Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

10 видатних захисників української мови: мовознавці, вчені та борці за культурну спадщину

Опубліковано

Українська мова протягом століть була не лише засобом комунікації, але й символом національної ідентичності. Плідна праця вчених та культурних діячів, які присвятили своє життя вивченню та захисту української мови, стала основою для її розвитку та збереження.

Редакція ШоТам зібрала 10 видатних постатей, які вивчали, боролися та розвивали нашу мову.

Іван Котляревський

фото: Свідомі

1798 рік відзначається датою народження нової української мови, в цей час побачила світ перша частина «Переліцької Енеїди», в якій Іван Котляревський «щиру любов до батьківщини і особливо до трудового, надто часто зневажливого та кривдного населення» передає за допомогою «бездоганно чистої, народної мови» (Іван Франко).

Саме цей письменник став зачинателем нової української літературної мови. Він пов’язав у своїй творчості стару українську мову, яка мала багатовікову історію, пережила стихію асимілятивності з боку іншої держави, проте не втратила своєї самобутності, з новою, що розвивалася за власними природними законами і все активніше входила у вжиток.

Олександр Опанасович Потебня

фото: Вікіпедія

Олександр Потебня — автор численних наукових праць із мовознавства, граматики, літературознавства, етнології та теорії словесності, основоположник психологічного напряму в слов’янській філології. Потебня систематизував унікальні ознаки української мови, що вирізняють її з-поміж інших слов’янських мов.

Сьогодні іменем вченого названо Інститут мовознавства НАН України.

Павло Гнатович Житецький

фото: Вікіпедія

Павло Житецький був одним із основоположників українського мовознавства. Він глибоко вивчав історію української мови, літератури та фольклору, зокрема досліджував Пересопницьке Євангеліє, у тексті якого чимало рис живої української мови. Житецький активно працював над упорядкуванням норм українського правопису.

Серед праць вченого:

  • «Нарис звукової історії малоруського наріччя» (1876)
  • «Опис Пересопницького рукопису XVI ст.» (1876)
  • «Нарис літературної історії малоруського наріччя в XVII ст.» (1889)
  • «Нарис історії української мови в XVII ст.» (1914)

Борис Дмитрович Грінченко

фото: Вікіпедія

Борис Грінченко — безумовно видатна особистість в історії України, автор першого словника української мови, який ми його сьогодні називаємо «Словником Грінченка». Письменник, перекладач, публіцист та громадський діяч, він залишив значний слід у розвитку української літератури та мовознавства. Грінченко також написав низку наукових і публіцистичних праць, а також шкільні підручники з української мови та літератури.

Будучи одним із організаторів Всеукраїнського товариства «Просвіта», Грінченко зробив великий внесок у розвиток української освіти та культури. Він також був співзасновником Української Радикальної Партії (1904), що виступала за автономію України.

Іменем Бориса Дмитровича сьогодні названо один із провідних університетів Києва.

Серед праць Грінченка:

  • «Словник української мови» (1907–1909)
  • «Як тепер народна школа в Україні» (1896)
  • «Народні вчителі і вкраїнська школа» (1906)
  • підручники «Українська граматика» та «Рідне слово»

Агатангел Кримський

фото: Вікіпедія

За ініціативою Агатангела Кримського в 1918 році Українською академією наук було створено Комісію живої української мови з метою розробки українсько-російського словника. Під керівництвом і за його участю були складені «Найголовніші правила українського правопису» у 1921 році.

Євген Костянтинович Тимченко

фото: Вікіпедія

Євген Тимченко — видатний український мовознавець, перекладач і поліглот, чия наукова діяльність залишила незгладимий слід в історії української філології. Як академік Академії наук УРСР, Тимченко зробив вагомий внесок у вивчення української мови, граматики, фонетики та діалектології, створивши численні праці, які й до сьогодні слугують важливими джерелами знань.

Один з найважливіших проектів у його житті — співавторство у складанні словника української мови, який нині відомий як «Словник Грінченка». Також, Тимченко розробив прототип «Історичного словника української мови», який, на жаль, через репресії більшовицької влади не був завершений.

Серед інших важливих праць вченого — «Історичний словник українського язика», «Причинки до української діалектології», а також «Словник Грінченка» (у співавторстві), що підкреслює його всебічний підхід до вивчення та збереження української мови.

Іван Іванович Огієнко

фото: ВВС

Іван Огієнко — український науковець, громадський та релігійний діяч, митрополит Української православної церкви Канади. Огієнко досліджував старослов’янську і українську мови, а також український правопис.

Основні праці:

  • «Пам’ятки старослов’янської мови X — XI віків» (1929)
  • «Історія українського друкарства» (1925, 1994)
  • «Костянтин і Мефодій. їх життя та діяльність» (1926)
  • «Нариси з історії української мови. Система українського правопису» (1927)
  • «Історія української літературної мови» (1950)

Бориc Дмитрович Антоненко-Давидович

фото: Національна спілка письменників України.

Борис Антоненко-Давидович — український письменник, публіцист і мовознавець, який активно боронив культуру української мови. У 1970 році він видав важливу книгу «Як ми говоримо», де розглянув проблеми розвитку і культури сучасної української мови.

Антоненко-Давидович постраждав за свою проукраїнську позицію: у 1935 році сталінський режим засудив його до 10 років таборів. Після звільнення вчений зазнавав подальших утисків з боку радянської влади.

Основні праці:

  • «Як ми говоримо»
  • «В літературі й коло літератури»
  • «Здалека і зблизька: Літературні силуети й критичні нариси».

Юрій Володимирович Шевельов

фото: Український інститут національної памʼяті

Юрій Шевельов — визнаний мовознавець-славіст, літературознавець та активний діяч української культури і науки в еміграції. Як професор Гарвардського університету, він здобув міжнародне визнання за свій внесок у мовознавство.

Шевельов — один із провідних світових експертів у галузі славістики. Його науковий доробок включає 17 книг і численні фундаментальні праці, зокрема в сферах історії та розвитку сучасної української мови, етимології, діалектології та соціолінгвістики.

Основні праці:

  • «Синтакса простого речення» (1941)
  • «Нарис сучасної української літературної мови» (1951)
  • «Галичина у формуванні нової української літературної мови» (1949)
  • «A Prehistory of Slavic. The Historical Phonology of Common Slavic» (1964, 1965)
  • «A Historical Phonology of the Ukrainian Language» (1979).

Олександр Данилович Пономарів

фото: Освіторія

Олександр Пономарів – добре знаний сучасниками мовознавець, публіцист та перекладач, професор КУ імені Тараса Шевченка. Активно сприяв поширенню нового українського правопису, зокрема, працював у відповідній комісії, часто виступав у ЗМІ, дискутував з опонентами тощо.

Іменем вченого підписано більш ніж 250 наукових та публіцистичних праць з історії, культури, становлення та розвитку української мови.

Серед них:

«Взаємодія художнього та публіцистичного стилів української мови» (1990, співавтор)

«Лексика грецького походження в українській мові» (2005)

«Етимологічний словник української мови» (1982—2012, укладач).

Суспільство

11-річний хлопчик із Данії зібрав 34 тисячі данських крон для дітей з України (ФОТО)

Опубліковано

11-річний Єнс із Данії зібрав понад 34 тисячі данських крон для дітей з України, які втратили свої домівки. Хлопчик виготовляє власні вироби з бісеру та продає їх.

Про це повідомила міністерка економіки України Юлія Свириденко.

Єнс виготовляє синьо-жовтих великодніх курчат із бісеру. Торік хлопчик зібрав 28 тисяч крон. За 2025 рік він уже встиг зібрати шість тисяч крон, а благодійна організація KOLO Nordic подвоїла цю суму до 12 тисяч крон.

Очільниця міністерства написала про бажання Єнса допомогти українським дітям:

«Хлопчик побачив у новинах, як багато дітей в Україні втратили свої домівки, і сказав мамі: “Що ми можемо зробити?”. Мама відповіла: “Творити добро!”. У свої 11 він показує світові, що щедрість духу не має віку».

Читайте також: Анджеліна Джолі підтримала 14-річну дівчину, яка постраждала від атаки росіян (ФОТО)

Також завдяки міністру підприємництва Данії Мортену Бьодскову, який організував зустріч із Єнсом та його батьками, Юлія Свириденко мала змогу подякувати хлопчику за його роботу.

Нагадаємо, що Барбра Стрейзанд закликала підтримувати українських медиків (ВІДЕО).

Фото: фейсбук-сторінка Юлії Свириденко

Читати далі

Суспільство

Анджеліна Джолі підтримала 14-річну дівчину, яка постраждала від атаки росіян (ФОТО)

Опубліковано

Американська акторка Анджеліна Джолі поспілкувалася з 14-річною Поліною, яка дістала тяжкі поранення внаслідок російського удару по Харківщині. Акторка також передала Поліні записку зі словами підтримки.

Про це повідомили в UNITED24.

Поліна отримала тяжкі поранення в лютому 2025 року в Ізюмі. Зараз дівчина проходить лікування в дитячій лікарні «Охматдит». Найбільша мрія дівчини — знову ходити. Їй допомагають у цьому українські лікарі.

Також дівчина розповіла психологам, що вона дуже хотіла б зустрітися з Анджеліною. До втілення цієї мрії Поліни долучилися в UNITED24. Американська акторка поспілкувалася з Поліною онлайн. Разом із цим дівчина отримала від Анджеліни Джолі записку зі словами підтримки та побажаннями залишатися сильною.

Читайте також: «Ви надихнули весь світ!»: Барбра Стрейзанд закликала підтримувати українських медиків (ВІДЕО)

Фото: фейсбук-сторінка UNITED24

Нагадаємо, що принц Вільям зустрівся з українськими дітьми у школі в Естонії.

Фото обкладинки: Harald Krichel

Читати далі

Суспільство

«Нова пошта» нагородила українських волонтерів відзнакою «Варті»

Опубліковано

«Нова пошта» 26 березня нагородила українських волонтерів, благодійні фонди та громадські організації відзнакою «Варті». Її отримали 12 переможців голосування серед українців. Також компанія визначила 21 організацію, що найбільше доклалися до підтримки українців через гуманітарні відправлення.

Про це повідомили в «Новій пошті».

Хто здобув відзнаку «Варті»

До голосування за переможців долучилися понад 55 тисяч українців. Загалом відзнаку отримали 12 людей та організацій, які працюють у різних сферах.

77-річний Григорій Янченко переміг у номінації «Найстарший волонтер», також відомий як Дядя Гриша. Під час окупації Херсона він вирушав у людні місця з прапором України на кріслі колісному та з увімкненим гімном. Зараз він живе у Запоріжжі, але рідко буває вдома — подорожує містами України, збираючи кошти для військових. Відзнаку Дяді Гриші вручили у Кропивницькому під час чергового збору.

Наймолодшими волонтерками стали 6-річна Олександра та 4-річна Кіра з Харкова. Саша вже отримувала нагороду «Варті» рік тому. Тоді організатори підготували для неї сюрприз — вона побачила батька-військового, якого ненадовго відпустили зі служби. Через місяць чоловік загинув на фронті. Попри втрату, дівчинка разом із подругою продовжує допомагати ЗСУ, вона збирає кошти на маскувальні сітки, турнікети та автівки. Вона отримала відзнаку у річницю загибелі батька.

Олександра та Кіра

За технологічність у волонтерстві відзнаку отримав Сергій Стерненко — автор безперервного збору «Русоріз». Стерненко також регулярно демонструє, як FPV-дрони працюють на передовій.

За креативний підхід нагородили блогера з Миколаєва Юрія Степанця, який нині мешкає в Одесі. Він є найвідомішим в Україні коміком на кріслі колісному та ініціатором «неходових зборів» для військових. Волонтер часто наголошує: не всі можуть воювати в ЗСУ, але кожен, попри втому й втрати, здатен бути для ЗСУ на своєму місці.

Читайте також: Волонтеру Фумінорі Цучіко зареєстрували місце проживання в Харкові

Юрій Степанець

За евакуацію нагородили Катерину Андреєву, яка разом із військовими рятує поранених захисників із прикордоння Сумщини та Курщини. Вона також вивозить мирних жителів і покинутих тварин з-під обстрілів. Свою відзнаку Катерина присвятила батькові, який віддав життя за Україну. За медичну допомогу військовим українці висловили вдячність парамедикам з «Госпітальєрів», які врятували тисячі життів, а за підтримку жінок — руху VETERANKA.

Разом із цим відзнаку отримали:

  • всеукраїнська благодійна організація Ukrainian Food Foundation за підтримку ВПО;
  • Олександр Мізерій за культурний розвиток. Він є лідером гурту «Смерека» з Вінниччини та волонтером, який вже відіграв понад 350 благодійних концертів і зібрав понад 4 мільйони гривень для ЗСУ;
  • Андрій Бурахович за допомогу армії своїми руками. Андрій — механік, який майже цілодобово ремонтує автівки для фронту і вже відремонтував понад дві тисячі машин;
  • благодійний фонд «Діти героїв» за психологічну допомогу понад 12 тисячам дітей, які через війну втратили одного або обох батьків;
  • Анастасія Слюсар — лідерка фонду, який допомагає дітям, зокрема на прифронтових територіях.

«Попри втому, труднощі й втрати, волонтери продовжують рухатися далі — підтримують тих, хто цього потребує, і знаходять нові способи допомагати. Це про людяність, небайдужість і неймовірну силу. Вони працюють не заради відзнак, а просто тому, що не можуть інакше. Ми дякуємо кожному й кожній та завжди будемо поруч», — розповіла співзасновниця «Нової пошти» Інна Поперешнюк.

Переможці за обсягами гуманітарних вантажів

Організатори відзначили 21 організацію та фонд, що найактивніше користувалися послугами «Гуманітарної Нової пошти». Переможців обирали за найбільшими показниками кількості та ваги відправлень, категорії допомоги та її системність. «Нова пошта» відзначила:

  • благодійні фонди «На Хвилі» та «Рій» («Допомога армії»);
  • благодійні фонди «Медицина Херсонщини» та «Лелека-Україна» («Медична допомога»);
  • благодійні організації «Українські сестри та кідфрендлі» та «Співдружність України» («Допомога дітям»);
  • громадську організацію «Покликані жити» та благодійний фонд «Летс Хелп» («Допомога людям старшого віку»);
  • благодійні організації «З теплом у серці» та «Європейські традиції доброчинності» («Допомога людям з інвалідністю»);
  • «Бахмутське товариство захисту тварин “ЛАДА”» та благодійний фонд «Разом добра сила» («Допомога тваринам»);
  • громадські організації «Добробат» та «Б50» («Відновлення житла та добробуту»).
  • благодійна організація «Громадянин» та громадська організація «Джуніорс» («Спорт та реабілітація»);
  • благодійний фонд «Щаслива лапа» («Лідер серед вантажних перевезень);
  • міжнародний благодійний фонд «Небайдужі» та громадська організація «Свідомі кияни» («Найбільша кількість відправлень гуманітарного вантажу»).

Разом із цим у номінації «Навігатор допомоги» перемогли Юлія Кудрик й Оксана Миколюк за активне консультування й онлайн-супровід щодо перевезення гуманітарних вантажів.

Як вручали нагороди

Відзнаку вручали місцеві активісти, блогери, лідери думок, представники «Нової пошти», а також люди, які раніше отримували допомогу від волонтерів-переможців.

Андрій Бурахович та Аміл і Раміл Насірови

Про відзнаку «Варті»

«Варті» — це щорічна відзнака для волонтерів від «Нової пошти», яку заснували у 2022 році. Її започаткували для того, щоби підкреслити внесок українських волонтерів і благодійників.

Нагадаємо, «Нова пошта» розробила сервіс для ефективнішої доставки посилок.

Раніше ми писали, що UAnimals оголосили лавреатів Всеукраїнської зоозахисної премії.

Фото: «Нова пошта»

Читати далі