Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

NewСхід

Затоплення шахт на Донбасі – найбільша небезпека для довкілля. Експерти розповіли, що з цим робити

СПЕЦПРОЄКТ

Опубліковано

Підтримай ШоТам

ШоТам – медіа, яке допомагає зберігати спокій навіть під час війни. Кожна наша публікація – це привід пишатися нашою армією, волонтерами та кожним українцем. А кожен твій донат – це внесок у боротьбу на інформаційному фронті.

ШоТам запускає атлас екологічних проблем Донбасу та способів їхнього вирішення “Cxiд Ekomap”. На мапі зібрані екологічні проблеми регіону – забруднення повітря та річок, сміттєзвалища, лісові пожежі, тліючі терикони та інші. Завдяки інтерактивному атласу можна дізнатися детальну інформацію про проблему, а також інструменти та методи, необхідні для її вирішення, які пропонують науковці. Перший крок до розв’язання проблеми – розуміння її масштабності. І головна мета “Cxiд Ekomap” – розпочати діалог про вирішення екологічних проблем шляхом збору даних і допомоги тим, хто працює з питаннями екології Донбасу. Перелік на мапі є ще неповний, тому кожен із вас може долучитися до її наповнення та сприяти розв’язанню проблеми. 

Бойові дії лише загострюють екологічну ситуацію на Донбасі. Найбільшу небезпеку має неконтрольоване затоплення шахт. Зупинка бойовиками робіт з відкачування води з шахт має серйозні наслідки – просідання поверхні, виділення газу, землетруси, забруднення води, руйнування будівель. Зараз затоплено вже 35 шахт регіону, а ще 70 знаходяться на стадії ліквідації. Найбільшою проблемою є шахти на непідконтрольних територіях, адже до них просто немає доступу. Вчені переконані, що ситуація наближається до катастрофи і регіон може стати непридатним для життя. Що з цим робити та які рішення пропонують експерти – читайте в нашому матеріалі.

Катерина Бойко

Катерина Бойко

Кандидат геологічних наук за спеціальністю гідрогеологія. Захистила дисертацію на тему “Особливості формування режиму підземних вод в умовах затоплення шахт Донбасу”.

Понад 70 шахт на Донбасі затоплюються некеровано 

Ще до початку війни на Донбасі приблизно 150 вугільних шахт експлуатувались, або працювали у водовідливному режимі. Через збройний конфлікт почалися перебої в роботі вугледобувних підприємств, відключення їх від електропостачання. Це призвело до зупинки системи водовідведення шахтних вод, а також до повного затоплення. 

Але затоплення шахт пов’язане не тільки з початком бойових дій. Річ у тім, що в 1996 році був указ президента України про структурну перебудову вугільної промисловості. Тоді було дуже складне фінансове становище, видобуток вугілля став нерентабельним, а виробничі потужності використовувались лише на 50%. З того моменту і до сьогодні змінюються і доповнюються ці програми закриття вугільних шахт. Тоді вирішувалось питання так – спрямувати необхідну кількість коштів на будівництво пріоритетних об’єктів вугільної промисловості та сформувати перелік шахт, які підлягають закриттю, а залишити найбільш економічно доцільні об’єкти. 

Шахта “Юнком» на Донбасі”
Фото: glavcom.ua

Чому вирішилось питання саме затопленням? Після затвердження указу президента далі все покладалось на відомчо-проєктні наукові інститути, які розробляли проєкти такого закриття – засипати чи затопити. Вирішили закрити шахти шляхом їхнього затоплення, тобто припинити роботу водовідливу. Тоді це вважалось економічно вигіднішим. Але ніхто ж не знав, що буде така ситуація на Донбасі і що закриття шахт стане масовим. Мало все бути так – якщо одна шахта затоплюється, то інша поруч з нею працює на видобуток. Сьогодні ситуація змінилась і понад 70 шахт, які перебувають на окупованій території, затоплюються некеровано. 

Зсуви ґрунту, обвали та вибухи – це наслідки затоплення шахт 

Затоплення шахт несе в собі величезну небезпеку. Очікується, що підйом рівня шахтних вод до критичних відміток спричинять неповоротні зміни у масиви гірських порід, через що відбуватиметься підтоплення територій, просідання поверхні, активізування обвалів, зсуви ґрунту й так далі. Шахтні води окислюються, насичуються металами. Ми ж маємо розуміти, що все обладнання, яке колись існувало під час гірничих робіт, залишилось там. Тож при контакті з залізобетонними конструкціями відбувається процес насичення шахтних вод небезпечними сполуками. Найбільшу небезпеку несе просідання поверхні, яка викликає деформацію фундаментів та руйнування житлових споруд. 

Понад 35 шахт регіону затоплюється або вже повністю затоплені та не підлягають подальшій експлуатації. Частину пошкоджених або зупинених шахт на Донбасі було демонтовано. Найбільша проблема в тому, що більшість з них – на непідконтрольній території. У нас теж шахти затоплюються, але ми знаємо, що цьому рішенню передують проєктні документи, які використовуються відповідно до галузевого стандарту України. Тому тут це здійснюється керовано. 

Читайте також: Снаряди вбивають ґрунт. Як на Донбасі відновлюють дику природу після впливу війни

Також небезпеку становлять і шахтні гази, адже при затопленні шахт метан та радіоактивний радон піднімається на поверхню. Накопичення цих газів спричинює обвали, зумовлює небезпеку вибухів і може дістатись до підвалів споруд. А це величезна небезпека для людей. 

Вирішити проблему можна завдяки моніторингу стану довкілля 

Я б сама хотіла запитати, чому досі не було вжито заходів стосовно розв’язання проблеми з затопленням шахт. Найперше, ми маємо бути проінформовані. Бо досі немає чіткого бачення, жодних прогнозів, які засновані на режимних спостереженнях, немає уявлення про те, як формується потік підземних вод, куди вони спрямовуються і наскільки відбудеться забруднення гідросфери. Тому потрібно організувати спостережну мережу гідрогеологічних свердловин, які охоплять шахтні поля і дозволять відстежувати поширення підйомів шахтних вод та їх хімічний склад. Крім того, потрібно відстежувати деформації будинків, які розташовані над гірничниками вирубкам, адже шахтні поля знаходяться на території міст. 

Також тут потрібно звернутись і до проблем у законодавчій сфері, зокрема у системі розподілу відповідальності за моніторинг. Є постанова про державну систему моніторингу довкілля, в якій розписані суб’єкти відповідальності. Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів відповідає за державний моніторинг та державно-екологічне картування територій. А от Держгеонадра – за моніторинг підземних вод. Але що стосується необхідності створення режимної спостережливої мережі, яка складатиметься з гідрогеологічних свердловин, то їхня підтримка лягає саме на шахтне підприємство. Але жодна шахта не погодиться утримувати 10 свердловин. У нас немає жодного документа, який би зобов’язував в цих умовах контролювати ситуацію. Тому потрібно розв’язувати цю проблему.

Фото: gorlovka.ua

Крім того, важливу роль мають активісти. І я дуже рада, що з’явилась екологічна громадськість, яка не байдужа до стану довкілля. Є багато волонтерських організацій, які не фінансуються, але вони турбуються про екологію і скеровують дії Міністерства, позначають проблеми, змушують об’єкти господарювання відповідати на питання, що буде зроблено, щоб подолати ці проблеми. Активісти у сфері екології – це такий місток між звичайною громадськістю та органами влади. Тому сьогодні вони мають важливу роль і повинні підіймати проблемні питання. З 2014-го року проблеми на Донбасі тільки обговорюються. Але і в цьому є сенс. Бо після обговорення ми все ж таки прийдемо до певних дій. А діяти потрібно зараз, впроваджувати систему інформування і реагувати на ситуаці, поки це не призвело до катастрофи.

Євген Яковлев

Євген Яковлев

Гідрогеолог НАН України

Про безпечні альтернативи закриття шахт

Війна дуже негативно вплинула не екологію регіону, який і так був у не найкращому стані. І головна причина цього – затоплення шахт, які вже набрали катастрофічних обертів. Чому шахти затоплюються? Ще багато років назад будувалось до 220 шахт і вилучено 12 мільярдів метрів кубічних вугільних порід на площі до 8 тисяч квадратних кілометрів. Через це почалось виснаження вугільних родовищ і погіршення гірничих умов. 

У таких країнах як Англія, Німеччина та Франція почалось планомірне закриття шахт, використовуючи їх частину для утримання рівнів підземних вод на безпечних глибинах. Вони створили таку модель, при якій в закинутих шахтах постійно працюють системи управління рівнями підземних вод. Тобто, відкачування води на безпечних глибинах 200-300 метрів, при якій мінімальні ризики для поверхні. І це така альтернатива затопленню, яка працює на законодавчому рівні довічно, але при цьому виключаються додаткова деформація поверхні, руйнування будівель мереж, водопровідних, шляхів, і так далі. А якщо вода підіймається вище, то потрапляє у зону техногенної тріщини, й усі забруднення, які є у вирубках, потрапляють до колодязів, річок і моря. Крім того, через затоплення деформуються будинки, а небезпечний газ виходить на поверхню. 

Читайте також: Виходимо на протести та фільмуємо викиди. Як на Донбасі борються з проблемою забруднення повітря

При цьому частина газу також відкачується, щоб на поверхню не виходив вибухонебезпечний метан. І в цілому зберігаються, перш за все, водоносні горизонти як головний екологічний центр для нормального функціонування всього промислово-житлового комплексу.

Ситуація гірша, ніж в Чорнобилі

Зараз аварійні прориви води вже спостерігаються в шахтах Першотравневої (Луганська область), Торецької групи (Донецька область), а також шахтах інших об’єднань. Підземні води дуже послаблюють породний масив, що призводить до просідання ґрунтів, деформації будівель та загалом забруднення довкілля. Крім того, підняття ґрунтових вод призводить і до землетрусів. Ще у 2019 році спостерігались підземні поштовхи у Макіївці, а також Єнакієвому. А за рік до цього біля Торецька були обвали земельних порід, які пошкодили водопровід. Нам казали, що щось схоже відбувається у Донецьку та Золотому, але там ми не маємо системи спостережень. 

Якщо взяти, наприклад, Чорнобиль, то там геологічне середовище не постраждало. Відбулось тільки забруднення атмосфери, поверхневого стоку, лісів, ґрунтів, але через 30 років все повернулось, навіть покращилось, бо там не було людини. Тобто вся біосфера, рослинний і тваринний світ перейшли в урівноважений природний стан. На Донбасі цього не буде, там вже відбулись зміни, які погіршили безпеку і життєдіяльність води, відбувся ризик забруднення продукції, наземного шару повітря. 

На фото зображене одне водоймищ у Єнакієвому, куди без будь-якого очищення скидають стоки з шахти, яка не працює.
Фото: freeradio.com.ua

Найбільшу небезпеку мають саме шахтні води, де є величезний вміст заліза, марганцю, нафтопродуктів, органічних сполук. Це все розчиняється і розкладається в гірничих рубках, де багато бетонних укріплень, які починають руйнуватись. Там цілий коктейль всієї таблиці Менделєєва. Зараз можемо спостерігати підвищення захворюваності, особливо серед дітей та людей похилого віку. На Донбасі це у десятки разів вище, ніж по всій Україні. Колись академік Вернадський, він сказав, що вода – це кров землі. А зараз на прикладі Донбасу, можу додати, що настільки здорова ця кров, настільки здорові і ми. І за статистикою ВООЗ, більше 50% захворювань людини пов’язано із якістю питної води. А на Донбасі вона вже в жахливому стані. 

Потрібно впроваджувати програми на президентському рівні

Потрібно терміново розробити державну, а може й міжнародну програму, враховуючи відсутність професійного сприйняття цієї ситуації по Донбасу на рівні прийняття рішень. Програма повинна стосуватись прискореної екологоресурсної реабілітації Донбасу. При всьому рівні професіоналізму, ми не можемо впоратись з проблемою нищення екології. Я бачу тільки один вихід – прийняття програми на президентському рівні. 

Щоб розв’язати проблему, потрібно створити збалансовану стратегію. А зараз вона поділена на частини – у когось соціальний інтерес, у когось енергетичний, у когось геополітичний або військовий. Одні міністри лякають вибухами, хоча там немає ніякого ризику, а є тільки необхідність доповнити моніторинг за можливим витоком елементів радіонуклідів. Міністерство стурбоване поверхневими водами, не враховуючи, що ключовим фактором небезпеки є наближення рівня підземних вод до критичних глибин – від 0 до 15 метрів. А їх краще тримати на глибині 100 метрів. Повинна бути створена єдина система екологічно-збалансованих підходів до розв’язання цієї проблеми. Тому тут рішення тільки на президентському рівні, разом з РНБО та міжнародними організаціями потрібно створити програму. 

Олександра Лук’яненко

Олександра Лук’яненко

Менеджерка проєкту БФ “Право на захист” 

Потрібно провести аналізи та запровадити державні програми

Коли шахта закривається, то там повністю припиняються видобувні роботи. Сама шахта продовжує функціонувати у водовідливному режимі, там має залишатись обладнання для відкачування шахтних вод. Там утворюються певні порожнини, які згодом мають заповнюватись або газом, або водою. Тобто під час закриття шахти повинна відбуватись мокра або суха консервація. При останній обладнання залишається в середині шахти, і вона менш шкідлива для довкілля, хоча і більш дорога. А при мокрій консервації обладнання виноситься на поверхню, шахта заповнюється водою і там має підтримуватись певний рівень шахтних вод. Такий спосіб шкідливий для довкілля і дуже забруднює ґрунти, а в результаті – зсуви, просідання і вихід на поверхню шахтних газів. Воєнний конфлікт прискорив процеси мокрого закриття шахт на Донбасі. І це може призвести до екологічної катастрофи. Якщо зараз не почати впроваджувати заходи зі зменшення негативних наслідків затоплення шахт, то в майбутньому частина територій Донецької та Луганської областей можуть стати непридатними для проживання населення. 

Затоплення шахт на Донбасі – найбільша екологічна небезпека
Фото: det.dn.ua

По-перше, потрібно провести аналіз хімічного складу шахтних та поверхневих вод, ґрунту, зсувів або зміщення. Це дасть точне розуміння стану шахт на сьогодні, про що необхідно інформувати населення. По-друге, потрібно запровадити державні або місцеві програми, які б регулювали ситуацію. Найкращим рішенням буле комплексний підхід до контролю – від рівня місцевих активістів до рівня центральних органів влади. Не менш важливо, щоб до цього долучились і міжнародні організації. 

Тут є величезна проблема – більшість шахт залишається на непідконтрольних територіях, і ми не маємо до них доступу. А всі шахти пов’язані між собою. Тому якщо там шахти затоплюються, ми будемо бачити тільки наслідки. Не можна сказати, що ця проблема не вирішується – роблять все можливе. Але поки у нас немає доступу на непідконтрольну територію – повністю вирішити її неможливо. 

Наша робота зосереджена на інформуванні населення про стан екології

Наша організація “Право на захист” працює над допомогою населенню, яке постраждало від конфлікту на сході України. Ми займаємось цим питанням як безпосередньо в Донецькій та Луганській областях, так і на центральному рівні. Під час роботи наші працівники дуже багато чули відгуків від населення щодо стану довкілля. Тому і ми вирішили долучитись до роботи над цією складною темою. 

З 2019 року наша організація почала свою роботу стосовно вивчення негативного впливу затоплення шахт на довкілля, життя та здоров’я людей. Ми проводимо аналітичну роботу, працюємо з вузькопрофільними експертами, екологами, гідрогеологами. Також ми працюємо з місцевою владою, розробляємо та направляємо на розгляд свої пропозиції до чинного законодавства та місцевих нормативних актів. Зараз ми зосереджені на інформуванні місцевого населення про екологічні ризики та проблеми з забрудненням води і ґрунту шахтними водами. 

Читайте також: «В крані – іржава вода». Як на Донбасі екоактивісти досліджують стан водойм

У межах нашого проєкту “Миробудування та примирення з питань екологічного та ресурсного відновлення на Сході України” ми провели 10 експертних зустрічей, участь у яких взяли спеціалісти у сфері екологічної безпеки, охорони довкілля, гідрогеології, екологічного моніторингу, перероблення відходів та інформаційних технологій. За результатами спільної роботи експертів була підготовлена резолюція. У ній — крім стислого опису проблем — містяться пропозиції до органів влади на центральному рівні щодо запобігання екологічній катастрофі. Також ми проводимо регіональні круглі столи. Зараз головні питання, які потребують швидких рішень від органів влади – це налагодження спільного екологічного моніторингу та оперативного інформування населення щодо стану об’єктів вугільної промисловості. Також дуже важливо залучати громадських активістів, організації та журналістів для висвітлення проблеми. 

Нещодавно ми подали рекомендації до водної стратегії, яка планується в Україні до 2025 року. За попередньою інформацією, їх схвалили, але поки офіційної відповіді у нас немає. Крім того, восени цього року плануємо провести великий круглий стіл у Києві, куди будуть запрошені місцеві органи влади, міністерства, депутат, міжнародні організації. Ми презентуємо напрацювання нашого проєкту та будемо разом шукати шляхи розв’язання проблеми. 

Проєкт реалізується за фінансової підтримки Міністерства закордонних справ Чеської Республіки в рамках Transition Promotion Program. Погляди, викладені у цьому матеріалі, належать авторам і не відображають офіційну позицію МЗС Чеської Республіки.

Відео дня

NewСхід

Жителі сходу України здобувають ІТ-освіту під час війни

Опубліковано

Підтримай ШоТам

ШоТам – медіа, яке допомагає зберігати спокій навіть під час війни. Кожна наша публікація – це привід пишатися нашою армією, волонтерами та кожним українцем. А кожен твій донат – це внесок у боротьбу на інформаційному фронті.

Жителі сходу України продовжують навчання за проєктом «IT nation 2.0», який реалізується Глобальним договором в Україні. 

Про це ШоТам розповіли організатори проєкту.

Навчання розпочалося у січні, на нього зареєструвалося понад 1700 учасників. Серед них майже однакова кількість жінок та чоловіків, а ще відсутні вікові стереотипи про ІТ – найстаршому учаснику 72 роки. 

Учасники могли обрати один з напрямків у IT:

  • Frontend Base (веброзробник);
  • Frontend Advanced (просунутий фронтенд розробник);
  • QA Manual (ручне тестування програмного забезпечення);
  • QA Automation (автоматизоване тестування програмного забезпечення).

Водночас поряд з навчанням на платформі Powercode Academy слухачі беруть участь у вебінарах від ІТ-фахівців, які прокачують соціальні й професійні навички учасників. Усі курси безкоштовні.

«Ми запитали учасників, чи готові вони продовжувати навчання. 68% опитаних вирішили повернутися до курсів. Зараз ми публікуємо корисні матеріали у соціальних мережах, беремо інтерв’ю у фахівців, які працюють в IT, даємо поради з працевлаштування», — розповіла генеральна директорка Глобального договору в Україні Тетяна Сахарук.

Учасники проєкту долучаються також до IT-волонтерства та підтримують країну на кіберфронті. Так допомагають наблизити перемогу України, а ще отримують перший досвід і навички у сфері IT. 

«Наша мета – надати учасникам  якісні знання й навички, які допоможуть їм реалізуватися в сфері IT, забезпечити себе та свої родини гідним майбутнім. Попереду у нас заплановані додаткові міні-курси з основ кібербезпеки, програмування Python та англійської мови для IT. Сьогодні ці напрямки актуальні, нададуть нашим випускникам додаткову конкурентну перевагу на ринку праці. Також ми готуємо до запуску неформальну жіночу спільноту “Woman in IT club” та фінальний кемп», – сказала керівниця проєкту Оксана Кавтиш. 

Понад 100 учасників проєкту завершили обрані курси та отримали сертифікати, понад 70 з них почали освоєння другого курсу на навчальній платформі. Вони вже шукають роботу, стажування чи продовжують самоосвіту та впевнено входять в екосистему ІТ України. 

Нагадаємо, благодійний фонд «Запорука» запустив гарячу лінію безкоштовної цілодобової психологічної підтримки для українців в умовах війни.

Також ми повідомляли, що громадська організація «GoLocal» запускає проєкт з допомоги у переміщенні українських підприємств, які постраждали або вимушені були зупинити діяльність через вторгнення військ Росії на територію України.

Фото: varosh.com.ua

Відео дня
Читати далі

NewСхід

На Луганщині українські бійці захопили трофейний БРДМ і взяли в полон окупанта

Опубліковано

Підтримай ШоТам

ШоТам – медіа, яке допомагає зберігати спокій навіть під час війни. Кожна наша публікація – це привід пишатися нашою армією, волонтерами та кожним українцем. А кожен твій донат – це внесок у боротьбу на інформаційному фронті.

На Луганщині зведений загін прикордонників та бійців Збройних Сил України вигнав загарбників з околиці одного з український міст.

Прои це повідомили на фейсбук-сторінці Державної прикордонної служби України.

Відомо, що захисники України знищили кілька одиниць ворожої бронетехніки, також в окупантів є втрати в живій силі.

В результаті бою українські бійці захопили трофейний БРДМ та взяли в полон одного окупанта.

Читайте також17 день війни. Хроніка боротьби. Головні перемоги України та українців

Наголошується, що прикордонники, разом з військовослужбовцями ЗСУ, НГУ та іншими захисниками України продовжують боронити нашу землю, наочно демонструючи ворогу давню істину: хто до нас з мечем прийде, від меча і поляже.

Нагадаємо, на Донеччині ЗСУ успішно відбили наступ окупантів, ворог зазнав втрат.

Фото: facebook.com/DPSUkraine.

Відео дня
Читати далі

NewСхід

На Донеччині створили новий ландшафтний заказник «Новотроїцький»

Опубліковано

Підтримай ШоТам

ШоТам – медіа, яке допомагає зберігати спокій навіть під час війни. Кожна наша публікація – це привід пишатися нашою армією, волонтерами та кожним українцем. А кожен твій донат – це внесок у боротьбу на інформаційному фронті.

На Донеччині з метою збереження цінних та типових природних комплексів створили новий ландшафтний заказник місцевого значення «Новотроїцький».

Про це повідомили у пресслужбі Донецької обласної держадміністрації.

«Новотроїцький» створили на території Ольгинської селищної територіальної громади Волноваського району. Його площа — 140,0 га.

Території включають відновлюваний степ на колишніх землях відвалу відпрацьованого доломітного та вапнякового кар’єрів з частково відновленою степовою та деревною рослинністю.

На цих територіях зростають 2 види рослин, які занесені до Червоної книги України: ковили волосиста та Лессінга.

Тут зустрічаються види тварин, занесені до Червоної книги України: поліксена, ксилокопа звичайна, лунь польовий.

Читайте також: «Росіяни привласнили цю техніку». Як ветеранка створила бізнес, що відроджує стародавню українську традицію вибійки

Одним із завдань заказника є дослідження стану відновлення природного рослинного покриву ділянки, на якій після відпрацювання кар’єру відбувається поступова природна ренатуралізація рослинного покриву. Наголошується, що створений заказник представляє наукову цінність в якості моделі відтворення природного фітоценозу.

Нагадаємо, в Україні створять нові національні природні парки на Черкащині, Рівненщині та Одещині.

Фото: v-variant.com.ua.

Відео дня
Читати далі