Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

Як викладач філософії став Карпатським волоцюгою, Або як заробляти 1000$ на походах в гори

Опубліковано

Підтримай ШоТам

Мирослав Мельничук – мабуть, останній мандрівний філософ в Україні.

Він заведе вас в Карпати, яких ви ще не бачили, нагодує в’яленим м’ясом власного приготування й пригостить на якійсь з вершин бутербродом зі смальцем.

Мирослав знає, де в Карпатах масово цвіте червона рута, а ще багато разів ходив шляхом Чугайстера, хоча сам – “клятий раціоналіст”. 

Він став заробляти 1000$ на місяць на своєму улюбленому хобі – походах в гори, залишивши за плечима науковий ступінь по філософії.  

Як це, коли гори стають роботою – далі в інтерв’ю з Карпатським волоцюгою.

<strong>Мирослав Мельничук</strong>

Мирослав Мельничук

Кандидат філософських наук Чернівецького національного університету, Карпатський волоцюга

В гори ходить з 13 років: спочатку походи з класом, потім на змагання, пізніше вирушав з університетськими друзями рятуватися від рутини.
Після п’яти років викладацької кар’єри в університеті, звільнився у 2019. Причина банальна: мала зарплата й багато роботи. 
Його хобі на той час забирало все більше часу і більше грошей приносило. Тоді одного дня він просто зробив вибір на користь гір і почав створювати авторські тури Карпатами.

На роботу – в ліси та полонини

Коли йдеш в гори, коли в тебе є час, це одна справа. Це – свято. Раз на місяць вирвався – супер! І неважливо, куди. 

А от коли збираєш туристичні групи й намагаєшся відповідати запиту аудиторії, тоді ходиш в один і той самий похід третій раз на місяць – і вже стає трохи нудно. 

Спочатку, коли гори перестали бути хобі й стали роботою, в мене було відчуття втрати свободи. Перший рік у якості гіда так і пройшов. Але я ці помилки врахував і цьогоріч просто складаю графік так, щоб і мені самому була цікавою подорож. 

Дружина – маркетолог, друг – бізнес-парнер

В моїй команді – в першу чергу, моя дружина. Вона є маркетологом проєкту “Карпатський волоцюга”. Є ще друг, з якими ми ще зі школи починали, з туристичного гуртка. Потім розбіглись по університетах й саме з ним почали організовувати собі студентські походи. Брали рюкзаки й після тижня навчання в університеті їхали в гори. Тепер він теж водить туристичні групи в гори. 

Небезпека в походах – в першу чергу від людей 

Карпати вважаються безпечними горами для початківців – місцеві он в шльопанцях на полонини підіймаються.

Але не треба недооцінювати українські гори: ніби й низькі, ніби й проблем не мало б виникнути, але, буває, там посеред літа враз може настати зима. 

Також треба стерегтися гроз: в горах вони дуже небезпечні, запросто можна отримати свою порцію електричного току.

Але головне, що я засвоїв: найбільша небезпека в горах – від інших людей. Завжди. Форс-мажорів в мене поки не було, але будь-які напружені ситуації, які лиш могли бути за всю мою кар’єру гіда, були пов’язані з людьми. З сусідніми групами неадекватними, з місцевими.  

До біди діло не доходило, але ситуації були різні.То людям не подобалось, що ми зайняли місце поряд, то нізвідки поприїжджали місцеві на автомобілях, не побачили наметів й мало не наїхали на нього. 

Тому універсальна порада: краще тікати туди, де нема людей.

Скільки коштують авторські походи від Волоцюги

Я завжди оголошую ціни на кожен похід, якогось єдиного тарифу в мене немає. 

Все залежить від характеру походу, від кількості витраченого мною на підготовку часу.

Якщо це простий похід на три дні, то коштуватиме він близько півтори тисячі гривень. Або від 300 до 500 гривень на день.

А от якщо похід великий, то спрацьовує підхід “гуртом дешевше”: так 12-денний похід коштує 4600 гривень, але в день це всього 380 гривень виходить. Хоча він для мене – складний, і до такого походу я готуюсь два місяці. 

За один вихід в гори можу заробляти від 1000 гривень до 1000 доларів. 

Я поки що поганий бухгалтер і не вмію врахувати оці приховані моменти – вартість самої розкрутки каналу, рекламу. 

Канал виріс не безкоштовно: я купляв рекламу, писав гостьові статті до інших ресурсів. 

Коли займаєшся власною справою, є купа складних бізнес-процесів, які ще треба буде вивчати – якось в університеті на філософському факультеті цього не навчали.

Іноді готуюсь до походу за місяці

Якщо я збираюсь вести в похід велику групу туристів, то перед походом в мене вся квартира заставлена батончиками й цукерками, зефірками всілякими. 

Вони всі порційно розділяються і я перед стартом вручаю кожному туристу його частину їжі. Це так звані колективні продукти, з яких ми ввечері готуємо їжу, а є ще індивідуальні, у військовому варіанті – коли ти на привалі й можеш з’їсти якийсь батончик. Це і є моя підготовка до походу.

Я завчасно самотужки готую всі продукти для групи – в’ялю м’ясо, закуповую овочі, окремо розподіляю м’ясо по пластикових пляшках й заливаю його жиром.

Класна, до речі, штука: м’ясо може так місяці зберігатися. Дістаєш потім ту пляшку в поході, коли готуєш плов на групу з 10 людей, розрізаєш – і маєте м’ясо до плову! 

Ще треба сухпайки на кожного приготувати та набрати смальцю – ніщо краще такої намазки на хліб в горах не смакує. 

Сублімати: це коли не поїв нормально і цілий день ходиш злий

Це нове віяння похідної моди – їжа швидкого приготування. Спершу, коли їх пробуєш – є спокуса замінити усі плови в поході висушеною гречкою з м’ясом та сухим же борщем. 

Я так і зробив одного разу: вирішив замінити нормальне харчування субліматами – нічого не вийшло. Зараз вони в мене в рюкзаку “живуть” до самого кінця походу.

Якщо є варіант їх замінити – банально купити брикет супу, який 20 гривень коштує, і до нього сушеного м’яса додати. Такий суп і те буде в рази смачніший, ніж просто залити кип’ятком сушений борщ.

Я пробував усі сублімати: які б не були круті й смачні, але повністю замінити харчування в поході нездатні. День-два на них можна прожити, а потім стане дуже тяжко: набридають, таким добром не можна снідати постійно. Хоча б раз на два дні треба приготувати в казанку нормальний суп чи кашу. 

Тому я зробив висновок: треба їсти те, до чого звик. Тоді й загальне самопочуття групи підвищується, і настрій. Бо інакше чогось смачного не поїв і йдеш собі горами – злющий. 

Як філософія допомагає в горах?

Тут не стільки філософія, скільки сама робота викладачем дала мені уміння керування групами. Знаходити спільну мову – тому що іноді треба, буває, конфлікти залагоджувати. Банально люди можуть засумувати, що дощ іде – чи бо важко.

Ця робота дає мені можливість бачити й запобігати конфліктам. 

А так паралелі між філософією і горами ніби й нема, окрім того, що філософія – це теж мандри. Лишень інтелектуальні. 

Місця сили в Карпатах

Я  по натурі клятий раціоналіст і в містику не вірю, вважаю чугайстра метафорою. Але частина Гринявських і Яловичорських гір, Межиріччя Білого і Чорного Черемоша – саме круте місце в Карпатах. Там я почуваю себе найкраще.

Чорний діл, хребет Пнів’є та Похід Шлях Чугайстра – він якраз об’єднує всі найулюбленіші мною місця в Карпатах. 

Витягнув у подорожі підписників телеграм-каналу

“Карпатський волоцюга” був в українському телеграмі першим проєктом саме про походи.

Він і зараз лишається в цій вузькій ніші найбільшим. Коли почав заробляти цим, надворі був десь 2017-2018 рік. А що спонукало? Та банально – я давно бачив, як працює комерційний туризм. 

Згадав студентські роки, коли більш підприємливі з нас водили людей в походи й брали за це гроші. І зрозумів, що це може бути нормальним бізнес-планом.

Сьогодні в мене нема розрахованого на 10 років вперед бізнес-плану. Але цю нішу я намагаюсь розвивати й буду пробувати масштабувати – однозначно. 

Хоч, щоб за якийсь час в мене на одну дату планувалось кілька походів – різного типу складності, орієнтованих на різну аудиторію.

І географічно теж плануємо розвиватись: цієї осені будемо пробувати їхати в Румунію та Польщу. А там вже і далі просуватиму свою справу.

Туристичний календар від Карпатського волоцюги

Для широкого загалу мандри – сезонне явище. В червні-липні на червону руту можна піти подивитись. А за чим йти в гори взимку?Взимку набагато менше народу в горах, але є походи в гори, а є – комфортний відпочинок: от ми там Новий рік організовували. Різного року івенти. А ще діджитал-детокс: живемо в будиночку, тепло, можна помитись – і теж собі тревел-продукт.

Взагалі маю в планах масштабування бізнесу. І територіально – поширити авторські походи на все більшу кількість країн, і кількісно – знайти в команду більше гідів. Цього року, правда, не вийшло через карантин, а на наступну зиму плануємо вилазки в теплі краї робити.

Підтримай ШоТам

Суспільство

Матусі-волонтерки з Тернопільщини готують смаколики для нашої армії (ВІДЕО)

Опубліковано

Підтримай ШоТам

В українського волонтерства різні обличчя. Українці рятують на війні, під час пандемії та працюють з дітьми.

А матері допомагають – як можуть.

Це матері Лановеччини ліплять для фронту вареники. А ще роблять пампухи, заправки для борщу і торти.

Понад 2 роки на цій кухні збираються жительки села Молотків. За один вечір готують по 40 відерець зі смаколиками.

Читайте також: Що таке Щедрий Вівторок і як долучитися до добрих справ? (ВІДЕО)

А інші волонтери хутко везуть все це на фронт. Зібрала їх навколо себе Ольга Бочина.

Її 21-річний син пішов на фронт захищати Україну. І вона не могла чекати його склавши руки.

Тож почала готувати спочатку для нього, а потім для інших синів. Ініціативу пані Олі радо підтримують мешканці села. Хто м’яса принесе, хто картоплі.

Всі мріють, аби війна скінчилась, а діти повернулися додому з перемогою.

Нагадаємо, на Київщині шукають волонтерів у COVID-шпиталь.

Як ми повідомляли раніше, на Луганщині волонтери висадили 10 тисяч дерев на місці згорілого лісу.

Підтримай ШоТам

Читати далі

Суспільство

Українські рятувальники з польською командою проходять спільні навчання на Прикарпатті (ФОТО)

Опубліковано

Підтримай ШоТам

Українські гірські рятувальники разом із польською командою GOPR Bieszczady проходять спільні навчання в урочищі Бубницькі скелі Калуського району на Прикарпатті.

Про це повідомили на фейсбук-сторінці ДСНС.

Рятувальники відпрацювали технічні прийоми при організації рятувальних робіт на скельних рельєфах:

  • спуск постраждалого з супроводжуючим;
  • спуск постраждалого з нарощуванням мотузки;
  • підйом постраждалого на спеціальних ношах з супроводжуючим.

Читайте такожРідні сумнівалися в його «крейзі-ідеї». Історія смаколиків на проростках Ineo products, яка почалася з 400 гривень

Читайте такожВід «Кіборгів» до «Номерів». Чи зможеш ти вгадати фільми українських режисерів за одним кадром? (ТЕСТ)

Також упродовж чотирьох днів 10 українських та 8 польських гірських рятувальників відпрацюють технічні прийоми при роботі з мотузками на скельних рельєфах, а саме:

  • спуск по мотузці з самостраховкою;
  • підйом по мотузці з допомогою спеціального спорядження;
  • зміна напрямку руху та перехід через проміжні точки закріплення мотузки;
  • дії при аварійних ситуаціях, що можуть виникнути під час спуску або підйому по мотузці.

Нагадаємо, на Хмельниччині запрацювала нова місцева пожежна команда.

Як ми повідомляли раніше, на логістичному комплексі Київщині рятувальники провели масштабні навчання.

Фото: facebook.com/MNSIFR.

Підтримай ШоТам

Читати далі

Суспільство

Українські студенти спроєктували розумний світлофор-регулювальник

Опубліковано

Підтримай ШоТам

Під час фінального етапу першого Всеукраїнського інженерного хакатону SmaRTF у КПІ імені Сісокрського перемогу здобула команда КПІ Code&Klystron, що представила розумний світлофор.

Про це повідомили на фейсбук-сторінці Радіотехнічного факультету університету.

Один з учасників команди — випускник КПІ, який нині навчається в Оксфорді. Команда Code&Klystron розробила проєкт розумного світлофора-регулювальника для ділянок дороги, де йде ремонт.

Відомо, що проєкт команди називається Portable Wireless Traffic Light System.

Читайте такожЛижі-водоходи та кепка для незрячих. Шість найцікавіших винаходів українців цього року

Це портативна бездротова розумна система світлофорів. Такі світлофори будуть встановлюватися на місцях ускладнення руху для автономної регуляції трафіку. Система є особливо актуальною для ремонтних дорожніх робіт. Вона оснащена машинним зором для ухвалення розумних рішень управління трафіком.

Світлофори синхронізуються протоколом LoraWAN, а користувач може налаштувати світлофори з телефону по Bluetooth. Серцем світлофора є мікроконтролер ESP32, а його руками виступає Arduino Pro Mini.

Було проведено дослідження безпеки даної системи з унеможливлюванням чи ускладненням проведення Spofing, Tampering, DoS та інших атак.

Нагадаємо, студенти з Дніпра розробили «розумну» крапельницю, яка сама «кличе» медсестру.

Як ми повідомляли раніше, школяр вигадав енергоощадне освітлення для фонтанів.

Фото: facebook.com/rtf.kpi.ua.

Підтримай ШоТам

Читати далі