Економіка
16 громад Закарпаття разом будують сміттєсортувальний завод за 12 млн євро
Підтримай ШоТам
ШоТам – медіа, яке допомагає зберігати спокій навіть під час війни. Кожна наша публікація – це привід пишатися нашою армією, волонтерами та кожним українцем. А кожен твій донат – це внесок у боротьбу на інформаційному фронті.
Полянській громаді на Закарпатті вдалося підписати договори із 16-ма довколишніми громадами щодо створення сміттєсортувального заводу на 80 робочих місць.
Про це пише decentralization.gov.ua.
Обсяг інвестицій у будівництво становить 12 млн євро, 9 із яких мають вкласти німецькі інвестори, а ще 3 млн євро мають надійти через субвенцію на соціально-економічний розвиток.
Читайте також: В Україні запустили мапу екологічних проблем Донбасу
Усі громади, що підписали договори, виділили свою частку грошей відповідно до кількості жителів на створення проєктної документації майбутнього заводу, яка вже повністю готова. Також вони взяли на себе зобов’язання регулярно доправляти за власний рахунок сміття зі своїх громад до селища Поляни, що є відомим водолікувальним курортом.
Як виникла ідея?
Головний ідеолог проєкту – голова Полянської громади Івана Дрогобецького вважає, що завдяки новому підприємству вдасться звільнити від сміття не тільки його громаду, але й третину цілого Закарпаття.
Він впевнений, що сміттєсортувальний завод не шкодить природі. Навпаки, шкодять сотні тонн сміття, якими захаращені береги всіх без винятку закарпатських річок, переповнені сміттєзвалища.
Саме ці меседжі він озвучив на кількох екофорумах. Однак жодні докази спікерів не переконали голів сусідніх до Поляни громад. Вони й далі продовжували говорити про те, що «возити сміття за 50 км – це нонсенс». Тоді Іван Дрогобецький вирішив вдатися до нестандартного кроку. Він за гроші своєї родини організував відвідини головами громад Закарпаття дев’ятьох європейських заводів.
Візит української делегації на сміттєпереробний завод міста Пуцонці
Полянська громада доволі швидко знайшла німецьких інвесторів через один зі сміттєпереробних заводів Європи. Найважче було підписання договорів міжмуніципального співробітництва ― на це пішло чотири роки і це було найважчим етапом у створенні заводу.
Читайте також: Стильні речі від українських бабусь. Як проєкт «Творча Ба» об’єднав літніх майстринь та просуває їхню творчість серед молоді
«Голови сусідніх громад відмовлялися слухати аргументи. Дехто звинувачував мене у бажанні нажитися на цьому заводі, хоч я і показував всі необхідні папери, за якими співвласниками заводу є виключно німецькі інвестори та Полянська селищна рада», ― розповідає Іван Дрогобецький.
Після відвідин дев’ятого заводу крига скресла, і голови шістнадцятьох громад, остаточно зрозуміли, що краще безпечний завод, ніж сміттєзвалища. А після цього уклали договори міжмуніципального співробітництва з Поляною.
Майбутній завод
За попередніми розрахунками, майбутній завод повинен переробляти близько 60 тис. тонн відходів на рік. Переробка планується стовідсоткова, тобто на полігони не мають вивозити жодного сміття. З пластмаси та пластика завод повинен виготовляти щороку близько 3 тис. тонн пального для промислових печей, і паливні брикети одразу ж купуватимуть німецькі компанії, сплачуючи при цьому на українській митниці всі необхідні платежі.
Читайте також: Врятувати стародавню традицію. Як бренд Vereta перетворює ганчір’я на стильні килими та наповнює життям село на Вінниччині
Після будівництва заводу також планується вилучити для переробки весь пластик зі сміттєзвалищ Полянського кластеру, а самі сміттєзвалища рекультивувати і закрити. На це заплановано близько 4 млн євро. Ці гроші мають надійти від продажу СО2-сертифікатів, які планується реалізовувати на суму близько 600 тис. євро щороку.
Біологічні відходи будуть використовуватися для виробництва біогазу. Таким чином Полянський завод не тільки не шкодитиме екології, але й навіть захищатиме її.
Сортування відходів
Майбутнє підприємство не вимагає від населення сортування відходів. За словами Івана Дрогобецького, на всіх аналогічних європейських заводах все одно відбувається процес сортування сміття, що надходить від населення, і дуже важливо, щоб ресурсно цінні складові (скло, кольоровий папір, той же пластик) не вилучали і не здавали окремо.
Будівництво заводу повинні розпочати 1 травня і закінчити його за 8 місяців. Повноцінно запрацювати нове підприємство має вже на початку наступного року.
Нагадаємо, на Вінниччині запустили сміттєсортувальний комплекс.
Фото: decentralization.gov.ua.
Економіка
Підтримай ШоТам
ШоТам – медіа, яке допомагає зберігати спокій навіть під час війни. Кожна наша публікація – це привід пишатися нашою армією, волонтерами та кожним українцем. А кожен твій донат – це внесок у боротьбу на інформаційному фронті.
Український завод напоїв Coca-Cola, який постраждав від російських обстрілів, поступово відновлює роботу в селищі Велика Димерка, що на Київщині. До кінця травня планують відновити потужності на 100%.
Про це Forbes Україна розповів директор з корпоративних зв’язків і сталого розвитку компанії Андрій Бублик.
«Ми плануємо до кінця травня відновити потужності на 100%», – сказав Бублик.
За його словами, уже налагоджено виробництво напоїв Coca-Cola, Fanta та Sprite. Обʼєми їхнього виробництва в компанії не розголошують. Утім зазначається, що виробничі лінії заводу не постраждали, але повноцінно відновити виробництво одразу не вдається через проблеми з постачанням сировини й інших компонентів.
«У березні на підприємстві внаслідок обстрілів була зруйнована електростанція та частково офісна будівля. Інші приміщення та склади постраждали некритично. Цифр точних збитків у компанії не називають, пояснюючи поки їх відсутністю», – пише Forbes.
Компанія повністю ще не відмовляється від імпорту Coca-Cola до України із Чехії та Польщі, щоб уникнути дефіциту, але вже експортує вироблені напої до Молдови. Експорт до Вірменії ще не відновили.
Нагадаємо, український сервіс таксі Uklon запускає міжнародну франшизу. У пріоритетах – ринки країн Балтії та Східної Європи.
Раніше ми повідомляли, що Kalush Orchestra виставлять статуетку «Євробачення» на аукціон, аби зібрати кошти для ЗСУ.
Фото: eba.com.ua
Економіка
Підтримай ШоТам
ШоТам – медіа, яке допомагає зберігати спокій навіть під час війни. Кожна наша публікація – це привід пишатися нашою армією, волонтерами та кожним українцем. А кожен твій донат – це внесок у боротьбу на інформаційному фронті.
Міністр фінансів України Сергій Марченко та президент Японського агентства міжнародного співробітництва «Джайка» (JICA) Акіхіко Танака підписали угоду про надання Україні кредиту завбільшки $100 млн на пільгових умовах.
Про це повідомили у пресслужбі Міністерства фінансів України.
Зазначається, що пільговий кредит у 13 мільярдів японських єн — це перша частина погодженої фінансової допомоги між Україною та Японією. Гроші спрямують до державного бюджету для фінансування пріоритетних видатків, зокрема на підтримку найбільш незахищеного населення України.
В Угоді йдеться про бюджетну підтримку стабілізації ситуації в Україні, зокрема:
- забезпечення першочергових соціальних, гуманітарних видатків,
- видатків на охорону здоров’я,
- підтримку внутрішньо переміщених осіб,
- інших пріоритетних видатків.
Читайте також: «Там воюють наші друзі, ми не могли бути осторонь». Як львівський Cantona Pub допомагає бійцям з передової
Термін погашення кредиту становить 30 років (пільговий період – 10 років), а процентна ставка – 1% річних.
Нагадаємо, ЄС виділить €500 мільйонів на військову допомогу Україні.
Як ми повідомляли раніше, Світовий банк щомісяця даватиме Україні по $200 млн на зарплати бюджетникам.
Фото: minfin.com.ua.
Економіка
Підтримай ШоТам
ШоТам – медіа, яке допомагає зберігати спокій навіть під час війни. Кожна наша публікація – це привід пишатися нашою армією, волонтерами та кожним українцем. А кожен твій донат – це внесок у боротьбу на інформаційному фронті.
Київ і Варшава домовилися пришвидшити перевірку на українсько-польському кордоні та спростити експорт української агропродукції до ЄС та третіх країн.
Про це повідомили в пресслужбі Міністерства сільського господарства Польщі, пише Економічна правда.
16 травня міністр агрополітики України Микола Сольський та віцепрем’єр-міністр сільського господарства Польщі Генрік Ковальчик підписали спільну заяву, яка зафіксувала домовленості щодо транзиту українських зернових через Польщу та визнання Україною регіоналізацію території Польщі щодо африканської чуми свиней.
Домовленості сторін також передбачають збільшення кількості ветеринарних інспекторів на прикордонних інспекційних постах та організацію їх роботи в режимі 24/7 в найбільш завантажених пунктах.
Читайте також: Інжир на підвіконні та плантації на дачі. Як проєкт «Сади Перемоги» мобілізує городні війська України
Також польська сторона розгляне можливість здійснення транзиту зерна у всіх пунктах пропуску на державному кордоні Польщі та України, зокрема, на прикордонних інспекційних постах Верхрата – Рава Руська, Медика – Шегіні, Кросьценко – Смільниця.
Це дозволить пришвидшити та спростити експорт українського зерна в умовах заблокованих морських портів.
Нагадаємо, на Сумщині аграріям вдалося засіяти 92% посівних площ. Це вдвічі більше, аніж очікувалося після деокупації регіону.
Також ми повідомляли, що на Тернопільщині почали будувати новий комбікормовий завод.
Фото: gov.pl
Софт для богів війни та «вбивця» російських позицій «Валькірія». Як «Армія SOS» наближає нашу перемогу
Програмне забезпечення «Кропива» знає чи не кожен український боєць, від снайпера до військового протиповітряної оборони....
«Там воюють наші друзі, ми не могли бути осторонь». Як львівський Cantona Pub допомагає бійцям з передової
Історія Cantona Pub почалася з дружньої інвестиції, яка за сім років перетворилася на легендарний футбольний...
35 тис. хлібин для Бучі та Гостомеля. Як топ-кондитерка Києва перетворила бізнес на волонтерський проєкт
До повномасштабного вторгнення кондитерська студія Інни була однією з найпопулярніших у столиці. Аби замовити весільний...
«Евакуація – це двосторонній процес». Як Fight for Right допомагають людям з інвалідністю під час війни
Що покласти в тривожну валізу? Чи є неподалік доступні бомбосховища, коли починають лунати сирени? Як...
«Ніби знову в перший клас». Як родина сироварів вирвалася з окупації та відновлює бізнес на Хмельниччині
Олена та Юрій Лубенські з трьома дітьми у березні залишили окупований Бердянськ. Вдома родина зачинила...
