Як заробляти на суперточних прогнозах погоди? Розповідає український стартап

“Не взяв парасолю, бо зранку небо було чисте!”

“Так, асфальтували двір, коли вхурделило! Бо неточний прогноз погоди!”

Бажання розібратись із неточностям погодних прогнозів і дало початок українському стартапу Atmosphere.

Із його допомогою:

• великі комплекси зможуть економити на опаленні десятки тисяч гривень, 
• десятки тисяч кубометрів CO2 не вирвуться в атмосферу, 
• дощі, пилові бурі та хурделиці раптом втратять ефект несподіваності для жителів міст.

Як це працюватиме і, головне, як монетизувати погоду, розповідав засновник Atmosphere Віктор Долгоп’ятов. 

В основі стартапу – робота штучного інтелекту

Atmosphere – це система, що складається з декількох елементів. В основі її роботи – нейромережа, яка завантажує і аналізує:

• показники метеостанцій;
• дані з мережі власних сенсорів;
• незабаром – і дані з супутників NASA;
• інформацію зі сторонніх мереж сенсорів – наприклад, компанії ABM (канадська компанія з передовим технологіями виробництва сенсорів – авт.).

Серед усього масиву даних штучний інтелект відбирає найактуальніші, а потім розраховує прогноз погоди з певною періодичністю. 

На основі аналізу погодних показників нейромережа зможе видавати точну інформацію про погоду по кожній конкретній точці міста у радіусі 200 метрів (бо GPS-координати “танцюють” трохи), в межах якого встановлені наші сенсори.

Поки дальність точного прогнозу сягає чотирьох годин, але ми працюємо над тим, щоб збільшити цей показник до кількох діб.

Зараз плануємо використовувати отримані дані у двох напрямках:

• рекомендації щодо опалювального режиму для котелень;
• мобільний додаток для звичайних користувачів.

Кому і навіщо платити за інформацію про погоду?

Atmosphere можна застосувати в різних сферах.

Наприклад, уявіть: будівельники починають рити котлован, а тут з’ясовується, що насуваються дощі.

Для українських широт такі погодні умови невластиві, але ось в азіатських країнах дощі можуть йти тижнями. У такий час котлован особливо не вириєш.

Або давайте розберемось на прикладі Києва: в столиці починають лити бетон для висотки, коли надворі +7 тепла, а тут раптом вдарили морози за -5.

Для міцності фундаменту майбутньої багатоповерхівки бетон потрібен інший, але ж вже залили той, що підходить для теплої погоди. Бо ж прогноз показував, що нижче нуля в найближчий час температура не впаде.

І це вже більш небезпечна проблема. Тут необхідна можливість спрогнозувати погоду хоча би на добу – і конкретно на тій точці, де бетон буде заливатися.

Саме цим і займатиметься Atmosphere.  

На основних наших метеостанціях, окрім стандартних вимірювачів швидкості вітру, якості повітря та атмосферного тиску, встановлюватимемо ще сенсори акустичного шуму. Вони показуватимуть, наскільки галаслива тут вулиця – не просто на сьогодні, а за весь час, поки сенсор тут встановлений. Такі дані можуть бути цікаві, наприклад, ріелторам.

“Збираємося економити котельним до 25% опалення і скорочувати викиди CO2”

Котельні завжди дивляться прогноз погоди наперед, тому що в цій справі існує таке поняття, як час розгону і зупинки котлів. Для великої котельні ці процеси можуть займати від 4 до 12 годин. 

У наших широтах часто трапляється так, що вдень +12, а вночі -2. І котельня повинна заздалегідь починати підігрівати воду в системі, щоб в -2 в приміщенні була адекватна температура,

Зараз такі установки працюють за звичайним зовнішнім сенсором. Принцип роботи такий: побачили, що температура падає – значить, воду треба підігріти. І навпаки.

Плавний “розгін” котлів дозволить витратити набагато менше газу. Тоді як швидкий ситуативний – навпаки, ці витрати збільшить.

Або ще ситуація – у нас зараз -2, а через 20 годин температура надворі стрибне до +5.

Це  значить, що оператору не потрібно постійно тримати котельню у режимі гарячої води. 

Замість цього варто би ввімкнути котел для нагріву на менший час. При цьому, підтримуючи в приміщенні адекватну температуру.

Так ми економимо паливний ресурс. За рахунок цього відбувається і зменшення викидів у атмосферу. Адже обсяги спаленого палива і викидів СО2 в атмосферу практично однакові. Тобто, якщо 20% газу зекономили – значить, десь на 18,5% викидів СО2 буде менше.

Зароблятимуть на зекономленому

Перед стартом пілотних проєктів ми обіцяємо замовнику, що він заощадить від 5% до 25% на використанні палива. З мого 15-річного досвіду роботи з опалювальними системами, це реальні цифри.

Наприклад, якщо котельня витратила 100 тисяч кубів газу, то ми їм заощадимо мінімально 5 тисяч кубів. У Києві за один метр кубічний блакитного палива сьогодні просять 6,12 гривень – значить ми заощадили 30,6 тисяч гривень. Стартап за роботу отримуватиме 12,5% від суми економії.

Процент заощадження буде значно залежати від:

1) температури на вулиці;

2) наскільки теплий сам по собі будинок – і наскільки добре утеплений;

3) наскільки часто відкриваються вікна і двері в приміщеннях.

Для жителів міст вже майже готовий додаток. Що з ним робити?

Для звичайних споживачів запустимо безкоштовний додаток, який не тільки буде давати суперточний прогноз погоди, але і рекомендації щодо поліпшення самопочуття для метеозалежних людей. 

Відкриємо доступ усім бажаючим до бета-версії вже навесні, а поки що тестуємо і допрацьовуємо його в закритому доступі. 

Як це працює? Ви “прив’язуєте” будь-який натільний гаджет – смарт-годинник, наприклад – до смартфону і дані про ваш фізичний стан йдуть до нас на сервер.

Ми не знаємо, що це за абонент, інформація надходить повністю анонімна. От, нейромережа отримує дані, що у якогось абонента підвищився пульс. І от такі ж проблеми система визначає ще у 200 людей поблизу.

Штучний інтелект тут же шукає причини, чому так сталося. І знаходить: це збільшилася концентрація СО2 у вашому районі. Що й спричинило підвищення пульсу.

Отже, у користувача додатку Atmosphere явно є метеозалежність. Таким чином, ви отримуєте не тільки дані про якість повітря, а й рекомендації, як вирівняти ваше самопочуття.  

Пілотний запуск стартапу – у музеї

Плануємо кілька пілотних проєктів, про які розповімо згодом. Нині триває процес переговорів, тож вся команда у передчутті реальних тестувань системи. Скажу лишень, що це досить-таки неочікувані пілоти. Задаємося метою охопити різні сфери та відточити точність системи в різних умовах.

Хоча привідкрию завісу щодо планування одного з майбутніх проєктів. Домовляємося про встановлення Atmosphere у залах столичного музею. Тут йдеться не про енергоефективність, а про регулювання внутрішнього мікроклімату задля збереження цілісності експонатів. Про ще більш цікаві партнерства розповім згодом.

За всіма правилами теплотехніки, висновки щодо вдалої (або ні) роботи Atmosphere  ми зможемо зробити у разі, коли пілот триватиме всі чотири сезони плюс ще одну зиму. Особливо стежитимемо за найважчий періодом – демісезоном з його різкими перепадами температури.

Раптова монетизація і плани на майбутнє

Ще на етапі розробки системи я поспілкувався з Романом Зінченком, директором громадської організації Greencubator. Знав, що у нього є екологічні програми для стартаперів.

У результаті Atmosphere потрапила в трійку проєктів, які представляли Україну на глобальному фіналі кліматичного конкурсу в Нідерландах.

Скажу чесно: обійти конкурентів виявилось практично нереальним завданням. Справа в тому, що більша частина стартапів – з країн Африки та Азії, які вирішують надто вже гострі соціальні проблеми. Тому представники з цих країн і отримують 40-50% від загальної кількості призових місць. І цьогорічний фінал не став виключенням.

Ми тільки-но повернулись з фіналу. Цікаво, що з усіх проєктів, які я там бачив, українські – одні з найважчих у технологічному виконанні.

І хоча наша команда не потрапила у 16-ку фіналістів, ми раді, що це вдалось іншому стартапу з України – Carbominer.
Участь у кліматичному конкурсі була крутим досвідом для Atmosphere. У будь-якому випадку, наш стартап розвивається далі, і я впевнений – в нього велике майбутнє.