Суспільство
Які бувають міни й боєприпаси та як їх розрізнити. Інструкція від ДСНС
Ми прагнемо надихнути прикладом, аби інші підприємці долучалися до цієї державної програми.
174 тисячі км2 України вважаються потенційно заміновиними, це 30% території. Ця площа дорівнює трьом площам Хорватії. У зоні потенційного ризику – понад 6 мільйонів людей.
Державна служба України з надзвичайних ситуацій уже працює над розмінуванням деокупованих і прифронтових територій. ДСНС попереджає про небезпеку та закликає зберігати пильність, адже тисячі боєприпасів залишаються активними після ворожих обстрілів, а міни та решта вибухонебезпечних предметів можуть бути будь-де: у покинутих будинках, на вулицях, у полях, лісах, на узбіччях доріг і навіть на дитячих майданчиках.
У ДСНС розповіли про те, якими бувають міни, як їх розпізнати та що потрібно й не потрібно робити, якщо ви помітили небезпечний предмет.
Що робити, якщо бачите вибухонебезпечний предмет
- Не торкайтеся, не намагайтеся його пересунути, підняти чи спробувати знешкодити.
- Відійдіть на безпечну відстань – щонайменше на 100 метрів.
- Попередьте інших про небезпечну знахідку.
- Позначте місце, де ви побачили підозрілий предмет (палицею, одягом, камінням тощо).
- Зателефонуйте та повідомте поліцію або ДСНС за телефонами: 101, 102 або 112 (єдиний номер екстреної допомоги).
Найбільш розповсюджені вибухонебезпечні предмети
ПФМ-1, ПМН-1, ПМН-4, ПМН
Протипіхотна фугасна міна ПФМ-1. Джерело: сайт ДСНС України.
Протипіхотні фугасні міни як правило бувають коричневими чи зеленими. Їх встановлюють на поверхні чи в товщі ґрунту та маскують. Такі міни можуть пролежати в землі роками й здетонувати, якщо на неї наступити ногою, натиснути рукою або наїхати автівкою.
Так біля деокупованого села Євгенівка Миколаївської області двоє чоловіків їхали польовою дорогою по дрова, й їхній легковик підірвався на протипіхотній міні. Люди не постраждали. Вони викликали ДСНС, бо із замінованої зони вже не змогли виїхати самотужки.
«Заздалегідь обмірковуйте свій шлях, обирайте тільки безпечні та перевірені дороги. Польові шляхи й узбіччя можуть приховувати небезпеку, тому краще об’їхати асфальтованою дорогою чи дорогою з твердим покриттям», – коментують у ДСНС.
МОН-90, МОН-50, ПОМ-2, МОН-100, МОН-200
Протипіхотна міна осколкової дії МОН-90. Джерело: сайт ДСНС України.
У протипіхотних мін осколкової дії характерний колір зелений або коричневий. МОН-50 і МОН-90 мають випуклий корпус, а МОН-100 та МОН-200 схожі на сталеві банки. Їх встановлюють безпосередньо на ґрунт або на інші вертикальні поверхні. Якщо зачепити розтяжку – здетонує. Такі міни можуть вразити людей або транспорт на відстані в 90 метрів.
Міни-пастки
Міна-пастка МЛ-7. Джерело: сайт ДСНС України.
Міни-пастки чи міни-сюрпризи. Ці міни завширшки з дволітрову банку й не більше 15 сантиметрів у висоту часто ховають або маскують у безпечних, на перший погляд, предметах: дитячих іграшках, ліжках, шафах. Такі міни діють за принципом розвантаження: натиснув, міна активізувалася, а коли прибрав предмет, під яким був пристрій – вибухнула.
Після деокупації Херсона, на територіях було виявлено багато мінного сміття. Приміром, в одній з адміністраційних будівель міну-пастку МЛ-7 знайшли під принтером. За словами спікера ОК «Південь» Владислава Назарова, такі «сюрпризи» росіяни залишили мало не в кожному кабінеті.
ПТМ-1, ПТМ-3
Протитанкові міни дистанційного керування ПТМ-1. Джерело: сайт ДСНС України.
Протитанкові міни дистанційного керування бувають зеленими чи коричневими, їхній корпус може бути пластиковим чи металевим. Їх встановлюють на поверхні за допомогою засобів дистанційного мінування, тобто в конкретному місці з метою пошкодити техніку. Ці міни спрацьовують самостійно, якщо змінюється електромагнітне поле, наприклад, поруч з’являється інший металевий предмет (авто, танк), або стікає час таймера.
ТМ-62М, ТМ-62П3
Протитанкові міни фугасної дії ТМ-62. Джерело: сайт ДСНС України.
Протитанкові міни фугасної дії. Як правило, корпус у таких мін сталевий, а встановлюють їх на поверхні або в ґрунті та маскують. Вони спрацьовують від натиску вагою від 150 кілограмів або зміни електромагнітного поля, тому поруч з такими мінами не варто користуватися телефоном або рацією.
ММ 60-мм, ММ 82-мм, ММ 120-мм,
Мінометна міна ММ 60-мм. Джерело: сайт ДСНС України.
У мінометних мін є три калібри: 60 мм, 82 мм та 120 мм. Впізнати такі міни можна за оперенням на задньому кінці. Їх використовують для ураження людей і техніки – осколки від них можуть розлетітися на 250 метрів. Мінометні міни спрацьовують від контакту чи падіння.
Ф-1, РГД-5, РКГ-3, РГН, РГО
Ручна граната Ф-1. Джерело: сайт ДСНС України.
Характерна ознака таких гранат – розмір: вони завбільшки зі стиглий лимон. Звідси й народна назва гранати Ф-1 – «лимонка». Гранати спрацьовують, якщо витягнути стопорне кільце, або ж від удару. Часто ручні гранати встановлюють на розтяжку. Осколки від Ф-1 можуть розлітатися до 200 метрів.
Так у селищі Ольшанське, що на Миколаївщині, діти знайшли три гранати, сховані в піску на дитячому майданчику. Хлопці одразу зателефонували до поліції та повідомили про небезпечну знахідку. Після цього прибули фахівці вибухотехнічної служби та вилучили боєприпаси.
Згодом дітлахів нагородили за пильність, а батьків – за виховання. Про це повідомили на сторінці ГУ ДСНС у Миколаївській області.
ПТАБ-1М, 9н210, О-10
Касетний боєприпас ПТАБ-1М. Джерело: сайт ДСНС України.
Особливість цих боєприпасів у тому, що вони невеликі та мають тоненькі стінки, які ховають у собі осколки чи протитанкові, протипіхотні або запальні міни. Тобто в одному вибухонебезпечному предметі міститься щонайменше з десяток менших. Їх можна впізнати по оперенню або парашутах у хвості. Такі міни спрацьовують від удару об землю чи предмет.
У ДСНС попереджають: якщо ви помітили такий, як на зображеннях, або інший підозрілий предмет, схожий на міну чи боєприпас, – не наближайтеся до нього. Повідомте поліцію або ДСНС за телефонами: 101, 102 або 112.
Матеріал створено в партнерстві з Програмою розвитку ООН (UNDP) в Україні за підтримки Уряду Японії. Серія публікацій реалізується в межах проєкту «Сприяння безпеці людей в Україні шляхом реагування на багатовимірну кризу, спричинену війною». Думки, висловлені тут, належать авторам і не обов’язково відображають точку зору UNDP в Україні чи Уряду Японії.
Тарас Яремій у новому випуску «PromПрокачка» завітав до йогині Світлани. Команда шоу оновила інтер’єр у маленькій однокімнатній квартирі героїні, а ведучий наважився постояти на цвяхах.
Йога на тлі війни
Світлана – йогиня, мама 4-річної Марії та дружина військового-добровольця. Жінка живе, працює та виховує доньку в однокімнатній квартирі. Попри постійний стрес, тісні квадратні метри й шум, вона не втрачає сили.
За словами Світлани, саме йога стала для неї точкою опори з початку повномасштабної війни — інструментом, що допомагає зберігати спокій і тримати ментальний баланс. Тепер вона ділиться цією практикою з іншими жінками, коли проводить онлайн-заняття, навчає працювати з тілом і диханням, розслаблятися після важких днів.
Читайте також: Продовжує допомагати побратимам: як в автомайстерні облаштували робоче місце для ветерана з інвалідністю (ВІДЕО)
Особливе місце в її практиці посідає донька. Світлана залучає Марію до занять, щоб із дитинства йога стала для неї природною частиною життя й внутрішньої опори.
Місія шоу
У шоу PromПрокачка має на меті повернути людям відчуття дому в непростий для країни час і розповісти їхні історії через простір, у якому вони живуть. Кожна серія — це особиста історія, інтер’єрна трансформація та маленьке нове життя в межах кількох квадратних метрів.
«Коли я вперше зайшов до її квартири, зрозумів: комфорту тут не вистачає, але є щось важливіше — світла, тепла енергія. І саме її ми хотіли підкреслити нашим оновленням»? — ділиться Тарас Яремій. Ведучий зауважив, що Світлана одна з тих жінок — сильних, глибоких, які щодня самостійно тримають тил, виховують дітей і водночас знаходять сили допомагати іншим.
Під відео закликають долучатися до збору «Дронопад», що триває у партнерстві з БФ «Повернись живим».
Нагадуємо, що дев’ятьох дітей повернули з ТОТ в Україну.
Фото надали творці шоу
Суспільство
Допомогли зупинити іноземні поставки ворогу, арештувати накрадене, списатися важкохворим — це мізер результатів роботи «Слідства.Інфо», про які говоримо в новому випуску подкасту «А шо далі?» про реальний вплив незалежної журналістики.
У гостях студії «ШоТам» головна редакторка «Слідства.Інфо» та військова репортерка Анастасія Станко, а з нею +1. Донечка Насті Іванка всі 50 хвилин або тихенько слухає розмову про роботу на фронті, або спить під колискову про викриту елітну нерухомість держслужбовців та перевірки НАБУ у фігурантів.
Читайте також: «А шо далі?»: ШоТам стартує новий подкаст про вплив незалежної журналістики на суспільство
У подкасті згадували дива на війні, суддів, «покарання службою», допуски журналістів і незмінну правду, яку хочуть зробити змінною. Анастасія розповіла, як воєнкорила вагітною, згадала «перли» своїх героїв і роботу з іноземними медіа.
Підтримуйте команду ШоТам, аби бачити більше подібного контенту.
Нагадуємо, що попри поранення і втрату зору український ветеран веде кулінарний блог і надихає інших (ВІДЕО).
Суспільство
Ми прагнемо надихнути прикладом, аби інші підприємці долучалися до цієї державної програми.
Після поранення на фронті Руслан Задорожний шукав нову роботу, аж тут йому запропонували посаду адміністратора в СТО. Завдяки державній компенсації власниця майстерні облаштувала для ветерана зручне робоче місце, і тепер він може впевнено виконувати свою роботу.
Знайшов нову роботу
До повномасштабної війни киянин Руслан Задорожний працював менеджером в інтернет-магазині. Та коли на власні очі побачив, як росіяни руйнують українські міста, — не зміг залишатися вдома. У листопаді 2022 року Руслан пішов на фронт гранатометником.
Після року служби потрапив під ворожий обстріл на Куп’янському напрямку:
«Ми відбивали черговий штурм, і я повертався в бліндаж. Побачив, як на мене — це буквально в долю секунди відбулось — летить граната з АГС — ВОГ. Було пряме влучання в руку, й уламки потрапили в ногу».
Руслан отримав тяжкі поранення та втратив руку. На лікування й реабілітацію знадобилося півроку, а опісля він почав шукати нову роботу. В якийсь момент Русланові запропонували вакансію на СТО.
«Я шукав СТО для своєї автівки. Приїхав сюди, мені все тут сподобалося. Розговорилися про роботу, і мені запропонували вакансію майстра-приймальника. Мене зацікавило саме це СТО ідеєю — те, що це допомога військовим, і тут збирають, ремонтують військові автівки. Я вирішив залишитися».
Облаштували робоче місце для працівника з інвалідністю й отримали компенсацію
Співвласниця автомайстерні Марія Ксьондзик з 2022 року передавала автівки на фронт. Згодом виникла потреба в ремонті машин, тож вона з партнерами відкрила в Києві СТО.
«Щоб відповідати за якість машин, які ми передаємо, потрібно контролювати й сам ремонт. Ми закриваємо повний цикл для військових — від збору донатів на ремонт авто до, власне, повного ремонту автомобіля. За весь час відремонтували вже понад 500 фронтових авто», — розповідає Марія.
Роботи було чимало, тож, аби розвантажити майстрів, Марія планувала найняти майстра-приймальника, який узяв би на себе якісний процес прийому авто та їх супровід. Якраз тоді на СТО для технічного обслуговування власного автомобіля і приїхав Руслан.
Прийшовши до Центру зайнятості, Марія та Руслан дізналися, що держава компенсує витрати на облаштування робочого місця для людей з інвалідністю. Так власниця майстерні придбала для працівника техніку й оформила відшкодування:
«Ми облаштували для нього зручне робоче місце: купили ноутбук і принтер. Компенсація покрила всю суму — ми витратили близько 76 тисяч гривень. У Центрі зайнятості нам допомогли оформити всі документи».
Тепер ветеран приймає автівки на ремонт, а до того ж, привчившись працювати за ноутбуком лівою рукою, заповнює документи.
На новій посаді Руслан планує набратися досвіду та з часом відкрити власне СТО.
Інформаційна кампанія щодо державної програми компенсації за облаштування робочих місць для людей з інвалідністю реалізується Програмою розвитку Організації Обʼєднаних Націй (ПРООН) в рамках проєкту «Протимінна діяльність в Україні» на запит Міністерства економіки України за участі Державної служби зайнятості та за фінансової підтримки Уряду Республіки Корея.
