Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

«Занедбані вулики? Дайте мені трохи часу». Бджоляр із Маріуполя відновив пасіку лісгоспу на Хмельниччині. Чим вона особлива

Опубліковано

Він втратив пасіку в Маріуполі, але продовжив займатися улюбленою справою навіть за сотні кілометрів від домівки – на Хмельниччині. Тут бджоляр Михайло Коник взявся за відновлення закинутої пасіки місцевого лісгоспу. І у нього все вийшло!

Ще торік йому вдалося зібрати понад дві тонни меди, а цьогоріч Михайло Петрович планує перевершити свій результат. ШоТам поговорив із пасічником про захоплення бджолами, Хмельниччину і Донеччину, особливості збору меду, а також про те, як він продовжив любити бджолярство навіть після невдалого першого знайомства.

Михайло Коник

бджоляр, переселенець із Маріуполя

Перші укуси та перші вулики

Я народився на Хмельниччині, а 39 років прожив у Маріуполі — тепер знову повернувся на свою малу Батьківщину. Пасікою я почав займатися ще у 1977 році — з братом. Вірніше, побачив, що брат завів бджіл і самому стало цікаво. Коли він поїхав на курси у Вінницю, я лишився годувати його бджіл. І перше таке годування обійшлося мені 48 укусами — уявіть, я весь опух, спина набрякла, навіть на очі не бачив.

Але за день-два все пройшло. І від бджіл це мене не віднадило. До того ж раніше я ласун був ще той, міг за раз з’їсти півлітру меду з холодною водою. Зате тепер я його майже не їм.

А потім навчався, відслужив у армії. І за направленням поїхав на роботу в Маріуполь. Я зварювальник за освітою. Тут одружився, завів сім’ю. Працював аж до розвалу радянського союзу. А потім знову бджолами зайнявся. В один період кинув роботу і завів пасіку на 40 вуликів.  

Як відновлюють пасіку на Хмельниччині: досвід Михайла Коника

Врятуватися з-під обстрілів

А у 2022 році на Донеччині нас застала велика війна. Ми з сім’єю жили в західній частині міста, з боку Широкиного. 24 лютого почалися сильні обстріли, то ми буквально жили у підвалі — думали за день-два все закінчиться, але переговори не допомагали. Другого березня я отримав сильну контузію, прямо біля мене стався вибух. Тож ми вирішили терміново їхати на інший кінець міста, за кілометрів п’ятнадцять, до кумів. Спочатку здалося, що все добре і тут війни немає, та за два дні повторилося те саме, що й у нашому районі — росіяни бомбили так, що всі будинки навкруги горіли, всі були розбиті, хіба кілька лишилися стояти.

Читайте також: Бджоляр зі смартфоном? Це ноу-хау від українських інженерів. Яка вона – перша у світі IT-пасіка

Треба було якось рятуватися. Почули, що буде зелений коридор до Запоріжжя — і ризикнули виїхати. У нас було 2 хвилини, щоб покинути лівий берег, якби не встигли — потрапили б під обстріл з ГРАДів. З собою тільки я міг взяти лише документи. Більше нічого ніхто не брав. Може, ще змінний одяг, але бджіл я вивезти не міг — з причепом ніхто не їхав. Строго було, воєнний час. Чесно кажучи, ми потрапили у перші дні зеленого коридору, то нас ніхто не обшукував. Навіть чеченці на одному з блокпостів відпустили без перевірки. Це вже ті, хто на 2-3 тижні пізніше виїжджав, то втрачали і гроші, і дорогоцінності — бо окупанти забирали все, що хотіли. 

Тож я, дружина, дві доньки та онуки поїхали спочатку на Тернопільщину до мого товариша, а тоді вже на Хмельниччину — тут рідніше.

Роботи вистачає

Коли я приїхав сюди, знав, що у Ярмолинецькому лісгоспі є пасіка. Звернувся до директора Кирилюка Івана Івановича — він із задоволенням показав мені пасіку. Чесно кажучи, вона була в не дуже хорошому стані. 

Але я взявся до праці — переробив усі вулики і значно збільшив пасіку. Коли я тільки прийшов, тут було 48 бджолиних сімей, і безматочних десь 12. Зазвичай у вулику має бути по 24 рамки, що утримують стільники. А тут — лише по 5-6 рамок. Зараз у пасіці 66 сімей.

Адже нам дали план — треба зібрати 4 тонни меду, тож звичайно пасіку треба збільшувати. І минулого року результат був непоганий, близько 2 тонн — чесно, всі були здивовані від того, скільки меду було. Цьогоріч уже накачали близько тонни. 

Бджоли

Працюємо багато — навіть з о пів на четверту ранку і до восьмої-дев’ятої вечора. Минулого року могли затриматися з перевезенням вуликів й до опівночі. Загалом маємо ненормований робочий день. Але адміністрація створила для мене хороші умови роботи, тож я дуже вдячний їм.

Здається, що взимку рамок наробив багато і все — робота закінчилася. Але їх постійно треба доробляти, натягувати, вощити, і вулики готувати. Погода зараз трохи підводить — дощі. Липа так цвіла цьогоріч — аж гілляки ламалися від цвіту, але багато меду взяти не вдалося через холодну погоду. 

У Маріуполі були набагато більші медозбори ніж тут. Адже на Хмельниччині клімат сиріший і холодніший. Якщо там бджола починає працювати о пів на п’яту ранку влітку, то тут — о восьмій чи дев’ятій. 

Смаки меду

Який у нас є мед? Зараз зосереджуємося на соняшниковому. А ще бджоли збирають мед з ріпаку, акації, липи. Акаціє-липовий мед корисний для шлунково-кишкового тракту, наприклад. А соняшниковий мед — я б сказав, основний в Україні. Адже його корисно вживати при серцево-судинних хворобах. І він підходить всім. Протипоказань немає. Кажуть, що діабетики не можуть їсти мед, але це не так. Ті, що хворіють на цукровий діабет можуть їсти будь-який мед, головне — за годину після прийому їжі. 

Читайте також: Від камамберу в каструлі до власної ферми. Як відкрити бізнес на молоці? Розповідає засновниця «Маминого сиру» із Закарпаття

Взагалі найкорисніший мед — лісовий. Як у нас. От зараз, наприклад, я готую вулики, щоб вивозити до лісу. Робимо це партіями, от на соняшник веземо — саме на соняшнику хочемо надолужити. 

Тож який процес: вулики стоять на території лісу, на його кордоні. Поле — за 10 метрів, з іншої сторони ще одне за 2 км, і правіше — теж поле. Це нормально, бо, якщо бджола, вилетіла з вулика і взяла нектар за 15-20 метрів, то їй все одно потрібно пролетіти десь кілометр, тоді вона вертається до вулика і передає нектар другій бджолі. А та уже ставить його у соту. 

Пасіку на Хмельниччині розмістили у лісі

Вільна бджола 

Чистого соняшникового меду чи будь-якого іншого не буває, бо все ж біля соняшників на полі ростуть інші квіти. Проте їхня частка у меді буде не дуже велика — близько п’яти відсотків. Адже бджола — це не корова, яку прив’яжеш на мотузок і вона напасеться однієї конюшини. 

Бджола вільна, не приручена. Вона існує вже понад 20 мільйонів років! Як є хороша погода — вона полетить по нектар. А коли ж погода дощова, то бджоли не летять нікуди, а лишаються у вулику. Їдять мед, множаться, матка «сіє». І бджоли годують молодняк. Бо якщо бджоли не полетіли за нектаром, то ми втрачаємо близько 400 грамів меду — десь стільки треба, щоб прогодувати бджолину сім’ю на одну добу. 

Також ми перейшли на більші рамки, а оскільки не було достатньо щільників — ми і від цього втрачали мед (десь тонну). А бджоли тягнуть тоді щільники, коли є взяток (збір). До того ж втрачається сила сім’ї, а щоб її відновити — треба мед. 

Процес у нас налагоджений, коли рамка готова — обрізаємо її і качаємо мед на медогонці. Коли качаєш, треба, щоб руки були завжди чисті, не липкі. Коли вперше качав мед з братом, навчився, що поруч обов’язково має бути відро води. Тож тут теж є — для кожного окреме відро і полотенця для рук. Підтримуємо майже ідеальну чистоту, регулярно миємо інструмент. Адже і самому хочеться з’їсти меду, і людям пропонуємо — важливо, щоб він був чистий.  

Бджоляр  Михайло Коник, який відновив пасіку на Хмельниччині

Після деокупації — до українського Маріуполя

Бджоли мої залишилися у Маріуполі, забрати їх не було змоги. Мій дім розбитий. На ділянці було аж чотири прильоти — маю десь шість сотих. Гараж вигорів, мед у підвалі теж. Квартира одна знищена повністю, інша була ще на стадії ремонту, я не знаю, що там, точно вікна вибиті.

Але бджоли мої не залишилися самі, зараз за ними доглядає брат мого кума. У мене 40 вуликів було — деякі він роздав, а за іншими дивиться. Але взятку (збору) немає, поля всі заміновані, очевидно, що їх ніхто найближчим часом не розмінує. Та і не сіють нічого, все бур’яном позаростало. Ну нічого. Я думаю, скоро поїдемо відновлювати Маріуполь, мені цього дуже хочеться.

Читайте також: «Я працював на складах у Чехії, аби видавати книжки українською». Як заснувати видавництво у 22 роки? Історія «Прометея» Андрія Носача

Адже Маріуполь — це було найгарніше місто в Україні. Весь транспорт — новий, навіть електроавтобуси у нас були. На всіх зупинках Wi-Fi і електронне табло, на якому видно, через скільки приїде автобус, тролейбус чи трамвай. Все так гарно облаштоване було. Бюджет міста — 5 мільярдів. 75 відсотків — податки приватних підприємців, а ще 25 — «Азовсталь», комбінат імені Ілліча, порт. 

Мед від "Ярмлісу"

Після перемоги хочу в Маріуполь, хочу свою пасіку. Звісно, побачимо, як складеться. Тяжко буде відновлювати, бо там все місто — чорне. Росіяни побудувати близько 20 будинків, але вони ніби одноразові — якщо поруч щось важке впаде, вони просто складуться. 

Тож поки у Маріуполі росіяни, звичайно ж я не буду повертатися. Поки їх не виженуть, ризикувати не буду, бо бачив, що вони робили і продовжують робити з людьми. А от коли місто буде українське — я обов’язково приїду. 

Усі фото – Ольги Ржепянської.

Суспільство

Німеччина опублікувала список нового пакета військової допомоги Україні

Опубліковано

Німеччина оголосила про новий пакет військової допомоги для України.

Уряд Німеччини на своєму сайті опублікував перелік надходжень, що включають нову партію снарядів, спецтехніку для розмінування та системи радіоелектронної боротьби з дронами.

В оновленому списку німецьких військових поставок Україні, датованому 26 лютого, з’явилися такі позиції:

  • 14 тисяч снарядів калібру 155 міліметрів;
  • 4 броньовані машини для розмінування WISENT 1;
  • 10 броньованих тягачів Bergepanzer 2;
  • 3 роботи-сапери;
  • 250 комплектів засобів для розмінування;
  • 10 дронів-розвідників VECTOR;
  • 22 системи протидії дронам радіоелектронної боротьби;
  • 12 терміналів супутникового зв’язку;
  • 4 машини для прикордонної охорони.

Читайте також«Наші вчителі – ченці з усієї країни». На Чернігівщині пекарня відродила старовинні рецепти монахів. Як це вдалося

Військова допомога від Німеччини

31 січня 2024 року Німеччина передала Україні пакет допомоги, куди увійшли 6 гелікоптерів Sea King Mk41.

13 жовтня 2023 року Німеччина заявила про новий оборонний пакет допомоги, який включає 4 всюдиходи Bandvagn 206 (BV206), 82 SatCom, 4 машини для прикордонників, 50 систем для виявлення дронів та інше.

Торік 20 жовтня уряд Німеччини виділив для України ще три зенітні установки GEPARD, майже 4 тисячі боєприпасів 155 мм, дрони та інше обладнання.

Окрім того, уряд Німеччини 2 листопада минулого року передав Україні новий пакет військової допомоги, до якого зокрема ввійшли радари для ЗРК IRIS-T.

Нагадаємо, напередодні уряд Німеччини виділив на гуманітарну допомогу Україні додаткові 100 мільйонів євро.

Фото: bundesregierung.de.

Читати далі

Суспільство

Союзники створили коаліцію з постачання далекобійного озброєння Україні

Опубліковано

Президент Франції Еммануель Макрон оголосив про створення спільної коаліції для постачання в Україну ракет середньої та великої дальності, а також бомб.

Свою заяву він зробив під час саміту у Парижі, що відбувся ввечері 26 лютого і який був присвячений підтримці Україні.

«Ми вирішили надати нового поштовху коаліції з протиракетної оборони і сформувати спільну ініціативу для поставок ракет та бомб на середню та велику відстань», — зазначив французький президент.

Макрон зауважив, що наразі діє вже вісім різних коаліцій, кожна з яких працює над постачанням певного виду озброєння.

Читайте також10 проривів ЗСУ, що здивували світ — рейтинг від Центру дослідження армій

Він висловив намір Франції мобілізувати всіх зацікавлених країн, усі ті, хто готовий або розпочав поставки нового військового обладнання. Президент підкреслив, що це має велике значення для українських збройних сил.

«Протягом наступних десяти днів ми зосередимо всі наші зусилля, оскільки ми звернулися до багатьох країн, як європейських, так і неєвропейських, які мають відповідне військове спорядження», — додав він.

Макрон також закликав країни Європейського союзу збільшувати обсяги виробництва.

Які ще коаліції утворили союзники для підтримки України

  • Коаліція ППО: Німеччина і Франція виступили лідерами зі створення коаліції з посилення наземної протиповітряної оборони України.
  • Коаліція танків: у січні 2023 року після засідання «Рамштайн» запрацювала коаліція щодо танків Leopard.
  • Коаліція F-16: Велика Британія та Нідерланди працюють над створенням міжнародної коаліції винищувачів.
  • Коаліція навчання українських пілотів: у липні 2023 року створена коаліція для підготовки українських пілотів на F-16. До цієї коаліції увійшли 11 держав та Україна.
  • Морська коаліція: Велика Британія й Норвегія очолили морську коаліцію, яка постачатиме кораблі та транспортні засоби для зміцнення здатності України діяти на морі.
  • Латвія створює коаліцію дронів на підтримку України.
  • Коаліція артилерії для України.

Нагадаємо, раніше ми повідомляли, що у січні 2024 року в Парижі почне роботу Коаліція артилерії з посилення української армії.

17 лютого Україна та Франція підписали Угоду про співробітництво у сфері безпеки.

Фото: Emmanuel Macron/Х.

Читати далі

Суспільство

Нідерланди оголосили про виділення Україні 100 млн євро на боєприпаси

Опубліковано

Нідерланди виділяють Україні 100 мільйонів євро на боєприпаси.

Про це оголосив у понеділок увечері прем’єр-міністр Нідерландів Марк Рютте на платформі Х під час саміту у Парижі на підтримку України, який організував президент Макрон.

«Через два роки після вторгнення українські війська продовжують мужньо стояти на своєму. Але ми також бачимо, що Росія продовжує тиснути на передову. Це висуває великі вимоги до тих, хто їх захищає», — написав Марк Рютте.

Він підкреслив, що для союзників важливо виконати те, що вони обіцяли.

Читайте також: Інклюзивні парки для дітей в Україні: як працюють та як створити у своїй громаді

«Саме тому Нідерланди виділяють понад 100 мільйонів євро на чеську ініціативу щодо швидкої доставки в Україну сотень тисяч артилерійських снарядів», — підкреслив політик.

Про чеську ініціативу

Президент Чехії Петр Павел раніше заявив, що його країна збирає групу союзників, які профінансують постачання 800 тис. боєприпасів для української армії.

Нагадаємо, Велика Британія виділяє 280 млн євро для забезпечення України артснарядами.

Окрім того, 22 лютого Данія оголосила про новий пакет військової допомоги України на майже 250 млн доларів.

Фото: Ukrainian Front/Х.

Читати далі