

Суспільство
ЄС виділив близько 260 тисяч євро на популяризацію вікенду в Карпатах
Транскордонний проєкт «52 стилі життя в Карпатах: відродження традиційних культур праці» презентували в Івано-Франківську. Його мета – запропонувати туристам цікаво провести 52 вікенди в чотирьох країнах, повідомляє Укрінформ.
Відомо, що проєкт триватиме до 2021 року. На його реалізацію українська сторона отримала з боку ЄС близько 260 тисяч євро.
Чим цікавий проєкт?
Як розповіла експерт Туристичної асоціації Івано-Франківщини Лада Маланій, проєкт цікавий тим, що демонструє повноцінне партнерство чотирьох транскордонних країн.
“Ідея про 52 вікенди отримала життя. Як провести вікенди, справа кожної людини. Можна просто вдома сидіти на дивані, а можна насолодитися тим, що відкриваєш для себе Карпати…Ми знаємо, який мають вигляд наші старі хати, як готувати кутю, як косити сіно, але пів світу цього не знає. Відкрити ці можливості для відпочивальників, ділитися інформацією про ці принади, відкривати забуті традиції як повноцінні туристичні продукти – це наше завдання в проєкті”, – говорить Маланій.
Читайте також: На Львівщині відкриють новий велосипедний маршрут для туристів
Всі відкриття – попереду
Кожна з чотирьох країн – Україна, Угорщина, Румунія та Словаччина – береться створити свої 13 нових туристичних продуктів. Не виключено, що їх об’єднають в один, а кількість регіонів зростатиме. Так українська сторона, окрім гірських районів Прикарпаття, хоче долучити до проєкту цікавинки у Закарпатській області. Нині, зазначає експерт, пошуки лише розпочинаються, а всі відкриття – попереду.
«Насамперед маємо віднайти ці стилі життя, людей, які є носіями нематеріальної спадщини, й допомогти їм розвиватися – зробити усе, щоб ці надбання, інколи навіть архаїчні й такі, які можуть зникнути, стали повноцінним туристичним продуктом і конкурентоздатним», – зазначила Маланій.
На всіх людей, які долучаться до проєкту, чекає спеціальне навчання та обмін досвідом про роботу в туристичному бізнесі. Експерти припускають, це допоможе не лише вберегти українську спадщину, але й, в окремих випадках, затримати людей, які в пошуку роботи нині залишають свою країну.
Завершити свій проєкт про 52 стилі життя в Карпатах експерти хочуть міжнародним форумом транскордонного туризму, але до цього – обов’язково створити онлайнмузей, який і допоможе туристам знайти для себе цікаву мандрівку в гори на вікенд. Адже більшість людей, стверджують експерти, нині шукають собі відпочинок саме в інтернеті.
Суспільство

Тринадцятий сезон шоу «Холостяк», головним героєм якого став ветеран Олександр Будько, отримав бронзову нагороду на міжнародному фестивалі реклами «Каннські леви». Проєкт відзначили в категорії «Різноманіття та інклюзивність в індустрії розваг».
Про це повідомили на сайті фестивалю, передає Forbes.
Це перша нагорода для Starlight Media на престижному фестивалі. Журі відзначило «Холостяка» серед проєктів, які популяризують цінності інклюзії, рівності та справедливої репрезентації вразливих груп. Згідно з дослідженням Gradus Research, після виходу сезону 71% глядачів визнали ветеранів з інвалідністю привабливими — цей показник зріс на 19 відсоткових пунктів.
Читайте також: «Наша війна»: фільм французьких режисерів про боротьбу українців вийшов у прокат у США (ВІДЕО)
Сезон з Олександром Будьком транслювали на телеканалі СТБ з листопада до кінця грудня 2024 року. Будько, який втратив ноги під час боїв у Харківській області, став першим учасником проєкту з бойовим досвідом і пораненням.
Окрім «Холостяка», у фінал цьогорічного фестивалю також увійшов проєкт «Мед мінних полів», створений агенцією Saatchi & Saatchi Ukraine у співпраці з агрокомпанією Kernel, МЗС України, Спілкою пасічників і Dronarium Ukraine.
Нагадаємо, що митці з України здобули низку нагород на міжнародному фестивалі анімації у Франції
Фото обкладинки: інстаграм-сторінка Олександра Терена
Суспільство

Медик 12-ї бригади «Азов» із позивним «Спок» одним із перших прибув на місце влучання російської ракети в Києві в ніч на 17 червня. Разом із побратимами він розбирав завали, евакуйовував людей та надавав першу домедичну допомогу постраждалим ще до приїзду рятувальників і швидкої.
Про це повідомили у бригаді.
У бригаді зазначили, що дії «Спока» стали прикладом того, як бойова підготовка та навички тактичної медицини можуть врятувати життя.
«Дії “Спока” — це результат того, як підготовка та бойовий досвід допомагають під час критичних ситуацій у цивільному житті. Завдяки проходженню курсів з тактичної медицини, кожен громадянин може навчитися надавати першу домедичну допомогу пораненим. Знання і досвід рятують життя», — написали в бригаді.
Читайте також: У Києві відкрили перший меморіал українським воєнним розвідникам (ФОТО)
У Солом’янському районі столиці, де стався один із прильотів, всю ніч тривали рятувальні роботи. За повідомленням ДСНС, станом на 07:00 з-під завалів зруйнованого дев’ятиповерхового будинку дістали тіла 16 загиблих. Загалом унаслідок атаки на Київ загинула 21 людина, ще 134 постраждали.
Раніше ми писали, як у Солом’янському районі кияни до приїзду ДСНС самотужки рятували людей із під’їзду (ВІДЕО).
Фото обкладинки: інстаграм-сторінка 12-ї бригади «Азов»
Суспільство

У столиці на Поштовій площі відновили мурал з портретом та цитатою громадської діячки Катерини Гандзюк. Напередодні стіну замалювали невідомі. Портрет та надпис повторно відтворили волонтери зі спільноти «Хто замовив Катю Гандзюк?».
Про це активісти повідомили в фейсбуці.
Мурал на Поштовій площі замалювали невідомі. Цей факт повідомили безпосередньо активістам спільноти «Хто замовив Катю Гандзюк?». Мурал покрили шаром фарби в день, коли громадській діячці мало б виповнитися 40 років. Друзі Катерини, які створили громадську ініціативу, відновили стінопис на Поштовій площі.
«Вбивці Каті забрали у нас не просто нашу подругу, а одну з кращих громадянок України. Цим вони обʼєднали нас. І ми в цьому обʼєднанні стали сильнішими. Ми памʼятаємо і будемо боротися за справедливість стільки, скільки потрібно», — зазначили в дописі учасники спільноти.
Читайте також: У Києві шукають чотирилапого, який врятував дитину під час обвалу багатоповерхівки
Про Катерину
Катерина Гандзюк брала участь у Помаранчевій революції та Євромайдані, була співзасновницею Агенції громадської журналістики «МОСТ», яка розслідувала корупцію в Херсонській області. Активістка боролася з проросійським впливом у регіоні. У 2018 році на Катерину напали, обливши сірчаною кислотою. Дівчина отримала значні опіки тіла, унаслідок чого померла в лікарні.
Суд визнав винними у вбивстві Владислава Мангера і Олексія Левіна, обидва продовжують оскаржувати це рішення.
Нагадуємо, що в Києві відкрили перший меморіал українським воєнним розвідникам (ФОТО).
Фото обкладинки: фейсбук-сторінка спільноти «Хто замовив Катю Гандзюк?»