Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

Зробити з Сурового Європу: як переселенка змінила життя цілого села на Донеччині

Опубліковано

Ще у 2014 році Світлані Агаджанян довелось переїхати з Донецька у рідне селище Сурове (зараз мікрорайон Дружківки). Але тут вона побачила, що, як і у будь-яких віддалених районах промислових міст, життя тут завмерло. Її селище стало глухим хутором, куди ніхто не хотів повертатись, а тільки навпаки. Тут не було культурного життя, розваг для дітей, спортмайданчиків і освітлення. Працювала тільки одна стара школа і дитячий садок. А багато років поспіль місцеве населення жило за принципом “моя хата скраю”, вважаючи, що змінити самостійно нічого неможливо, а місцевій владі немає до них діла.

Світлана вирішила все змінити. Жінка об’єднала навколо себе однодумців і тепер постійно шукає спроби змінити життя свого селища на краще. Що вдалось зробити нашій героїні у Суровому? Як об’єднати навколо себе людей та змінити свідомість селян? Як створити маленьку Європу на Донеччині? Читайте у нашому матеріалі.

Світлана Агаджанян

Світлана Агаджанян

Закінчила Донецький національний університет у 2008 році, спеціальність “журналістика”. Координує проєкти ГО “Україна можливостей”, працює журналістом та піар-менеджером ГО “Точка доступу”.

“Ще після університету я працювала журналістом і спілкувалась з людьми, які творили зміни. Зараз сміюсь, що з 2007 по 20014 рік наповнювалась і надихалась новими ідеями від них. Тому й сама зараз творю зміни”, – Світлана Агаджанян.

Далі – пряма мова Світлани.

Переїхала і націлилась на зміни

Багато років тому я покинула рідне селище і поїхала в Донецьк – навчатись, працювати та влаштовувати своє життя. Але війна внесла свої корективи і довелось повернутись в Суворе. Та я не могла звикнути до того середовища, в якому опинилась. Що я побачила? Було таке відчуття, що все завмерло і нікуди не рухається. Не було навіть дитячого майданчика (а я його потребувала, бо приїхала з маленькою дитиною). Тут були повністю відсутні місця, де люди могли б проводити дозвілля, спілкуватись одне з одним. Та навіть бібліотеки не було! А доїхати до селища можна було тільки на автобусі, що проходив повз.

Читайте також: “У провінційному містечку для дітей немає розваг”. Як переселенка змінює це у Кремінній

Але найбільше гнітило мою душу – сумний і старий фасад рідної школи. Я просто не розуміла, як діти можуть хотіти ходити сюди. Зі школи і почалась моя активна діяльність. Саме тоді я зрозуміла, що потрібно шукати не комфорт, а ресурси для його створення і мотивувати цим іншим.

Крок 1. Скористатися можливістю і не проґавити свій грант

Перше з чого потрібно починати будь-які зміни — скористатись можливістю. Дуже часто люди не бачать ресурсів і шансів, які знаходяться буквально перед носом. Ми почали свою діяльність з реконструкції старої школи, а саме з фасаду. Я побачила у Фейсбуці анонс грантової програми, де необхідно було зазначити потреби школи, залучити громаду до голосування. Паралельно педагогічний колектив школи вів перемовини з міською владою про оплату з бюджету решти ремонту та оплату роботи. У нас все вийшло і вже 1 вересня діти прийшли до будівлі з оновленим фасадом.

Оновлений фасад школи

А далі почали знаходити все нові і нові можливості. Захотіли зробити вікна, бо старі дерев’яні настільки прогнили, що в деяких класах було неможливо займатися, і дітей переводили в спортзал, де було тепліше. Одна з нових можливостей – проєкт інтеграції переселенців у громаду британської Stabilization Support в рамках “Програми радників”. Так ми і виграли 40 тис. грн на встановлення пластикових вікон. Коштів вистачило всього на 13 вікон. Тому, надихнувшись успіхом, батьки і вчителі пішли знову до місцевої влади з пропозицією підтримати проєкт і замінити 14 вікон, що залишились. Ідею схвалили.

Тому я й кажу, що потрібно шукати можливості і не боятись програвати. Ми постійно моніторимо конкурси і гранти на сайтах на кшталт Ресурсного центру “ГУРТ”. Краще писати не одну проєктну заяву, а декілька. Але для того, щоб втілювати проєкти, потрібно ще навчитись писати грантові заявки та вміти їх захищати. Для цього наша ініціативна група постійно бере участь у різноманітних тренінгах.

Крок 2. Зібрати команду однодумців, яким не все одно

Одній людині не так-то просто змінювати життя цілого села, до якого люди вже звикли. Тому потрібно мати команду однодумців – нехай це буде кілька людей, але головне, щоб вони вірили у зміни і брали на себе відповідальність. Першими мене підтримали вчителі, які переконались, що можна отримувати гранти і розвивати навчальний заклад. Зараз деякі з них допомагають писати заявки і розробляти проєкти. Та я зіштовхнулась і з тим, що багато хто не вірив у зміни. Хтось просто не хотів нічого робити, хтось був переконаний, що без зв’язків нічого не зробиш, а хтось хотів щось робити, але не знав як. Я натрапила на загальний песимізм. Тому важливо психологічно встояти і  зрозуміти, що 2-3 людини – це вже команда.

Часто буває, що одні готові прийти на допомогу, а інші ні. Хтось допоможе грошима чи хоча б прийде пофарбувати паркан, а хтось стоїть в стороні і дивиться з осудом. На початку я залучала людей через знайомих – телефонувала всім, писала оголошення у Фейсбуці.

Коли ми закінчили з фасадом і вікнами для школи, то взялись за просвітницькі ініціативи – сортування сміття, створення майданчиків, висадження дерев. На створення алеї з хвойних дерев написали конкурс у посольство Британії і виграли 15 тисяч гривень. Коли садили дерева і встановлювали смітники, то люди цікавились, хто і для чого це робить. Ми пропонували їм приєднатись, але більшість відмовляли, мовляв, завтра цього тут не буде.

З часом ми зрозуміли, що потрібно залучати дітей, бо вони відкриті і готові допомогти. Пам’ятаю, як люди відмовляли у тому, щоб доглядати за саджанцями, а діти прийшли на допомогу.

Діти активно долучаються до ініціатив, які запроваджує Світлана

Підтримка одне одного – велика цінність. Це головна складова, бо якби я була сама, то не встояла б.

Потрібно бути готовими, що люди будуть проти багатьох ініціатив. Коли ми впроваджували трекінг, то казали, що краще б підняли зарплату працівника трамвайного депо. Ми говорили з людьми і пояснювали, що це не наша компетенція.

Крок 3. Шукайте фінансування всюди

Якщо ви намагаєтесь щось змінити, то будьте готові, що грошей, які ви виграли в конкурсах, не вистачить на реалізацію всього проєкту. Щоб знайти додаткове фінансування, ми з командою почали стукати у двері до місцевих чиновників. Спочатку вони були здивовані, мовляв, як це так ви самі вирішили щось зробити. І дуже складно було налагодити комунікацію з місцевою владою, бо вони не хотіли вкладати кошти в невелике віддалене селище

Що ми робили? Просто продовжували робити свою справу і цим доводили, що творимо зміни не для себе, а для всіх жителів нашого містечка. Чиновники побачили наші результати і почали довіряти. Так, завдяки коштам з місцевого бюджету ми встановили додаткові вікна, відремонтували шкільний туалет та зробили інші проєкти в селищі. За 5 років наших ініціатив ставлення місцевої влади змінилось і зараз вони скоріше приходять на допомогу. І якщо ви берете участь у великих грантових програмах, то міжнародні партнери повинні бачити, що ви самі робите і яку допомогу надаєте.

Коли у нас закінчились гроші британського посольства, ми вирішили ходити по будинках місцевих жителів, щоб зібрати кошти на встановлення дитячого майданчика. Хтось довіряв, хтось відносився до цього з острахом. Проте, ми вели звіт по втраченій сумі і озвучували все на загальних зборах. Вдалось зібрати понад 5 тисяч гривень. Це надихає людей, адже вони усвідомлюють, що причетні до хорошої справи. Звітувати – обов’язково, адже люди повинні довіряти. Нам вдалось посадити дерева, встановити лавки та смітники і зробити дві пісочниці.

Читайте також: Як стати монстром відкритих даних: рецепт прозорої влади від Дрогобича

Ще одним джерелом фінансування є місцеві підприємці. Ми неодноразово звертались до бізнесу з проханням допомогти у тій чи іншій ініціативі. А також співпрацюємо з іншими громадськими організаціями.

Крок 4. Створити офіційну організацію

Коли я тільки починала діяльність, то шукала людей, які були готові до волонтерства. І після перших ініціатив ми почали міркувати над тим, щоб систематизувати свою роботу У 2015 році ми вже зареєстрували громадську організацію “Україна можливостей”, в рамках якої офіційно працювали та отримували гранти на соціальні проєкти.

Ми й зараз продовжуємо активну роботу – вчителі навчаються писати грантові заявки та розробляють нові ідеї, а місцеві жителі цікавляться, який проєкт наступний.

До речі, коли ми стали громадською організацією, то одним з перших грантів став конкурс для місцевих громад від фонду Кличко. Ми вирішили ризикнути і написати заявку на спортивний майданчик – за два дні зняли ролики, описали ідею та показали, що нам це потрібно. І все вийшло. Ми отримали обладнання для спортивного майданчика.

Тому, головна моя порада – постійно шукайте ідеї проєктів та партнерів для їх втілення.

Крок 5. Не зупинятись і розвивати всі сфери

Ми не зупинились на досягнутому, а почали робити й інші проєкти, в тому числі і загальноміські. Наприклад, у восьми з 13 дружківських шкіл запрацювала система очищення води. Цей задум ми представили робочій групі Програми розвитку ООН, пов’язавши безпеку з доступністю до питної води та здоров’ям юних дружківчан. Проєкт переміг на конкурсі для Донецької області, й організація надала 170 тисяч гривень на закупівлю систем очищення з резервуарами. А вже міська влада оплатила встановлення фонтанчиків для чистої води.

Читайте також: Як карпатська бабуся зробила з хати музей-готель і заманює іноземців

Наша ініціативна група намагається зайнятись і найважливішим – здоров’ям місцевих жителів. У 2018 році дізнались, що у лікарні дуже старий апарат для діагностики жіночих проблем. Тому, за підтримки ПРООН реалізували проєкт “Здорову жінку – в Дружківку”. Проєкт складався з трьох елементів – створення кабінету діагностики і лікування патологій, створення безпечної пологової зали і створення академії здоров’я.

У 2019 році був створений Профіль Дружківської громади. В процесі опитування, ми з партнерами Нова Дружківка та…

Geplaatst door Cветлана Агаджанян op Zondag 26 juli 2020

Крок 6. Робити самому, а не чекати, поки хтось це зробить за тебе

Якщо ви хочете, щоб життя стало краще і можна було побачити зміни – не потрібно чекати, поки хтось прийде і все за вас зробить. Так, не все буде виходити одразу. Коли ми хотіли організувати акцію, щоб обговорювати важливі проблеми, то з 1700 людей прийшло тільки 5.

Люди звикли чекати кращої долі, але нічого для цього не робити. Старше покоління взагалі важко змінити, тому ми залучаємо дітей і молодь.

За 5 років роботи ми почали виходити за межі селища і зіштовхнулись з тим, що люди можуть тільки говорити “а прийдіть і зробіть для нас”. Так, ми можемо розказати про досвід, підтримати вас, але цей шлях ви повинні пройти самі. Ніхто за вас робити нічого не буде. Були і позитивні випадки, коли до нас приїжджали партнери з Мирнограда, щоб дізнатись про шлях, який ми пройшли. І вже зараз вони почали самі впроваджувати зміни та оновлювати школу.

Хочете змін – не стійте на місці, беріть участь у конкурсах та освітніх програмах. Та головне – це ставлення людей. Якщо зміняться усталені радянські погляди на життя і принципи “моя хата скраю”, то і з невеличкого селища можна зробити маленьку Європу.

Матеріал опубліковано в рамках програми Media Emergency Fund, яку реалізує Львівський медіафорум, за фінансової підтримки Фонду розвитку ЗМІ Посольства США в Україні. Погляди авторів цього матеріалу не обов’язково збігаються з офіційною позицією уряду США.

28.07.2020

Суспільство

Одеський агроном вирощує 6 вітчизняних сортів мигдалю (ВІДЕО)

Опубліковано

Агроном Володимир Балабан збирає по 1,5 тонни ядер мигдалю на рік. Має 6 сортів горіха на 26 га біля Ізмаїлу. А кіло мигдалю коштує 200 гривень.

Володимир Балабан посадив перші саджанці 12 років тому. На третій рік отримав перший кілограм горіхів. На п’ятий рік мав товарні обсяги врожаю.

Читайте також: Італійці висадили на Київщині сад мигдалю

“У посуху мигдаль невибагливий, неначе кактус”, – каже Володимир Балабан.

У справу йде навіть шкірка нижньої частини – для годування худоби. 

Зараз агроном планує закласти плантацію каліфорнійського мигдалю. Він даватиме 2 тонни ядра лише з гектара.

Читати далі

Суспільство

На вибори у США вперше надрукують бюлетені українською мовою

Опубліковано

У 2020 році на виборах у США  вперше можна буде проголосувати українською мовою. Таку можливість отримали виборці в окрузі Кук в штаті Іллінойс, куди входить місто Чикаго та його передмістя, передає Громадське.

Рішення ухвалили в адміністрації округу, пише «Голос Америки» з посиланням на захисницю української мови в окрузі Кук Мілу Лугову.

Українські бюлетені і таблички

Українська мова буде доступна протягом усіх етапів, на виборах усіх рівнів: як президентських, так і місцевих та до Конгресу.

Українську використовуватимуть в бюлетенях, а також на електронних табло на станціях голосування. Щобільше, буде також можливість прослухати аудіо для людей, які не зможуть прочитати бюлетені.

Також на виборчих дільницях встановлять таблички з вказівними знаками українською: вхід, вихід й куди йти.

Читайте також: Скільки україномовних у Сєвєродонецьку, або одна історія про м’яку українізацію

Ще 12 мов

Окрім української, виборчий процес також зроблять доступним 12 різними мовами, зокрема польською та російською.Це пояснюють тим, що американські політики зацікавлені у такому розширенні, адже це дає їм доступ до тих виборців, які не володіють вільно англійською і не розбираються у виборчому процесі.

Скільки голосуватиме українців

Округ Кук в штаті Іллінойс — перший у США, який додав українську мову до виборчого процесу. У Чикаго, який входить у нього, проживає понад 46 тисяч українців. Також влада округу офіційно використовує українську мову у своїй діяльності.

Фото: informator.press

Читати далі

Суспільство

У середмісті Києва з’явиться затишний сквер з лавою-терасою і фонтаном

Опубліковано

У центрі столиці розпочали ремонт затишного скверику на Володимирському проїзді, 1. У листопаді 2016 року Київміськрада дала йому назву Литовського, повідомляє пресслужба Київзеленбуду.

Як зазначають комунальники, центральним елементом оновленого скверу стане дерев’яна лава-тераса з підсвічуванням. На її створення авторів проєкту надихнули литовські дюни на узбережжі Балтійського моря та бурштин.

Читайте також: У київському сквері облаштували нову фотозону (ФОТО)

“Під час роботи над проєктом було вирішено створити затишний простір для відпочинку, де можна насолодитися атмосферою міста і, разом з тим, відволіктися від буденності”, – йдеться у повідомленні.

Роботи з капітального ремонту скверу вже розпочато. Тут планують облаштувати лаву-терасу із підсвічуванням, відремонтувати бруківку, відновити роботу існуючого фонтану, а також відремонтувати підпірні стінки скверу, влаштувати нові газони та висадити дерева, встановити огороджувальні стовпчики, щоб автомобілі не заїжджали на пішохідну зону.

Роботи планують завершити у вересні цього року.

Фото: facebook.com/zelenbud

Читати далі

Суспільство

Куди поїхати на вихідні біля Львова (ВІДЕО)

Опубліковано

Місяцями сидите в хаті і вже голова вибухає? Збирайтеся, їдемо на природу подалі від людей. Сьогодні дізнаємося, куда втекти на вихідні зі Львова. Розкажіть, куди ви тікаєте з міста?

Готуйте ваші намети та похідні черевики! Урицькі скелі та Тустань – пірамідки велетнів. Це дивовижної форми скелі, яким десятки мільйонів років.

Читайте також: Де провести вихідні? Ви точно не чули про ці 7 місць поблизу Львова

 Грот Прийма – мережа печер чудернацької форми. 45 000 років тому тут зимували прадавні люди! 

Заповідник Розточчя – звідси починаються численні річки. А ще тут купа горностаїв, чорних лелек та махаонів.

Озеро “Задорожнє” – блакитне та прозоре для всієї сім’ї. Неначе дика природа, але є альтанки, душ та магазин. Відпочивайте безпечно!

Читати далі

Суспільство

У Львові розпочинають роздільний збір скла

Опубліковано

У Львові розпочали роздільний збір скляних відходів. Про це повідомляє пресслужба міської ради.

Як збиратимуть скло?

Як зазначається, збиратимуть такі відходи насамперед із ресторанів та кафе, готелів та торгових точок. Йдеться про ті комерційні заклади, які виявили зацікавлення долучитися до реалізації проекту «Модель „нуль відходів“ у дії». Це один із етапів проекту, який пропагує європейську концепцію управління відходами. Важливою його складовою є технічне оснащення сектору гостинності обладнанням для поводження з відходами за принципом «zero waste».

Для закладів, які стали учасниками проекту, вже закупили контейнери для роздільного збору скляних відходів.

«Відчуваємо обов’язок брати участь у таких проектах, які популяризують світові практики поводження з відходами. Окремий збір скляних відходів відбувається від тих закладів комерції, які обслуговує наша компанія. Розташовані вони переважно в центрі Львова. Спеціальні контейнери для скла надаються закладам безкоштовно. На сортувальній станції компанії ми вже прийняли понад 30 контейнерів для роздільного збору скляних відходів», — розповів засновник «ГрінЕра Україна» Богдан Михалусь.

Заклади комерції, які погодяться сортувати скляні відходи, отримають економію до 20% на вивезення відходів.

Читайте також: У Дніпрі винайшли пристрій для безпечної утилізації медичних відходів (ФОТО)

Що варто знати про проєкт «Нуль відходів в дії»

Суттєвим досягненням проекту є включення до переліку відходів, які сортуються, органічних відходів. Адже вони складають близько 50% усіх відходів у закладах готельно-ресторанного бізнесу та вивозитимуться на міську станцію компостування.

«Цей проект базується, перш за все, на принципах запобігання утворенню відходів. Дія моделі на практиці передбачає наявність певної системи, для створення якої важливою є участь усіх ключових залучених сторін, і у випадку цього проекту вдалося залучити бізнес, міську владу, обласну владу, громадський та освітній сектори і церкву. У межах проекту, ми працюємо над створенням фінансових стимулів для бізнесу утворювати менше відходів, а також сортувати їх через розробку пропозицій з диференціації тарифів на вивезення відходів», — додає голова ГО Zero Waste Lviv Ірина Миронова.

Забезпечити відповідні складові інфраструктури, згідно з проектом, планують до кінця серпня.

Проєкт «Нуль відходів в дії» реалізують Міжнародна благодійна організація «Екологія-Право-Людина» спільно з Львівською торгово-промисловою палатою, ТОВ «ГрінЕра Україна», ЛКП «Зелене місто», департаментом екології та природних ресурсів Львівської обласної державної адміністрації, ГО «Нуль відходів Львів». Ініціатива підтримується в рамках спільного проєкту Уряду Швеції та ПРООН в Україні «Посилене партнерство для сталого розвитку», що реалізується за фінансової підтримки Уряду Швеції.

Фото: rubryka.com

Читати далі

Суспільство

На Прикарпатті створюють вироби з вовни, які поєднують традиції та сучасність (ВІДЕО)

Опубліковано

Ліжники, килими, пледи та навіть одяг виготовляють у косівській майстерні “Ґушка”. Свої вироби осучаснюють петлями та гунями. Тут тчуть традицію на старовинних верстатах. 

У майстерні “Ґушка” роблять 3D-ліжники як і 100 років тому. Пані Любов – ткаля вже у третьому поколінні.

“Училася на бухгалтера, але то робота, а ткацтво – то моє покликання”, – говорить Любов Ребенчук.

Читайте також: Як український бренд відтворює давнє гуцульське мистецтво (ВІДЕО)

Раніше ліжники із овечої вовни продавали на ринку за безцінь.

“От говориш “грузинське вино” і всі знають, що це добре. Хочемо, щоб так було і з ліжниками”, – каже засновниця  “Ґушки” Дарина Фурманюк.

На виготовлення одного йде тиждень та вовна з 3 овець. З неї роблять нитку, тчуть ліжник та вивалюють його у гірському потоці. А ще тут запатентували ключкову техніку.

“Ці “3D”-ліжники – унікальні витвори, яких немає більше ніде у світі”, – переконує Дарина Фурманюк.

Читати далі

Тренди

ДОПОМОГА
ШоТам

Підтримай наш проєкт, щоб ми могли надихати ще більше українців змінювати країну.