Суспільство
Єгипет закупив нові українські трамваї
Єгипет уклав контракт з Україною на виготовлення 15 трамваїв, вісім з яких були відправлені до Єгипту до січня 2020 року.
Про це пише dip.org.ua.
Поставило новий електротранспорт в місто Олександрію українське ТОВ «Татра-Юг» з офісом в Одесі і виробничими потужностями в Дніпрі на «Південмаші».
Зазначається, що губернатор Олександрії Махмуд аль-Шериф повідомив, що експлуатується сім нових трамваїв, вироблених в Україні.
«Ми прагнемо підвищити ефективність та підтримку парку громадського транспорту в Олександрії та розробити всі транспортні засоби за найновішими технологіями сучасного, екологічно чистого міського транспорту, а також забезпечити комфортні та різноманітні засоби пересування за пропорційними цінами», – сказав Шериф під час оглядового туру до нових трамваїв та автобусів.
Читайте також: Збираємо самі: українські бренди меблів, які можуть конкурувати з IKEA
Губернатор подякував усім працівникам адміністрації громадського транспорту в Олександрії, яку він назвав почесною моделлю для намісництва, оскільки воно неухильно рухається до розвитку своїх послуг і стурбоване забезпеченням комфортних та різноманітних видів транспорту за доступними цінами.
Голова управління громадського транспорту в Олександрії Мохамед Закарія повідомив, що загальна кількість трамваїв, які були укладені на контракт і виготовлені в Україні, становить 15.
Він додав, що вісім трамваїв були введені в експлуатацію раніше, тепер решта сім трамваїв введені в експлуатацію.
Перший трамвай курсує від Сан-Стефано до станції Рамль і коштує п’ять LE за квиток. Другий маршрут – від Сан-Стефано до Рас-ель-Тіна вартістю семи LE. За його словами, вартість маршруту від станції Рамл до Рас-ель-Підлітка становить LE 5.
Про трамваї
Вироблені в Україні трамваї оснащені кондиціонером, скляними вікнами та використовують систему безпеки для пасажирів, яка запобігає відкриванню дверей, поки транспортний засіб повністю не зупиниться.
Трамваї оснащені системою пожежної сигналізації і розроблені для того, щоб не рухатись, поки пасажири не покинуть машину, не почнеться посадка на борт і двері не закриються – ще одна функція безпеки.
Читайте також: Комбуча, або чайний гриб: 5 українських виробників та де можна купити
Трамвайні вагони також оснащені звуковими та візуальними сповіщеннями для мандрівників наступної станції та звуковим попередженням для пасажирів про закриття дверей, крім внутрішнього радіо для зв’язку між водієм, провідником та пасажирами під час надзвичайної ситуації та зовнішнім радіо для оголошення на різних станціях.
Колесо також оснащено гнучкою гумовою системою, щоб забезпечити відносну безшумність трамваїв під час руху, а пасажири зможуть переглядати інформацію про зупинки та маршрути на електронній приладовій панелі всередині та поза трамваєм.
Нагадаємо, Київ та Бровари з’єднають сучасною електричкою.
Як ми повідомляли раніше, у громадському транспорті польського Вроцлава покажуть ролики про Україну.
Усі фото: apnews.com.ua.
Суспільство
Українська кухня славиться своєю надзвичайною різноманітністю. Страви, такі як борщ, сало, вареники, галушки та багато інших, давно стали символами національної кулінарії у всьому світі.
Ці страви здобули визнання як одні з найкращих у світі. У лютому минулого року туристи з усього світу відзначили українську кухню восьмим місцем серед кулінарних традицій Японії та Китаю.
Українці завжди вміли створювати смачні страви зі звичайних продуктів, таких як буряки, свинина, сало, пшеничне борошно, яйця та молочні продукти.
Особливе місце у традиційній українській кухні займають рибні страви. Давні рецепти досі захоплюють уяву кухарів по всьому світу: карасі в сметані, судак тушкований з цибулею і часником – ці та інші страви популярні в ресторанах Європи та Америки. Не можна забути і такі класичні страви, як вареники та галушки, а також напої, як узвар, компот та медовуха.
Ці страви досі залишаються популярними серед українців, але деякі “фантастичні” рецепти, на жаль, вже втрачають свою популярність серед сучасних гурманів.
Про які страви ми почали забувати з’ясував РБК-Україна.
Тетеря
“Троянцям всім дали тетері
I відпустили на кватері:
Щоб йшли, куди потрапить хто”
(Іван Котляревський, “Енеїда”)
Ця подібна до кулешу страва готувалася з пшона і заправлялася рідким гречаним або житнім тістом. У святкові дні тетерю готували на м’ясній або рибній юшці. А ось пісну тетерю іноді заправляли хріном з квасом. Готову страву українці приправляли товченим салом або засмажкою з цибулі на олії.
Читайте також: «Віримо в малі міста та хочемо для них розвитку». Як подружжя відкрило першу галерею-кав’ярню в Дрогобичі
Страва була дуже популярною в козацькому побуті, однак з початку XX ст. вона поступово почала виходити з ужитку…
Крупник
Якщо по простому – суп з крупами. Готували крупник українці споконвіку на м’ясному бульйоні або воді – залежно від сезону й достатку господаря. У бульйон засипали гречану, перлову, пшеничну, кукурудзяну крупу так, щоб готова страва мала консистенцію дуже рідкого пюре.
Іноді для калорійності в крупник додавали одну-дві картоплини. А заправляли всю цю смакоту смаженою на олії чи салі цибулею, морквою, петрушкою, пастернаком і молодим кропом.
Холодник
Холодний борщ на буряковому відварі або квасі, з дрібно нарізаними свіжими огірками, зеленою цибулею та іншими овочами, приправлений прянощами. У деяких регіонах країни його заправляють також кислим молоком і додають варені круто яйця. Зазвичай холодник їдять під час спеки, в літній час.
Соломаха
Українська народна страва, якою господині на Прикарпатті, Буковині та Поділлі досі пригощають гостей. Основним компонентом соломахи є гречана мука (іноді пшенична або житня), з якої робиться рідке тісто. Потім його вливають у підсолений окріп і заварюють, розмішуючи. Коли соломаха готова, в неї додають масло. Соломаха була однією з найпоширеніших страв у походах українських козаків.
Душенина
Ця старовинна страва готувалася з м’яса (переважно – свинини), овочів, прянощів і все це діло заправли борошном.
Спочатку господиня різала м’ясо на шматки середньої величини, потім обвалювала його в борошні, складала у горщик, заливала окропом або м’ясною юшкою (нерідко сироваткою або сметаною). Потім до цього всього додавалися цибуля, морква, спеції, сіль. Тушкувалась душенина до готовності. Їли страву з вареною картоплею, кашею, щедро поливаючи їх соусом.
Слід також відзначити, що ця страва була справжньою прикрасою святкового столу – без душенини не обходилося жодне весілля та хрестини.
Шпундра
Шпундра – давня українська по-справжньому народна страва: свиняча грудинка, підсмажена з цибулею на сковороді, а потім зварена в буряковому квасі разом з нарізаними буряками і заправлена борошном. Саме цим блюдом пригощав “Енеєвих бояр” цар Латин в легендарній поемі Котляревського.
Книш
“I зараз миттю всі пустилися
Горілку, м’ясо куповать,
Хліб, бублики, книші вродились,
Пійшли посуди добувать”
(Іван Котляревський, “Енеїда”)
Книш – це житній, рідше пшеничний хліб з борошна тонкого помелу. З готового тіста українці ліпили кругленькі коржі і, вмочивши в олію ложку, надрізали нею по краю хліба. Одержані “пелюстки” виймали, загинали до середини хліба й притискали ложкою. Під цими “пелюстками” книші зрідка начиняли смаженою на олії цибулею. Книші в прикуску з смаженим салом – смакота! У західних областях книшем ще називали пиріг, начинений гречаною кашею і вареною картоплею.
Книшами українці обдаровували колядників, з ними відвідували родичів і кумів на різдвяні свята, їх носили діти своїм бабам-повитухам.
Зараз цю страву готують зрідка, переважно на Поліссі.
Зубці
“На закуску куліш i кашу,
Лемішку, зубці, путрю, квашу
I з маком медовий шулик”
(Іван Котляревський, “Енеїда”)
Якщо простими словами, це кутя з очищених зерен ячменю, зварена з товчених і просіяних конопляних зерен. Особливо зубці любили діти – страва мала солодкуватий смак і вважалася ласощами. В кінці XIX століття, на жаль, зубці перестали з’являтися на столах українців.
Шулики
Ще ці ласощі називають ломанцями. Страва традиційна для української кухні особливо під час Медового спаса. Порізані на невеликі кусочки пшеничні коржі, залиті розведеним медом разом з тертим у макітрі маком, – у сто разів краще будь-яких глазурованих пластівців!
Кваша
Страва з гречаного або житнього борошна з солодом, подібна до густого киселю. Спочатку муку запарювали окропом, розводили до густини рідкого тіста і ставили на ніч у тепле місце для скисання. Таке кисло-солодке молоде тісто вранці варили у горщику, уважно стежачи, щоб розмазня “не втекла”. Влітку квашу заправляли садовими ягодами, взимку – свіжою калиною, сушеними, вареними й товченими грушами.
Кваша вважалася ласощами, її дуже любили, вихваляючи: “Така кваша, якби й наша; Як кваша ся вдасть, дівка ся віддасть”.
Нинішня народна кухня з дивних причин ігнорує цю самобутню страву.
Варенуха
Як же без алкоголю. Сам Котляревський описав цей напій так: хлібне вино або наливка, варене з сухими плодами, медом і пряним корінням.
Готували цей алкогольний напій так: спочатку готували узвар із сушених груш і слив, протягом ночі настоювали, цідили, додавали червоний гострий перець (щоб захоплювало дух!), м’яту, чебрець і, по можливості, гвоздику або корицю. Потім цю суміш парили з медом у печі й подавали у гарячому чи холодному вигляді.
Нагадаємо, у Києві відкрилася виставка про Японію.
Фото: sts