Суспільство
Як військова лікарка з Маріуполя Марина Голінько пережила полон (ВІДЕО)
Марина Голінько з тих полонених, яких прозвали невидимками. Ви не побачите її обличчя на білбордах, не знаєте її позивного та і прізвище мало кому відоме.
Про її долю рідні не знали, аж поки одного дня не отримали листа, а потім дзвінок…
Про історію військової медикині з Маріуполя розповідає ШоТам.
За пів року в полоні мама Марини отримала від доньки лише одного листа. Та ще й російською, яку Марина знає погано. Певно, змусили.
«Я жду встречи со всеми, еще и с твоим тортом “Монастырская изба”», — йшлося у записці.
Вона військова медикиня. Вторгнення росії застала в Маріуполі, рятувала поранених. 12 квітня Марина написала сестрі останнє повідомлення.
«Стовпи валяються, величезні дірки в будівлі. Це не описати словами, я пишу і плачу. За цей день я відчула стільки страху, відчаю, бажання жити, як ніколи в житті», — читає повідомлення сестра Альона.
Читайте також: Сльози на кордоні, сварки з митниками та шахраї. Як пригнати автівку для ЗСУ та не зійти з розуму
Далі зв’язок із Мариною зник. Про полон рідні дізналися з фото у ворожих ЗМІ. Пів року жодної новини про Марину, аж поки не прийшов той єдиний лист російською. Аж раптом дзвінок!
«Такий голос: «Мам, це я». Тоді, я не знаю, була така радість, така… наче розкрилася душа!», — каже матір Любов Сергієнкова.
17 жовтня Марину обміняли разом зі 108-ома полоненими українками.
«Цей весь період у полоні я вже думала, що я ніколи не зможу бути такою, як раніше, бо я взагалі завжди позитивна. І думала, що я відтепер буду завжди така сумна, серйозна», — каже військова медикиня Марина Голінько.
Щойно вона ступила на рідну землю, знову відчула себе живою.
«Посміхаюся і щаслива, попри все!», — Марина Голінько, військова медикиня.
Перше фото, яке Марина зробила після звільнення, – з маминими варениками.
Нагадаємо, у Полтаві з’явився мурал на честь легендарного оборонця Маріуполя.
Також ШоТам розповідав, як з полону повернули 25-річну вчительку з Чернігівщини.
Колись Орест Сирватка зі Львова був сантехніком, а сьогодні працює моделлю, знімається в кіно та кліпах українських співаків і у свій 71 рік каже, що «не працює, а кайфує»!
Фото обкладинки: з ютуб-каналу Орвеста Сирватки
У селі Садовод, що на Харківщині, надзвичайники врятували кролика. Тварину витягли із сараю, який загорівся після прильоту керованих авіабомб.
Про це повідомили в UAnimals.
На місці удару спалахнуло 130 квадратних метрів території. Рятувальники вчасно помітили, що всередині хтось є, та одразу ж відреагували.
Також ми писали, що пасажирка знайшла у потязі книгу з листом із фронту: власницю відшукали у Threads.
Фото: ГУ ДСНС в Харківській області
Суспільство
29-річному військовому Павлу видалили уламок, який пройшов через очну орбіту та заблокував лобову пазуху. Технічно складну операцію провели київські хірурги з клінічної лікарні «Феофанія».
Про це повідомив Міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко.
Ювелірна робота лікарів
Військовий Павло отримав складне поранення обличчя. Його лобову пазуху заблокував уламок, який пройшов через очну орбіту. Хірурги київської лікарні «Феофанія» вирішили не видаляти уламок через рановий канал, аби додатково не травмувати око.
Замість цього лікарі центру патології ЛОР-органів провели ювелірну операцію — вилучили уламок через порожнину носа. Лікарі одночасно забезпечили дренаж лобної пазухи, яку заблокував уламок. За словами фахівців, це дозволило зберегти анатомічну цілісність і дати шанс на ефективне відновлення.
Читайте також: Медсестра врятувала підрозділ від оточення та знищила групу окупантів з гранатомета
Київські хірурги «Феофанії» використовували методики французьких партнерів з клініки CHU de Lille. Досвід іноземних колег українські лікарі адаптували до реалій воєнної медицини.
«Історія Павла про те, як міжнародний обмін досвідом дає шанс на одужання», — зазначив Міністр охорони здоров’я України.
Нагадуємо, що в Києві вперше провели Всеукраїнські змагання з баскетболу на кріслах колісних.
Фото обкладинки: фейсбук-сторінка Віктора Ляшка
Кава в дріпах як донат: військовий створив бізнес, аби закривати потреби підрозділу
«Привіт! Я Спейс, командир роти, яку ми називаємо “Практика”. Ми з командою збираємо донати на...
Ще один спосіб сказати «дякую»: як підтримати поранених військових до Дня вишиванки
«Я красивий? Ану, сфотографуйте на мій телефон — я рідним надішлю. Це точно подарунок?» —...
Денжер — собака з Ізраїлю, що допомагає лікувати людей з прифронту. Історія однієї з місій у Бахмуті
Грудень 2022 року. Підвал будинку в Бахмуті — холодний і сирий. Тут зазвичай панує гнітюча...
«Я з покоління дітей, які у 2014 році писали листи солдатам, а потім стали ними». Це Дмитро, що у 18 пішов на війну
Йому було дев’ять, коли почалась війна — і саме з нею він дорослішав. Замість футбольних...