Економіка
16 громад Закарпаття разом будують сміттєсортувальний завод за 12 млн євро
Підтримай ШоТам
ШоТам – медіа, яке допомагає зберігати спокій навіть під час війни. Кожна наша публікація – це привід пишатися нашою армією, волонтерами та кожним українцем. А кожен твій донат – це внесок у боротьбу на інформаційному фронті.
Полянській громаді на Закарпатті вдалося підписати договори із 16-ма довколишніми громадами щодо створення сміттєсортувального заводу на 80 робочих місць.
Про це пише decentralization.gov.ua.
Обсяг інвестицій у будівництво становить 12 млн євро, 9 із яких мають вкласти німецькі інвестори, а ще 3 млн євро мають надійти через субвенцію на соціально-економічний розвиток.
Читайте також: В Україні запустили мапу екологічних проблем Донбасу
Усі громади, що підписали договори, виділили свою частку грошей відповідно до кількості жителів на створення проєктної документації майбутнього заводу, яка вже повністю готова. Також вони взяли на себе зобов’язання регулярно доправляти за власний рахунок сміття зі своїх громад до селища Поляни, що є відомим водолікувальним курортом.
Як виникла ідея?
Головний ідеолог проєкту – голова Полянської громади Івана Дрогобецького вважає, що завдяки новому підприємству вдасться звільнити від сміття не тільки його громаду, але й третину цілого Закарпаття.
Він впевнений, що сміттєсортувальний завод не шкодить природі. Навпаки, шкодять сотні тонн сміття, якими захаращені береги всіх без винятку закарпатських річок, переповнені сміттєзвалища.
Саме ці меседжі він озвучив на кількох екофорумах. Однак жодні докази спікерів не переконали голів сусідніх до Поляни громад. Вони й далі продовжували говорити про те, що «возити сміття за 50 км – це нонсенс». Тоді Іван Дрогобецький вирішив вдатися до нестандартного кроку. Він за гроші своєї родини організував відвідини головами громад Закарпаття дев’ятьох європейських заводів.
Візит української делегації на сміттєпереробний завод міста Пуцонці
Полянська громада доволі швидко знайшла німецьких інвесторів через один зі сміттєпереробних заводів Європи. Найважче було підписання договорів міжмуніципального співробітництва ― на це пішло чотири роки і це було найважчим етапом у створенні заводу.
Читайте також: Стильні речі від українських бабусь. Як проєкт «Творча Ба» об’єднав літніх майстринь та просуває їхню творчість серед молоді
«Голови сусідніх громад відмовлялися слухати аргументи. Дехто звинувачував мене у бажанні нажитися на цьому заводі, хоч я і показував всі необхідні папери, за якими співвласниками заводу є виключно німецькі інвестори та Полянська селищна рада», ― розповідає Іван Дрогобецький.
Після відвідин дев’ятого заводу крига скресла, і голови шістнадцятьох громад, остаточно зрозуміли, що краще безпечний завод, ніж сміттєзвалища. А після цього уклали договори міжмуніципального співробітництва з Поляною.
Майбутній завод
За попередніми розрахунками, майбутній завод повинен переробляти близько 60 тис. тонн відходів на рік. Переробка планується стовідсоткова, тобто на полігони не мають вивозити жодного сміття. З пластмаси та пластика завод повинен виготовляти щороку близько 3 тис. тонн пального для промислових печей, і паливні брикети одразу ж купуватимуть німецькі компанії, сплачуючи при цьому на українській митниці всі необхідні платежі.
Читайте також: Врятувати стародавню традицію. Як бренд Vereta перетворює ганчір’я на стильні килими та наповнює життям село на Вінниччині
Після будівництва заводу також планується вилучити для переробки весь пластик зі сміттєзвалищ Полянського кластеру, а самі сміттєзвалища рекультивувати і закрити. На це заплановано близько 4 млн євро. Ці гроші мають надійти від продажу СО2-сертифікатів, які планується реалізовувати на суму близько 600 тис. євро щороку.
Біологічні відходи будуть використовуватися для виробництва біогазу. Таким чином Полянський завод не тільки не шкодитиме екології, але й навіть захищатиме її.
Сортування відходів
Майбутнє підприємство не вимагає від населення сортування відходів. За словами Івана Дрогобецького, на всіх аналогічних європейських заводах все одно відбувається процес сортування сміття, що надходить від населення, і дуже важливо, щоб ресурсно цінні складові (скло, кольоровий папір, той же пластик) не вилучали і не здавали окремо.
Будівництво заводу повинні розпочати 1 травня і закінчити його за 8 місяців. Повноцінно запрацювати нове підприємство має вже на початку наступного року.
Нагадаємо, на Вінниччині запустили сміттєсортувальний комплекс.
Фото: decentralization.gov.ua.
Підтримай ШоТам
ШоТам – медіа, яке допомагає зберігати спокій навіть під час війни. Кожна наша публікація – це привід пишатися нашою армією, волонтерами та кожним українцем. А кожен твій донат – це внесок у боротьбу на інформаційному фронті.
У Гостомелі на Київщині після року перерви відновив роботу один з провідних виробників скляної тари в Європі — завод Vetropack.
Про це ШоТам повідомили у пресрелізі компанії.
Зазначається, що фахівці вже розпочали розігрів однієї з двох скловарних печей.
Відомо, що виробниче підприємство у Гостомелі сильно постраждало внаслідок збройного нападу Росії наприкінці лютого 2022 року.
На підприємстві ПрАТ «Ветропак Гостомельський склозавод» розпочався розігрів і виведення на робочу температуру та завантаження першої скловарної печі. Випуск першого скла очікується у червні.
«Наразі ми дуже раді можливості відновити виробництво», – Павел Прінко, генеральний директор Vetropack в Україні та Молдові.
Vetropack почне з виробництва безбарвного скла для харчових продуктів та напоїв, оскільки компанія бачить зараз у ньому найбільшу потребу.
Читайте також: Як хендмейд-виробникам почати свій шлях у міжнародному eCommerce? Покрокова інструкція
«Внутрішній ринок повільно відновлюється, і багато компаній знову запустили виробництво. Ми очікуємо, що попит на скляну тару для продуктів харчування та напоїв у 2023 році зросте приблизно на сім відсотків щодо попереднього року, паралельно із розвитком наших виробничих потужностей». Введення в експлуатацію другої скловарної печі відбудеться найближчим часом», — сказав Прінко.
Виробничий майданчик підготовлений до всіх можливих аварійних сценаріїв. Для забезпечення енергопостачання у разі вимкнення електроенергії холдинг Vetropack розробив різноманітні інженерні сценарії. Було перебудовано систему розподілу електроенергії та встановлено додаткові генератори. Також існують відповідні плани у разі можливих зупинок подачі природного газу.
Прийняли на роботу 139 нових працівників
До початку війни Vetropack в Україні виробляв різні види скляної тари на трьох печах та восьми виробничих лініях. 24 лютого 2022 року Vetropack зупинив виробництво з міркувань безпеки. Через короткий час завод зазнав серйозних пошкоджень – було зруйновано одну з трьох печей. Через збитки компанія була змушена скоротити близько двох третин з приблизно 600 робочих місць на підприємстві. Наразі Vetropack найняв 139 нових співробітників для відновлення виробництва. Здебільшого це колишні працівники заводу.
Нагадаємо, в Україні побудували новий завод із переробки ріпака.
Також ми повідомляли, що на Житомирщині у 2023 році відновить роботу цукровий завод.
Фото: vetropack.com.
Підтримай ШоТам
ШоТам – медіа, яке допомагає зберігати спокій навіть під час війни. Кожна наша публікація – це привід пишатися нашою армією, волонтерами та кожним українцем. А кожен твій донат – це внесок у боротьбу на інформаційному фронті.
Харків’янин Михайло Цибулька під час війни переїхав до Івано-Франківської області та запустив виробництво крем-меду завдяки гранту.
Історію бджоляра розповіли на фейсбук-сторінці Проєкту USAID «Економічна підтримка України».
З 2019 року Михайло поступово нарощував кількість бджолосімей, мав плани на розширення справи, але почалася війна.
Навесні 2022 року родина Цибульків залишила домівку та свою пасіку і переїхала на Прикрапаття.
«Мій дід Павло з 1948 року тримав пасіку на Харківщині, дитиною я завжди бігав за ним. Усі мої спогади – про перебування на пасіці. Чотири роки тому я вирішив сам розвивати пасіку. Коли почалася повномасштабна війна, ми з родиною виїхали до Івано-Франківська, бо у Харкові були сильні обстріли», – згадує чоловік.
Читайте також: Від маленького хобі до промислових масштабів. Як працюють гранти для ветеранів? Досвід бджоляра з Маріуполя
За останній рік ціна на мед на українському ринку впала, це змусило родину шукати шляхи, як заробити більше, маючи мед. Вирішили, що будуть виготовляти крем-мед. Але для цього потрібні були гроші – розширити пасіку, закупити обладнання для виготовлення крем-меду, отримати дозвіл на продаж такого продукту.
Грант від єРобота
Завдяки гранту єРобота Михайло отримав гроші на розширення пасіки та змайстрував 60 вуликів, тож зараз його пасіка нараховує 100 вуликів. Цьогоріч пасіка знову буде кочовою, аби отримати кращий мед і допомогти бджолам його зібрати.
«Я отримав грант, оскільки можу працювати із деревом, то вулики роблю сам, це вигідно. Ще торік я закупив деревину і взимку та навесні робив вулики, коштом цього гранту моя пасіка зросла у 2,5 раза. Наступний крок – заселити вулики бджолосім’ями, частину я візьму своїх бджіл, частину планую купити», – ділиться бджоляр.
Грант від Міжнародної організації з міграції
Ще один грант – від Міжнародної організації з міграції – Михайло отримав на запуск виробництва крем-меду. За грантові гроші закупив обладнання, яке вже дозволило розпочати виробництво солодкого продукту: столи, стелажі, меблі, дозатор, сировину (фруктові сублімати). Але щоб продавати такий продукт, потрібно мати сертифікацію та дозволи.
Консультація від USAID
На безкоштовній платформі «Прометеус» родина познайомилася із вимогами до сертифікації на виготовлення продуктів бджільництва. Додаткові знання із сертифікації бджоляр отримав від консультантки Проєкту USAID. Обладнання у новому цеху розмістив відповідно до цих вимог.
«До сьогодні ми продавали мед гуртовим покупцям, але вирішили, що можемо збільшити додану вартість, тож будемо робити крем-мед. Продаж такого продукту потребує сертифікації. Консультантка Проєкту USAID Ольга Лучка допомогла розібратися в основних етапах впровадження НАССР, розповіла, чому це важливо для нас, як малих виробників медової продукції, які це відкриває перспективи. Зараз ми подали заявку на отримання експлуатаційного дозволу від Держпродспоживслужби. Маючи такий документ, зможемо вже продавати наш крем-мед», – говорить Михайло.
Де придбати?
Сторінки Михайла у соцмережах – instagram.com/fainabee_ua/ та facebook.com/FainaBee.ua.
Нагадаємо, у Чернівцях релоковане харківське підприємство випускає техніку для бджолярів.
Також ми розповідали, як бджоляр з Миколаївщини відновив зруйновану окупантами пасіку та налагодив експорт меду до Нідерландів.
Фото: facebook.com/ERAUkraine.
Підтримай ШоТам
ШоТам – медіа, яке допомагає зберігати спокій навіть під час війни. Кожна наша публікація – це привід пишатися нашою армією, волонтерами та кожним українцем. А кожен твій донат – це внесок у боротьбу на інформаційному фронті.
В Україні з’явився новий завод із переробки ріпака. Запустити нове підприємство планують вже з 1 червня.
Про новину повідомив керуючий директор компанії «Віктор і К» Максим Король.
«З першого червня плануємо запуск потужного і сучасного заводу з переробки ріпака. Все завдяки чіткому і злагодженому плану програми розвитку компанії», — зазначив Король.
На новому заводі збудували маслосховище та сучасний елеватор силосного типу. У межах цього проєкту започатковане сучасне виробництво з використанням найновіших інженерних технологій.
Відомо, що компанія реалізує продукцію під торговельною маркою «Королівський смак». Виробляє та реалізує соняшникову олію, майонез, кетчуп та іншу продукцію томатної групи, а також овочеві консерви.
Читайте також: Вільний фермер? А як це? Пояснює закарпатець, який збудував екохатину в горах і посадив гектари екзотичних дерев
Нагадаємо, за підсумками 2020 року Україна посіла другу позицію в рейтингу найбільших експортерів ріпаку у світі, поступаючись лише Канаді.
Також ми повідомляли, що на Рівненщині у межах українсько-швейцарського проєкту Organic Trade for Development збудують мінізавод для заморозки ягід.
Фото: скриншот із відео.
Вільний фермер? А як це? Пояснює закарпатець, який збудував екохатину в горах і посадив гектари екзотичних дерев
Чи може в Україні існувати куточок землі, де посеред саду з хурми, персиків та інших...
«Наші вчителі – ченці з усієї країни». На Чернігівщині пекарня відродила старовинні рецепти монахів. Як це вдалося
Про хліб, створений за старовинними рецептами монахів, у Мені знає чи не кожний місцевий житель....
«Чоловіча» справа? Верстатам байдуже на стать. Як я власноруч створила успішний бізнес із лазерної та фрезерної порізки
Наталка Макар у дитинстві мріяла присвятити себе серйозній справі – працювати в політиці. Тепер вона...
«Рецепт знайшли у покинутій хаті». Як ветеран відроджує контабас – старовинний український напій, забутий в часи «совєтів»
Чули колись про контабас? Це стародавній український алкогольний напій на основі бруньок смородини. Тривалий час...
