Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

NewСхід

Снаряди вбивають ґрунт. Як на Донбасі відновлюють дику природу після впливу війни

СПЕЦПРОЄКТ

Опубліковано

Підтримай ШоТам

ШоТам – медіа, яке допомагає зберігати спокій навіть під час війни. Кожна наша публікація – це привід пишатися нашою армією, волонтерами та кожним українцем. А кожен твій донат – це внесок у боротьбу на інформаційному фронті.

ШоТам запускає атлас екологічних проблем Донбасу та способів їхнього вирішення “Cxiд Ekomap”. На мапі зібрані екологічні проблеми регіону – забруднення повітря та річок, сміттєзвалища, лісові пожежі, тліючі терикони, замінування тощо. Завдяки інтерактивному атласу можна дізнатися детальну інформацію про проблему, а також інструменти та методи, необхідні для її вирішення, які пропонують науковці. Перший крок до розв’язання проблеми – розуміння її масштабності. І головна мета “Cxiд Ekomap” – розпочати діалог про вирішення екологічних проблем шляхом збору даних і допомоги тим, хто працює з питаннями екології Донбасу. Перелік на мапі є ще неповний, тому кожен із вас може долучитися до її наповнення та сприяти розв’язанню проблеми.

На Донбасі екологічна катастрофа з’явилася ще до бойових дій, однак саме з 2014 року вона досягла свого піку. Дика природа страждає від вибухів боєприпасів, обстрілів, проведення тренувань на полігонах у заповідниках. Все це потребує відновлення, зробити яке — цілком реально. Однак небезпечно до того часу, доки не закінчиться війна. Згодом територію потрібно буде розмінувати, рекультивувати та відроджувати рослинність і тваринність. Як саме можна відновити екосистему, читайте в матеріалі.

Катерина Полянська
Катерина Полянська

екологиня, з 2017 року працює в Міжнародній благодійній організації «Екологія-Право-Людина».
Спеціалізується на геоекологічних питаннях, ландшафтознавстві, заповідній справі, вивченні природи річкових долин, захисті диких тварин

Екокатастрофа почалася ще до війни

Екологічна катастрофа на Донбасі з’явилася не у 2014 році. Територія цього регіону ще за радянських часів була зоною екологічного лиха. Це був величезний потужний промисловий центр на рівні всього Союзу. Вже тоді природа страждала і руйнувалася, адже були сильні забруднення. Внаслідок війни все це посилилося і в деяких випадках вийшло з-під контролю.

Мене турбує це питання, адже через бойові дії гинуть люди. Ще одна проблему — руйнація довкілля. І коли нашій організації «Екологія-Право-Людина» запропонували досліджувати цю сферу, ми одразу ж погодилися. Вирішили збирати докази того, що на Донбасі дійсно руйнується природа. Насправді там масштаби цілої екологічної катастрофи. Як і Чорнобильська зона відчуження, територія бойових дій на Донбасі також має загрозливу екологічну ситуацію, на яку варто звертати увагу.

Вплив війни відчули й заповідники

Питанням війни на сході України ми займаємося з 2014 року, оскільки після початку збройного конфлікту з’явилися серйозні проблеми на заповідних територіях. Ми почали з допомоги постраждалим на території Природно-заповідного фонду. Будівля їхньої адміністрації лишилася на непідконтрольній території, тож робітникам навіть не було де працювати — в офісі не залишилося ні людей, ні техніки. Також ми почали аналізували, наскільки поширюється проблема пожеж на цих територіях, писали про це цілі звіти. 

Екологиня Катерина Полянська Смарагдову мережу Донецької області

Згодом завдяки космічним знімкам ми виявляли воронки від вибухів боєприпасів, брали з них аналізи ґрунту і везли в лабораторію. З’ясувалося, що там є залишки важких металів, як от титан, кадмій, свинець, стронцій, небезпечних для життя людини та довкілля. За харчовими ланцюгами ці елементи можуть потрапляти в організм людини й там накопичуватися. Це може мати різні наслідки, навіть викликати рак. А ще є небезпека для домашньої худоби, тому що важкі метали шкодять всім живим організмам.

Вибухи також можуть забруднювати атмосферне повітря, тому що можуть утворюватися чадний та сірчаний газ і викидатися оксиди азоту. Все це також шкідливо для здоров’я людини — може впливати на очі й дихальну систему. Тому потрібно берегтися, вдягати респіратори, промивати очі, збільшувати споживання рідини й намагатися уникати потрапляння під опади. 

Хочемо максимально зменшити військову шкоду

Також ми спільно зі співробітниками Інституту зоології Національної академії наук досліджували зведення мосту через Керченську протоку, щоб зрозуміти, які будуть наслідки для Азовського моря та його біорізноманіття. Останні півтора року ми займалися питанням мінімізації військової шкоди на природу Донбасу. Але щоб зрозуміти, як же її звести до мінімуму, треба спершу проаналізувати багато даних і виявити, яка саме відбувається шкода. А також вивчити досвід інших країн, як це вирішується в них.

Зараз ми вивчаємо вплив військової діяльності на дику природу. Наприклад, в анексованому Криму почали діяти інші законодавства стосовно природно-заповідних територій, які саме — ми якраз і з’ясовуємо. Також є вплив на екосистему від Збройних сил України: від їхньої діяльності на Донбасі та під час проведення тренувань на полігонах. Оскільки зараз в Україні не так багато малозаселених територій, які можна використовувати для таких цілей, то часто військові їздять на заповідні території. Зокрема, на півдні України.

Мінування шкодить усьому живому 

Ще однією з причин забруднення екосистеми є мінування території. Ресурс Міністерства оборони «АрміяInform» підрахував, що з 2014 року 16 тисяч гектарів території зазнали забруднення мінами та вибухонебезпечними предметами. І це лише дані з підконтрольної державі частини Донбасу. Це величезна шкода для природи. Натомість до цього часу розмінували лише 5 247 гектарів. Міноборони створило інтерактивну карту, на якій показані території, забруднені мінами. Це дійсно величезні площі, які потрібно рятувати.

Фото: armyinform.com.ua

Мінні поля несуть пряму загрозу для існування всього живого, в першу чергу, громадян. Якщо міна розірвана, ґрунт забруднюється важкими металами: свинцем, стронцієм, титаном, кадмієм, марганцем, нікелем тощо, а ми цим потім дихаємо. Також є небезпека для тварин, які можуть на них підривається. Стосується це козуль, кабанів, бабаків, вовків тощо. Тому в деяких селах, де є замінування, забороняють вести сільськогосподарську діяльність. Та й, звісно, в такі зони ніхто не поїде щось садити та когось розводити. Біотична інвазія — ще одна небезпека, пов’язана з мінами. Під час встановлення пристрою разом із ним у верхній шар ґрунту потрапляють частки та насіння чужорідних для ділянки рослин. Вони мають високу здатність до розповсюдження і становлять загрозу для наших корінних видів флори й фауни. Фактично вони витісняють інші види всього живого.

Читайте також: Вогняна екологічна катастрофа. Як на Донбасі борються з наслідками лісових пожеж

Крім того, тварини страждають і від пожеж на Донбасі. За останніми офіційними даними, з початку війни вже вигоріли 17% лісів та приблизно 26% степів. Ті звірі, які можуть втекти, вони рятуються. А хто не має змоги, той згорає. І так само рослинний світ. Для степів випалювання не становить критичної небезпеки, тому що інколи це відбувається від природних процесів. А ось для лісів це може бути проблема, адже їх висадили ще за радянських часів, коли клімат був дещо іншим. Випаленим ділянкам лісів буде дуже складно відновитися. Зараз все йде до опустелювання в південних регіонах.

Ґрунти потрібно повертати до життя                        

Варто розуміти, що замінування вже не можна повністю попередити — це вже сталося. Коли бойовики були на цих територіях, вони залишили багато мін. Навіть зараз вони продовжують дистанційно мінувати підконтрольну державі територію. І розв’язати цю проблему може винятково розмінування території, хоча залишається ризик для життя військовослужбовців. Потім поступово ці ґрунти потрібно буде відновлювати, щоб їх знову можна було використовувати для сільськогосподарських потреб.

Фото: www.dsns.gov.ua

Військові можуть вже зараз розміновувати підконтрольні Україні території та запобігати новим мінуванням. А ось що стосується окупованих, то це небезпечно — потрібно просто збирати докази порушень, як от із космічних знімків, і рухатися до завершення війни на політичному рівні. Ці докази згодом потрібно буде подати до Гаазького трибуналу та в ООН, щоб показати, яку непоправну шкоду війна завдала дикій природі Донбасу. Також бійцям зараз варто розуміти, які території постраждали найбільше, щоб вони, за можливості, оминали їх під час проїзду військовою технікою. Але це, звісно, лише в умовах, якщо в них є така можливість. А для цього ще потрібні фахові дослідження про те, де був найбільший вплив на екосистему.

Також ми ще плануємо провести дослідження про те, чи безпечними є території, на яких були міни, для ведення сільського господарства. Тому що є території, які зазнали сильних обстрілів, і ті ж мінні поля. Можливо, з’ясується, що потрібні радикальні методи, як от зняття верхнього шару ґрунту. Якщо ж концентрація важких металів там буде невисокою, тоді можна шукати альтернативні варіанти покращення стану землі.

Юрій Гамуля
Юрій Гамуля

кандидат біологічних наук, доцент, завідувач кафедри ботаніки та екології рослин біологічного факультету Харківського національного університету імені Василя Назаровича Каразіна

Відновити ґрунти допоможе спецтехніка

Вплив на різні частини екосистеми на Донбасі не є однаковим. Це регіон, який попав під зону бойових дій, відповідно, там досить сильно знищуються різні екотопи. В першу чергу це стосується тварин і порушення їхніх звичних місць існування. Звісно, після завершення війни їх фізично можна буде повернути на ці території. І цим потрібно буде займатися, бо стала екосистема неможлива без існування тварин. Відновити їхнє життя на територіях Донбасу можливо, якщо штучно розводити їх там або переселяти з інших місць. На деякі території тварини самі можуть з часом повернутися. Адже вони вимушено переселилися, злякавшись занадто активної діяльності людини.

Також війна дуже сильно вдарила і по природним біоценозам. Так, обстріли сильно руйнують ґрунтовий покрив. Але це не тотальне знищення степів, луків і полів, тому ґрунти можна досить швидко відродити. Якщо йдеться про поля — їх можна рекультивувати за декілька років за допомогою тракторів та спеціальних машин. Я, наприклад, займався рекультивацією шахтних відвалів Західного Донбасу (Павлоградський басейн), коли навчався в аспірантурі в Дніпропетровському університеті. Наш виш відповідав за рекультивацію зони такого лиха, яке залишає видобування вугілля. Тому відновити ґрунт цілком реально, якщо є спеціальна техніка.

Земля може відродитися й самостійно

Якщо говорити про відновлення ґрунтів після розмінування територій, з цим у деяких випадках допоможуть біодобрива. Вони пришвидшують розклад органічної речовини та процеси, які відбуваються в ґрунті. Але варто розуміти, що це не панацея. Якщо природна структура ґрунту була майже знищена, біодобрива не допоможуть. Тоді потрібні спеціальні дослідження та рекультивація, яка для кожної території може бути різною.

Фото: diapason.com.ua

Також іноді ґрунти, які використовувалися на городах, полях, агросекторах, заростають бур’янами, які самі собою сприяють їхньому збагаченню певними органічними сполуками. Вирощування сільськогосподарських продуктів, як от соняшника, буряка й кукурудзи, є корисним для самовідновлення ґрунту.

Повернути рідкісні види рослин цілком реально

Якщо ж йдеться про руйнування природних екосистем, як от заповідників, то ситуація складніша. Там можна оновити ґрунтовий покрив, зробити його структуру більш-менш природною, однак досить складно поновити популяцію рідкісних рослин. На це все піде досить багато часу. Не тому що потрібно виділити багато коштів, а просто загалом відновлення фауни та рослинності є довготривалим.

Є ділянки, на яких досить сильно зруйнований ґрунтовий і рослинний покрив. Їх потрібно буде відновлювати, зокрема, висаджувати рослин з розплідників, ботанічних садів або з сусідніх ділянок, де вони збереглися. В деяких місцях ці рослини через певний час самі можуть відновитися, але цей процес може тривати приблизно 10-15 років, а то й більше. 

Складніше повернути до життя багаторічні «червонокнижні» рослини або просто рідкісні види. Але й це можливо, хоча й потребує більше часу. Крім того, що можуть зробити науковці, там є ще сукцесійні процеси — це поступова зміна різних рослинних угруповань до того часу, коли відновиться більш-менш природна структура. Це також займе майже десятиріччя.

Проєкт реалізується за фінансової підтримки Міністерства закордонних справ Чеської Республіки в рамках Transition Promotion Program. Погляди, викладені у цьому матеріалі, належать авторам і не відображають офіційну позицію МЗС Чеської Республіки.

Відео дня

NewСхід

Жителі сходу України здобувають ІТ-освіту під час війни

Опубліковано

Підтримай ШоТам

ШоТам – медіа, яке допомагає зберігати спокій навіть під час війни. Кожна наша публікація – це привід пишатися нашою армією, волонтерами та кожним українцем. А кожен твій донат – це внесок у боротьбу на інформаційному фронті.

Жителі сходу України продовжують навчання за проєктом «IT nation 2.0», який реалізується Глобальним договором в Україні. 

Про це ШоТам розповіли організатори проєкту.

Навчання розпочалося у січні, на нього зареєструвалося понад 1700 учасників. Серед них майже однакова кількість жінок та чоловіків, а ще відсутні вікові стереотипи про ІТ – найстаршому учаснику 72 роки. 

Учасники могли обрати один з напрямків у IT:

  • Frontend Base (веброзробник);
  • Frontend Advanced (просунутий фронтенд розробник);
  • QA Manual (ручне тестування програмного забезпечення);
  • QA Automation (автоматизоване тестування програмного забезпечення).

Водночас поряд з навчанням на платформі Powercode Academy слухачі беруть участь у вебінарах від ІТ-фахівців, які прокачують соціальні й професійні навички учасників. Усі курси безкоштовні.

«Ми запитали учасників, чи готові вони продовжувати навчання. 68% опитаних вирішили повернутися до курсів. Зараз ми публікуємо корисні матеріали у соціальних мережах, беремо інтерв’ю у фахівців, які працюють в IT, даємо поради з працевлаштування», — розповіла генеральна директорка Глобального договору в Україні Тетяна Сахарук.

Учасники проєкту долучаються також до IT-волонтерства та підтримують країну на кіберфронті. Так допомагають наблизити перемогу України, а ще отримують перший досвід і навички у сфері IT. 

«Наша мета – надати учасникам  якісні знання й навички, які допоможуть їм реалізуватися в сфері IT, забезпечити себе та свої родини гідним майбутнім. Попереду у нас заплановані додаткові міні-курси з основ кібербезпеки, програмування Python та англійської мови для IT. Сьогодні ці напрямки актуальні, нададуть нашим випускникам додаткову конкурентну перевагу на ринку праці. Також ми готуємо до запуску неформальну жіночу спільноту “Woman in IT club” та фінальний кемп», – сказала керівниця проєкту Оксана Кавтиш. 

Понад 100 учасників проєкту завершили обрані курси та отримали сертифікати, понад 70 з них почали освоєння другого курсу на навчальній платформі. Вони вже шукають роботу, стажування чи продовжують самоосвіту та впевнено входять в екосистему ІТ України. 

Нагадаємо, благодійний фонд «Запорука» запустив гарячу лінію безкоштовної цілодобової психологічної підтримки для українців в умовах війни.

Також ми повідомляли, що громадська організація «GoLocal» запускає проєкт з допомоги у переміщенні українських підприємств, які постраждали або вимушені були зупинити діяльність через вторгнення військ Росії на територію України.

Фото: varosh.com.ua

Відео дня
Читати далі

NewСхід

На Луганщині українські бійці захопили трофейний БРДМ і взяли в полон окупанта

Опубліковано

Підтримай ШоТам

ШоТам – медіа, яке допомагає зберігати спокій навіть під час війни. Кожна наша публікація – це привід пишатися нашою армією, волонтерами та кожним українцем. А кожен твій донат – це внесок у боротьбу на інформаційному фронті.

На Луганщині зведений загін прикордонників та бійців Збройних Сил України вигнав загарбників з околиці одного з український міст.

Прои це повідомили на фейсбук-сторінці Державної прикордонної служби України.

Відомо, що захисники України знищили кілька одиниць ворожої бронетехніки, також в окупантів є втрати в живій силі.

В результаті бою українські бійці захопили трофейний БРДМ та взяли в полон одного окупанта.

Читайте також17 день війни. Хроніка боротьби. Головні перемоги України та українців

Наголошується, що прикордонники, разом з військовослужбовцями ЗСУ, НГУ та іншими захисниками України продовжують боронити нашу землю, наочно демонструючи ворогу давню істину: хто до нас з мечем прийде, від меча і поляже.

Нагадаємо, на Донеччині ЗСУ успішно відбили наступ окупантів, ворог зазнав втрат.

Фото: facebook.com/DPSUkraine.

Відео дня
Читати далі

NewСхід

На Донеччині створили новий ландшафтний заказник «Новотроїцький»

Опубліковано

Підтримай ШоТам

ШоТам – медіа, яке допомагає зберігати спокій навіть під час війни. Кожна наша публікація – це привід пишатися нашою армією, волонтерами та кожним українцем. А кожен твій донат – це внесок у боротьбу на інформаційному фронті.

На Донеччині з метою збереження цінних та типових природних комплексів створили новий ландшафтний заказник місцевого значення «Новотроїцький».

Про це повідомили у пресслужбі Донецької обласної держадміністрації.

«Новотроїцький» створили на території Ольгинської селищної територіальної громади Волноваського району. Його площа — 140,0 га.

Території включають відновлюваний степ на колишніх землях відвалу відпрацьованого доломітного та вапнякового кар’єрів з частково відновленою степовою та деревною рослинністю.

На цих територіях зростають 2 види рослин, які занесені до Червоної книги України: ковили волосиста та Лессінга.

Тут зустрічаються види тварин, занесені до Червоної книги України: поліксена, ксилокопа звичайна, лунь польовий.

Читайте також: «Росіяни привласнили цю техніку». Як ветеранка створила бізнес, що відроджує стародавню українську традицію вибійки

Одним із завдань заказника є дослідження стану відновлення природного рослинного покриву ділянки, на якій після відпрацювання кар’єру відбувається поступова природна ренатуралізація рослинного покриву. Наголошується, що створений заказник представляє наукову цінність в якості моделі відтворення природного фітоценозу.

Нагадаємо, в Україні створять нові національні природні парки на Черкащині, Рівненщині та Одещині.

Фото: v-variant.com.ua.

Відео дня
Читати далі