Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

Задонатити чи купити облігації? А може, кинути на депозит? Що робити з грошима під час війни – пояснює фінансова консультантка

Опубліковано

Чи реально відкладати гроші під час війни? Цілком, якщо робити це правильно та знати, для чого. А ще краще – змусити ці кошти працювати на вас. Скажімо, інвестувавши у військові облігації. Звучить заплутано? Разом із фінансовою консультанткою Галиною Тритяк розповідаємо, що робити з грошима під час війни та від яких звичок варто відмовитися просто зараз.

Галина Тритяк

незалежна фінансова консультантка з 10-річним досвідом

співавторка проєкту для підлітків «Навігатор до фінансової свободи», а також курсу для дорослих «Прокачай фінанси»

Найкраща інвестиція – у саморозвиток та безбідну старість

Питання інвестицій є дуже індивідуальним та залежить від рівня доходів, фінансових цілей, готовності до ризику та досвіду людини. Також важливо зрозуміти, на який період часу ви плануєте інвестувати кошти. Єдиного, універсального правила тут не існує.

Якщо говорити про незначні суми – 100-300 доларів – найкраще вкласти ці гроші у саморозвиток, адже саме так можна найшвидше монетизувати кошти. Один з доступних варіантів інвестицій в безбідну старість – накопичувати на приватну пенсію через недержавні пенсійні фонди. Із більшою сумою можна мислити глобальніше – придбати нерухомість, здавати її в оренду і в такий спосіб відкладати на пенсію. 

Звісно, можна поєднувати різні варіанти, але саме накопичення на приватну пенсію – це довгострокова інвестиція. Кожен робить свій вибір, та якщо хтось живе сьогоднішнім днем та вірить, що державних виплат вистачить на старість, – це його особисте рішення та відповідальність. 

Військові облігації – це не стовідсоткова благодійність

Військові облігації – це механізм, через який можна «позичити» гроші державі та підтримати її в часи чималих витрат. Кошти від продажу облігацій використовують для забезпечення потреб ЗСУ та інших фінансових потреб держави в умовах війни.

Особисто я розглядаю військові облігації не як інструмент інвестицій та примноження коштів, а як своєрідну не стовідсоткову благодійність. Адже ми можемо дати вільні кошти в користування державі, а через певний час – отримати їх з певними відсотками. Зараз це 16% дохідності, які повернуться до вас через рік. 

Щоб придбати військові облігації, потрібно просто відкрити рахунок в цінних паперах. Це точно вигідніше ніж депозит, адже виплати гарантуються державою – це закладено в бюджеті країни. Єдиним ризиком може бути банкрутство, що доволі малоймовірно, тим більше, облігації можна купляти в різних валютах – гривнях, доларах, євро. 

Такий варіант інвестицій особливо підходить тим, хто ніколи не мав справи з цінними паперами. До того ж з початком повномасштабного вторгнення держава розробила спрощений доступ до військових облігацій. Сьогодні їх можна придбати як через «Дію», так і через «Приватбанк», «Монобанк» та інші банки. 

Якщо враховувати дохідність та порівнювати з середніми ставками по депозиту, то купівля облігацій більш вигідна, оскільки дохід за облігаціями не оподатковується. Тому це хороша альтернатива банківському депозиту, а водночас – підтримка та допомога державі.

У ризикові варіанти варто інвестувати не більше 10% капіталу

Якщо розглядати криптовалюту чи іноземні акції, потрібно врахувати, наскільки людина, яка хоче в це інвестувати, є ризиковою, на який період часу вона інвестує кошти, яку суму готова вкладати та з якою ціллю це робить.

Інвестиції в криптовалюту – це більш ризиковано. Як правило, в таких випадках рекомендують інвестувати до 10% від загальної суми капіталу. Також слід визначитися: це довгострокове вкладення (коли ви купуєте крипту і на кілька років про неї забуваєте) чи спекуляції (коли хочете купити дешевше та продати дорожче). 

Не тримайте всі кошти на одному рахунку

Я б не радила зараз жити від зарплати до зарплати і витрачати все, тому що в часи невизначеності потрібно мати фінансову подушку. У нас і так вистачає стресу, тож не додавайте собі зайвих клопотів До того ж не слід зловживати кредитами та збільшувати їхні ліміти за рахунок емоційних покупок. Не раджу також користуватись послугами МФО (макрофінансових організацій як «ШвидкоГроші» чи «Готівочка»), бо це додаткове навантаження з шаленими відсотками.

Помилкою зараз також буде орієнтуватись лише на одне джерело отримання доходів, адже зараз це великий ризик. У нас збільшився рівень безробіття, тому на одну посаду претендують більше кандидатів. А отже, потрібно думати, як залишатися конкурентоспроможними, а також замислитись про якісь альтернативні джерела заробітку. 

Читайте також: Десятки надісланих резюме і жодного оферу? Здається, проблема не в роботодавцях. 10 порад від карʼєрної консультантки

Аби диверсифікувати ризики, не рекомендую тримати всі кошти на одному рахунку чи в одній валюті. А ще я б точно не інвестувала у фінансові піраміди на кшталт S-group чи B2B Jewerly. 

І, звісно, особливо не раджу чекати. Найкращий час налагоджувати свої фінанси був вчора, а наступний – сьогодні. Тому не чекайте завершення війни, аби щось змінювати. Якщо вас щось не влаштовує в особистих фінансах, варто спробувати покращити ситуацію вже зараз.

Фінансова грамотність: як вкласти гроші правильно

Не відкладайте заплановані покупки

Дорожчими будуть товари, які прив’язані до курсу долара, тобто імпортна техніка чи якісь побутові товари для дому. Та й загалом все в Україні поступово дорожчає через підвищення вартості енергоресурсів, комунальних послуг та транспортних витрат. Якщо ви планували якусь покупку і заощаджували для цього кошти – раджу не відкладати.

На чому можна економити? Насамперед на витратах, які не приносять вам радості. Але це дуже індивідуально, тому спробуйте кілька місяців вести облік доходів та витрат – так ви зможете простежити, що саме було б добре оптимізувати. Наприклад, за статистикою ми викидаємо 30% продуктів харчування. Це забирає значний відсоток наших коштів, і тут точно можна щось вигадати. Найбанальніше – більш прискіпливо складати списки покупок, аби не викидати щось просто так.

Фінансова подушка під час війни? Це реально

Щоб почати формувати власну фінансову подушку, необхідно відкладати частину доходу, щойно ви його отримали. І відкладати слід в різних валютах. Це не гроші для інвестицій чи доходу. Це сума, яка не працює, але створює відчуття безпеки. 

Якщо трапляється якась непередбачувана ситуація, ми можемо скористатись цими коштами. Коли ж все стабілізується – знову наповнюємо цю подушку. Кошти варто зберігати в банках на різних рахунках та в різних валютах, але частину слід завжди тримати в готівці.

Яку валюту зберігати? Насамперед ту, якою ви розраховуєтесь. Тобто якщо ми живемо в Україні, платимо тут податки, працюємо і купуємо товари, то частина нашої фінансової подушки має бути в гривні. Та якщо ви плануєте якусь покупку, вартість якої прив’язана до іноземної валюти (скажімо, вживане авто з-за кордону), то, звісно, доцільніше заощаджувати в доларах. Відкладаєте на житло – теж раджу заощаджувати в іноземній валюті бодай частину. 

Донатити також потрібно розумно

Повномасштабна війна триває вже майже рік, і ми розуміємо, що вона продовжуватиметься. Тому не раджу одного місяця донатити дуже велику суму, а наступного – думати, як виживати. Такі випадки були притаманні початку вторгнення, коли всі свої заощадження ми переказували на ЗСУ. 

Хочете донатити щомісяця? Оптимально переказувати близько 10% доходів. Але якщо ви визначите якусь комфортну суму і будете переводити її регулярно – це теж добре. Можна налаштувати щомісчні перекази, наприклад, через «Монобанк» чи на рахунок фонду «Повернись живим». Додатково можна виділити певну суму й переводити ці кошти на невеликі збори своїх знайомих. 

Читайте також: Підтримати своїх. Це 20 українських бізнесів, що допомагають ЗСУ та переселенцям

Та не менш важливо паралельно підтримувати українські бренди та бізнеси, більшість з яких теж донатять на армію. Формула проста: ми купуємо якусь потрібну річ від українського виробника, а частина коштів спрямовується на ЗСУ. 

Куди вкласти гроші під час війни?

Що подивитися та почитати?

Щодо ресурсів, які допоможуть покращити фінансову грамотність, можу порекомендувати українськомовний YouTube-канал «Сімейний бюджет». Також раджу книгу «Шлях до фінансової свободи» німецького підприємця й фінансового консультанта Бодо Шефера, який пише про базові речі у фінансовій грамотності. 

Ще одна цікава книга, яку я завжди рекомендую, – «Розумний інвестор» Бенджаміна Грема. Щоправда, це вже більш професійна література, яка буде корисною для тих, кого цікавлять інвестиції в фондовий ринок. 

І не забувайте слідкувати за своїми витратами. Сьогодні є чимало застосунків для обліку доходів. Наприклад, особисто я користуюсь Monefy. Тому раджу завантажити декілька програм і подивитись, яка з них буде зручнішою та більше підходити вам за функціями.

Суспільство

Латвія оголосила про новий пакет військової допомоги для України: що до нього ввійде

Опубліковано

Уряд Латвії схвалив передачу Україні нового пакету озброєння. До нього ввійдуть, зокрема, зенітні установки та безпілотники.

Про це заявила прем’єр-міністерка країни Евіка Сіліня в соцмережах.

Так, офіційна Рига передасть на потреби Сил оборони зенітні установки NBS (імовірно — Mantis) і тактичні безпілотні системи спостереження. За словами посадовиці, це допоможе Україні «покращити як протиповітряну оборону, так і розвідувальні можливості».

Читайте також: Дружина військового напекла та передала більше 3 тонн випічки на фронт

Кожною поставкою ми показуємо нашу підтримку народові України в боротьбі проти росії, яка є найбільшою загрозою для миру та безпеки у світі. Латвія виділяє 0,25% свого ВВП на рік на військову допомогу Україні. Ми продовжимо підтримувати Україну як на двосторонньому рівні, так і разом із нашими союзниками», — підкреслила прем’єрка Латвії.

Нагадаємо, Мінветеранів анонсувало запуск Е-посвідчення для ветеранів у “Дії”.

Фото: Мілітарний

Читати далі

Суспільство

144 мільйони за 7 днів: як українці купували облігації у “Дії”

Опубліковано

Українці за сім днів у застосунку “Дія” купили облігацій на 144 мільйони гривень. Облігації у застосунку “Дія” з’явилися тиждень тому під назвою “Бахчисарай” та “Макіївка”.

Про це повідомляє “Дія”.

“Підтримуйте країну, Сили оборони, задавайте тренди, а ще — обирайте назву для наступної військової облігації в Дії. Перейдіть у Твіттер Дії і напишіть назву міста, яким назвати наступну військову облігацію у Дії”, – повідомили у Дії.

Військові облігації в Дії названі на честь окупованих рідних міст. Загалом зараз доступні цінні папери:

  • Бахчисарай;
  • Керч;
  • Джанкой;
  • Євпаторія;
  • Макіївка;
  • Сімферополь;
  • Асканія Нова;
  • Ялта;
  • Залізний Порт;
  • Нова Каховка.

Читайте також: 10 благодійних ініціатив, які будуть корисними для жителів Харкова та області

Що таке облігації

Облігації — це цінні папери, які випускає держава. Як працює система:

  1. Ви купуєте облігації;
  2. Держава користується грошима;
  3. Повертає вам їх у визначений день із гарантованим прибутком.

Так українці вже придбали 4+ мільйона облігацій, а з уже виплачених заробили 94+ млн гривень. Гроші, які ви вкладаєте, працюють – вони перетворюються на амуніцію, техніку, медикаменти, зарплати медикам та військовим. Потреби фронту зростають – наша підтримка теж має рости.

Нагадаємо, Михайло Федоров повідомив, що військові облігації — це цінні папери й дієвий спосіб підтримати українську економіку та армію.

Фото: Дія

Читати далі

Суспільство

Литва планує спорудити школи-бомбосховища у 6 областях України

Опубліковано

Литовці планують побудувати нові школи-бомбосховища в 6 областях України — на Херсонщині, Одещині, Донеччині, Запоріжжі, Миколаївщині, Сумщині та Чернігівщині. Саме завдяки цій ініціативі відбудеться побудова нових шкіл-укриттів. За його словами, окрім 6 областей ще один такий об’єкт можуть спорудити на Харківщині.

Про це заявив голова литовської програми з відбудови України Co-create Future of Ukraine Артурас Жарновскіс в інтерв’ю «Укрінформу».

«У чому ідея? У деяких українських регіонах діти через повномасштабну війну не можуть ходити до шкіл. Це величезна проблема. А якщо пригадати ще й попередні ковідні обмеження, то виходить, що це вже четвертий шкільний рік, коли діти не ходять до шкіл», — каже Жарновскіс.

Читайте також: У столиці реставрують памʼятка архітектури «Літаюча тарілка»: вона збереже свою автентичність

За його словами, будівництво таких шкіл відбуватиметься «з нуля» — тобто в тих місцях, де раніше не було укриттів. У нових закладах передбачать і антирадіаційний захист.

«Вкотре повторюся: наша мета, аби діти могли повернутися до освітнього процесу з безпосереднім спілкуванням одне з одним і з учителями. А в інших умовах такі приміщення-бомбосховища можна буде використовувати по-різному: для спортивних, культурних занять, будь-якого дозвілля в позаурочний час», — запевняє литовський посадовець.

Жарновскіс також запевнив, що будівництво шкіл-бомбосховищ в Україні зможуть закінчити до кінця 2024 року.

Нагадаємо, раніше ми пояснювали, як стати оператором БПЛА.

Фото: Укрінформ

Читати далі
Продовжити в браузері
Щоб встановити натисни Додати на Початковий екран
Додати на Початковий екран
Встановити
Встановлення майже не використовує пам’ять і забезпечує швидкий спосіб доступу до цієї програми.
Встановити
Update Contents
ШоТам Ми хотіли б показувати вам сповіщення про останні новини та оновлення
Відхилити
Дозволити сповіщення