

Суспільство
З кавою, лавандою та вином. Вісім крутих українських виробників крафтового сиру
Лавандовий, з кавовою скоринкою та вином – крафтові українські виробники сиру щоразу дивують своєю продукцією. У нас є чимало фермерів, які виготовляють дійсно натуральні продукти виключно з молока, на відміну від великих компаній. До того ж українські виробники створюють справді унікальний сир, який здивує вас своїм смаком. Тож,пропонуємо познайомитись з крутими сироварнями.
1. Сири з благородною цвіллю від Орловських

На базі молочної козячої ферми “Золота коза” сім’я Орловських створила крафтову сироварню. Сергій та Тетяна раніше мали успішний рекламний бізнес, але вирішили спробувати себе у новій справі. Тому завели собі кіз та почали займатись виробництвом крафтової продукції у селі Покровка, Кіровоградської області.
“Особливістю нашої сироварні є те, що сири виробляються з власного молока, яке ми отримуємо на фермі “Золота коза”, а не скуповуємо у населення. Це дає нам впевненість у високій якості нашої продукції”, – кажуть Орловські.
Читайте також: Ковбаса з равликів чи устриці made in UА: 7 українських виробників для справжніх гурманів
У сімейній сироварні є і бринза, і сири з м’ятою та оливками, і делікатеси з блакитною благородною цвіллю. А справжньою родзинкою в асортименті виробника є десертні сири з ягодами.
Ціни: в середньому 400 гривень.
Де купити: Інстаграм
2. Сир у вині від eKoZa

Скоринка з червоного вина, суміш спецій та запашні олії – все це про сири від сімейної екоферми eKoZa, яка знаходиться в Житомирській області. Всі продукція є повністю натуральна. У eKoZa використовують тільки козине молоко, без консервантів та антибіотиків.
Варто спробувати напівтвердий сир Мурсія аль Віно. Під час визрівання його двічі занурюють в червоне вино, що надає скоринці характерний червоно-коричневий колір, а смак стає наче квітковий букет. Мурсія аль Віно визріває не менше 45 днів. Або ж скуштуйте Бельпер Кнолле – це витримані 12 місяців кульки в травах та суміші перців. Текстура суха, як у пармезану. Сир можна натерти на терці та використовувати як приправу для будь-яких гарнірів, м’яса, салатів. До того ж на фермі можна придбати натуральний мед, олію та соуси.
Ціни: сир Мульсія аль Віно – 75 гривень, фета – 40 гривень, сир зі спеціями – 80 гривень.
Де купити: Фейсбук
3. Авторські сири від КозаЧка

“Робити продукти для людей”, – такий девіз Тетяни Дяченко, засновниці сироварні КозаЧка. Ідея створювати натуральні молочні продукти виникла у жінки ще в 2010 році під час перебування в ізраїльській кібуці. Там працювали щасливі виробники корисного продукту – сиру. Тоді і прийшла думка, а чому б у нас в Україні не створити таке виробництво?
У 2013 році «КозаЧка» розпочала своє життя як домашня сироварня. Сири готувалися за традиційними рецептурами та споживалися друзями. Це був експеримент під час якого реалізовувалися набуті за кордоном знання. А з часом це переросло у власний цех, де готують молоді сири, авторські сири з блакитною пліснявою та чебрецем та сири витримані 3-6 місяців. А ще тут виготовляють йогурти з різними смаками.
Читайте також: Куди їхати у подорож за смачним українським вином? Топ порад від сомельє
Крім того, Тетяна Дяченко навчає всіх охочих “спілкуватися” із молоком та варити “сир із характером”. І для цього створила власну Школу Сироваріння.
Ціни: 80 гривень за 30 грамів
Де купити: сайт
4. Сири з буйволиного молока

Ви колись куштували сир із буйволиного молока? Якщо ні, тоді вам точно варто відвідати ферму “Карпатський буйвіл”, що на Закарпатті. Утримувати й відновлювати популяцію таких тварин тут розпочали 9 років тому. Коли ж кількість стада побільшала, вирішили створити ферму, на якій нині близько 50 буйволів. А щоб краще ознайомити туристів зі ще одним закарпатським виробником молочних та м’ясних виробів – невдовзі почали влаштовувати дегустації.
Скуштувати продукцію з буйволиного молока можна як на фермі, так зробивши замовлення на сайті. Серед смаколиків тут є і фета, і бринза, і адигейський сир, і розсільний. Крім того, на фермі виготовляють масло та згущене молоко.
Ціни: 100 грн за 100 грамів сиру
Де купити: сайт
5. Лавандовий сир від “СирКум”

Карамельний, лавандовий, зі смаком вина чи кави – ці та інші незвичайні сири можна знайти у сімейній сироварні “СирКум”, що на Житомирщині. Це підприємство почалось як хобі, адже засновники хотіли створювати натуральний продукт з молока для себе. Але тепер це успішна сироварня, яка має поціновувачів з різних куточків України.
В асортименті: халумі з різними наповнювачами, рікота, сулугуні та авторський сир П’яний Кум, який відпресований та замочений у винно-пряному розсолі. Сировари постійно експериментують зі смаками, тому у них є брюност – крафтовий сир за норвезькою рецептурою, на смак подібний до карамелі, а також качота – сир, який не один день визрівав в лаванді, що і додало цьому сиру ніжний квітковий смак та аромат.
Ціни: 33 грн за 100 грамів сиру
Де купити: сайт
6. Чорний сир від “Станіславська сироварня”

“Станіславська сироварня” – це ще одне успішне підприємство Івано-Франківщини. Його засновницею є Наталія Пальчак. Раніше жінка працювала викладачем музичної школи, але коли побачила по телевізору сироварів, вирішила і собі спробувати.
“Я пройшла навчання і тепер знаю, що може вразити покупців. Наприклад, людям подобається, що кожен наш сир має свою незвичайну локальну назву. Великий попит маємо на сир «Чорна рада» — з чорнилами каракатиці та вдалим поєднанням квітів лаванди та насіння пажитника, яке додає горіхову нотку. Часто замовляють і сир «Мольфар» з базиліком, помідором і часником. Тут ми взяли за основу голландську технологію зеленого сиру «Песто», – каже Наталія Пальчак.
Крім сиру, тут можна придбати питний йогурт з різними смаками, масло, вершки та сирні помазанки.
Ціни: від 53 грн до 750 грн.
Де купити: сайт
7. М’ятні сири від Скажи Cheese

“Екологічні крафтові сири від україномовних корівок Донеччини”, – так каже про себе виробник Скажи Cheese. Історія сироварні розпочалась у 2015 році, коли засновники вимушені були переїхати з Донецька і почати життя спочатку. Вони вивчили специфіку регіону, познайомилися з місцевими господарствами і обрали для виробництва сири, які важко знайти в Україні: м’який осетинський сир, левантійський сир для грилю і смаження — халумі і авторський гострий сир — чіліта.
Читайте також: Сирний бізнес на останні 300 гривень. Історія сироварні “Скажи Cheese”
Фішкою бренду є халумі – кіпрський сир для смаження й грилю, який має злегка солоний, молочний смак із запахом м’яти. Крім того, сировари часто додають у свій продукт оливки, кріп, паприку, базилік та горіхи. Такі поєднання будуть до смаку кожному. А ще у Скажи Cheese є італійські десерти.
Ціни: халумі 85-150 грн, чіліта 85-105 грн.
Де купити: сайт
8. “Перечинська мануфактура” – сири з цвітом липи та евкаліптом

Ви колись куштували сир зі цвітом липи? Засновник сироварні Олексій Сінєльніков впевнений, що ні. Адже вони перші у світі наважились приготувати такий незвичайний делікатес.
У “Перечинській мануфактурі” постійно експериментують зі смаковими властивостями. Тут створюють сири з лавандовою, сушеною цибулею, горіхами, чаєм, евкаліптом та інші.
За словами власника сироварні, його основна мета – щоб у Перечин приїжджали з різних міст спеціально за сиром. І вже зараз сюди уже їдуть туристи, а сироварню включають в екскурсійні маршрути.
Ціни: від 30 до 50 грн за 100 г сиру
Де купити: сайт
Суспільство

На правому березі Києва запустили першу екомашину, яка збиратиме використані батарейки на перероблення. Машина вивозитиме батарейки з усіх пунктів приймання руху «Батарейки, здавайтеся!».
Про це повідомили в русі «Батарейки, здавайтеся!».
Тест-драйв машини тривав упродовж місяця. Вона змогла перевезти понад п’ять тонн батарейок, які здавали кияни у магазинах-партнерах та будинках, що зареєстровані у програмі руху.
Читайте також: UAnimals оголосили лавреатів Всеукраїнської зоозахисної премії
Батарейки за принципом 100% перероблення залежно від типу передадуть таким заводам:
- Eneris Recupyl в Польщі;
- Accurec в Німеччині;
- EraSteel у Франції тощо.
Перероблення матеріалу повністю фінансують партнери руху, а саме виробники й дистриб’ютори батарейок: Panasonic, VARTA, Duracell, GP Batteries та інші компанії.


Нагадаємо, що розробники з України запустили платформу для бронювання будинків на природі.
Фото: фейсбук-сторінка «Батарейки, здавайтеся!»
Суспільство

«Культурні сили» та платформа «Меморіал» 26 березня провели захід, який присвятили розвитку культури підтримки жінок, які втратили чоловіків на війні. На події відбувся відкритий діалог між лідерками громадянського суспільства, представниками патронатних служб, військовими, волонтерами та митцями.
Про це повідомили в «Культурних силах».
Що обговорили на заході
Подію організували для того, аби почати діалог на важливу тему, яку можуть оминати у суспільстві через її важкість. Спікери обговорювали, як не залишати жінок, які втратили коханих наодинці з горем, а також як навчитися не шкодити, натомість вміти підтримувати і турбуватися.
На панелі «Культура підтримки» керівниця психологічного простору «ПроЖИТИ» Катерина Чижик розповіла:
«Для мене особисто одним із тригерних слів було “тримайся”. Нема мені за що триматися, нема за кого триматися. І ще, коли сусіди або хтось кажуть: “та молода, ще вийдеш заміж” — це саме болюче, що можна сказати жінці, яка втратила свого коханого чоловіка».
Катерина втратила свого чоловіка у 2023 році. Аби пережити цю подію, жінка почала створювати власне місце сили. У цей період виник психологічний простір «ПроЖИТИ».
Читайте також: Ukraїner та PR Army створили фільм про депортацію кримських татар (ВІДЕО)

У «Культурних силах» зазначили, що саме в громадському секторі започатковують проєкти, які можуть полегшувати проживання горя втрати.
«Якби не громадський сектор, я взагалі не уявляю, що було б з багатьма членами родин загиблих. Громадським організаціям, які підтримують рідних і близьких загиблих воїнів, треба об’єднувати зусилля, бо державним органам та суспільству часто байдуже на їх проблеми»‚ — розповіла очільниця фонду «Маємо жити» Оксана Боркун.
Також важливою темою для жінок, які втратили своїх чоловіків, є збереження пам’яті про них. Керівниця патронатної служби «Азов.Супровід» Ріна Рєзнік зазначила:
«Є величезна кількість онлайн-петицій про присвоєння звання Героїв України. І ми з одного боку розуміємо, що кожен з загиблих — герой цієї країни, а з іншого боку також розуміємо, що не можемо забезпечити кожному цю державну нагороду, назву міста, назву вулиці й таке інше. Зараз це є найбільшим випробуванням, як весь цей обсяг горя акумулювати і дати кожній індивідуальній, величезній, серйозній трагедії достатньо простору і місця для того, щоб це вшанування було достатньо гідним і великим».
Презентація кліпу «Місто наречених»
На події «Культурні сили» представили новий кліп на пісню Саші Чемерова «Місто наречених». Його присвятили жінкам, які пережили втрату. У кліпі знялася Таті Сонце (Тетяна Мельник).
«Головна героїня цього кліпу не актриса, це жінка, котра втратила свого коханого на війні. І тут на екрані ми можемо бачити не гру, а власне проживання втрати», — зазначив засновник платформи «Культурні сили» Миколай Сєрга.
Автор пісні Саша Чемеров поділився своїми емоціями від переглядання кліпу:
«Як і всі присутні, я вперше дивився цей кліп. І мені важко було втримати сльози. Моїм завданням було не констатувати факт втрати, а дати надію. Тому що життя все ж таки продовжується, все ж таки життя має сенс».
Довідка
«Культурні сили» — це платформа, що об’єднує військових творчих професій, культурних діячів, аналітиків та волонтерів. До цієї платформи входять такі проєкти та бренди:
- «Культурний десант»;
- «Книга на фронт»;
- «Фронтова студія»;
- «Оркестр 59» тощо.
«Культурні сили» формують та розвивають воїнську культуру, забезпечують морально-психологічну підтримку військових, підтримують родини загиблих, розвивають культурну дипломатію та впроваджують стратегії впливу через культуру та мистецтво.
Нагадаємо, що «Культурні сили» провели у Києві відкриту розмову, присвячену колективній пам’яті.
Фото: «Культурні сили»
Суспільство

У Києві відкриють новий креативний простір MLYN design hub, присвячений сучасному українському дизайну. Відвідувати простір можна буде щодня та безплатно. Відкриття MLYN design hub запланували на квітень 2025 року.
Про це повідомили у команді простору.
Що буде в MLYN design hub
Простір працюватиме у стінах колишнього заводу «КиївМлин», у якого й запозичили частину назви. Головна мета проєкту — знайомити українців з якісними предметами інтер’єру, що виробили в Україні, та популяризувати їх.
Українські виробники та дизайнери зможуть представляти свої роботи у межах експозицій інтер’єрних предметів. Виставкова зала оновлюватиметься кожні три-чотири місяці.
«В MLYN design hub ми прагнемо зробити сучасний український дизайн більш помітним для широкої аудиторії. Тому відкрили цей простір — затишний, дружній, наповнений подіями, який щоденно дає можливості для розвитку і популяризації дизайну. Тут українські виробники і дизайнери можуть представити свої роботи на постійній основі, а відвідувачі — відкрити для себе якісні, естетично довершені предмети інтер’єру, створені в Україні», — зазначив засновник MLYN design hub Роман Михайлов.
Читайте також: «Довженко-Центр» запускає у шести містах кіноклуб

Перша експозиція
Першою виставкою у просторі стане експозиція під назвою «Зерно». Її створили під кураторством артдиректорки простору Ярослави України.
«Експозиція “Зерно” представить інсталяції різних інтер’єрних зон, скомпонованих з предметів українського виробництва. В ній ми переосмислимо традиції нашого дизайну в потоці сучасних тенденцій», — розповіла Ярослава Україна.
MLYN design hub працюватиме щодня, вхід для відвідувачів вільний. Експозиційна зона працюватиме з 10:00 до 19:00, а подієва зала прийматиме заходи до 23:00. Простір розташований за адресою вулиця Спаська, 36/31, на другому поверсі.



Раніше ми писали, що анонімний митець зі Львова зібрав понад мільйон гривень на військо за допомогою картин.
Фото: MLYN design hub