Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами
капелюхи капелюхи

Суспільство

Її капелюхи носять навіть до королеви Британії: історія успіху майстрині з Чернігова

Опубліковано

Її капелюхи одягають на обіди до королеви Великої Британії, вечері до експрезидента США Дональда Трампа, найпопулярніші кінні перегони світу, ефіри відомих шоу та просто на світські вечірки. Дизайнер з Чернігова Валентина Свистун вже понад 11 років займається виготовленням вишуканих головних уборів, які підкорили не тільки українських красунь, а й жінок з усього світу. 

Як їй вдається просто на кухні створювати капелюхи, які користуються популярністю далеко за межами України? Майстриня поділилась своєю історію з ШоТам. 

капелюхи

Валентина Свистун

Дизайнер капелюхів та аксесуарів для волосся з Чернігова. Займається улюбленою справою вже 11-й рік. Її вироби купують у 14 країнах світу.

Аксесуар для сміливих та самодостатніх

Капелюшок доповнює образ жінки на будь-якій події – чи то весілля, вечірка, побачення, чи просто вечірня прогулянка містом. Жінки, які носять капелюшки – впевнені в собі, задоволені своїм життям, точно знають, чого вони хочуть, сміливо сприймають критику, не бояться виділятись та ловити на собі погляди. Тому мій товар не для всіх і не всі його розуміють.

Мої головні убори різних форм, складності та напрямків. Я навіть не можу виділити один стиль. Це і щоденні фетрові капелюхи та картузи, і літні солом’яні капелюхи, і капелюшки з вуаллю, пір’ям, камінням, оксамитом на світські події. Я також роблю різноманітні обідки, кокошники, українські віночки, мереживні пов’язки для новонароджених. Словом, немає нічого неможливого. Якщо клієнтка хоче щось незвичайне – це для мене виклик, який я з радістю приймаю. 

Кожен виріб, а у мене їх за 11 років роботи немало, унікальний. Ніколи не вдається виконати щось ідентичне.

Колись у мене навіть замовили два однакових капелюхи для весільного салону. Але вони все одно вийшли різні. Іноді навіть за бажання не вдасться повторити роботу, бо деякі виготовлені з таких рідкісних матеріалів, які я вже не зможу знайти. 

Читайте також: Підкорив світ глиняними мініатюрами: історія франківця і його майстерні “Теплі іграшки”

Ціни у мене різні. Оскільки кожне замовлення індивідуальне, вартість може коливатись. Але менше тисячі гривень не коштує нічого. Це повністю ручна робота, якісні матеріали, унікальний дизайн. Є вироби і по 4000-5000 гривень. 

Все почалось з декретної відпустки

Почалось все у першому декреті, коли у мене з’явився додатковий час. Тоді мене не лишало бажання щось творити, але я довго не могла зрозуміти, що саме. Я пам’ятаю, що дивилась “Світське життя з Катериною Осадчою” і мене так надихнули її головні убори. В один момент, коли моя донька заснула, я просто сіла і спробувала змайструвати собі капелюшок. Я зробила невеликий обідок з досить цікавою мереживною квіткою. Одягла його на своє 25-річчя. Коли я прийшла на вечірку, то справила на всіх ефект “вау”. Тоді я помітила, що дівчатам це подобається, це цікаво. Так маленькими кроками почала йти далі. 

Капелюхи майстрині вдягають на різні заходи – від весіль та світських вечірок, до побачень, прогулянок та тематичних фотосесій.

Спочатку це були не повноцінні капелюшки, а лише обідки та пов’язки. Але з часом я розвивалась і вдосконалювалась. Цьому сприяли клієнти, які замовляли щось незвичайне, а відмовити їм я не могла. Доводилось вчитись чомусь новому. Скажу одразу – заробляти спочатку не виходило. Лише роки через три, коли я почала давати рекламу у весільні журнали, з’явилися стабільні замовлення. Але я досі пам’ятаю перший виріб, який зробила на замовлення. Це був невеличкий весільний капелюх з трьома квітками кали та вуаллю.

Як вийшла на міжнародний ринок

Щоб заробляти ті гроші, на які можна жити, потрібно було виходити на міжнародний ринок. Тож три роки тому я загорілась ідеєю. Я витратила пів року на те, що розібратись, як і на якій платформі продавати іноземцям, вчила мову, розбиралась у сайтах. Зараз у мене власний інтернет-магазин на платформі Etsу, де продають всі, хто створює щось своїми руками.

 Читайте також: Як отримати гроші за продані на Amazon та Etsy товари – поради Олександри Томашевської

Для іноземних клієнтів враховуючи комісію мої капелюшки коштують від $70. Нещодавно я рахувала – за ці три роки капелюшки вже розлетілось у 14 країн світу. Основні клієнти з США. Потім йде Англія, Австралія, Швейцарія, Німеччина, Швеція, Франція, Росія, Білорусь. Навіть в Китаї є замовниці. 

У капелюшках чернігівської майстрині на обід до Єлизавети ІІ 

За цей час я зустрічала чимало цікавих клієнтів. Наприклад, була замовниця з Англії, яка йшла на званий обід до королеви Єлизавети ІІ у моєму капелюшку. Вона мені навіть запрошення відфотографувала. Ще є клієнтка, яка ходила на звану вечерю до Дональда Трампа і також вдягала мій головний убор. Вона, до слова, українка, але вже багато років живе у США. 

Полюбляють замовляти вишукані шляпки на кінні перегони. У травні у США проходить Кентукське дербі – перегони у штаті Кентуккі. На цьому заході чимало традицій, зокрема і шоу модних дамських капелюхів. Так, у 2018 році дівчинка у моєму головному уборі виграла у номінації “Найкращий капелюх”. 

Капелюхи Валентини Свистун користуються попитом далеко за межами України. Їх замовляють буквально з усіх куточків планети.

Нещодавно мій виріб засвітився і на вітчизняних Танцях з зірками. Одного дня дівчина замовила у мене молочний капелюшок. Їй він потрібен був терміново. Я виконала роботу і забула. А потім знайомі у Facebook написали, що бачили мій виріб на Санті Дімопулос. Я списалась з клієнткою і виявилось, що вона працює на “1+1”, де підбирає образи на зйомки. 

Вишукані капелюхи за $200 можна робити просто на кухні

До того, як я вдруге пішла у декрет, у мене була невеличка майстерня. Зараз же моє робоче місце на кухні. Це велика кімната з вітражними вікнами, там багато світла, тож я встановила стіл, полички й творю там. У планах, звичайно, знову з’їхати з дому і найняти помічницю, бо досі я працювала сама. Але я навіть не уявляю, чому цю людину потрібно навчити і як це зробити. Вироби настільки різноманітні. 

Унікальність моїх робіт в тому, що вони повністю ручної роботи та виконані з високоякісних матеріалів. Якісні пір’я та вуаль, наприклад, краще замовляти з Англії. Можна замовити готові квіти з Китаю, наклеїти їх на обідок і робота готова. Я ж кожну квіточку і кожен елемент створюю сама – через це і велика різниця у якості роботи та у її ціні. 

Капелюхи
Майстриня завжди береться за замовлення різної складності. На фото бесільний обідок, над виготовленням якого пані Валентина працювала два місяці.

Нещодавно, наприклад, я робила один з найскладніших виробів. На його виготовлення пішло два місяці. Це був червоний обідок на весілля. Я довго чекала пір’я з Великобританії, сама його фарбувала, багато обговорювала з клієнткою кожен елемент дизайну. У підсумку це, певно, найдорожчий виріб, бо обійшовся нареченій більш як у $200. Але їй так сподобалось, що вона навіть назвала мене “хрещеною мамою всіх капелюшків”. 

Та не всі роботи займають так багато часу. У середньому на те, щоб виготовити один капелюх, йде десь 5-6 годин. Якщо я працюю з 9:00 до 17:00, як я зазвичай це роблю, то створюю одне замовлення за день. Звичайно, якщо садочок не на карантині, як зараз (сміється)

Карантин дав можливість мислити по-новому

Хоча карантин дав мені можливість мислити по новому. Світських вечірок та весіль майже не було, кінні перегони скасували, тож роботи влітку було мало. З’явився час розібрати і спробувати те, до чого довго не доходили руки. 

Я ще років п’ять тому розмірковувала над капелюхами на кожен день, навіть купила відеоуроки з роботи з фетром, але все не складалось. І ось цього літа я знайшла єдину в  Україні фабрику на Закарпатті, яка може робити фетрові ковпаки, знайшла майстра, який робить дерев’яні колодки, замовила всі необхідні матеріали і почала роботу. Вже у вересні я презентувала нову колекцію фетрових капелюхів, які можна носити щодня.

Якийсь період навіть шила маски. Звичайні медицинські маски. Я не планувала взагалі цього робили, але мене часто за них питали. Тож довелось спробувати. 

Секрет в тому, щоб вчитись новому та вірити у себе

За 11 років я ніколи не припиняла вчитись чомусь новому. Завжди є куди рости. Щоб опанувати одні техніки, я купую відеоуроки, інші вивчаю, як то кажуть, методом “спроб та помилок”. Наприклад, працювати з соломою я їздила вчитись до автентичних майстрів, які цим займались все життя. Я вже була на 6-му місяці вагітності, але мені дуже захотілось опанувати техніку. Я знайшла пару літніх людей з Чернігівської області. Їм на той момент було 83 і 85 років.  За добу у них я навчилась, як працювати з натуральною соломою та плести стрічку. Це дуже клопітка робота. 

На фото солом’яний капелюх пані Валентини, виготовлений за давньою технологією чернігівських майстрів, у яких вона вчилась.

Для соломи, з якої я плету свої капелюхи, вирощується спеціальний сорт пшениці. Вона зрізається зеленою, сушиться на сонці, поки не пожовкне. Потім кожну соломинку потрібно розділити на три частини – працювати можна тільки з двома з них. Після того нарізані частинки замочуються в окропі, замотуються у рушник і тільки потім з них можна плести стрічки. На один капелюх потрібно 12-15 метрів такої стрічки. Її треба пропустити під пресом, а далі спеціальною ниткою, змощеною натуральним воском, зшити. 

Читайте також: «Не для нього, а для себе» — як у fem.bra створюють феміністичну білизну

Нещодавно клієнтка замовила у мене солом’яну сумку. Інша побачила – теж захотіла. Тож, тепер і сумочки вмію робити. Взагалі, мої клієнти – це моє натхнення. Коли я отримую їх слова подяки, їх фото, одразу хочеться творити щось нове. Після слів про хрещену маму капелюхів я навіть плакала. 

А ще я вірю у себе. Коли я тільки починала, чоловік сказав мені таку фразу: “Якщо ти не будеш вірити у свій продукт, то в нього ніхто ніколи не повірить”. Це дійсно мені допомагає, бо весь час я вірю, що це комусь потрібно.

Коментарі

Суспільство

Велосипеди залишали всюди: як жителька Чернігівщини ініціювала створення велопарковки в селі

Опубліковано

Зараз ви читатимете статтю зі спецпроєкту ШоТам та Проєкту USAID «ГОВЕРЛА» про громади, де мешканці беруть активну участь у розвитку та відновленні своїх регіонів.
Цей проєкт важливий для нашої редакції тому… Більше
Тут розповідаємо про громади, де мешканці беруть активну участь у розвитку та відновленні своїх регіонів.


Ми розповідаємо про те, як співпрацюють представники місцевої влади, організації громадянського суспільства, жінки, молодь, волонтерські ініціативи та активісти. Ці приклади мотивують покращити комунікацію громадян та місцевої влади задля рушійних змін.

Раніше жителі Количівки на Чернігівщині залишали велосипеди біля дерев чи під магазинами — їх було не злічити. Тепер біля місцевого ліцею красується сучасна 36-місна велопарковка з накриттям. А все завдяки місцевим жінкам, які у 2022 році створили ГО «Юстина», невтомно пишуть грантові заявки та досліджують, що ще можна змінити в селі. 

ШоТам поспілкувалися з очільницею організації Ольгою Вовченко про те, як завдяки опитуванню дізналися, що потрібна велопарковка в селі, та чому зміни в Количівці лише розпочинаються.

Ольга Вовченко

очільниця ГО «Юстина».

Вирішили створювати свою громадську організацію

Я працювала у Чернігівській обласній дитячій лікарні фельдшеркою, але через скорочення штату стала домогосподаркою. Коли почалося повномасштабне вторгнення, то ми з чоловіком вирішили не виїжджати, адже обоє — медики. Спочатку лікували військових, а коли Количівка вже була відрізана від Чернігова, взялися допомагати місцевим. 

Ми готували вдома на вогні. Газу не було, світла не було, а отже й інтернету — ми не знали, що відбувається. Але надавали медичну допомогу, прибирали у дворі, прали, годували собак і котів. Люди дуже згуртувалися.

Якраз напередодні 24 лютого у Количівку приїжджала представниця Українського жіночого фонду — місцеві жінки прийшли послухати, навіть створили групу самодопомоги. Але після початку вторгнення ми про проєкти не думали — турбот вистачало. Та невдовзі представниця фонду зателефонувала, аби поцікавитися, як справи в групи. Кілька жінок уже роз’їхалося, але дехто лишився і ми знову згуртувалися.

Ми ризикнули: прописали проєкт для психологічної підтримки жінок, але ще ж треба його реалізувати через громадську організацію, а в нас її не було. Нам запропонували партнерську з Корюківки, але це далеко. Транспорту нема, дороги погані, інтернету нема — що ж ми будемо робити? Вирішили створювати своє.

Частина учасниць ГО «Юстина». Наразі в ГО є 3 постійні учасниці, і кілька долучаються за змоги. Фото надала героїня 

«Юстина», бо справедливість

Так у вересні 2022 року ми, жінки з Количівки, створили громадську організацію «Юстина». Назву пояснюю просто — бо «справедливість» (з лат. justus — справедливий — ред.). Тоді ніхто не знав, що таке ГО, яка знадобиться документація і як створювати проєкти, але ми всього вчилися в процесі.

Перший проєкт «Юстини» — «Клуб Юстина надає крила» — підтримав Український жіночий фонд. Для нього місцева влада надала нам приміщення в будинку культури, і ми почали проводити там різноманітні заходи для психологічної підтримки жінок і дівчат. Грошей у селі не вистачало, тож ми приносили дрова з дому, аби зігріти приміщення. 

Ми запрошували психологиню, юриста, тому що багато жінок мали юридичні питання, а доїхати до Чернігова тоді було складно. Проводили й заходи з дітьми — ми хотіли, щоб діти теж могли розвантажитися психологічно.

Місцеві не одразу звикли до таких заходів, а деякі вважали, що їм не потрібна психологічна допомога, і мали багато упереджень щодо психологів. Але зміни в тих, хто таки відвідував заняття, були помітні. Жінки ставали спокійнішими, більш розкутими, виговорювались. Між собою знайомились, бо навіть живучи в одному селі, могли ніде не перетинатися.  

Після першого успішного проєкту було багато інших: робили спільний перегляд кіно для мам з дітками, створювали алеї пам’яті та невеликий меморіал в селі, інформували жінок про гендерно зумовлене насильство. 

Стратегічна сесія ГО «Юстина». Фото надала героїня 

Читайте також: Спершу був «хейт», згодом з’явився діалог: на Чернігівщині жителі голосують і змінюють свою громаду

Спільний запит у селі — велопарковка

У кожному дворі в Количівці є один чи кілька велосипедів — так діти добираються до ліцею, а багато працівників — на роботу. Тож коли в селі проводили анкетування, то виявили спільний запит — відсутність місця для роверів.

Я теж спостерігала за ситуацією — велосипеди всюди: біля магазину, пошти, біля ліцею просто валяються. Моя дитина додому приходила й жалілася, що там ланцюг злетів, там колесо пробите чи спиця погнулася.

Велосипеди були в Количівці всюди. Фото надала героїня

Так і виникла ідея — можна водночас облаштувати велопаковку та популяризувати здоровий спосіб життя. Тож коли ГО «Юстина» цьогоріч проходила навчання з організаційної спроможності й організатори запропонували подати якийсь проєкт на 250 тисяч гривень фінансування, ми точно знали, що робити.

Часу було небагато: на написання проєкту дали тиждень, а на реалізацію — місяць. Під час повторного анкетування зʼясували, що більшість людей була за встановлення велопарковки біля відбудованого ліцею, адже він розташований у центрі села й багато жителів його відвідують. Тож за підтримки ІСАР Єднання та Фонду «Партнерство за сильну Україну» ГО «Юстина» почала роботу.

Місцеві встановлюють спеціальне покриття на велопарковці в Количівці. Фото надала героїня

Ми залучили фахівців, провели заходи з безпеки — наприклад, тренінги з домедичної допомоги. Також організували велопрогулянку з дітьми по Количівці. Провели аудит безпеки, почали розробляти туристичні маршрути — і велопарковка в селі запрацювала.

Зізнаюся, мені було важливо прислухатися до дітей, адже вони залишали свої побажання щодо покращення села в спеціальній коробочці, а в межах одного з проєктів брали участь в опитуваннях.

Діти там теж висловлювали свої думки, і мене тоді збентежило, що одна дитина каже: «Нащо писати? Все одно нас ніхто не чує». І мені так хотілося щось зробити для дітей, щоб вони бачили, що мрії мають здійснюватися.

Зробили покриття та надихнули інших на зміни

Робота над велопарковкою не була простою — постачальник затримував терміни через перебої зі світлом, а ще треба було встановити конструкції та камери спостереження. Та попри всі складнощі, на початку цього навчального року велопарковку в селі зрештою відкрили. Та на цьому історія не закінчилася, адже покриття на майданчику не було — лише пісок. Я вирішила продовжувати шукати фінансування, але це було складно — більшість бізнесів були зайняті відбудовою.

Ось такою вийшла велопарковка біля ліцею в селі Количівка. Фото надала героїня

Проходить день, тиждень, а в дітей грузнуть колеса, вони пісок заносять до школи й додому. І я думаю: «Це ж дощі підуть, і буде ще гірше». То моя знайома й запропонувала відкрити збір. За зібраних 30 тисяч гривень нам таки вдалося зробити покриття. 

Витрати могли бути набагато більші, але виробники давали неймовірні знижки — я їм розповідала, для кого ми це робимо, і вони йшли назустріч. Так ми закупили решіточки, щебінь, спеціальне волокно.

Дуже радісно, що досвід цієї велопарковки поширився й далі — завідувачка місцевого будинку культури теж прописала схожий проєкт, щоб зробити велопарковку в ще одному місці. Ми завжди готові ділитися своїм досвідом.

Коментарі

Читати далі

Суспільство

Укрзалізниця додає ще один поїзд до Варшави: що відомо

Опубліковано

Укрзалізниця запускає другу пару поїздів на популярному маршруті Варшава – Рава-Руська – Львів. Відтепер із запровадженням нового графіка пасажири зможуть дістатися Чернівців, завдяки поїзду №865/866, що курсуватиме через Тернопіль, Чортків і Заліщики.

Про це повідомляє УЗ.

Як працюватиме новий маршрут?

  • На ділянці Варшава – Рава-Руська курсуватиме поїзд польської залізниці PKP Intercity.
  • На маршруті Рава-Руська – Львів – Чернівці працюватиме дизель-поїзд українського виробництва ДПКр-3.

Це сучасні комфортабельні поїзди, які забезпечать комфортну подорож для пасажирів.

Читати також: «Укрзалізниця» показала оновлений електропоїзд на маршрути з Дніпра

Що змінюється для пасажирів?

Додаткові місця на маршруті значно розширять можливості залізничного сполучення із західними областями України. Тепер із Варшави до Чернівців можна буде дістатися з пересадкою в Раві-Руській, а також зручно подорожувати до Львова, Тернополя чи Коломиї.

Маршрут Варшава – Рава-Руська – Львів – Коломия також залишається незмінним — на ньому продовжить курсувати поїзд №767/768 – 867/868.

Фото обкладинки: УЗ.

Коментарі

Читати далі

Суспільство

В Україні запустили акцію «2 000 подарунків до Нового року»: як здійснити мрію дитини

Опубліковано

15 листопада в Україні стартувала щорічна благодійна акція БФ «Твоя опора» «2 000 подарунків до Нового року», у межах якої кожен може здійснити мрію конкретної дитини, яка не може обійняти свого тата чи маму.

Про це повідомляють представники благодійного фонду.

Які діти отримають подарунки?

Це діти, які втратили батьків-Героїв, що захищали нашу країну, діти з родин військовослужбовців, діти з багатодітних сімей та родин опікунів, усиновлювачів, прийомних батьків, дитячих будинків сімейного типу. А ще — діти, які через складні життєві обставини були позбавлені батьківського піклування. 

Благодійну акцію «2 000 подарунків до Нового року» започаткував благодійний фонд «Твоя опора». Постійний партнер акції — компанія «Нова Пошта».

«Акція «2000 подарунків до Нового року» має на меті не просто зробити подарунок, а втілити мрію кожної дитини. Тому ми завчасно зібрали дитячі листи з новорічними мріями. А втілити ці мрії — може кожен із вас», — говорить засновниця  БФ «Твоя опора» Валерія Татарчук.

Читати також: У Полтаві відкрили новий центр психоемоційної підтримки для дітей і батьків

Про цьогорічну акцію

Цьогоріч свої листи із побажаннями до Святого Миколая та Санти надіслали 2000 дітей. Вони мріють про дуже прості речі: декоративну косметику; колонку, щоб слухати улюблену музику; кінетичний пісок; термос для чаю; розмальовку; теплий шарф. 

Ознайомитися зі всіма мріями та здійснити одну із них — можна на сайті БФ «Твоя опора». Всі подарунки доставить за свій рахунок у будь-яку точку України «Нова Пошта». 

З поваги до особистого життя та безпеки всіх дітей, які написали листи-побажання та чиї мрії опубліковані на сторінці акції, їх персональна інформація — прізвища, повна дата народження, місце перебування, фотографії чи будь-які діагнози — не висвітлюються у відкритому доступі.

Нагадаємо, що пошкоджений корпус «Охматдиту» підготували до зими: лікарня прийматиме на 15% більше пацієнтів (ФОТО).

Фото обкладинки: Freepik.

Коментарі

Читати далі