Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

Зникла дитина – що робити? Гайд для батьків, які живуть в Україні чи за кордоном 

Опубліковано

Після повномасштабного вторгнення кількість зникнень дітей зросла у декілька разів. Якщо у 2021 році до Служби розшуку дітей Всеукраїнської громадської організації «Магнолія» в середньому звертались батьки 300 дітей, то у квітні 2022 року заявок було понад 1000. За даними Національної поліції України, з 24 лютого 2022 року по 20 травня 2024 року було знайдено 27 013 дітей, а досі зниклими вважають 2 018 дівчаток та хлопчиків. 

До Міжнародного дня зниклих безвісти дітей ШоТам з громадською спілкою «Українська мережа за права дитини» зібрали поради для рідних, у яких зникли діти в Україні, на окупованих територіях чи за кордоном. 

Дитина зникла в Україні – перші кроки 

Коли зникла дитина, не потрібно чекати три доби, аби оголосити її в розшук. На жаль смартгодинник чи «батьківський контроль» на телефоні не вбережуть дитину від неуважності чи інших причин, коли малеча може загубитись. Або коли дитина опиниться у зоні без зв’язку. Що й казати про ситуації з викраденням, коли гаджети можуть забрати та вимкнути.  

1 крок – дзвінок або особисте звернення батьків у найближчий відділ Національної поліції України:  

  • 102 – екстрений номер;
  • 0-800-50-02-02 – безплатна «гаряча лінія». 

Батьки, опікуни чи офіційні представники дитини мають вказати: 

  • прізвище, ім’я та по батькові зниклої дитини, дата народження; 
  • обставини та дата зникнення: де та коли її бачили в крайній раз, в чому була вдягнута, якісь прикмети, за якими її можна впізнати;  
  • поділитись фото; 
  • залишити свої контакти для зв’язку.  

Якщо дитина загубилась у торговельному центрі – потрібно одразу звернутись до охорони та через гучномовець оголосити про розшук. Можна озвучити прикмети дитини та місце, де її чекають батьки.  

2 крок – звернення до Служби розшуку дітей ВГО «Магнолія».

Усі деталі зникнення, інформацію та фото дитини можна передати: 

Ця неурядова організація вже 20 років допомагає розшукувати дітей в Україні та за кордоном. ВГО «Магнолія» – член Міжнародної Федерації Missing Children Europe, що координує роботу громадських служб пошуку дітей у 32 європейських країнах. Служба розшуку дітей «Магнолії» створюють медіаконтент (плакати, соціальні ролики) з оголошенням пошуку дитини та поширюючи їх у ЗМІ, соціальних мережах, розміщують на зовнішніх рекламних майданчиках. 

«Ми маємо великий досвід співпраці з усіма відповідальними особами та можемо передати інформацію у регіональні відділи поліції. Наприклад, коли дитина зникла в Одесі, а її знайшли у Києві. Працюємо, щоб встановлювати зв’язок між людиною, яка хоче допомогти та конкретно тією особою з поліції, яка відповідає за розшук», – розповідає Марина Липовецька, керівниця Служби розшуку дітей Всеукраїнської громадської організації «Магнолія»

Зникнення на окупованій території 

Складніше ситуація у сімей, які перебувають на тимчасово окупованих територіях, бо там не працюють українські правоохоронні органи. Проте якщо діти були депортовані чи насильно вивезені в рф, то батькам потрібно: 

Крок 1 – відкрити справу з розшуку дитини у Національній поліції України.

Підставою для відкриття справи є заява батьків чи офіційних представників дитини. Для цього потрібно подзвонити на номери вказані вище, або надіслати заяву на пошту: [email protected]. Щоб вірно оформити лист, можна почитати пам’ятку на сайті Нацполіції або зателефонувати на безоплатну «гарячу лінію» 0-800-50-02-02.

Окрім цього, батьки можуть звернутись за допомогою до місцевих органів влади, які переїхали на підконтрольну Україні територію та підрозділи ювенальної поліції.

Крок 2 – оформити онлайн-звернення на платформі «Діти війни» 

Сайт був створений для пошуку дітей, їх порятунку та визволення з місць примусового переміщення чи депортації. Для батьків та всіх небайдужих там є анкети, де можна: 

  • повідомити про зникнення, депортацію чи примусове переміщення дитини; 
  • розповісти про місце перебування дитини, яку розшукують;
  • повідомити про злочин, який було скоєно відносно дитини або про випадок примусової зміни громадянства;
  • записатись на консультацію до центру Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини.  

Крок 3 – Звернутися до ВГО «Магнолія»

На жаль, українське телебачення на окупованих територіях блокують – оголошення про пошук дитини через телебачення в такому випадку не ефективні. Тому організація працює з OSINT-спеціалістами, які шукають інформацію про дітей з відкритих джерел.  

«На початку вторгнення було багато звернень з окупованих територій. Зв’язок був втрачений одразу у багатьох родинах. Бувало, що нам повідомляли через Telegram, що люди принаймні живі та переховуються в укритті поряд, – розповідає Марина Липовецька, – Зараз ситуація інша – дітей з Херсонщини та інших територій України масово вивезли до рф. Простіше розшукувати, коли ми маємо актуальне фото та повну інформацію про дитину. Але часто у соціальних служб, які подають заяву на розшук, немає фотографії. Ці установи шукають дітей-сиріт і у них може бути давня світлина, де дитині  5 років. А на час зникнення це вже підліток  16 років». 

Повертати дітей у сім’ю в Україну допомагають вже в іншій організації – громадська спілка «Українська мережа за права дитини» у патерстві з Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України, Офісом Омбудсмана України. З березня 2022 року по квітень 2024 року вони повернули 103 дитину і ця робота продовжується й зараз. 

Зникнення за кордоном 

Третина усіх людей, які отримали статус тимчасового захисту у Європі – діти різного віку. І якщо вони губляться чи зникають, то алгоритм дій наступний:   

Крок 1 – Зв’язатись з національною поліцією країни, в якій перебуваєте та залишити заяву на розшук дитини

За кордоном батькам одразу потрібно звертатись до поліції. 

«Хоч дитина українська, але здійснювати розшук на території іншої країни національна поліція України не може. Вони обмежені кордонами нашої держави. Якщо дитина зникає в іншій країні, то здійснювати розшук має місцеві правоохоронні органи», – додає Марина Липовецька.

Крок 2 – Звернутись на європейську «гарячу лінію» зниклих дітей Missing Children Europe за номером 116 000 (безоплатно). 

Батьки чи офіційні представники можуть отримати там: 

  • консультацію щодо законодавства країни та рекомендації як оформити заяву на зникнення дитини; 
  • заповнити анкету на розшук дитини чи повідомити про знайдену дитину;
  • психологічну допомогу та підтримку. 

«Якщо у людей є мовний бар’єр – рекомендую писати нам у Telegram. “Магнолія” як член Missing Children Europe може передавати усю інформацію партнерам у 38 країнах Європи. Бо коли людина в Іспанії набере номер 116 000 – потрапить до неурядової організації, яка займається пошуком дітей саме в цій країні. Оператори можуть не володіти українською мовою», – пояснює Марина Липовецька.

Також додатково можна звернутись за допомогою та консультацією до: 

Як діяти, коли побачили дитину, яку розшукують?     

Саме завдяки небайдужості людей у більшості випадків вдається повернути дітей у сім’ю. Особливо активізується суспільство у випадках, коли потрібно шукати малечу. 

Є декілька загальних правил для випадків, коли побачили дитину, яку можливо розшукують рідні: 

Переконайтесь, що дитина у безпеці.
Оцініть зовнішній вигляд дитини та її одягу. Якщо відчуваєте, що потрібна допомога – можете підійти та спитати про це. Але це має бути ненав’язлива пропозиція.

«Не забирайте, будь ласка, дитину до себе додому. Це може трактуватися як  викрадення дитини. Якщо ви розумієте, що ця дитина маленька, вона не може сама себе убезпечити і навіть не може сказати хто вона – будь ласка, телефонуйте в поліцію і дочекайтеся приїзду її. Якщо з певних обставин ви не можете дочекатися приїзду поліції, ви маєте відвести її до лікарні чи хоча б, найближчої державної установи», – зазначає Марина Липовецька.

Зробіть фото та повідомте про місце знаходження дитини у Національну поліцію за номером 102 та на номер 116 000.

Більш виважено варто поставитись до комунікації з підлітком. Якщо дитина в компанії друзів, зовнішньо виглядає цілком нормально, сміється та спілкується – не варто підходити та закидувати її питаннями. Подібна поведінка може злякати, і підліток більше не з’явиться на цьому місці. Саме тому варто за можливості зробити фото дитини та дочекатись представників поліції – світлина буде доказом для правоохоронних органів, які і мають розбиратись у ситуації. 

«Старші діти можуть йти з дому за своєї ініціативи. Наприклад, через непорозуміння у родині чи проблеми з однолітками. Часто буває й таке, що вони не дуже той хочуть, щоб їх знайшли. Вони можуть представлятися навіть іншими іменами. Але як дорослі люди ми маємо зрозуміти, що життя на вулиці ніколи не буде безпечним для дитини. Тут є відповідальність соціальних служб, наприклад, з’ясувати, які обставини в родині, чому дитина тікає. Щоб запропонувати якусь альтернативу для цих дітей», – розповідає Марина Липовецька.

Допомагайте поширювати інформацію про пошук дітей 

Марина Липовецька розповідає, що бувають випадки, коли дитина необдумано йде із дому через сварку, не обов’язково з батьками. Наприклад, з коханою людиною.  І через певний час дитина хотіла б вже й сама повернутися, але боїться. 

«У дитини є страх, що її не люблять, будуть сварити батьки, що її засудять чи ще щось. В такому випадку телепрограми приходять на допомогу. Там для батьків завжди є можливість зробити звернення до самої дитини. Коли батьки публічно кажуть: “Будь ласка, ми за тебе переживаємо, ми тебе любимо, не бійся, незважаючи ні на що,  щоб з тобою не сталося, ми тобі допоможемо. ми тебе чекаємо. Ти найцінніше, що в нас є,  повернися”. Ці слова реально дуже важливо почути дитині», – розповідає Марина Липовецька.

Переглянути актуальну інформацію про дітей, які зараз знаходяться в розшуку можна   на сайті Служби розшуку дітей та у Facebook.   

Суспільство

Київ століття тому й зараз: вгадайте, що за місце на архівному фото (ТЕСТ) 

Опубліковано

Випробуйте себе в знанні історії Києва: на кожній сторінці — старовинна фотографія та факт про конкретне місце, а на звороті — його сучасний вигляд і відповідь.
Дізнайтеся разом з ШоТам, наскільки добре ви знаєте столицю та її еволюцію крізь час.​

Під час археологічних досліджень цієї вулиці виявили систему підземних тунелів і катакомб. Ці ходи використовували в різні періоди історії міста, наприклад, під час Другої світової війни.

Клацніть, щоб перевернути

Це місце розташоване між сімома вулицями, а влітку по вечорах тут відбувається шоу світломузичних фонтанів. ​

Клацніть, щоб перевернути

До 1500-річчя Києва цю памʼятку реконструювали, хоча точний вигляд оригінальної споруди залишався невідомим.

Клацніть, щоб перевернути

​​З кінця 18 століття на цій площі проводили відомі ярмарки, на яких збиралися купці з усієї Європи.

Клацніть, щоб перевернути

​​На початку 20 століття ця будівля слугувала місцем проведення балів, концертів і театральних вистав для київської еліти.

Клацніть, щоб перевернути

У 2015 році під час розкопок на цій площі археологи знайшли цілу вулицю часів Київської Русі та стародавні артефакти.

Клацніть, щоб перевернути

До 2001 року через цю площу, яка була важливим пересадковим пунктом у міській транспортній мережі, проходила трамвайна лінія. ​

Клацніть, щоб перевернути

Share:

Читати далі

Суспільство

79% жінок обрали залишатися в Україні під час війни: результати дослідження

Опубліковано

28 березня в Києві відбулася презентація дослідження «Жінки у війні: мотивації залишатися та причини виїжджати», під час якої експерти проаналізували, що спонукає українок залишатися в країні, попри війну, а що може змусити їх вирішити переїхати за кордон.

ШоТам відвідали презентацію та готові поділитися з вами результатами.

Про опитування

З 23 по 30 січня 2025 року Центр економічної стратегії спільно з American University Kyiv провів опитування серед жінок віком від 18 до 60 років, які живуть в Україні (за винятком тимчасово окупованих територій). Також експерти опитали українок, які після початку повномасштабної війни виїхали за кордон. У дослідженні взяли участь 2018 респонденток.

Як війна вплинула на переселення жінок 

  • 39% українок були змушені залишити свої домівки; з них 53% вже повернулися.
  • 69% переміщених жінок залишалися в межах України, 24% виїхали за кордон, а 7% поєднували обидва варіанти.
  • Більшість переміщень були тривалими: 39% опитуваних перебували поза домом понад рік.
Фото: Центр економічної стратегії

Мотивація залишатися в Україні

Згідно з дослідженням, для 79% опитаних є важливим залишатися в Україні, 15% не визначилися з відповіддю, а 6% не вважають це принциповим.

Що повпливало на таке рішення:

  • вік і соціальний статус: старші жінки частіше обирають залишатися;
  • фінансовий стан: люди з вищими доходами менш схильні до еміграції;
  • власність житла: наявність власного житла підвищує бажання залишитися;
  • мова спілкування: україномовні громадянки частіше обирали залишитися.
Фото: Центр економічної стратегії

На відміну від попередніх досліджень, нині жінки з вищими доходами менш схильні до виїзду. 

«Так само окремо в нас була категорія підприємиць, тобто власниць своєї справи. Вони, в принципі, не хочуть виїжджати з України, хочуть залишатися тут», — відзначила заступниця директора Інституту поведінкових досліджень Наталя Заїка.

Всупереч очікуванням і поширеним стереотипам:

  • жінки з дітьми мають таке ж бажання залишатися в Україні, як і ті, хто не має дітей;
  • відсоток жительок сіл і містянок, які хочуть жити в Україні, приблизно рівний;
  • для жінок, чиї населені пункти зараз розташовані в окупації або а зоні активних бойових дій, не менш важливо залишатися в Україні.

Читати також: Працювала в Лондоні, але повернулася в Україну: це управліниця, що цифровізує державу

Основні причини залишатися

Фото: Центр економічної стратегії

«У відкритих відповідях часто повторюються фрази: “Тому що тут моя сім’я”, “Тому що тут мої діти”. Це підкреслює глибоку прив’язаність до рідних і бажання підтримувати їх у складні часи», –– зауважила Наталя Заїка.

Які ризики бачать в Україні та за кордоном 

Фото: Центр економічної стратегії

Жінки за кордоном значно гостріше сприймають потенційні ризики повернення до України, оцінюючи їх у півтора-два рази вище, ніж ті, хто залишився в країні. Водночас другі бачать більше загроз у разі переїзду за кордон, пов’язаних із соціальною адаптацією, фінансовою стабільністю та медичним забезпеченням.

Перспективи життя за три роки

Жінки, які залишаються в Україні, загалом дивляться в майбутнє з більшою надією, ніж ті, що перебувають за кордоном. Більшість українок вважають, що за три роки вони зможуть повернутися до своєї довоєнної спеціальності — так думають 59% респонденток. Серед жінок за кордоном таких менше — лише 47%, хоча вони частіше розглядають варіант зміни професії або перекваліфікації. 

Щодо рівня життя, 46% опитуваних в Україні очікують на покращення своїх умов за три роки, тоді як серед людей за кордоном цей показник значно вищий — 80%. Проте ймовірність погіршення рівня життя бачать лише 7% жінок в Україні, а серед жінок за кордоном таких 20%. 

Перспективи завершення війни для них також виглядають по-різному. Майже третина опитуваних в Україні (29%) вірить, що за три роки війна повністю завершиться. Однак серед жінок за кордоном такий оптимізм мають лише 5%. Водночас майже половина останніх (45%) вважає, що війна залишиться в стані замороженого конфлікту, тоді як в Україні таку думку поділяють лише 12%.

Читати також: Обʼєднані Маріуполем: ці переселенці запустили чи релокувати свої бізнеси й ініціативи

Про дослідників

Центр економічної стратегії (ЦЕС) — незалежний аналітичний центр, заснований у травні 2015 року. Його мета — підтримка реформ в Україні для досягнення стійкого економічного зростання. Центр проводить незалежний аналіз державної політики та сприяє посиленню громадської підтримки реформ.

American University Kyiv (AUK) — це приватний університет, розташований у Києві. Заснований у партнерстві з Arizona State University (ASU) та Cintana Education, AUK надає інноваційну вищу освіту за американськими стандартами на рівнях бакалаврату, магістратури й докторантури.

Фото обкладинки: UAExperts.

Читати далі

Суспільство

У Києві запрацювала перша екомашина для збирання використаних батарейок (ФОТО)

Опубліковано

На правому березі Києва запустили першу екомашину, яка збиратиме використані батарейки на перероблення. Машина вивозитиме батарейки з усіх пунктів приймання руху «Батарейки, здавайтеся!».

Про це повідомили в русі «Батарейки, здавайтеся!».

Тест-драйв машини тривав упродовж місяця. Вона змогла перевезти понад п’ять тонн батарейок, які здавали кияни у магазинах-партнерах та будинках, що зареєстровані у програмі руху.

Читайте також: UAnimals оголосили лавреатів Всеукраїнської зоозахисної премії

Батарейки за принципом 100% перероблення залежно від типу передадуть таким заводам:

  • Eneris Recupyl в Польщі;
  • Accurec в Німеччині;
  • EraSteel у Франції тощо.

Перероблення матеріалу повністю фінансують партнери руху, а саме виробники й дистриб’ютори батарейок: Panasonic, VARTA, Duracell, GP Batteries та інші компанії.

Нагадаємо, що розробники з України запустили платформу для бронювання будинків на природі.

Фото: фейсбук-сторінка «Батарейки, здавайтеся!»

Читати далі