Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

Врятувати Карпатського буйвола. Як працює перша та найбільша буйволина ферма на Закарпатті

За підтримки Добродіїв

Опубліковано

Підтримай ШоТам

ШоТам – медіа, яке допомагає зберігати спокій навіть під час війни. Кожна наша публікація – це привід пишатися нашою армією, волонтерами та кожним українцем. А кожен твій донат – це внесок у боротьбу на інформаційному фронті.

«Знайомся: це Монція, наша старожилка і лідерка, це – Катя, а от Каня, на честь нашого замку Канків… А де ж моя улюблениця Чічка?», – Інна Левдар веде нас посеред огрядних рогатих красунь-буйволиць. Ферма «Карпатський буйвіл» поблизу Виноградова – найбільший в Україні осередок унікальних тварин, які  прижилися на Закарпатті з XIII століття, лишившись у спадок від татаро-монголів й перетнувши Карпати, аби оселитися в передгір’ях навічно.

Інна Левдар, керуюча фермою «Карпатський буйвіл».

Спочатку буйволів було троє: Ромашка, Юля та Юрій Юрійович

На те, що буйволи оселилися справді навічно – сподіваються й на фермі. Її місія – не просто виробляти молоко та сири (про м’ясо тут не йдеться, бо друзів не їдять). Ціль – врятувати й відродити популяцію саме Карпатського буйвола. А прийом туристів і створення молочної продукції – лише засіб для цього. Доки проходимо між буйволицями, керуюча фермою пані Інна розповідає: все почалося з трьох тварин.

«Це були Ромашка, Юля і бичок Юрій Юрійович. Власник ферми, пан Роман (особа непублічна) з дитинства любив буйволів, адже невеличке стадо тримав його дід і заповідав зберегти. Спершу вони жили у нього на господарстві. Далі він придбав ще кількох, з’явилися буйволята, і вже йшлося про створення для них окремої локації. Сьогодні у нас стадо з 78 тварин, до цього ми йшли понад 5 років. І, так, тут рятуємо Карпатських буйволів від зникнення», – ділиться Інна.

В інших господарствах на Закарпатті буйволів усе менше. Колись стада, а тепер «жменьки» тварин дрібніють, буйволів продають за межі регіону, або ж вони просто завершують своє життя. А ще минулого століття в кількох селах буйвіл був не в дивовижу: як звичайна свійська тварина, «альтернатива» корові. Але з ними важче: молока дає менше (хоча воно й відмінної якості та багате на корисні речовини), а їсть більше за корову. Та й норов тварина має специфічний: буйволиця не дасть себе доїти нікому, крім того, кому довіряє. І як тяглова сила також не вельми стабільна: побачивши калабаню з водою – покине віз із вантажем та мерщій купатися.

Патріарх ферми Хан і SPA-процедури для буйволів

«О, наші красуні полюбляють SPA-процедури! Маємо на фермі спеціальний басейн, де вони приймають і грязьові ванни, також ходять купатися в найближчий потік (річка закарпатською говіркою). Мріємо про басейн з проточною водою. У нас тут багато роботи. Цьогоріч оновили дещо, але планів багато», – розповідає пані Інна під час екскурсії фермою.

А ось і Хан. Величезний рогатий – патріарх ферми і головний тато стада. Утім в буйволиному колективі панує матріархат, і саме головна буйволиця Монція є «ведучою», інші самиці можуть хіба що намагатися сперечатися за владу. Хан – один з улюбленців Інни: вона залюбки їздить на ньому верхи та милується пишними віями.

Майже 800-кілограмовий буйвіл і зараз «перший хлопець на селі», але  на підмогу придбали молодого бичка, обмінявши його в одному з господарств області на буйволицю і теличку. На фермі переконані, що кров (генофонд) треба оновлювати, і тому обміни буйволами – звична справа. 

«Ставати туристичним осередком спочатку й не планували. Я просто возила молоко в найближчі міста, сама стояла з ним на ринку. І тут нагодилася пані Олена, гідеса, з якою ми тепер товаришуємо. Сказала, що туристам може бути цікаво. І почала привозити перших гостей, далі – групи. Ми організували дегустацію, потроху створили всю інфраструктуру. Наша туристичні історія стартувала 2017-го року. Тепер, крім мене, працюють троє екскурсоводів», – ділиться керуюча фермою.

Сир як квиток у майбутнє

Буйволине молоко – дуже цінне. Мало холестерину, багато білку, вітамінів і мікроелементів, чудова здатність до перетворення у різні типи сирів: від молодих на кшталт рікоти – до благородних, витриманих. Кажуть, сир – це крок молока у вічність. А для буйволів Закарпаття – це квиток у майбутнє. Адже ферма заробляє саме на продажах сиру. 

«О, ні, ми ще не отримали ані гривні прибутку. Власник дотує ферму з власної кишені, а будь-яка зароблена копійка спрямовується на розвиток стада, умов для них і, звісно, запаси кормів. Та саме сир уже дає можливість покривати частину наших витрат. І гості – завдяки відвідинам туристів уже забезпечили буйволів харчом на зиму, тепер будуємо навіс для запасів», – продовжує Інна.

Інна Левдар сама навчилася сироварінню, і сьогодні в асортименті «Карпатського буйвола» сири стилів рікота, бринза, моцарела, панір, халумі, а також напівтвердий сир із травами та тверді сири, масло, і, власне, буйволине молоко. Бестселер – згущик із цукром. Мета – робити якомога більше найціннішого – витриманого твердого сиру (на зразок качоти та гауди), який і смачний, і добре зберігається. 

«Це для мене виклик, адже ціль – не використовувати “чужих” заквасок та інших спеціальних технологій, на кшталт латексного покриття. Продукт має бути саме таким, як могли б створити з молока буйволиць 100 років тому! Експериментую, вчуся, вдосконалююся. На тиждень ми переробляємо максимально до 750 літрів молока – це в осінній сезон і на початку зими, коли його найбільше. Позаминулого тижня переробили 660, а минулого – 720 літрів. З нього за 7 днів можемо зробити 15 голівок сиру на витримку, зварити до 150 баночок згущику, 3-4 кілограми масла і кількадесят кульок моцарели. Також щодня робимо голівку сиру панір, він теж популярний».

«Маємо проблему – влітку, коли молока мало, приїжджає багато туристів, а в холодний сезон молока багато, а гостей – менше. Тож витриманий сир і, звісно, якнайбільше замовлень – наш шлях», – зізнається працівниця ферми.

Карантин як стимул до розвитку

Як не дивно, позитивну роль у розвитку ферми відіграв карантин. Коли стався локдаун, йшло до розпачу, однак криза стала поштовхом. 

«Ми почали активно працювати онлайн: відкрили сторінки у соцмережах, де розповідали про буйволів і місію ферми, створили можливість замовити продукцію онлайн. Запровадили акцію: пропонували підтримати буйволів купівлею згущеного молока та сиру, дарували квиток на екскурсію після локдауну. Коли пішли замовлення, швиденько створили сайт з онлайн-крамничкою. Це вивело нас на новий рівень – про ферму дізналися більше, й тепер ми регулярно відправляємо сир та інші продукти по всій Україні».

Заглянути в очі буйволиці

«Про що я мрію? Про ферму з гарною інфраструктурою для буйволів і сучасним, просторим, обладнаним цехом для сироваріння, з великим власним полем для випасу навкруги. І, звісно, це все при великому, здоровому і щасливому стаді Карпатський буйволів.

Чи вірю, що місія врятувати Карпатського буйвола здійсненна? Ми на шляху. Але віримо! Була мить зневіри, але це був момент слабкості, який просто треба було пережити, аби зрозуміти, що ми без них не зможемо. Коли йшлося про продаж ферм, я казала, що заберу Хана додому. Не уявляю себе без них. Це не тільки моя робота – це моє життя. Он Катя – вона мені як кицька, глянь, як кладе голову на плече…  За що люблю буйволів? Вони добрі і мудрі. Я біля них спокійна. Поглянь, в їхніх очах – індивідуальність, душа. Не можуть бути Карпати без буйволів». 

Насамкінець сюрприз: нас знайомлять з найменшим, двотижневим, буйволеням, яке ще боязко, але з цікавістю освоює двір, ніжно тулиться до працівника ферми Павла та довірливо поглядає на гостей, виблискуючи чорною шерстю та круглими оченятами з фірмовими розкішними віями.

Фото – Сергій Гудак

Цей текст з’явився завдяки Добродіям ШоТам – нашим читачам, які підтримують нас фінансово на щомісячній або одноразовій основі. Завдяки їхній підтримці ми можемо:
• безкоштовно рекламувати малий український бізнес;
• допомагати важливим громадським та волонтерським проєктам шукати однодумців;
• розповідати історії успіху простих українців.
Добродії мають можливість обирати теми матеріалів, які вони проспонсорували. А ми регулярно звітуємо перед ними про витрачені кошти. Хочеш більше позитивних змін в нашому суспільстві? Ставай добродієм ШоТам і допомагай нам підтримувати змінотворців!

Відео дня

Суспільство

В Україні запустили цифрову бібліотеку перекладів сучасної драми

Опубліковано

Підтримай ШоТам

ШоТам – медіа, яке допомагає зберігати спокій навіть під час війни. Кожна наша публікація – це привід пишатися нашою армією, волонтерами та кожним українцем. А кожен твій донат – це внесок у боротьбу на інформаційному фронті.

Український інститут запустив цифрову бібліотеку Ukrainian Drama Translations для поширення у світі перекладеної п’ятьма мовами української сучасної п’єси.

Про це йдеться на офіційній сторінці проєкту (ukrdrama.ui.org.ua/ua).

Зазначається, що сайт допоможе іноземним режисерам та продюсерам знайти якісні переклади українських п’єс та корисні контакти правовласників для постановок у різних куточках світу.

Зручна система пошуку дозволяє знайти п’єси українських драматургів, перекладені тією чи іншою мовою, сформувати запит за жанром, періодом написання, темою, розміром тексту, кількістю персонажів.

Кожен внесений до бібліотеки текст супроводжується англомовною карткою-паспортом зі стислим синопсисом та інформацією про автора і перекладача.

Читайте такожКава, суперечки та безсонна ніч. Чи знаєш ти, як народжувалася Конституція України? (ТЕСТ)

Сайт надає можливість ознайомитися з великою частиною змісту, але повний текст для читання, комерційного або некомерційного використання можна отримати безпосередньо у правовласників, чиї контакти містяться на перших сторінках п’єс та на особистих авторських профілях.

Бібліотека має відкриту структуру та передбачає регулярне оновлення фондів. Українські драматурги можуть надавати переклади своїх п’єс за адресою [email protected]

Якість перекладів перед розміщенням на сайті оцінює професійна експертна рада.

Нагадаємо, Сергій Жадан став лауреатом Премії миру німецьких книгарів.

Як ми повідомляли раніше, Луганський театр зіграв першу виставу після евакуації з Сєвєродонецька.

Фото: ukrdrama.ui.org.ua.

Відео дня
Читати далі

Суспільство

59 ОМБр знищила ворожий мінометний підрозділ і склад боєприпасів (ВІДЕО)

Опубліковано

Підтримай ШоТам

ШоТам – медіа, яке допомагає зберігати спокій навіть під час війни. Кожна наша публікація – це привід пишатися нашою армією, волонтерами та кожним українцем. А кожен твій донат – це внесок у боротьбу на інформаційному фронті.

Артилеристи 59-ї бригади ЗСУ розгромили мінометну секцію ворога та склад боєприпасів російських окупантів.

Відео опублікували на фейсбук-сторінці 59-ї окремої мотопіхотної бригади імені Якова Гандзюка.

«Горіла, горить і буде горіти», — йдеться у повідомленні наших захисників.

Читайте також500 піц на день. Підприємець з Донеччини щодня годує десятки людей з прифронтових територій

Про 59 ОМБр

59-та окрема мотопіхотна бригада імені Якова Гандзюка – військове з’єднання Збройних сил України, що підпорядковане оперативному командуванню «Південь». Сформоване у 2014 році на основі 9-го, 10-го та 11-го окремих мотопіхотних батальйонів (колишніх батальйонів територіальної оборони). Управління бригади розташоване у місті Гайсин.

З 6 травня 2020 року, бригада носить почесну назву на честь Якова Гандзюка – українського військового діяча часів Перших Визвольних змагань, отамана бригади армії УНР (Центральна Рада).

Нагадаємо, 24 ОМБр на Луганщині знищила ворожий танк.

Як ми повідомляли раніше, 59 бригада ЗСУ показала снайперську підготовку операторів дронів.

Фото: facebook.com/59ompbr.com.ua.

Відео дня
Читати далі

Суспільство

Французькі громади об’єднуються задля відбудови Ірпеня

Опубліковано

Підтримай ШоТам

ШоТам – медіа, яке допомагає зберігати спокій навіть під час війни. Кожна наша публікація – це привід пишатися нашою армією, волонтерами та кожним українцем. А кожен твій донат – це внесок у боротьбу на інформаційному фронті.

28 червня, Ірпінь Київської області, місто Канни та Асоціація мерів міст Франції підписали Меморандум про співпрацю. Французькі громади допоможуть відновити місто.

Про це повідомив Ірпінський міський голова Олександр Маркушин.

«Щойно у Парижі ми з президентом Асоціації мерів міст Франції, мером міста Канни Давідом Ліснаром підписали Меморандум про співпрацю між Ірпінською міською радою та Асоціацією мерів міст Франції», — написав Маркушин.

Маркушин додав, що Асоціація мерів міст Франції допоможуть відновлювати місто і для цього об’єднаються багато французьких громад.

Читайте такожКава, суперечки та безсонна ніч. Чи знаєш ти, як народжувалася Конституція України? (ТЕСТ)

Нагадаємо, Канада і Нідерланди допоможуть у відбудові України.

Як ми повідомляли раніше, Україна і Британія підписали Меморандум про відбудову української інфраструктури.

Фото: t.me/markushyn.

Відео дня
Читати далі