На Львівщині відкриють новий велосипедний маршрут для туристів

Двоє українських науковців – фізик Іван Максимов та математик  Андрій Потоцький – отримали цьогорічну Шнобелівську премію за дослідження тіла черв’яків під впливом вібрації. Про це йдеться на офіційному сайті премії, інформує bit.ua.

Яка суть дослідження?

Зазначається, що Іван Максимов та Андрій Потоцький працюють у Свінбурнському університеті в Австралії. 

У ході дослідження вони виявили, що вібрації змушують дощових черв’яків формувати візерунки аналогічні тим, як реагують на вібрації краплі води.

Самі дослідники заявили, що ця нагорода – справжній сюрприз у їхньому професійному житті.

«Ми не планували вирішити яке-небудь конкретне питання або наукову проблему. Я вирішив подати вібрацію за допомогою динаміка, тому пустив кілька інструментальних звукових сигналів. І вони почали рухатися як вода», – розповідає Іван Максимов.

Де можна застосовувати результат?

Наразі науковці вивчають, де потенційно можна було б застосувати отримані результати. Ймовірно, таке дослідження може знадобитися в нейробіології як неінвазивний метод вивчення мозкових імпульсів, а також, на думку вчених, дослідження можна використовувати в робототехніці для імітації рухів черв’яків.

«За свою роботу, що дозволяє зрозуміти, як поводять живі організми під впливом високих частот, вони отримали паперові призи і купюри по 10 трлн доларів Зімбабве», – зазначає журналіст Кирило Лукаренко на своїй сторінці у Twitter.

Читайте також: На станції “Академік Вернадський” народилось перше тюленятко: полярники просять придумати йому ім’я

Що таке Шнобелівська премія?

Шнобелівська премія – пародія на Нобелівську премію. Її вручають за дослідження, які спочатку здаються смішними, проте потім змушують замислитись. Українською її також іноді називають «Антинобелівська премія» або «Ігнобелівська премія».

Фото: doc-tv.ru

Двоє прикарпатців збудували корабель із пластикових пляшок. Його створили у межах проєкту, який запозичили у США та адаптували його під український формат, йдеться в сюжеті Суспільного.

Для будівництва корабля Назар Душенко зі своїм товаришем Василем придбали 760 пластикових пляшок. На них чекали тиждень. Те, як конструювати корабель, шукали в інтернеті. Потім самостійно зробили приблизні підрахунки.

За словами блогера та одного з ініціаторів Назара Душенка, така ідея з’явилася уже давно.

Читайте також: Волонтер із Сєвєродонецька робить з боєприпасів витвори мистецтва (ВІДЕО)

“Вирішили зробити такий проєкт, тому що завжди нам в дитинстві було цікаво: а що, якщо щось зробити. Але нам не дозволяли або батьки, або фінанси”, – сказав Назар Душенко.

Над будівництвом та зйомкою команда працювала 14 годин. За один день все зробити не вдалося, тому будівництво закінчили наступного дня. Одразу ж здійснили і сплав.

“Течія увесь час прибивала нас до берега, ми пробували відплисти. Ідея була така, що ми взагалі відпливемо на сам центр Дністра і нас понесе 10-20 км. Але трохи не вийшло, як хотіли. Хоча загалом, як на мене, саме відео і сам корабель у нас вдався”, – додав Назар Душенко.

Усе сміття, яке залишилося від корабля, хлопці прибрали та утилізували.

У Києві активісти запустили мапу з закинутими історичними будівлями — “Мапа реновації”. Про це пише БЖ.

Наголошується, що наразі на карті можна знайти тільки об’єкти в Шевченківському районі.

Навіщо це потрібно?

Волонтери стежать за станом занедбаних будівель і подіями навколо них, найактуальніші публікують на карті. Зокрема на сайті можна знайти загальну інформацію про будівлю, історичну хроніку та фотографії. Також команда працює над створенням облікової документації для присвоєння закинутим будівлям охоронного статусу пам’ятника архітектури або історії.

Читайте також: У Києві завершили реконструкцію старовинної садиби Іпсіланті (ФОТО)

“Наша Велика Мрія — повернути життя в закинуті будівлі міст”, — розповідають автори проєкту. За час своїх досліджень у Шевченківському районі активісти знайшли 227 покинутих будівель, 66 з яких є пам’ятками архітектури. За офіційними даними, у цьому районі Києва всього 72 закинутих будівлі.

Фото: facebook.com/renovation.map

У Львові наприкінці вересня розпочнеться реконструкція вул. С. Бандери, вартість робіт становить 209,5 млн грн. Про це повідомляє пресслужба міської ради.

Зазначається, що Роботи відбуватимуться поетапно і розпочнуться з відрізку від вул. Чупринки до вул. Антоновича. Загалом буде відремонтовано всю вулицю, протяжність якої 1,05 км. 

Виконуватиме роботи ТзОВ «Онур Конструкціон Інтернешнл» на замовлення ЛКП «Львівавтодор».

Читайте також: Дорожники презентували проєкт капітального ремонту Хрещатика: що зміниться?

Що передбачає проєкт?

Проектом передбачається:

• повне розбирання дорожнього одягу, трамвайних колій і тротуарів;
• реконструкція всіх інженерних мереж відповідно до наданих технічних умов служб міста;
• влаштування проїзної частини і суміщених з нею нових трамвайних колій по середині вулиці;
• влаштування контактної мережі трамваю, вуличного електроосвітлення;
• влаштування вздовж проїзної частини з обох боків велосипедних смуг та на окремих ділянках велосипедних доріжок;
• влаштування кишень для машин швидкої допомоги, аварійних служб та тимчасової стоянки машин мешканців будинків;
• влаштування тротуарів і пішохідних зон з забезпеченням умов для пересування маломобільних груп населення;
• благоустрій вуличного простору.

Фото: city-adm.lviv.ua