Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

Як викладач філософії став Карпатським волоцюгою, Або як заробляти 1000$ на походах в гори

Опубліковано

Підтримай ШоТам

ШоТам – медіа, яке допомагає зберігати спокій навіть під час війни. Кожна наша публікація – це привід пишатися нашою армією, волонтерами та кожним українцем. А кожен твій донат – це внесок у боротьбу на інформаційному фронті.

Мирослав Мельничук – мабуть, останній мандрівний філософ в Україні.

Він заведе вас в Карпати, яких ви ще не бачили, нагодує в’яленим м’ясом власного приготування й пригостить на якійсь з вершин бутербродом зі смальцем.

Мирослав знає, де в Карпатах масово цвіте червона рута, а ще багато разів ходив шляхом Чугайстера, хоча сам – “клятий раціоналіст”. 

Він став заробляти 1000$ на місяць на своєму улюбленому хобі – походах в гори, залишивши за плечима науковий ступінь по філософії.  

Як це, коли гори стають роботою – далі в інтерв’ю з Карпатським волоцюгою.

Мирослав Мельничук

Мирослав Мельничук

Кандидат філософських наук Чернівецького національного університету, Карпатський волоцюга

В гори ходить з 13 років: спочатку походи з класом, потім на змагання, пізніше вирушав з університетськими друзями рятуватися від рутини.
Після п’яти років викладацької кар’єри в університеті, звільнився у 2019. Причина банальна: мала зарплата й багато роботи. 
Його хобі на той час забирало все більше часу і більше грошей приносило. Тоді одного дня він просто зробив вибір на користь гір і почав створювати авторські тури Карпатами.

На роботу – в ліси та полонини

Коли йдеш в гори, коли в тебе є час, це одна справа. Це – свято. Раз на місяць вирвався – супер! І неважливо, куди. 

А от коли збираєш туристичні групи й намагаєшся відповідати запиту аудиторії, тоді ходиш в один і той самий похід третій раз на місяць – і вже стає трохи нудно. 

Спочатку, коли гори перестали бути хобі й стали роботою, в мене було відчуття втрати свободи. Перший рік у якості гіда так і пройшов. Але я ці помилки врахував і цьогоріч просто складаю графік так, щоб і мені самому була цікавою подорож. 

Дружина – маркетолог, друг – бізнес-парнер

В моїй команді – в першу чергу, моя дружина. Вона є маркетологом проєкту “Карпатський волоцюга”. Є ще друг, з якими ми ще зі школи починали, з туристичного гуртка. Потім розбіглись по університетах й саме з ним почали організовувати собі студентські походи. Брали рюкзаки й після тижня навчання в університеті їхали в гори. Тепер він теж водить туристичні групи в гори. 

Небезпека в походах – в першу чергу від людей 

Карпати вважаються безпечними горами для початківців – місцеві он в шльопанцях на полонини підіймаються.

Але не треба недооцінювати українські гори: ніби й низькі, ніби й проблем не мало б виникнути, але, буває, там посеред літа враз може настати зима. 

Також треба стерегтися гроз: в горах вони дуже небезпечні, запросто можна отримати свою порцію електричного току.

Але головне, що я засвоїв: найбільша небезпека в горах – від інших людей. Завжди. Форс-мажорів в мене поки не було, але будь-які напружені ситуації, які лиш могли бути за всю мою кар’єру гіда, були пов’язані з людьми. З сусідніми групами неадекватними, з місцевими.  

До біди діло не доходило, але ситуації були різні.То людям не подобалось, що ми зайняли місце поряд, то нізвідки поприїжджали місцеві на автомобілях, не побачили наметів й мало не наїхали на нього. 

Тому універсальна порада: краще тікати туди, де нема людей.

Скільки коштують авторські походи від Волоцюги

Я завжди оголошую ціни на кожен похід, якогось єдиного тарифу в мене немає. 

Все залежить від характеру походу, від кількості витраченого мною на підготовку часу.

Якщо це простий похід на три дні, то коштуватиме він близько півтори тисячі гривень. Або від 300 до 500 гривень на день.

А от якщо похід великий, то спрацьовує підхід “гуртом дешевше”: так 12-денний похід коштує 4600 гривень, але в день це всього 380 гривень виходить. Хоча він для мене – складний, і до такого походу я готуюсь два місяці. 

За один вихід в гори можу заробляти від 1000 гривень до 1000 доларів. 

Я поки що поганий бухгалтер і не вмію врахувати оці приховані моменти – вартість самої розкрутки каналу, рекламу. 

Канал виріс не безкоштовно: я купляв рекламу, писав гостьові статті до інших ресурсів. 

Коли займаєшся власною справою, є купа складних бізнес-процесів, які ще треба буде вивчати – якось в університеті на філософському факультеті цього не навчали.

Іноді готуюсь до походу за місяці

Якщо я збираюсь вести в похід велику групу туристів, то перед походом в мене вся квартира заставлена батончиками й цукерками, зефірками всілякими. 

Вони всі порційно розділяються і я перед стартом вручаю кожному туристу його частину їжі. Це так звані колективні продукти, з яких ми ввечері готуємо їжу, а є ще індивідуальні, у військовому варіанті – коли ти на привалі й можеш з’їсти якийсь батончик. Це і є моя підготовка до походу.

Я завчасно самотужки готую всі продукти для групи – в’ялю м’ясо, закуповую овочі, окремо розподіляю м’ясо по пластикових пляшках й заливаю його жиром.

Класна, до речі, штука: м’ясо може так місяці зберігатися. Дістаєш потім ту пляшку в поході, коли готуєш плов на групу з 10 людей, розрізаєш – і маєте м’ясо до плову! 

Ще треба сухпайки на кожного приготувати та набрати смальцю – ніщо краще такої намазки на хліб в горах не смакує. 

Сублімати: це коли не поїв нормально і цілий день ходиш злий

Це нове віяння похідної моди – їжа швидкого приготування. Спершу, коли їх пробуєш – є спокуса замінити усі плови в поході висушеною гречкою з м’ясом та сухим же борщем. 

Я так і зробив одного разу: вирішив замінити нормальне харчування субліматами – нічого не вийшло. Зараз вони в мене в рюкзаку “живуть” до самого кінця походу.

Якщо є варіант їх замінити – банально купити брикет супу, який 20 гривень коштує, і до нього сушеного м’яса додати. Такий суп і те буде в рази смачніший, ніж просто залити кип’ятком сушений борщ.

Я пробував усі сублімати: які б не були круті й смачні, але повністю замінити харчування в поході нездатні. День-два на них можна прожити, а потім стане дуже тяжко: набридають, таким добром не можна снідати постійно. Хоча б раз на два дні треба приготувати в казанку нормальний суп чи кашу. 

Тому я зробив висновок: треба їсти те, до чого звик. Тоді й загальне самопочуття групи підвищується, і настрій. Бо інакше чогось смачного не поїв і йдеш собі горами – злющий. 

Як філософія допомагає в горах?

Тут не стільки філософія, скільки сама робота викладачем дала мені уміння керування групами. Знаходити спільну мову – тому що іноді треба, буває, конфлікти залагоджувати. Банально люди можуть засумувати, що дощ іде – чи бо важко.

Ця робота дає мені можливість бачити й запобігати конфліктам. 

А так паралелі між філософією і горами ніби й нема, окрім того, що філософія – це теж мандри. Лишень інтелектуальні. 

Місця сили в Карпатах

Я  по натурі клятий раціоналіст і в містику не вірю, вважаю чугайстра метафорою. Але частина Гринявських і Яловичорських гір, Межиріччя Білого і Чорного Черемоша – саме круте місце в Карпатах. Там я почуваю себе найкраще.

Чорний діл, хребет Пнів’є та Похід Шлях Чугайстра – він якраз об’єднує всі найулюбленіші мною місця в Карпатах. 

Витягнув у подорожі підписників телеграм-каналу

“Карпатський волоцюга” був в українському телеграмі першим проєктом саме про походи.

Він і зараз лишається в цій вузькій ніші найбільшим. Коли почав заробляти цим, надворі був десь 2017-2018 рік. А що спонукало? Та банально – я давно бачив, як працює комерційний туризм. 

Згадав студентські роки, коли більш підприємливі з нас водили людей в походи й брали за це гроші. І зрозумів, що це може бути нормальним бізнес-планом.

Сьогодні в мене нема розрахованого на 10 років вперед бізнес-плану. Але цю нішу я намагаюсь розвивати й буду пробувати масштабувати – однозначно. 

Хоч, щоб за якийсь час в мене на одну дату планувалось кілька походів – різного типу складності, орієнтованих на різну аудиторію.

І географічно теж плануємо розвиватись: цієї осені будемо пробувати їхати в Румунію та Польщу. А там вже і далі просуватиму свою справу.

Туристичний календар від Карпатського волоцюги

Для широкого загалу мандри – сезонне явище. В червні-липні на червону руту можна піти подивитись. А за чим йти в гори взимку?Взимку набагато менше народу в горах, але є походи в гори, а є – комфортний відпочинок: от ми там Новий рік організовували. Різного року івенти. А ще діджитал-детокс: живемо в будиночку, тепло, можна помитись – і теж собі тревел-продукт.

Взагалі маю в планах масштабування бізнесу. І територіально – поширити авторські походи на все більшу кількість країн, і кількісно – знайти в команду більше гідів. Цього року, правда, не вийшло через карантин, а на наступну зиму плануємо вилазки в теплі краї робити.

Суспільство

Дрон українських військових знову взяв у полон окупанта (ВІДЕО)

Опубліковано

Підтримай ШоТам

ШоТам – медіа, яке допомагає зберігати спокій навіть під час війни. Кожна наша публікація – це привід пишатися нашою армією, волонтерами та кожним українцем. А кожен твій донат – це внесок у боротьбу на інформаційному фронті.

Військові 92-ї бригади імені кошового отамана Івана Сірка взяли у полон окупанта, вказавши шлях дроном.

Відео опублікували на фейсбук-сторінці благодійного фонду «Повернись живим».

«Здатися чи загинути — в окупанта є вибір. Ще один із них зробив вибір, врятувавши собі життя. Бійці 92 ОМБр ім. кошового отамана Івана Сірка взяли противника в полон, вказавши шлях коптером», — йдеться у повідомленні.

Читайте такожВідновили знищений бізнес і виходять на ринок США. Кейс українського бренду свічок WOOD MOOD

Про 92 ОМБр

92 окрема механізована бригада імені кошового отамана Івана Сірка — формування механізованих військ у складі Сухопутних військ Збройних сил України. Дислокується у с. Клугино-Башкирівка, Харківська область. Бригада створена у 2000 році. Бригада носить почесну назву на честь Івана Сірка — кошового отамана Запорізької Січі у XVII ст.

Нагадаємо, два тижні тому український дрон взяв у полон «вагнерівця» на Донеччині.

Також ми розповідали, як птуристи 92 ОМБр знищили «Урал» з боєприпасами на Харківщині.

Фото: скриншот із відео.

Читати далі

Суспільство

Військові інженери та волонтери з Донеччини розробили безпілотник «Інквізітор»

Опубліковано

Підтримай ШоТам

ШоТам – медіа, яке допомагає зберігати спокій навіть під час війни. Кожна наша публікація – це привід пишатися нашою армією, волонтерами та кожним українцем. А кожен твій донат – це внесок у боротьбу на інформаційному фронті.

Військові інженери та волонтери з Донеччини розробили ударний комплекс для ЗСУ «Інквізитор».

Про це повідомили на фейсбук-сторінці спільноти UA Military robotics, яка допомагає українським захисникам.

Зазначається, що ударний комплекс «Інквізитор» зможе дуже влучно і швидко шкодити ворогу.

Характеристики безпілотника:

  • максимальний час польоту 35 хвилин;
  • максимальна висота польоту 4 км;
  • вага бойової частини до 8 кг (2×80 мм, можливість встановлення кумулятивного озброєння);
  • вага дрона близько 10 кг (її буде змінено під час збирання);
  • камера 32-кратна, з оптичним зумом, власного виробництва. 32 кратний зум — запорука вчасного виявлення живої та технічної сили супротивника;
  • для боротьби з дією засобів РЕБ основні частоти управління дублюються в доповненому діапазоні;
  • швидкозмінні АКБ скорочують час міжполітного обслуговування.• Інтегрована система автономного GPS позиціювання допоможе знайти БпЛА у випадку аварії;
  • широкі можливості модифікацій.

Один із учасників проєкту Сергій Наконечний відзначив два очевидні факти: дрони довели дієвість на фронті і їх постійно бракує.

«Маленькі фонди не можуть потягнути таке навантаження, оскільки БпЛА із серйозною матрицею коштують 1-1,5 мільйона гривень. Коли стоїть питання, що купити за такі кошти: десять автівок чи один коптер — вибір очевидний. І не на користь безпілотників», — вважає Сергій.

Читайте такожЯк ми відкрили свій «Пункт незламності»: з генератором, Starlink і настолками. Кейс «Солом’янських котиків»

У коментарі Новини Донбасу військовий з позивним «Єнот» розповів, що дрони змінюють хід війни. Аеророзвідка — це найголовніше для влучності артилерії.

Ідея волонтерів з Краматорська та військових полягає в тому, що інженери самі розроблять модель дрона з характеристиками максимально корисними на передовій.

За задумом, бойовий дрон зможе підіймати вантаж до 8 кг, бойовий приціл матиме камеру з 32-кратним оптичним зумом.

«Наприклад: танк, схований за фермою, що не прострілюється прямим влучанням, дрон «Інквізитор» зможе легко поцілити. Ця платформа спроможна буде нести на собі дві міни 82-мм або набір РКГ-3, а її бойовий радіус сягатиме 25 кілометрів», — пояснює «Єнот».

Нагадаємо, у Дніпрі створили розвідувальний безпілотник «Чаклун».

Також запорізькі інженери розробили бойовий БПЛА «Домаха» з дальністю польоту 50 км.

Окрім того, в Україні створили БПЛА, здатний коригувати HIMARS та вести глибинну розвідку.

Фото: UA Military robotics, suspilne.media.

Читати далі

Суспільство

На Київщині почав працювати молодіжний хаб «Твій Шлях»

Опубліковано

Підтримай ШоТам

ШоТам – медіа, яке допомагає зберігати спокій навіть під час війни. Кожна наша публікація – це привід пишатися нашою армією, волонтерами та кожним українцем. А кожен твій донат – це внесок у боротьбу на інформаційному фронті.

На Київщині у Димерській громаді відбулось урочисте відкриття молодіжного хабу «Твій Шлях».

По це повідомили на фейсбук-сторінці Димерської громади.

Зазначається, що хаб стане вільним простором для молоді.

Там проходитимуть безкоштовні воркшопи, тренінги, майстер класи, курсове навчання, проєктний менеджмент, спортивні гуртки (волейбол, баскетбол, футбол, настільний теніс), йога, нутриціологія, арт-терапія, психологічна терапія, відпочинок та дозвілля.

З графіком заходів хабу можна ознайомитися за посиланням.

Читайте також: Як ми відкрили свій «Пункт незламності»: з генератором, Starlink і настолками. Кейс «Солом’янських котиків»

Нагадаємо, у Сколе на Львівщині за гроші ЄС відкрили молодіжний центр.

Також у Мукачеві на Закарпатті відкрили молодіжний хаб Aware Zone.

Фото: facebook.com/rada.Dymer.

Читати далі