Економіка і бізнес
16 громад Закарпаття разом будують сміттєсортувальний завод за 12 млн євро
Полянській громаді на Закарпатті вдалося підписати договори із 16-ма довколишніми громадами щодо створення сміттєсортувального заводу на 80 робочих місць.
Про це пише decentralization.gov.ua.
Обсяг інвестицій у будівництво становить 12 млн євро, 9 із яких мають вкласти німецькі інвестори, а ще 3 млн євро мають надійти через субвенцію на соціально-економічний розвиток.
Читайте також: В Україні запустили мапу екологічних проблем Донбасу
Усі громади, що підписали договори, виділили свою частку грошей відповідно до кількості жителів на створення проєктної документації майбутнього заводу, яка вже повністю готова. Також вони взяли на себе зобов’язання регулярно доправляти за власний рахунок сміття зі своїх громад до селища Поляни, що є відомим водолікувальним курортом.
Як виникла ідея?
Головний ідеолог проєкту – голова Полянської громади Івана Дрогобецького вважає, що завдяки новому підприємству вдасться звільнити від сміття не тільки його громаду, але й третину цілого Закарпаття.
Він впевнений, що сміттєсортувальний завод не шкодить природі. Навпаки, шкодять сотні тонн сміття, якими захаращені береги всіх без винятку закарпатських річок, переповнені сміттєзвалища.
Саме ці меседжі він озвучив на кількох екофорумах. Однак жодні докази спікерів не переконали голів сусідніх до Поляни громад. Вони й далі продовжували говорити про те, що «возити сміття за 50 км – це нонсенс». Тоді Іван Дрогобецький вирішив вдатися до нестандартного кроку. Він за гроші своєї родини організував відвідини головами громад Закарпаття дев’ятьох європейських заводів.
Візит української делегації на сміттєпереробний завод міста Пуцонці
Полянська громада доволі швидко знайшла німецьких інвесторів через один зі сміттєпереробних заводів Європи. Найважче було підписання договорів міжмуніципального співробітництва ― на це пішло чотири роки і це було найважчим етапом у створенні заводу.
Читайте також: Стильні речі від українських бабусь. Як проєкт «Творча Ба» об’єднав літніх майстринь та просуває їхню творчість серед молоді
«Голови сусідніх громад відмовлялися слухати аргументи. Дехто звинувачував мене у бажанні нажитися на цьому заводі, хоч я і показував всі необхідні папери, за якими співвласниками заводу є виключно німецькі інвестори та Полянська селищна рада», ― розповідає Іван Дрогобецький.
Після відвідин дев’ятого заводу крига скресла, і голови шістнадцятьох громад, остаточно зрозуміли, що краще безпечний завод, ніж сміттєзвалища. А після цього уклали договори міжмуніципального співробітництва з Поляною.
Майбутній завод
За попередніми розрахунками, майбутній завод повинен переробляти близько 60 тис. тонн відходів на рік. Переробка планується стовідсоткова, тобто на полігони не мають вивозити жодного сміття. З пластмаси та пластика завод повинен виготовляти щороку близько 3 тис. тонн пального для промислових печей, і паливні брикети одразу ж купуватимуть німецькі компанії, сплачуючи при цьому на українській митниці всі необхідні платежі.
Читайте також: Врятувати стародавню традицію. Як бренд Vereta перетворює ганчір’я на стильні килими та наповнює життям село на Вінниччині
Після будівництва заводу також планується вилучити для переробки весь пластик зі сміттєзвалищ Полянського кластеру, а самі сміттєзвалища рекультивувати і закрити. На це заплановано близько 4 млн євро. Ці гроші мають надійти від продажу СО2-сертифікатів, які планується реалізовувати на суму близько 600 тис. євро щороку.
Біологічні відходи будуть використовуватися для виробництва біогазу. Таким чином Полянський завод не тільки не шкодитиме екології, але й навіть захищатиме її.
Сортування відходів
Майбутнє підприємство не вимагає від населення сортування відходів. За словами Івана Дрогобецького, на всіх аналогічних європейських заводах все одно відбувається процес сортування сміття, що надходить від населення, і дуже важливо, щоб ресурсно цінні складові (скло, кольоровий папір, той же пластик) не вилучали і не здавали окремо.
Будівництво заводу повинні розпочати 1 травня і закінчити його за 8 місяців. Повноцінно запрацювати нове підприємство має вже на початку наступного року.
Нагадаємо, на Вінниччині запустили сміттєсортувальний комплекс.
Фото: decentralization.gov.ua.
Економіка і бізнес
Прем’єр Канади Марк Карні оголосив про новий пакет військової допомоги Україні на 1,5 мільярда доларів. Посадовець назвав масовану атаку росії на Київ «варварством» та анонсував нові санкції проти країни-ворога.
Про це Карні повідомив під час зустрічі з Володимиром Зеленським на саміті G7 в Альберті.
У пакет допомоги ввійдуть дрони, боєприпаси та бронетехніка. Крім того, за словами Марка Карні, Канада надасть ще 2,3 мільярда канадських доларів у вигляді кредиту на відбудову української інфраструктури.
Канада також запровадить нові санкції проти фізичних і юридичних осіб, що сприяють ухиленню від санкцій, та 200 суден зі «тіньового флоту» росії.
«Ми підкреслюємо важливість максимального тиску на Росію, яка відмовилася сісти за стіл переговорів», — заявив Карні.
Нагадуємо, що в Україні почали розробку власної великої мовної моделі ШІ.
Також ми писали, що в Солом’янському районі кияни до приїзду ДСНС самотужки рятували людей із під’їзду (ВІДЕО).
Фото обкладинки: фейсбук сторінка Марка Карні / на саміті G7
Міралі — кухар з Азербайджану, якого кликали працювати до себе ресторани з зірками Мішлена, та він обрав створювати нову українську кухню. Уклав душу та весь ресурс у власний ресторан Mirali, а продукти принципово закуповує лише в українських господарств, щоб розвивати своє.
Азійські місо-пасту чи соєвий соус він готує з локальних інгредієнтів, та знайшов заміну навіть італійським трюфелям — замовляє їх з ферми на Вінниччині, яку 10 років тому заснував аграрій Олександр Джига.
Цей підприємець веде YouTube-канал, де розказує про технологію вирощування грибів, ділиться досвідом в агробізнесі, показує життя в селі та локальні виробництва. Дивіться більше в нашому проєкті про українських підприємців «Куркулятор».
Фото обкладинки: скриншот відео ШоТам
Економіка і бізнес
У Миколаєві запрацювала кав’ярня, створена на згадку про загиблого військовослужбовця з позивним «Микита». Її відкрила його дружина Марина Музика, втіливши мрію, яку подружжя плекало ще з 2023 року.
Про це повідомили в «Суспільне Миколаїв».
Назва «Кіт Микита» символічна — саме так Марина називала чоловіка. Вона розповідає, що він був спритним, уважним, добре бачив у темряві й міг тихо пересуватися. Саме такі асоціації і стали основою концепції закладу, інтер’єр якого оформлено у стилі «бойових котиків». Атмосфера кав’ярні — тепла, патріотична, з особистими фото, шевронами та прапорами.
«Я подумала, що він вже не зможе сам втілити мрію, тому я маю зробити це за двох і розповісти людям, хто такий “Микита”», — каже Марина.
Читайте також: Три історії війни: як фонд savED повертає безпечне дитинство
Допомогли реалізувати ідею друзі та рідні. Вони допомагали з ремонтом, розстановкою меблів і навіть дизайном стаканчиків. Саму кав’ярню відкрили менш ніж за два місяці.
Відвідувачі кажуть, що в кав’ярні панує родинна атмосфера, а її головна мета — не тільки нагадати про Микиту, а й підтримати українських військових і зберегти пам’ять про всіх полеглих захисників.
Нагадаємо, що рідні загиблого військового піднялися на Говерлу та втілили його мрію військового.
Фото: сайт «Суспільне Миколаїв», Богдана Будулуца
Викладала історію навіть з позицій. Це Бароко, яка служить у «Хартії»
Олена — операторка FPV-дронів, яка захищає Україну в «Хартії». Паралельно вона взяла участь у волонтерському...
Вижила після ракетного удару та отримала 45% опіків тіла: історія вінничанки, що почала ліпити моті
Стильні окуляри, голлівудська посмішка та незмінний червоний фартушок — такою нині бачать Вікторію Головіну тисячі...
Стартапи з місією: як молодь розробляє рішення для змін у своїх громадах
Понад 200 підлітків на вихідних об’єднуються в команди, беруть челенджі від місцевого бізнесу та влади...
Одяг твоєї вулиці: військовий зі Львова створив футболки з принтом рідного району
Коли Ігор іде вулицею у футболці з принтом про рідний Сихів, перехожі звертають увагу й...