримки краєзнавчого музею отримав ліцензію і статус.

Всі експонати мають свої історії і надані бійцями з передової. Вхід – безкоштовний, варто лише домовитись попередньо.

Це обов’язкова локація для відвідування у Черкасах.

Нагадаємо, у трьох львівських музеях запустили українськомовні аудіогіди.

Підтримай ШоТам

Читати далі

Суспільство

У Дніпрі з’явився мурал із QR-кодом (ФОТО)

Опубліковано

Підтримай ШоТам

У Дніпрі з’явився надзвичайно красивий мурал, що символізує сімейні цінності, пише «Наше Місто».

Фреска з’явилася на проспекті Пушкіна між музичною та загальноосвітньою школами. Задум реалізували в рамках соціального проекту для дитячого благодійного фонду «Мама плюс Я». Автор мурала Олексій Бутенко.

Головна мета – привернути увагу суспільства до проблеми сирітства в країні. Адже завдяки повній сім’ї діти можуть у повному обсязі отримати необхідні знання про світ, власну значущість та повністю розкрити свої таланти.

Ескіз художник вигадав сам. У центрі композиції є діти. За задумом художника, вони уособлюють суспільство. Праворуч і ліворуч зображено два можливі варіанти його розвитку — з батьками і без них. Також у середині малюнка розташований QR-код, завдяки якому кожен охочий зможе легко підтримати благодійний проект.

Читайте такожЯк шахтар став художником, чиї мурали підкорили столицю (ВІДЕО)

Роботу заздалегідь узгодили із компанією «Дніпрогаз» — вони підготували стіни будівлі газорозподільного пункту перед нанесенням малюнка.

Нагадаємо, на Хмельниччині біля легендарної Бакоти відкрили музей з унікальним муралом.

Як ми повідомляли раніше, у прифронтовій Авдіївці з’явився мурал українки в етнічному вбранні.

Фото: nashemisto.dp.ua.

Підтримай ШоТам

Читати далі

Шопочитати

Суспільство22 години тому

Шукає добро на війні. Як радянський дисидент Анатолій Лютюк почав волонтерити на Донбасі, та до чого тут казки

Дисидент та художник Анатолій Лютюк переїхав до Естонії понад 40 років тому. Після боротьби з...

Суспільство3 дні тому

«Нас вважали диваками, а ми хотіли свободи». Історія родинної екоферми «Лиманська коза» на Херсонщині

Залишити місто та створити екоферму з виробництвом сиру – це не було планом, але стало...

Спорт4 дні тому

«Перш за все, я спортсмен». Як двірник із Херсона у 49 років став чемпіоном світу з джиу-джитсу

Двірник став чемпіоном світу. Або ж чемпіон світу працює двірником? Це історія про 49-річного херсонця,...

Суспільство5 днів тому

Врятувати 1909 пляшок. Як на Закарпатті артисти створили Lay Bottle – майстерню посуду з використаних пляшок

Закарпатські артисти Василь Полажинець та  Вероніка Вітерець створили власну майстерню посуду з використаних пляшок. Тепер...

Суспільство6 днів тому

«Довелося обирати: робота чи Майдан». Історії людей, які після революції залишилися у волонтерстві

21 листопада в Україні відзначають День Гідності та Свободи. Цей день присвячений початку одразу двох...