Суспільство
Які бувають міни й боєприпаси та як їх розрізнити. Інструкція від ДСНС
Історії, які ми тут зібрали, є прикладом лідерства для підприємиць та активісток. Попри війну, ці жінки відкривають чи продовжують бізнес, волонтерять і мотивують волонтерити.
174 тисячі км2 України вважаються потенційно заміновиними, це 30% території. Ця площа дорівнює трьом площам Хорватії. У зоні потенційного ризику – понад 6 мільйонів людей.
Державна служба України з надзвичайних ситуацій уже працює над розмінуванням деокупованих і прифронтових територій. ДСНС попереджає про небезпеку та закликає зберігати пильність, адже тисячі боєприпасів залишаються активними після ворожих обстрілів, а міни та решта вибухонебезпечних предметів можуть бути будь-де: у покинутих будинках, на вулицях, у полях, лісах, на узбіччях доріг і навіть на дитячих майданчиках.
У ДСНС розповіли про те, якими бувають міни, як їх розпізнати та що потрібно й не потрібно робити, якщо ви помітили небезпечний предмет.
Що робити, якщо бачите вибухонебезпечний предмет
- Не торкайтеся, не намагайтеся його пересунути, підняти чи спробувати знешкодити.
- Відійдіть на безпечну відстань – щонайменше на 100 метрів.
- Попередьте інших про небезпечну знахідку.
- Позначте місце, де ви побачили підозрілий предмет (палицею, одягом, камінням тощо).
- Зателефонуйте та повідомте поліцію або ДСНС за телефонами: 101, 102 або 112 (єдиний номер екстреної допомоги).
Найбільш розповсюджені вибухонебезпечні предмети
ПФМ-1, ПМН-1, ПМН-4, ПМН
Протипіхотна фугасна міна ПФМ-1. Джерело: сайт ДСНС України.
Протипіхотні фугасні міни як правило бувають коричневими чи зеленими. Їх встановлюють на поверхні чи в товщі ґрунту та маскують. Такі міни можуть пролежати в землі роками й здетонувати, якщо на неї наступити ногою, натиснути рукою або наїхати автівкою.
Так біля деокупованого села Євгенівка Миколаївської області двоє чоловіків їхали польовою дорогою по дрова, й їхній легковик підірвався на протипіхотній міні. Люди не постраждали. Вони викликали ДСНС, бо із замінованої зони вже не змогли виїхати самотужки.
«Заздалегідь обмірковуйте свій шлях, обирайте тільки безпечні та перевірені дороги. Польові шляхи й узбіччя можуть приховувати небезпеку, тому краще об’їхати асфальтованою дорогою чи дорогою з твердим покриттям», – коментують у ДСНС.
МОН-90, МОН-50, ПОМ-2, МОН-100, МОН-200
Протипіхотна міна осколкової дії МОН-90. Джерело: сайт ДСНС України.
У протипіхотних мін осколкової дії характерний колір зелений або коричневий. МОН-50 і МОН-90 мають випуклий корпус, а МОН-100 та МОН-200 схожі на сталеві банки. Їх встановлюють безпосередньо на ґрунт або на інші вертикальні поверхні. Якщо зачепити розтяжку – здетонує. Такі міни можуть вразити людей або транспорт на відстані в 90 метрів.
Міни-пастки
Міна-пастка МЛ-7. Джерело: сайт ДСНС України.
Міни-пастки чи міни-сюрпризи. Ці міни завширшки з дволітрову банку й не більше 15 сантиметрів у висоту часто ховають або маскують у безпечних, на перший погляд, предметах: дитячих іграшках, ліжках, шафах. Такі міни діють за принципом розвантаження: натиснув, міна активізувалася, а коли прибрав предмет, під яким був пристрій – вибухнула.
Після деокупації Херсона, на територіях було виявлено багато мінного сміття. Приміром, в одній з адміністраційних будівель міну-пастку МЛ-7 знайшли під принтером. За словами спікера ОК «Південь» Владислава Назарова, такі «сюрпризи» росіяни залишили мало не в кожному кабінеті.
ПТМ-1, ПТМ-3
Протитанкові міни дистанційного керування ПТМ-1. Джерело: сайт ДСНС України.
Протитанкові міни дистанційного керування бувають зеленими чи коричневими, їхній корпус може бути пластиковим чи металевим. Їх встановлюють на поверхні за допомогою засобів дистанційного мінування, тобто в конкретному місці з метою пошкодити техніку. Ці міни спрацьовують самостійно, якщо змінюється електромагнітне поле, наприклад, поруч з’являється інший металевий предмет (авто, танк), або стікає час таймера.
ТМ-62М, ТМ-62П3
Протитанкові міни фугасної дії ТМ-62. Джерело: сайт ДСНС України.
Протитанкові міни фугасної дії. Як правило, корпус у таких мін сталевий, а встановлюють їх на поверхні або в ґрунті та маскують. Вони спрацьовують від натиску вагою від 150 кілограмів або зміни електромагнітного поля, тому поруч з такими мінами не варто користуватися телефоном або рацією.
ММ 60-мм, ММ 82-мм, ММ 120-мм,
Мінометна міна ММ 60-мм. Джерело: сайт ДСНС України.
У мінометних мін є три калібри: 60 мм, 82 мм та 120 мм. Впізнати такі міни можна за оперенням на задньому кінці. Їх використовують для ураження людей і техніки – осколки від них можуть розлетітися на 250 метрів. Мінометні міни спрацьовують від контакту чи падіння.
Ф-1, РГД-5, РКГ-3, РГН, РГО
Ручна граната Ф-1. Джерело: сайт ДСНС України.
Характерна ознака таких гранат – розмір: вони завбільшки зі стиглий лимон. Звідси й народна назва гранати Ф-1 – «лимонка». Гранати спрацьовують, якщо витягнути стопорне кільце, або ж від удару. Часто ручні гранати встановлюють на розтяжку. Осколки від Ф-1 можуть розлітатися до 200 метрів.
Так у селищі Ольшанське, що на Миколаївщині, діти знайшли три гранати, сховані в піску на дитячому майданчику. Хлопці одразу зателефонували до поліції та повідомили про небезпечну знахідку. Після цього прибули фахівці вибухотехнічної служби та вилучили боєприпаси.
Згодом дітлахів нагородили за пильність, а батьків – за виховання. Про це повідомили на сторінці ГУ ДСНС у Миколаївській області.
ПТАБ-1М, 9н210, О-10
Касетний боєприпас ПТАБ-1М. Джерело: сайт ДСНС України.
Особливість цих боєприпасів у тому, що вони невеликі та мають тоненькі стінки, які ховають у собі осколки чи протитанкові, протипіхотні або запальні міни. Тобто в одному вибухонебезпечному предметі міститься щонайменше з десяток менших. Їх можна впізнати по оперенню або парашутах у хвості. Такі міни спрацьовують від удару об землю чи предмет.
У ДСНС попереджають: якщо ви помітили такий, як на зображеннях, або інший підозрілий предмет, схожий на міну чи боєприпас, – не наближайтеся до нього. Повідомте поліцію або ДСНС за телефонами: 101, 102 або 112.
Матеріал створено в партнерстві з Програмою розвитку ООН (UNDP) в Україні за підтримки Уряду Японії. Серія публікацій реалізується в межах проєкту «Сприяння безпеці людей в Україні шляхом реагування на багатовимірну кризу, спричинену війною». Думки, висловлені тут, належать авторам і не обов’язково відображають точку зору UNDP в Україні чи Уряду Японії.
Суспільство
