Економіка
З’явились перші інвестори індустріального парку на Хмельниччині
В Індустріальному парку «Славута», що на Хмельниччині, зареєстрували перших інвесторів.
Про це повідомили у Славутській міській раді.
Підприємці мають намір здійснювати господарську діяльність у сфері виробництва та реалізації залізобетонних виробів.
Читайте також: Поблизу Києва будуватимуть індустріальний парк на ділянці площею 49 га
Саме у Славуті вперше на Хмельниччині у 2014 році зареєстровано Індустріальний парк. Мета – залучити у громаду нові інвестиції та збільшити кількість робочих місць для славутчан.
До слова, за умовами договору, підприємці зобов’язані використовувати працю переважно працівників – жителів Славутської міської об’єднаної територіальної громади.
Читайте також: На Рівненщині проєктують індустріальний парк площею 43 га
У міськраді наголосили, що славутська громада відкрита до нових інвестиційних пропозицій, а виконавчі органи міської ради гарантують забезпечити відкритість і прозорість дозвільних процедур, захистити від ризиків та співпрацювати виключно в рамках законодавства.
Більш детально із інвестиційними пропозиціями можна ознайомитися в рубриці офіційного сайту міста – «Інвестору».
Нагадаємо, на Херсонщині створили індустріальний парк для підприємців та інвесторів. Його облаштували на території Херсонського машинобудівного заводу,
Фото: slavuta-mvk.gov.ua
Економіка
Україна за рік збільшила виплавку сталі на 22,1% і піднялася з 13-го на 12-е місце в рейтингу Worldsteel.
Про це повідомляє interfax.com.ua.
Зазначається, що Україна за підсумками роботи металургійних підприємств у грудні 2020 року збільшила виробництво сталі на 22,1% порівняно з аналогічним періодом 2019 року – до 1,906 млн тонн (у грудні-2019 – 1,561 млн тонн), перемістившись з 13-го на 12-е місце в рейтингу 64 країн – основних світових виробників цієї продукції, складеному Всесвітньою асоціацією виробників сталі (Worldsteel).
За підсумками року Україна посіла 11-е місце.
У грудні зафіксовано нарощування виплавки сталі до грудня-2019 у більшості країн першої десятки, крім Японії, США і РФ.
Читайте також: Україна потрапила до трійки лідерів з експорту курятини до Європи
Як виглядає рейтинг?
Перша десятка країн-виробників сталі за підсумками грудня виглядає наступним чином: Китай (91,252 млн тонн, зростання на 7,7%), Індія (9,796 млн тонн, зростання на 4,4%), Японія (7,526 млн тонн, падіння на 3,3%), США (6,434 млн тонн, падіння на 11,8%), РФ (6,110 млн тонн, “мінус” 0,8%), Південна Корея (5,952 млн тонн, “плюс” 1,2%), Туреччина (3,403 млн тонн, зростання на 17,7%), Німеччина (3,137 млн тонн, “плюс” 10,6%), Бразилія (2,886 млн тонн, зростання на 17,2%) і Іран (2,660 млн тонн, зростання на 19,6%).
Далі йдуть Україна (1,906 млн тонн, зростання на 22,1%), Тайвань (КНР, 1,7 млн тонн, зростання на 0,4%), В’єтнам (1,6 млн тонн, падіння на 14,7%), Мексика (1,550 млн тонн, “плюс” 13,9%) і Італія (1,5 млн тонн, зростання на 6,9%).
У грудні 64 країни виробили 160,858 млн тонн сталі, що на 5,8% більше, ніж у грудні-2019.
Читайте також: Україна стала другим у світі експортером зерна
За весь 2020 рік перша десятка країн-виробників сталі виглядає так: Китай (1 млрд 52,999 млн тонн, зростання на 5,2%), Індія (99,570 млн тонн, “мінус” 10,6%), Японія (83,194 млн тонн, зниження на 16,2%), РФ (73,4 млн тонн, зростання на 2,6%), США (72,690 млн тонн, “мінус” 17,2%), Південна Корея (67,121 млн тонн, падіння на 6% ), Туреччина (35,763 млн тонн, “плюс” 6%), Німеччина (35,658 млн тонн, “мінус” 10%), Бразилія (30,971 млн тонн, падіння на 4,9%) і Іран (29,030 млн тонн, більше на 13,4%).
Далі йдуть Україна (20,616 млн тонн, “мінус” 1,1%), Тайвань (КНР, 20,570 млн тонн, “мінус” 6,3%), Італія (20,2 млн тонн, падіння на 12,9%), В’єтнам (19,5 млн тонн, зростання на 11,6%) і Мексика (16,854 млн тонн, зниження на 8,3%).
Загалом, за 2020 рік 64 країни виробили 1 млрд 829,140 млн тонн сталі, що на 0,9% менше, ніж за 2019 рік.
Фото: delo.ua
Економіка
На Тернопільщині тривають переговори з представниками китайської компанії Fufeng Group про будівництво заводу з перероблення кукурудзи.
Про це повідомляє пресслужба Тернопільської ОДА.
Як зазначається, у зв’язку з розвитком і розширенням групи Fufeng, компанія вирішила створити виробничу базу в Європі та Північній Америці. Україну розглядають, як один з перспективних регіонів для розміщення європейської бази. Тернопільська область в лідерах з посівних площ кукурудзи, зокрема у 2020 році валовий збір становив 1246,1 тис. тонн, а урожай з одного гектара становив 98,9 ц/га.
Читайте також: Українські вчені створили унікальну колекцію гібридів кукурудзи
Планують інвестувати 200 млн доларів
Уже відомо, що майбутня продукція буде здебільшого експортуватися в ЄС, в той час, певна частина буде реалізовуватися на внутрішньому ринку.
У разі погодження співпраці інвестиції зі сторони китайської фірми в будівництво підприємства з перероблення кукурудзи будуть становити 200 млн доларів.
“Якщо справи підуть вдало, то через 3 роки компанія планує збільшити інвестиції до 600 млн. USD. Для Тернопільщини це дасть велику кількість робочих місць та розвиток економіки краю”, – зазначив голова Тернопільської обласної державної адміністрації Володимир Труш.
Читайте також: Україна стала другим у світі експортером зерна
В ОДА нагадують, що Тернопільська область вже не один рік має налагоджену співпрацю з Китаєм. У 2017 році укладено Меморандум про співробітництво між Тернопільською обласною державною адміністрацією і Китайською торговою Асоціацією в рамках Міжнародного інвестиційного форуму „Тернопільщина Invest”.
Нагадаємо, на Вінниччині запустили новий інвестиційний агропроект – завод з переробки кукурудзи з інвестиціями на 14 мільйонів доларів.
Фото: agravery.com
Економіка
Мінінфраструктури готується передати в концесію 6 вокзалів.
Концесія, найімовірніше, відбудеться у форматі 1+1: один великий вокзал і один менший вокзал.
Про це пише mind.ua з посиланням на «РБК-Україна».
«Ми дійшли до думки, що великі вокзали, які є свого роду магнітами, будемо у концесії передавати не поодинці, а таким собі набором. Це буде, найімовірніше, як нам рекомендує наш партнер Світовий банк, IFC, у форматі 1+1: тобто один великий вокзал і один менший вокзал. Тоді ми можемо знаходити стратегічного концесіонера, який зацікавлений у великому вокзалі. Маленький йому буде у донавантаження», – пояснили у Міністерстві інфраструктури.
Читайте також: Як виглядатиме готель на київському автовокзалі після реконструкції (ФОТО)
Зазначається, що попереду завершальні процедури з техніко-економічної оцінки цих об’єктів для того, щоб готувати концесійні конкурси.
У планах зокрема передати київський спільно з вінницьким вокзалом. Потім – Миколаїв, Дніпро, Харків і Чоп. Щодо цих об’єктів ще вивчають, як краще їх можна скомплектувати у форматі 1+1.
У міністерстві також вивчають можливості і щодо менших об’єктів.
Читайте також: У 2021 році почнуть відновлювати євроколію від Ужгорода до кордону
А що таке концесія?
Концесія – це форма державно-приватного партнерства, що передбачає передачу об’єктів державної власності (таких як дороги, аеропорти, підприємства тощо) у тимчасове користування приватним підприємствам.
Для держави концесія цікава тим, що залучаються кошти приватної компанії, але держава зберігає контроль над самим об’єктом концесії. Також завдяки компанії-концесіонеру об’єкт може підвищити свою конкурентну спроможність і посилити якість послуг.
Сам концесіонер отримує державні гарантії повернення значної частини тих коштів, які він вклав та розподіл ризиків.
У 2020 році в Україні вже почали передавати у концесію великі об’єкти — першим став Херсонський морський порт. Його отримала компанія «Рисоіл-Херсон», яка інвестує у розвиток порту близько 300 млн грн. Ще понад 18 млн грн буде вкладено в місцеву інфраструктуру, переконують в уряді.
Фото: slovoidilo.ua