Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

NewСхід

Снаряди вбивають ґрунт. Як на Донбасі відновлюють дику природу після впливу війни

СПЕЦПРОЄКТ

Опубліковано

Підтримай ШоТам

ШоТам запускає атлас екологічних проблем Донбасу та способів їхнього вирішення “Cxiд Ekomap”. На мапі зібрані екологічні проблеми регіону – забруднення повітря та річок, сміттєзвалища, лісові пожежі, тліючі терикони, замінування тощо. Завдяки інтерактивному атласу можна дізнатися детальну інформацію про проблему, а також інструменти та методи, необхідні для її вирішення, які пропонують науковці. Перший крок до розв’язання проблеми – розуміння її масштабності. І головна мета “Cxiд Ekomap” – розпочати діалог про вирішення екологічних проблем шляхом збору даних і допомоги тим, хто працює з питаннями екології Донбасу. Перелік на мапі є ще неповний, тому кожен із вас може долучитися до її наповнення та сприяти розв’язанню проблеми.

На Донбасі екологічна катастрофа з’явилася ще до бойових дій, однак саме з 2014 року вона досягла свого піку. Дика природа страждає від вибухів боєприпасів, обстрілів, проведення тренувань на полігонах у заповідниках. Все це потребує відновлення, зробити яке — цілком реально. Однак небезпечно до того часу, доки не закінчиться війна. Згодом територію потрібно буде розмінувати, рекультивувати та відроджувати рослинність і тваринність. Як саме можна відновити екосистему, читайте в матеріалі.

Катерина Полянська
Катерина Полянська

екологиня, з 2017 року працює в Міжнародній благодійній організації «Екологія-Право-Людина».
Спеціалізується на геоекологічних питаннях, ландшафтознавстві, заповідній справі, вивченні природи річкових долин, захисті диких тварин

Екокатастрофа почалася ще до війни

Екологічна катастрофа на Донбасі з’явилася не у 2014 році. Територія цього регіону ще за радянських часів була зоною екологічного лиха. Це був величезний потужний промисловий центр на рівні всього Союзу. Вже тоді природа страждала і руйнувалася, адже були сильні забруднення. Внаслідок війни все це посилилося і в деяких випадках вийшло з-під контролю.

Мене турбує це питання, адже через бойові дії гинуть люди. Ще одна проблему — руйнація довкілля. І коли нашій організації «Екологія-Право-Людина» запропонували досліджувати цю сферу, ми одразу ж погодилися. Вирішили збирати докази того, що на Донбасі дійсно руйнується природа. Насправді там масштаби цілої екологічної катастрофи. Як і Чорнобильська зона відчуження, територія бойових дій на Донбасі також має загрозливу екологічну ситуацію, на яку варто звертати увагу.

Вплив війни відчули й заповідники

Питанням війни на сході України ми займаємося з 2014 року, оскільки після початку збройного конфлікту з’явилися серйозні проблеми на заповідних територіях. Ми почали з допомоги постраждалим на території Природно-заповідного фонду. Будівля їхньої адміністрації лишилася на непідконтрольній території, тож робітникам навіть не було де працювати — в офісі не залишилося ні людей, ні техніки. Також ми почали аналізували, наскільки поширюється проблема пожеж на цих територіях, писали про це цілі звіти. 

Екологиня Катерина Полянська Смарагдову мережу Донецької області

Згодом завдяки космічним знімкам ми виявляли воронки від вибухів боєприпасів, брали з них аналізи ґрунту і везли в лабораторію. З’ясувалося, що там є залишки важких металів, як от титан, кадмій, свинець, стронцій, небезпечних для життя людини та довкілля. За харчовими ланцюгами ці елементи можуть потрапляти в організм людини й там накопичуватися. Це може мати різні наслідки, навіть викликати рак. А ще є небезпека для домашньої худоби, тому що важкі метали шкодять всім живим організмам.

Вибухи також можуть забруднювати атмосферне повітря, тому що можуть утворюватися чадний та сірчаний газ і викидатися оксиди азоту. Все це також шкідливо для здоров’я людини — може впливати на очі й дихальну систему. Тому потрібно берегтися, вдягати респіратори, промивати очі, збільшувати споживання рідини й намагатися уникати потрапляння під опади. 

Хочемо максимально зменшити військову шкоду

Також ми спільно зі співробітниками Інституту зоології Національної академії наук досліджували зведення мосту через Керченську протоку, щоб зрозуміти, які будуть наслідки для Азовського моря та його біорізноманіття. Останні півтора року ми займалися питанням мінімізації військової шкоди на природу Донбасу. Але щоб зрозуміти, як же її звести до мінімуму, треба спершу проаналізувати багато даних і виявити, яка саме відбувається шкода. А також вивчити досвід інших країн, як це вирішується в них.

Зараз ми вивчаємо вплив військової діяльності на дику природу. Наприклад, в анексованому Криму почали діяти інші законодавства стосовно природно-заповідних територій, які саме — ми якраз і з’ясовуємо. Також є вплив на екосистему від Збройних сил України: від їхньої діяльності на Донбасі та під час проведення тренувань на полігонах. Оскільки зараз в Україні не так багато малозаселених територій, які можна використовувати для таких цілей, то часто військові їздять на заповідні території. Зокрема, на півдні України.

Мінування шкодить усьому живому 

Ще однією з причин забруднення екосистеми є мінування території. Ресурс Міністерства оборони «АрміяInform» підрахував, що з 2014 року 16 тисяч гектарів території зазнали забруднення мінами та вибухонебезпечними предметами. І це лише дані з підконтрольної державі частини Донбасу. Це величезна шкода для природи. Натомість до цього часу розмінували лише 5 247 гектарів. Міноборони створило інтерактивну карту, на якій показані території, забруднені мінами. Це дійсно величезні площі, які потрібно рятувати.

Фото: armyinform.com.ua

Мінні поля несуть пряму загрозу для існування всього живого, в першу чергу, громадян. Якщо міна розірвана, ґрунт забруднюється важкими металами: свинцем, стронцієм, титаном, кадмієм, марганцем, нікелем тощо, а ми цим потім дихаємо. Також є небезпека для тварин, які можуть на них підривається. Стосується це козуль, кабанів, бабаків, вовків тощо. Тому в деяких селах, де є замінування, забороняють вести сільськогосподарську діяльність. Та й, звісно, в такі зони ніхто не поїде щось садити та когось розводити. Біотична інвазія — ще одна небезпека, пов’язана з мінами. Під час встановлення пристрою разом із ним у верхній шар ґрунту потрапляють частки та насіння чужорідних для ділянки рослин. Вони мають високу здатність до розповсюдження і становлять загрозу для наших корінних видів флори й фауни. Фактично вони витісняють інші види всього живого.

Читайте також: Вогняна екологічна катастрофа. Як на Донбасі борються з наслідками лісових пожеж

Крім того, тварини страждають і від пожеж на Донбасі. За останніми офіційними даними, з початку війни вже вигоріли 17% лісів та приблизно 26% степів. Ті звірі, які можуть втекти, вони рятуються. А хто не має змоги, той згорає. І так само рослинний світ. Для степів випалювання не становить критичної небезпеки, тому що інколи це відбувається від природних процесів. А ось для лісів це може бути проблема, адже їх висадили ще за радянських часів, коли клімат був дещо іншим. Випаленим ділянкам лісів буде дуже складно відновитися. Зараз все йде до опустелювання в південних регіонах.

Ґрунти потрібно повертати до життя                        

Варто розуміти, що замінування вже не можна повністю попередити — це вже сталося. Коли бойовики були на цих територіях, вони залишили багато мін. Навіть зараз вони продовжують дистанційно мінувати підконтрольну державі територію. І розв’язати цю проблему може винятково розмінування території, хоча залишається ризик для життя військовослужбовців. Потім поступово ці ґрунти потрібно буде відновлювати, щоб їх знову можна було використовувати для сільськогосподарських потреб.

Фото: www.dsns.gov.ua

Військові можуть вже зараз розміновувати підконтрольні Україні території та запобігати новим мінуванням. А ось що стосується окупованих, то це небезпечно — потрібно просто збирати докази порушень, як от із космічних знімків, і рухатися до завершення війни на політичному рівні. Ці докази згодом потрібно буде подати до Гаазького трибуналу та в ООН, щоб показати, яку непоправну шкоду війна завдала дикій природі Донбасу. Також бійцям зараз варто розуміти, які території постраждали найбільше, щоб вони, за можливості, оминали їх під час проїзду військовою технікою. Але це, звісно, лише в умовах, якщо в них є така можливість. А для цього ще потрібні фахові дослідження про те, де був найбільший вплив на екосистему.

Також ми ще плануємо провести дослідження про те, чи безпечними є території, на яких були міни, для ведення сільського господарства. Тому що є території, які зазнали сильних обстрілів, і ті ж мінні поля. Можливо, з’ясується, що потрібні радикальні методи, як от зняття верхнього шару ґрунту. Якщо ж концентрація важких металів там буде невисокою, тоді можна шукати альтернативні варіанти покращення стану землі.

Юрій Гамуля
Юрій Гамуля

кандидат біологічних наук, доцент, завідувач кафедри ботаніки та екології рослин біологічного факультету Харківського національного університету імені Василя Назаровича Каразіна

Відновити ґрунти допоможе спецтехніка

Вплив на різні частини екосистеми на Донбасі не є однаковим. Це регіон, який попав під зону бойових дій, відповідно, там досить сильно знищуються різні екотопи. В першу чергу це стосується тварин і порушення їхніх звичних місць існування. Звісно, після завершення війни їх фізично можна буде повернути на ці території. І цим потрібно буде займатися, бо стала екосистема неможлива без існування тварин. Відновити їхнє життя на територіях Донбасу можливо, якщо штучно розводити їх там або переселяти з інших місць. На деякі території тварини самі можуть з часом повернутися. Адже вони вимушено переселилися, злякавшись занадто активної діяльності людини.

Також війна дуже сильно вдарила і по природним біоценозам. Так, обстріли сильно руйнують ґрунтовий покрив. Але це не тотальне знищення степів, луків і полів, тому ґрунти можна досить швидко відродити. Якщо йдеться про поля — їх можна рекультивувати за декілька років за допомогою тракторів та спеціальних машин. Я, наприклад, займався рекультивацією шахтних відвалів Західного Донбасу (Павлоградський басейн), коли навчався в аспірантурі в Дніпропетровському університеті. Наш виш відповідав за рекультивацію зони такого лиха, яке залишає видобування вугілля. Тому відновити ґрунт цілком реально, якщо є спеціальна техніка.

Земля може відродитися й самостійно

Якщо говорити про відновлення ґрунтів після розмінування територій, з цим у деяких випадках допоможуть біодобрива. Вони пришвидшують розклад органічної речовини та процеси, які відбуваються в ґрунті. Але варто розуміти, що це не панацея. Якщо природна структура ґрунту була майже знищена, біодобрива не допоможуть. Тоді потрібні спеціальні дослідження та рекультивація, яка для кожної території може бути різною.

Фото: diapason.com.ua

Також іноді ґрунти, які використовувалися на городах, полях, агросекторах, заростають бур’янами, які самі собою сприяють їхньому збагаченню певними органічними сполуками. Вирощування сільськогосподарських продуктів, як от соняшника, буряка й кукурудзи, є корисним для самовідновлення ґрунту.

Повернути рідкісні види рослин цілком реально

Якщо ж йдеться про руйнування природних екосистем, як от заповідників, то ситуація складніша. Там можна оновити ґрунтовий покрив, зробити його структуру більш-менш природною, однак досить складно поновити популяцію рідкісних рослин. На це все піде досить багато часу. Не тому що потрібно виділити багато коштів, а просто загалом відновлення фауни та рослинності є довготривалим.

Є ділянки, на яких досить сильно зруйнований ґрунтовий і рослинний покрив. Їх потрібно буде відновлювати, зокрема, висаджувати рослин з розплідників, ботанічних садів або з сусідніх ділянок, де вони збереглися. В деяких місцях ці рослини через певний час самі можуть відновитися, але цей процес може тривати приблизно 10-15 років, а то й більше. 

Складніше повернути до життя багаторічні «червонокнижні» рослини або просто рідкісні види. Але й це можливо, хоча й потребує більше часу. Крім того, що можуть зробити науковці, там є ще сукцесійні процеси — це поступова зміна різних рослинних угруповань до того часу, коли відновиться більш-менш природна структура. Це також займе майже десятиріччя.

Проєкт реалізується за фінансової підтримки Міністерства закордонних справ Чеської Республіки в рамках Transition Promotion Program. Погляди, викладені у цьому матеріалі, належать авторам і не відображають офіційну позицію МЗС Чеської Республіки.

Підтримай ШоТам

NewСхід

На сході України почала працювати мобільна соціальна служба

Опубліковано

Підтримай ШоТам

Мобільна соціальна служба почала працювати у громадах Донеччини та Луганщини завдяки програмі розвитку Організації Об’єднаних Націй (ПРООН) в Україні.

Про це ШоТам повідомили у відділі комунікацій Програми ООН з відновлення та розбудови миру.

Два спеціально обладнані автомобілі курсуватимуть віддаленими населеними пунктами у двох областях. Вони забезпечать рівний та інклюзивний доступ до соціально-психологічних послуг та допомоги у кризових ситуаціях людям, які належать до вразливих груп населення та/або перебувають у складних життєвих обставинах.

Мобільна соціально-психологічна служба діятиме на базі Донецького та Луганського обласних центрів соціальних служб. Завдяки цьому жителі громад отримають доступ до спеціалізованих соціальних послуг, спрямованих на розв’язання соціально-психологічних проблем.

Читайте також: Макіяж без рук і марафон на протезі. П’ять історій українців, які надихають боротися та перемагати

Вразливі групи населення, особливо в громадах, розташованих уздовж «лінії зіткнення», отримуватимуть оперативну та своєчасну соціальну підтримку завдяки мобільній службі.

До основних функцій мобільної служби належать:

  • консультування – психологічна підтримка та екстрені кризові втручання психологів та соціальних працівників;
  • посередництво та медіація – допомога у врегулюванні конфліктів, веденні переговорів, опрацюванні шляхів та умов розв’язання конфлікту;
  • соціальна профілактика та реабілітація – надання допомоги з влаштування до притулку, соціально-психологічної реабілітації, зокрема неповнолітніх дітей;
  • інформаційна робота – проведення фахового інформування та консультування органів місцевого самоврядування з організації та планування соціальної роботи;
  • надання соціальних послуг тощо.

Голова Політичного відділу Посольства Канади в Україні Річард Колвін зазначив, що мобільна служба принесе користь широкій громадськості.

Виїзди обласної мобільної служби відбуватимуться на спеціально обладнаному автомобілі за графіком згідно з програмою соціального супроводу, у випадку планових візитів. Однак позапланові візити також здійснюватимуться на запити громад або в екстрених випадках у відповідь на звернення громад та мешканців.

Читайте також«Це моя свобода». Історія Христини Стефінів, яка опанувала ДЦП та стала топ-тренеркою з комунікації

Спеціально обладнані автомобілі мобільної соціально-психологічної служби було закуплено в межах Програми ООН із відновлення та розбудови миру за фінансової підтримки Уряду Канади.

Нагадаємо, на Донеччині розробили мобільний додаток для надання послуг безробітним.

Підтримай ШоТам

Читати далі

NewСхід

На Донеччині капітально відремонтували дорогу «Добропілля-Лиман»

Опубліковано

Підтримай ШоТам

В Донецькій області повністю відновили автошлях Т-05-14 «Добропілля-Лиман», на дорогу також нанесли розмітку.

Про це повідомили у пресслужбі Укравтодору на фейсбук-сторінці.

Загалом капітально відремонтували 35,1 км дороги Т-05-14 «Добропілля-Лиман». Активно триває етап робіт з організації дорожнього руху: нанесення горизонтальної розмітки та влаштування дорожніх знаків.

Читайте також“Територія Донбасу може перетворитися на пустелю”. Як війна на сході впливає на ґрунти та що з цим робити

У рамках капітального ремонту було виконано комплекс робіт:
✅ відфрезеровано старого покриття;
✅ посилено основу дорожнього одягу;
✅ влаштовано два шари нового покриття;
✅ встановлено зовнішнє освітлення;
✅ перевлаштовано лінію електропередач;
✅ відновлено узбіччя та укоси;
✅ влаштовано дорожню розмітку.

До кінця 2021 року дорожники планують відновити близько 156 кілометрів доріг державного значення у Донецькій області.

Нагадаємо, на Миколаївщині ремонтують дорогу до бази відпочинку «Лугове».

Як ми повідомляли раніше, між Кропивницьким та селищем Нове зводять міст.

Усі фото: facebook.com/Ukravtodor.Gov.Ua.

Підтримай ШоТам

Читати далі

NewСхід

Підприємці на Донеччині почали виготовляти «розумний одяг»

Опубліковано

Підтримай ШоТам

Східноукраїнський технокластер із Краматорська та швейне підприємство VELNA створили «розумний» одяг – куртку та жилет із підігрівом.

Про це повідомили на фейсбук-сторінці Проєкту USAID «Економічна підтримка Східної України».

У перспективі підприємці планують виготовляти різний одяг із датчиками, які контролюватимуть стан здоров’я людини.

Після участі в тренінгу з розвитку міжкластерних кооперацій підприємці ІТ-галузі та швейної справи об’єднали свої зусилля. До проєкту долучилися представники громадської організації «Агенція зі сталого розвитку та інновацій» з Бахмута, яка допомагає підприємствам легкої промисловості Донецькій області впроваджувати інновації.

Так народився новий продукт – куртка з підігрівом. Перші моделі презентували у Києві на заходах DO Invest та виставці «Схід-Експо». Підприємці отримали запрошення відвідати зі своєю продукцією Об’єднані Арабські Емірати у 2022 році.

Такий смартодяг керується із мобільного додатку, надаючи людині інформацію про стан її здоров’я. У куртку зашиті термоелементи та вшитий блок регулювання нагріву, яким можна керувати з мобільного телефона.

Читайте такожБренд одягу Shkoura. Про верстат 18 століття, вивалювання у гірській річці та відмову від електрики

Також розробили мобільний додаток, який працює на програмному забезпеченні Android. Нове амбіційне завдання розробників – створити одяг, на якому буде близько десяти датчиків. Вони контролюватимуть температуру, тиск, пульс та інші життєво важливі показники людини. Усе це буде управлятися з мобільного телефона. Придбавши футболку, людина отримає безкоштовний мобільний додаток до неї.

Підприємці зацікавлені у виході зі своїм продуктом на ринки країн Європейського Союзу. Подібний одяг виробляють за кордоном, в Україні немає такого виробництва. Підприємці з Донеччини планують зробити смартодяг доступним для багатьох покупців.

Читайте такожУкраїнські бренди підкорюють Нью-Йорк. Що представляють дизайнери на цьогорічному Тижні моди

Нагадаємо, на Львівщині презентували проєкт Ecologica для підтримки екобрендів.

Як ми повідомляли раніше, українські дизайнерки популяризують сільське господарство через одяг.

Головне фото: facebook.com/ERAUkraine.

Підтримай ШоТам

Читати далі