Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

Зробити з Сурового Європу: як переселенка змінила життя цілого села на Донеччині

Опубліковано

Підтримай ШоТам

ШоТам – медіа, яке допомагає зберігати спокій навіть під час війни. Кожна наша публікація – це привід пишатися нашою армією, волонтерами та кожним українцем. А кожен твій донат – це внесок у боротьбу на інформаційному фронті.

Ще у 2014 році Світлані Агаджанян довелось переїхати з Донецька у рідне селище Сурове (зараз мікрорайон Дружківки). Але тут вона побачила, що, як і у будь-яких віддалених районах промислових міст, життя тут завмерло. Її селище стало глухим хутором, куди ніхто не хотів повертатись, а тільки навпаки. Тут не було культурного життя, розваг для дітей, спортмайданчиків і освітлення. Працювала тільки одна стара школа і дитячий садок. А багато років поспіль місцеве населення жило за принципом “моя хата скраю”, вважаючи, що змінити самостійно нічого неможливо, а місцевій владі немає до них діла.

Світлана вирішила все змінити. Жінка об’єднала навколо себе однодумців і тепер постійно шукає спроби змінити життя свого селища на краще. Що вдалось зробити нашій героїні у Суровому? Як об’єднати навколо себе людей та змінити свідомість селян? Як створити маленьку Європу на Донеччині? Читайте у нашому матеріалі.

Світлана Агаджанян

Світлана Агаджанян

Закінчила Донецький національний університет у 2008 році, спеціальність “журналістика”. Координує проєкти ГО “Україна можливостей”, працює журналістом та піар-менеджером ГО “Точка доступу”.

“Ще після університету я працювала журналістом і спілкувалась з людьми, які творили зміни. Зараз сміюсь, що з 2007 по 20014 рік наповнювалась і надихалась новими ідеями від них. Тому й сама зараз творю зміни”, – Світлана Агаджанян.

Далі – пряма мова Світлани.

Переїхала і націлилась на зміни

Багато років тому я покинула рідне селище і поїхала в Донецьк – навчатись, працювати та влаштовувати своє життя. Але війна внесла свої корективи і довелось повернутись в Суворе. Та я не могла звикнути до того середовища, в якому опинилась. Що я побачила? Було таке відчуття, що все завмерло і нікуди не рухається. Не було навіть дитячого майданчика (а я його потребувала, бо приїхала з маленькою дитиною). Тут були повністю відсутні місця, де люди могли б проводити дозвілля, спілкуватись одне з одним. Та навіть бібліотеки не було! А доїхати до селища можна було тільки на автобусі, що проходив повз.

Читайте також: “У провінційному містечку для дітей немає розваг”. Як переселенка змінює це у Кремінній

Але найбільше гнітило мою душу – сумний і старий фасад рідної школи. Я просто не розуміла, як діти можуть хотіти ходити сюди. Зі школи і почалась моя активна діяльність. Саме тоді я зрозуміла, що потрібно шукати не комфорт, а ресурси для його створення і мотивувати цим іншим.

Крок 1. Скористатися можливістю і не проґавити свій грант

Перше з чого потрібно починати будь-які зміни — скористатись можливістю. Дуже часто люди не бачать ресурсів і шансів, які знаходяться буквально перед носом. Ми почали свою діяльність з реконструкції старої школи, а саме з фасаду. Я побачила у Фейсбуці анонс грантової програми, де необхідно було зазначити потреби школи, залучити громаду до голосування. Паралельно педагогічний колектив школи вів перемовини з міською владою про оплату з бюджету решти ремонту та оплату роботи. У нас все вийшло і вже 1 вересня діти прийшли до будівлі з оновленим фасадом.

Оновлений фасад школи

А далі почали знаходити все нові і нові можливості. Захотіли зробити вікна, бо старі дерев’яні настільки прогнили, що в деяких класах було неможливо займатися, і дітей переводили в спортзал, де було тепліше. Одна з нових можливостей – проєкт інтеграції переселенців у громаду британської Stabilization Support в рамках “Програми радників”. Так ми і виграли 40 тис. грн на встановлення пластикових вікон. Коштів вистачило всього на 13 вікон. Тому, надихнувшись успіхом, батьки і вчителі пішли знову до місцевої влади з пропозицією підтримати проєкт і замінити 14 вікон, що залишились. Ідею схвалили.

Тому я й кажу, що потрібно шукати можливості і не боятись програвати. Ми постійно моніторимо конкурси і гранти на сайтах на кшталт Ресурсного центру “ГУРТ”. Краще писати не одну проєктну заяву, а декілька. Але для того, щоб втілювати проєкти, потрібно ще навчитись писати грантові заявки та вміти їх захищати. Для цього наша ініціативна група постійно бере участь у різноманітних тренінгах.

Крок 2. Зібрати команду однодумців, яким не все одно

Одній людині не так-то просто змінювати життя цілого села, до якого люди вже звикли. Тому потрібно мати команду однодумців – нехай це буде кілька людей, але головне, щоб вони вірили у зміни і брали на себе відповідальність. Першими мене підтримали вчителі, які переконались, що можна отримувати гранти і розвивати навчальний заклад. Зараз деякі з них допомагають писати заявки і розробляти проєкти. Та я зіштовхнулась і з тим, що багато хто не вірив у зміни. Хтось просто не хотів нічого робити, хтось був переконаний, що без зв’язків нічого не зробиш, а хтось хотів щось робити, але не знав як. Я натрапила на загальний песимізм. Тому важливо психологічно встояти і  зрозуміти, що 2-3 людини – це вже команда.

Часто буває, що одні готові прийти на допомогу, а інші ні. Хтось допоможе грошима чи хоча б прийде пофарбувати паркан, а хтось стоїть в стороні і дивиться з осудом. На початку я залучала людей через знайомих – телефонувала всім, писала оголошення у Фейсбуці.

Коли ми закінчили з фасадом і вікнами для школи, то взялись за просвітницькі ініціативи – сортування сміття, створення майданчиків, висадження дерев. На створення алеї з хвойних дерев написали конкурс у посольство Британії і виграли 15 тисяч гривень. Коли садили дерева і встановлювали смітники, то люди цікавились, хто і для чого це робить. Ми пропонували їм приєднатись, але більшість відмовляли, мовляв, завтра цього тут не буде.

З часом ми зрозуміли, що потрібно залучати дітей, бо вони відкриті і готові допомогти. Пам’ятаю, як люди відмовляли у тому, щоб доглядати за саджанцями, а діти прийшли на допомогу.

Діти активно долучаються до ініціатив, які запроваджує Світлана

Підтримка одне одного – велика цінність. Це головна складова, бо якби я була сама, то не встояла б.

Потрібно бути готовими, що люди будуть проти багатьох ініціатив. Коли ми впроваджували трекінг, то казали, що краще б підняли зарплату працівника трамвайного депо. Ми говорили з людьми і пояснювали, що це не наша компетенція.

Крок 3. Шукайте фінансування всюди

Якщо ви намагаєтесь щось змінити, то будьте готові, що грошей, які ви виграли в конкурсах, не вистачить на реалізацію всього проєкту. Щоб знайти додаткове фінансування, ми з командою почали стукати у двері до місцевих чиновників. Спочатку вони були здивовані, мовляв, як це так ви самі вирішили щось зробити. І дуже складно було налагодити комунікацію з місцевою владою, бо вони не хотіли вкладати кошти в невелике віддалене селище

Що ми робили? Просто продовжували робити свою справу і цим доводили, що творимо зміни не для себе, а для всіх жителів нашого містечка. Чиновники побачили наші результати і почали довіряти. Так, завдяки коштам з місцевого бюджету ми встановили додаткові вікна, відремонтували шкільний туалет та зробили інші проєкти в селищі. За 5 років наших ініціатив ставлення місцевої влади змінилось і зараз вони скоріше приходять на допомогу. І якщо ви берете участь у великих грантових програмах, то міжнародні партнери повинні бачити, що ви самі робите і яку допомогу надаєте.

Коли у нас закінчились гроші британського посольства, ми вирішили ходити по будинках місцевих жителів, щоб зібрати кошти на встановлення дитячого майданчика. Хтось довіряв, хтось відносився до цього з острахом. Проте, ми вели звіт по втраченій сумі і озвучували все на загальних зборах. Вдалось зібрати понад 5 тисяч гривень. Це надихає людей, адже вони усвідомлюють, що причетні до хорошої справи. Звітувати – обов’язково, адже люди повинні довіряти. Нам вдалось посадити дерева, встановити лавки та смітники і зробити дві пісочниці.

Читайте також: Як стати монстром відкритих даних: рецепт прозорої влади від Дрогобича

Ще одним джерелом фінансування є місцеві підприємці. Ми неодноразово звертались до бізнесу з проханням допомогти у тій чи іншій ініціативі. А також співпрацюємо з іншими громадськими організаціями.

Крок 4. Створити офіційну організацію

Коли я тільки починала діяльність, то шукала людей, які були готові до волонтерства. І після перших ініціатив ми почали міркувати над тим, щоб систематизувати свою роботу У 2015 році ми вже зареєстрували громадську організацію “Україна можливостей”, в рамках якої офіційно працювали та отримували гранти на соціальні проєкти.

Ми й зараз продовжуємо активну роботу – вчителі навчаються писати грантові заявки та розробляють нові ідеї, а місцеві жителі цікавляться, який проєкт наступний.

До речі, коли ми стали громадською організацією, то одним з перших грантів став конкурс для місцевих громад від фонду Кличко. Ми вирішили ризикнути і написати заявку на спортивний майданчик – за два дні зняли ролики, описали ідею та показали, що нам це потрібно. І все вийшло. Ми отримали обладнання для спортивного майданчика.

Тому, головна моя порада – постійно шукайте ідеї проєктів та партнерів для їх втілення.

Крок 5. Не зупинятись і розвивати всі сфери

Ми не зупинились на досягнутому, а почали робити й інші проєкти, в тому числі і загальноміські. Наприклад, у восьми з 13 дружківських шкіл запрацювала система очищення води. Цей задум ми представили робочій групі Програми розвитку ООН, пов’язавши безпеку з доступністю до питної води та здоров’ям юних дружківчан. Проєкт переміг на конкурсі для Донецької області, й організація надала 170 тисяч гривень на закупівлю систем очищення з резервуарами. А вже міська влада оплатила встановлення фонтанчиків для чистої води.

Читайте також: Як карпатська бабуся зробила з хати музей-готель і заманює іноземців

Наша ініціативна група намагається зайнятись і найважливішим – здоров’ям місцевих жителів. У 2018 році дізнались, що у лікарні дуже старий апарат для діагностики жіночих проблем. Тому, за підтримки ПРООН реалізували проєкт “Здорову жінку – в Дружківку”. Проєкт складався з трьох елементів – створення кабінету діагностики і лікування патологій, створення безпечної пологової зали і створення академії здоров’я.

У 2019 році був створений Профіль Дружківської громади. В процесі опитування, ми з партнерами Нова Дружківка та…

Geplaatst door Cветлана Агаджанян op Zondag 26 juli 2020

Крок 6. Робити самому, а не чекати, поки хтось це зробить за тебе

Якщо ви хочете, щоб життя стало краще і можна було побачити зміни – не потрібно чекати, поки хтось прийде і все за вас зробить. Так, не все буде виходити одразу. Коли ми хотіли організувати акцію, щоб обговорювати важливі проблеми, то з 1700 людей прийшло тільки 5.

Люди звикли чекати кращої долі, але нічого для цього не робити. Старше покоління взагалі важко змінити, тому ми залучаємо дітей і молодь.

За 5 років роботи ми почали виходити за межі селища і зіштовхнулись з тим, що люди можуть тільки говорити “а прийдіть і зробіть для нас”. Так, ми можемо розказати про досвід, підтримати вас, але цей шлях ви повинні пройти самі. Ніхто за вас робити нічого не буде. Були і позитивні випадки, коли до нас приїжджали партнери з Мирнограда, щоб дізнатись про шлях, який ми пройшли. І вже зараз вони почали самі впроваджувати зміни та оновлювати школу.

Хочете змін – не стійте на місці, беріть участь у конкурсах та освітніх програмах. Та головне – це ставлення людей. Якщо зміняться усталені радянські погляди на життя і принципи “моя хата скраю”, то і з невеличкого селища можна зробити маленьку Європу.

Матеріал опубліковано в рамках програми Media Emergency Fund, яку реалізує Львівський медіафорум, за фінансової підтримки Фонду розвитку ЗМІ Посольства США в Україні. Погляди авторів цього матеріалу не обов’язково збігаються з офіційною позицією уряду США.

Суспільство

В Україні випустять відеогру про Україну після розпаду СРСР (ВІДЕО)

Опубліковано

Підтримай ШоТам

ШоТам – медіа, яке допомагає зберігати спокій навіть під час війни. Кожна наша публікація – це привід пишатися нашою армією, волонтерами та кожним українцем. А кожен твій донат – це внесок у боротьбу на інформаційному фронті.

Українська інді-студія Stellarium Gaming випустить гру «Great Hopes City», присвячену Україні 1990-х.

Про це повідомило видання «Bird in Flight».

Great Hopes City («Місто великих надій») – це двовимірна піксельна рольова гра, події якої розгортаються у вигаданому місті Еребоград. Він уособлює середньостатистичне українське місто кінця 1992 – початку 1993 років.

Зазначається, що головними героями є два друга Утопирок і Крис. Вони повертаються до Еребограда після розпаду СРСР і зустрічають новий порядок кримінальних авторитетів. Серед інших угруповань у грі – гопники, сектанти тощо.

Читайте такожЯк тебе не любити? 11 короткометражок про Київ, який ви не знали. Радять ШоТам і Такфлікс

«Оскільки ми є командою з України, вважаємо важливим привнести частинку нашої культури в першу гру, – кажуть розробники. – Дев’яності є десятиліттям контрасту, де пережитки минулого існували поруч із мріями про світле майбутнє».

Нагадаємо, фінська студія Rockodile та німецьке видавництво Lesser Evil запустили комп’ютерну гру про операторів українських військових дронів.

Крім того, постачальник електроенергії YASNO запустив гру, де можна попрацювати диспетчером електромереж.

Фото: скриншот з відео

Читати далі

Суспільство

Мінцифри та Nokia спільно модернізуватимуть інтернет-мережі у прифронтових містах

Опубліковано

Підтримай ШоТам

ШоТам – медіа, яке допомагає зберігати спокій навіть під час війни. Кожна наша публікація – це привід пишатися нашою армією, волонтерами та кожним українцем. А кожен твій донат – це внесок у боротьбу на інформаційному фронті.

Мінцифри та Nokia запускають пілотний проєкт, що має на меті зробити стійкими до обстрілів мобільний зв’язок та інтернет у прифронтових українських містах.

Про це повідомив міністр цифрової трансформації України Михайло Федоров.

Проєкт має на меті оновити телеком-обладнання й перейти на енергонезалежні інтернет-мережі. Вони більш захищені від обстрілів та знеструмлень. 

«Також у планах прокласти кабель під землею. Так місцеві будуть на зв’язку навіть за критичних умов, а провайдери не ризикуватимуть життям», – додав Федоров.

Читайте також«Атлантида», «Міф» та «Добровольці Божої чоти». 11 фільмів про російську війну в Україні – радять ШоТам і Такфлікс

Зазначається, що першим тестовим населеним пунктом стане Посад-Покровське на Херсонщині. Минулого тижня команди Мінцифри та Nokia їздили туди, щоб оцінити масштаби руйнувань. Наразі у селі всі інтернет-мережі зруйновано обстрілами та бомбардуваннями. Людям доводиться ходити до селищної ради, щоб подзвонити близьким, – там працює Старлінк. 

Після пілотного проєкту ініціативу хочуть масштабувати на інші області, які постраждали від російських обстрілів. 

Нагадаємо, Мінцифри запустили національну платформу Дія.Освіта, де можна буде знайти деталі щодо найбільш популярних професій, навчальні подкасти, вебінари й гайди. 

Окрім того, у «Дії» запустили гру, де можна керувати дроном і знищувати ворога.

Фото: t.me/zedigital

Читати далі

Суспільство

Бійці 92 ОМБр знищили два САУ, ЗРК «Тор» та іншу техніку ворога (ВІДЕО)

Опубліковано

Підтримай ШоТам

ШоТам – медіа, яке допомагає зберігати спокій навіть під час війни. Кожна наша публікація – це привід пишатися нашою армією, волонтерами та кожним українцем. А кожен твій донат – це внесок у боротьбу на інформаційному фронті.

Бійці 92 ОМБр знищили 12 місць розміщення, 7 вантажівок, 2 САУ, МТЛБ, ЗРК ТОР та склад БК окупантів.

Про це повідомили на фейсбук-сторінці ДПСУ.

«12 місць розміщення ворога, 7 вантажівок, 2 САУ, МТЛБ, ЗРК ТОР та склад боєкомплекту виявили дрони прикордонників за останні декілька днів та передали координати цілей для знищення артилеристам 92 ОМБр ЗСУ. До того ж, наші воїни порозкидали зграйку непотребу по українських ґрунтах», – йдеться в повідомленні.

Відзначимо, що Державна прикордонна служба України – правоохоронний орган спеціального призначення, на який покладаються завдання щодо забезпечення недоторканності державного кордону України та охорони суверенних прав України в її винятковій (морській) економічній зоні.

Читайте також«Вільні будинки, пічне опалення, безкоштовно». Чи реально відродити українське село? Досвід історика, який реанімує рідні Івківці

ПРо 92 ОМБр

92-га окрема механізована бригада імені кошового отамана Івана Сірка – формування механізованих військ у складі Сухопутних військ Збройних сил України чисельністю в бригаду. Бригада створена у 2000 році на базі 6-ї дивізії Національної гвардії України. 

2011 року її штат скоротили, і планували ліквідувати до 2015 року. З початком російсько-української війни 2014 року незначні сили бригади перебували у Харківській області, і лише у серпні 2014 року ротно-тактична група була направлена на Донбас у спробі деблокувати оточені під Іловайськом війська. Бригаду названо на честь Івана Сірка – кошового отамана Запорізької Січі у XVII столітті.

Раніше ми писали, що артилеристи 30 ОМБр влучними ударами знищили російський засіб радіоелектронної боротьби (РЕБ), що полював на українські безпілотники.

Крім того, бійці Сил спеціальних операцій знищили групу окупантів, яка переважала їх за кількістю.

Фото: facebook.com/92OMBr

Читати далі