Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

«З любовʼю – тато», «Нове життя» та «За лаштунками імперії». 10 аудіокниг про українську ідентичність – радять ШоТам і MEGOGO

Опубліковано

Скучили за книжками, але бракує часу на читання? ШоТам разом із MEGOGO зібрали 10 аудіокниг про українську ідентичність. Ця добірка створена з любов’ю до української літератури та слухачів. Кожен з авторів у списку шукає свою відповідь на запитання «хто ми» та «про що ми». Діставайте навушники, відкривайте MEGOGO Audio і насолоджуйтеся.

1. «Шлях становлення української ідентичності»

Автори: Ярослав Грицак і Олександр Комаров

Про що книга? Ця книга – розмова простими словами про те, що насправді означає українська ідентичність і як вона сформувалася. Аудіодоріжка розрахована на півтори години, за які ви проходите найважливішими сюжетами нашої модерної історії.

Слухати аудіокнигу

2. «Ми з України. Історії про людей, якими захоплюється світ»

Авторка: Уляна Скицька

Про що книга? Аудіоверсія книги журналістки Уляни Скицької розповідає про видатних українців, яких об’єднують досягнення світового рівня. Серед героїв є як відомі особистості, так і ті, хто стане для слухачів справжнім відкриттям. Ми й не здогадувалися, що мультиплікатором культових діснеївських «Білосніжки», «Дамбо» та «Піноккіо» був українець Володимир Титла. Такі люди надихають, а їхні біографії настільки дивовижні, що хочеться з гордістю вигукнути – НАШІ! 

Слухати аудіокнигу

3. «Нове життя»  

Авторка: Маргарита Сурженко

Про що книга? Аудіоверсія книги Маргарити Сурженко – спроба зрозуміти тих, хто у 2014-му залишився на окупованих територіях. Головні герої – звичайні люди зі своїми переживаннями та надіями. 

Розриваючись між бажанням жити в України та страхом змін, вони не змогли побороти останній, прирікши себе на безробіття, дефіцит та нескінченні агітаційні промови. «Нове життя» вражає реалістичністю, а морально однозначних героїв ви не знайдете.

Слухати аудіокнигу

4. «За лаштунками імперії. Есеї про українсько-російські культурні відносини»

Авторка: Віра Агеєва

Про що книга? «Найпослідовніша російська демократія завжди закінчується на українському питанні», – відзначає лауреатка Шевченківської премії Віра Агеєва. Вона допомагає розібратися, як українські митці чинили спротив імперії, і чому національну пам’ять вдалося зберегти в часи її тотального стирання. «За лаштунками імперії» – внесок у те, щоб назавжди витіснити «толстоєвщину» з нашого культурного простору.

добірка аудіокниг українською

Слухати аудіокнигу

5. «Подолати минуле. Глобальна історія України»

Автор: Ярослав Грицак

Про що книга? 15-річна робота Ярослава Грицака розвінчує міфи, стереотипи та ілюзії про Україну, а ще вписує її у світовий історичний контекст. Це саме та історія, якої багатьом не вистачило в школі чи універі – без сухої констатації дат і подій, а з живим аналізом, що допомагає усвідомити себе частиною нації. Грицак спонукає прийняти минуле України. Книга відкидає роль українця-жертви та пропонує роль творця. Але щоб творити нове майбутнє, треба знати історію.

Книга подолати минуле - топ аудіокниг

Слухати аудіокнигу

Читайте також: Топ-15 нових українських подкастів. Про війну, бізнес та новини, від яких не хочеться здохнути

6. «Перемагати українською»

Авторка: Ольга Дубчак

Про що книга? Після 24 лютого ми заговорили українською інакше. Кандидатка філологічних наук та редакторка Ольга Дубчак відразу це відчула. Тому у своїй книзі вона упорядковує нашу мовну ненависть до росіян, пояснює, за якими мовленнєвими особливостями ми розпізнаємо ворога, та доводить, що українці вміють воювати словом.

Книга перемагай українською

Слухати аудіокнигу

7. «Антологія української короткої прози»  

Автори: команда MEGOGO Audio

Про що книга? Команда MEGOGO Audio зібрала 20 оповідань та повістей від Лесі Українки, Володимира Винниченка, Ольги Кобилянської, Миколи Хвильового та інших видатних письменників.

Упорядницею антології стала журналістка та культурна менеджерка Богдана Неборак. Віталій Ажнов, Марічка Штирбулова, Катерина Петрашова, Олександр Печериця та інші чудові українські голоси озвучили аудіооповідання, щоб ви змогли поринути в інтермеццо з класикою прози.

Антологія української короткої прози

Слухати аудіокнигу

8. «Кобзар»  

Автор: Тарас Шевченко

Про що книга? У школі ми шанували Шевченка, але не до кінця розуміли його творчість. Для багатьох Тарас Григорович був лише суворим таврувальником панів і царів у шапці та кожусі. Але з віком усвідомлюєш – над Шевченковим «Кобзарем» не владний час, бо в ньому пульсує українська ідентичність. Відкрийте будь-яку поезію – написана ніби зараз. Написана про нас. І зі зручною аудіоверсією книги буде більше можливостей це зрозуміти. Почніть слухати – вас не відпустить. 

Кобзар Шевченка

Слухати аудіокнигу

9. «#Маріуполь #Надія»  

Авторка: Надія Сухорукова

Авторка аудіокниги, Надія Сухорукова, пережила холод, голод, страх, зруйновані будинки та наближення смерті після початку блокади Маріуполя. Ця аудіокнига – щоденник російської окупації. А ще зізнання в любові – улюбленому місту, яке росіяни перетворили на руїни. І людям, які не віддали надію попри катування страхом.

топ аудіокниг: Маріуполь Надія

Слухати аудіокнигу

10. «З любовʼю — тато»

Автор: Валерій Пузік

Про що книга? Він міг показувати сину світ, навчати і просто бути поруч. Натомість пішов захищати свою державу у російсько-українській війні. Та попри виснажливі воєнні будні головний герой не забуває бути батьком. Так виникає ця книжка – розмова із сином, який залишається далеко, але водночас завжди поруч – у самому серці.

Тут немає батальних сцен чи описів боїв. Валерій Пузік намагається продемонструвати, що навіть у час найжорстокіших війн у центрі всього – людина. Він веде читача уламками спогадів, рефлексіями сьогодення і мріями про майбутнє, створюючи власну фронтову реальність.

топ аудіокниг: З любов'ю тато

Слухати аудіокнигу

Коментарі

Суспільство

На Київщині відкрили новий гуртожиток для ВПО з п’яти областей (ФОТО)

Опубліковано

Гуртожиток відкрили у селі Дорогинка, що знаходиться у Фастівському районі. У ньому житимуть сім родин.

Про це повідомили на сайті Київської обласної військової адміністрації.

Родини житимуть у п’яти двокімнатних помешканнях, одному трикімнатному та одному однокімнатному. Їх обладнали меблями та побутовою технікою. У гуртожитку збудували два санвузли, кухню та зону відпочинку.

Фото: вебсайт КОВА

Читайте також: На Київщині побудували міст за сучасними технологіями, який має сонячні панелі (ФОТО)

У нових квартирах житимуть сім’ї з таких областей:

  • Запорізької;
  • Дніпропетровської;
  • Донецької;
  • Сумської;
  • Херсонської.

У КОВА додали, що це житло надали без будь-яких термінів проживання.

Фото: вебсайт КОВА

Читайте також: Столичному театру на Подолі присвоїли ім’я його засновника: що про нього відомо

Підтримка ВПО на Київщині

Цей проєкт реалізовували за фінансової підтримки Агентства ООН у справах біженців (УВКБ ООН) та благодійної організації «Благодійний фонд РОКАДА».

Також у Київській області вже реалізували кілька спільних проєктів для розміщення тих, хто покинув свій дім через війну. В Ірпені, Богуславі та Сквирі реконструювали гуртожитки, а в селах Бориспільського, Бучанського та Фастівських районів переобладнали помешкання для проживання родин. На сьогодні створили 500 нових місць для поселення ВПО.

Нагадаємо, що в чотирьох громадах Київщини запрацювали соціальні хаби: що отримають відвідувачі.

Фото обкладинки: Pixabay

Коментарі

Читати далі

Суспільство

Велосипеди залишали всюди: як жителька Чернігівщини ініціювала створення велопарковки в селі

Опубліковано

Зараз ви читатимете статтю зі спецпроєкту ШоТам та Проєкту USAID «ГОВЕРЛА» про громади, де мешканці беруть активну участь у розвитку та відновленні своїх регіонів.
Цей проєкт важливий для нашої редакції тому… Більше
Тут розповідаємо про громади, де мешканці беруть активну участь у розвитку та відновленні своїх регіонів.


Ми розповідаємо про те, як співпрацюють представники місцевої влади, організації громадянського суспільства, жінки, молодь, волонтерські ініціативи та активісти. Ці приклади мотивують покращити комунікацію громадян та місцевої влади задля рушійних змін.

Раніше жителі Количівки на Чернігівщині залишали велосипеди біля дерев чи під магазинами — їх було не злічити. Тепер біля місцевого ліцею красується сучасна 36-місна велопарковка з накриттям. А все завдяки місцевим жінкам, які у 2022 році створили ГО «Юстина», невтомно пишуть грантові заявки та досліджують, що ще можна змінити в селі. 

ШоТам поспілкувалися з очільницею організації Ольгою Вовченко про те, як завдяки опитуванню дізналися, що потрібна велопарковка в селі, та чому зміни в Количівці лише розпочинаються.

Ольга Вовченко

очільниця ГО «Юстина».

Вирішили створювати свою громадську організацію

Я працювала у Чернігівській обласній дитячій лікарні фельдшеркою, але через скорочення штату стала домогосподаркою. Коли почалося повномасштабне вторгнення, то ми з чоловіком вирішили не виїжджати, адже обоє — медики. Спочатку лікували військових, а коли Количівка вже була відрізана від Чернігова, взялися допомагати місцевим. 

Ми готували вдома на вогні. Газу не було, світла не було, а отже й інтернету — ми не знали, що відбувається. Але надавали медичну допомогу, прибирали у дворі, прали, годували собак і котів. Люди дуже згуртувалися.

Якраз напередодні 24 лютого у Количівку приїжджала представниця Українського жіночого фонду — місцеві жінки прийшли послухати, навіть створили групу самодопомоги. Але після початку вторгнення ми про проєкти не думали — турбот вистачало. Та невдовзі представниця фонду зателефонувала, аби поцікавитися, як справи в групи. Кілька жінок уже роз’їхалося, але дехто лишився і ми знову згуртувалися.

Ми ризикнули: прописали проєкт для психологічної підтримки жінок, але ще ж треба його реалізувати через громадську організацію, а в нас її не було. Нам запропонували партнерську з Корюківки, але це далеко. Транспорту нема, дороги погані, інтернету нема — що ж ми будемо робити? Вирішили створювати своє.

Частина учасниць ГО «Юстина». Наразі в ГО є 3 постійні учасниці, і кілька долучаються за змоги. Фото надала героїня 

«Юстина», бо справедливість

Так у вересні 2022 року ми, жінки з Количівки, створили громадську організацію «Юстина». Назву пояснюю просто — бо «справедливість» (з лат. justus — справедливий — ред.). Тоді ніхто не знав, що таке ГО, яка знадобиться документація і як створювати проєкти, але ми всього вчилися в процесі.

Перший проєкт «Юстини» — «Клуб Юстина надає крила» — підтримав Український жіночий фонд. Для нього місцева влада надала нам приміщення в будинку культури, і ми почали проводити там різноманітні заходи для психологічної підтримки жінок і дівчат. Грошей у селі не вистачало, тож ми приносили дрова з дому, аби зігріти приміщення. 

Ми запрошували психологиню, юриста, тому що багато жінок мали юридичні питання, а доїхати до Чернігова тоді було складно. Проводили й заходи з дітьми — ми хотіли, щоб діти теж могли розвантажитися психологічно.

Місцеві не одразу звикли до таких заходів, а деякі вважали, що їм не потрібна психологічна допомога, і мали багато упереджень щодо психологів. Але зміни в тих, хто таки відвідував заняття, були помітні. Жінки ставали спокійнішими, більш розкутими, виговорювались. Між собою знайомились, бо навіть живучи в одному селі, могли ніде не перетинатися.  

Після першого успішного проєкту було багато інших: робили спільний перегляд кіно для мам з дітками, створювали алеї пам’яті та невеликий меморіал в селі, інформували жінок про гендерно зумовлене насильство. 

Стратегічна сесія ГО «Юстина». Фото надала героїня 

Читайте також: Спершу був «хейт», згодом з’явився діалог: на Чернігівщині жителі голосують і змінюють свою громаду

Спільний запит у селі — велопарковка

У кожному дворі в Количівці є один чи кілька велосипедів — так діти добираються до ліцею, а багато працівників — на роботу. Тож коли в селі проводили анкетування, то виявили спільний запит — відсутність місця для роверів.

Я теж спостерігала за ситуацією — велосипеди всюди: біля магазину, пошти, біля ліцею просто валяються. Моя дитина додому приходила й жалілася, що там ланцюг злетів, там колесо пробите чи спиця погнулася.

Велосипеди були в Количівці всюди. Фото надала героїня

Так і виникла ідея — можна водночас облаштувати велопаковку та популяризувати здоровий спосіб життя. Тож коли ГО «Юстина» цьогоріч проходила навчання з організаційної спроможності й організатори запропонували подати якийсь проєкт на 250 тисяч гривень фінансування, ми точно знали, що робити.

Часу було небагато: на написання проєкту дали тиждень, а на реалізацію — місяць. Під час повторного анкетування зʼясували, що більшість людей була за встановлення велопарковки біля відбудованого ліцею, адже він розташований у центрі села й багато жителів його відвідують. Тож за підтримки ІСАР Єднання та Фонду «Партнерство за сильну Україну» ГО «Юстина» почала роботу.

Місцеві встановлюють спеціальне покриття на велопарковці в Количівці. Фото надала героїня

Ми залучили фахівців, провели заходи з безпеки — наприклад, тренінги з домедичної допомоги. Також організували велопрогулянку з дітьми по Количівці. Провели аудит безпеки, почали розробляти туристичні маршрути — і велопарковка в селі запрацювала.

Зізнаюся, мені було важливо прислухатися до дітей, адже вони залишали свої побажання щодо покращення села в спеціальній коробочці, а в межах одного з проєктів брали участь в опитуваннях.

Діти там теж висловлювали свої думки, і мене тоді збентежило, що одна дитина каже: «Нащо писати? Все одно нас ніхто не чує». І мені так хотілося щось зробити для дітей, щоб вони бачили, що мрії мають здійснюватися.

Зробили покриття та надихнули інших на зміни

Робота над велопарковкою не була простою — постачальник затримував терміни через перебої зі світлом, а ще треба було встановити конструкції та камери спостереження. Та попри всі складнощі, на початку цього навчального року велопарковку в селі зрештою відкрили. Та на цьому історія не закінчилася, адже покриття на майданчику не було — лише пісок. Я вирішила продовжувати шукати фінансування, але це було складно — більшість бізнесів були зайняті відбудовою.

Ось такою вийшла велопарковка біля ліцею в селі Количівка. Фото надала героїня

Проходить день, тиждень, а в дітей грузнуть колеса, вони пісок заносять до школи й додому. І я думаю: «Це ж дощі підуть, і буде ще гірше». То моя знайома й запропонувала відкрити збір. За зібраних 30 тисяч гривень нам таки вдалося зробити покриття. 

Витрати могли бути набагато більші, але виробники давали неймовірні знижки — я їм розповідала, для кого ми це робимо, і вони йшли назустріч. Так ми закупили решіточки, щебінь, спеціальне волокно.

Дуже радісно, що досвід цієї велопарковки поширився й далі — завідувачка місцевого будинку культури теж прописала схожий проєкт, щоб зробити велопарковку в ще одному місці. Ми завжди готові ділитися своїм досвідом.

Коментарі

Читати далі

Суспільство

Укрзалізниця додає ще один поїзд до Варшави: що відомо

Опубліковано

Укрзалізниця запускає другу пару поїздів на популярному маршруті Варшава – Рава-Руська – Львів. Відтепер із запровадженням нового графіка пасажири зможуть дістатися Чернівців, завдяки поїзду №865/866, що курсуватиме через Тернопіль, Чортків і Заліщики.

Про це повідомляє УЗ.

Як працюватиме новий маршрут?

  • На ділянці Варшава – Рава-Руська курсуватиме поїзд польської залізниці PKP Intercity.
  • На маршруті Рава-Руська – Львів – Чернівці працюватиме дизель-поїзд українського виробництва ДПКр-3.

Це сучасні комфортабельні поїзди, які забезпечать комфортну подорож для пасажирів.

Читати також: «Укрзалізниця» показала оновлений електропоїзд на маршрути з Дніпра

Що змінюється для пасажирів?

Додаткові місця на маршруті значно розширять можливості залізничного сполучення із західними областями України. Тепер із Варшави до Чернівців можна буде дістатися з пересадкою в Раві-Руській, а також зручно подорожувати до Львова, Тернополя чи Коломиї.

Маршрут Варшава – Рава-Руська – Львів – Коломия також залишається незмінним — на ньому продовжить курсувати поїзд №767/768 – 867/868.

Фото обкладинки: УЗ.

Коментарі

Читати далі