«Запорука» залучає пожертви за кордоном, а не в Україні. І ось чому

Я Наталія Оніпко, і я є засновницею та президенткою фонду «Запорука» з 2007 року. За 16 років років роботи наш фонд збільшив бюджет надходжень з 50 тисяч євро на рік до 2,5 мільйонів. У своїй першій колонці на ШоТам я розповім, чому принципово пріоритетною для нас є співпраця з іноземними партнерами та чому це вкрай важливо для країни сьогодні.

Як би це не звучало цинічно, війна – це не лише трагедія, а й додаткові можливості. Україна сьогодні у тренді, все українське на слуху, підтримка світу – колосальна. Так, надто дорогою ціною. Та попри натиск російської пропагандистської машини, «розконсервованих» міжнародних агентів впливу, потуги змістити «оптику», цивілізований світ все бачить, розуміє, емпатує нам і підтримує, як може. Завдання українців сьогодні – працювати над тим, щоб Україну сприймали як країну людей із високою культурою, професійністю та відповідальністю. Лише так ми забезпечимо бажання продовжувати підтримувати нас, бачити Україну в ЄС, а українців – у своїх містах.

Лише у 2022 році в «Запоруки» з’явилося 6 нових іноземних донорів із фінансуванням від 50 тисяч євро до 1 млн. І так у багатьох моїх колег із благодійного сектору. А це – найкраща демонстрація міжнародної солідарності з Україною.

Після 24 лютого ми у фонді вирішили повністю змінити фандрейзингову стратегію і зосередитись на донорах з-за кордону. Бо знали, що здебільшого іноземці надають медичну й гуманітарну допомогу для цивільного населення та не бажають фінансувати військові потреби. Тож справа українців – донатити на допомогу армії. Бо за нас цього не зроблять.

Із перших днів війни фонд запустив роботу психологів, які працюють із постраждалими від війни. На гарячу лінію психологічної допомоги 0 800 4000 23 щомісячно звертають понад 400 людей. Окрім того, команда психологів працює офлайн у лікарнях та шелтерах.

У той час, як найбільша проблема громадського сектору в Україні – це брак коштів, у міжнародних донорів – це дефіцит людських ресурсів. Маючи багаторічний досвід та професійну команду психологів, ми змогли дуже швидко запропонувати донору якісний проєкт і реалізацію з практично миттєвим результатом.

Читайте також: Евакуювати онкохворих дітей. Як фонд «Запорука» підставив плече державі та врятував маленьких пацієнтів Інституту раку

Наступним кроком стало будівництво будинку з 30 мініквартирами для вимушених переселенців у Львівській області. Ми переконали донорів, що класичні тимчасові притулки у вигляді вагончиків чи навіть шатрів – це не те, що потрібно, аби люди «пустили коріння» і не шукали кращої долі за межами України. Найбільший сумнів донорів був саме про можливість під час війни протягом 3 місяців відбудувати приміщення на понад 1000 квадратних метрів, але ми виконали взяті на себе зобов’язання. «З вас кошти, а з нас уся логістика та операційна робота» – саме це win-win формула співпраці з іноземцями.

Ефективність, звітність і відповідальність дуже швидко стають відомими в секторі – і донори самі вас шукають.

Найбільше фінансування від Італійської агенції з розвитку співробітництва AICS фонд «Запорука» отримав на проєкт RELIEF, який передбачає системну підтримку громад, які прихистили вимушених переселенців. Мовою цифр, RELIEF – це допомога для понад 3000 родин речами першої необхідності на 8 млн грн, ще 600 українців отримають 5500 грн одноразової фіндопомоги. Це підсилення медичних закладів первинної та спеціалізованої допомоги витратними матеріалами, медикаментами та обладнанням на 7 млн грн, а державних, комунальних та приватних прихистків засобами гігієни та побутовими речами – ще на 4 млн грн.

Працюючи з іноземцями, ми не лише залучаємо кошти для нашої країни, ми робимо так, аби тема підтримки України залишалася актуальною. Розповідаємо журналістам закордонних видань про те, як пожертви їхніх громадян допомагають українцям. Вікно можливостей допомоги Україні з інших країн не триватиме вічно, тож маємо реалізувати залучені з-за кордону кошти максимально ефективно.

«Ви такі сміливці! Наближайте свою перемогу. А ми поруч», – часто повторюють мені наші закордонні партнери. І я знаю, що це правда.