«Ці псевдоактивісти нічого не розуміють!» – чується зі сторони місцевої влади на адресу не згодних з її рішеннями громадян. «Ця влада нічого не робить!» – кричать активісти у відповідь. Стандартна ситуація для більшості сесій міських рад. Але – не для Дрогобицької.
Троє людей, три роки і 300 тисяч гривень. Стільки ресурсів знадобилось команді з Дрогобича, аби:
● відкрити для громадян увесь масив даних, якими володіла міськрада;
● налагодити комунікацію і навіть партнерство між владою та громадянами;
● перетворити Дрогобич на монстра відкритих даних і найпрозоріше місто країни.
Подивитись, скільки грошей дрогобичан чиновники витратили на відрядження минулого року, записати дитину до школи за допомогою технології блокчейн і оформити онлайн-декларацію з лікарем, не виходячи з дому. Все це можна отримати через сайт міськради, мобільні додатки, інформаційно-сенсорні кіоски міста, або ж просто за допомогою смс на телефон.
Читайте також: У Дрогобичі створили найкрасивішу туристичну мапу
Де ключ до співпраці влади та громади? Читайте детальний рецепт успіху від Станіслава Гайдера.
Від типового містечка до монстра відкритих даних
Станіслав Гайдер – начальник відділу інформаційних технологій та аналізу Дрогобицької міської ради. Каже, коли у 2016 році розпочалася його робота щодо цифрової трансформації міста, айтішниками у міськраді вважались ті, хто заправляє принтери та перезавантажує операційні системи.
«Не хочеться говорити фразу, яка дуже заїжджена в Україні: мовляв, до нас був нуль, а потім все стало добре. Але у 2016 році жодна інформація щодо використання бюджету не була публічною. Жодна інформація про оренду комунального майна, про фінансові звіти не була публічною. Говорити про публічну аналітику цих даних і взагалі не доводилось», – розповідає Станіслав.
Але ж, саркастично зауважує він, сенс боятись відкритих даних є тільки тоді, коли ти щось неправомірно привласнив. А якщо нема чого приховувати, то чого ховатись?
Завдяки тому, що його команду підтримав новий міський голова та депутати, зміни впроваджувались без перешкод.
«На сьогодні Дрогобич – єдине місто в Україні, яке з 2017 по 2019 рік зібрало всі можливі нагороди в Україні щодо проектів електронної демократії та електронного врядування. Немає міста в Україні, яке мало б аналогічні результати за настільки короткий термін. І це при тому, що ми не маємо навіть штату людей: нас – троє у відділі! Але я завжди кажу, що для змін не потрібно футбольної команди. Потрібно лише бажання та пристрасть до своєї справи»,
– розповідає він.
Інновації для країни, будні для Дрогобича
Наразі по місту працює 10 Wi-Fi-зон, а тестується ще 10. У центрі встановлені інформаційні кіоски з новинами про місто. Також у Дрогобичі запровадили декларування лікаря з пацієнтом онлайн і електронну реєстрацію домашніх тварин з видачею іменного жетону. Більшість адміністративних послуг – більше сотні – можна отримати онлайн. Серед найпопулярніших, за словами Станіслава, реєстраційні послуги, послуги щодо оформлення біометричного паспорта, різного роду фінансових допомог.
Читайте також: Як “скрєпи” тріщать в Маріуполі: історія арт-платформи “ТЮ”
А днями у Дрогобичі з’явилась ще одна новація: усі заяви батьків щодо запису до навчальних закладів вносяться в базу даних, захищену від фальсифікації технологією блокчейн. Завдяки цій технології дані батьків і дитини неможливо змінити. Тому деякі директори шкіл вже не зможуть маніпулювати рішенням, яка дитина потрапить до школи, а яка – ні.
Станіслав каже, надалі технологію блокчейн задіють в усіх основних сферах життя міста:
«Який сенс у тому, що місто скаже – у нас впроваджено 250 онлайн-сервісів? Важливіше те, яка користь кожного з цих сервісів? Я можу відзвітувати про корисну дію кожного з них, адже ми ведемо детальну статистику по усіх проектах».
Ключ до взаємодії «влада-громада»
Перший і найважливіший етап розвитку міста – міська рада починає відкривати і аналізувати дані міста для громадян. Влада має забезпечити виконання:
● Закону України «Про доступ до публiчної iнформацiї»;
● Закону України «Про відкритість використання публічних коштів»;
● Закону України «Про публічні закупівлі»;
● Постанови Кабміну «Про затвердження Положення про набори даних, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних» тощо.
Що для цього треба? Нічого, тільки бажання. На цей етап ми не витратили ні копійки з бюджету: завдяки міжнародним партнерам на сьогодні зроблено багато важливих речей, зокрема портал відкритих даних міста.
Другий етап – ефективна комунікація з громадянами.
Що для цього треба? Місцевим радам треба перестати обирати порядок денний через сигнали з космосу. Краще скористайтесь інформаційно-комунікаційними технологіями для спілкування з громадою. Наприклад, для чого боятися петицій, які по суті є рекомендаціями від громадян для влади? Навіщо робити поріг розгляду петиції у тисячу голосів, а потім говорити, що ніхто ними не користується?
Читайте також: В Україні запустили запис до школи на блокчейні
Третій етап – співпраця.
Що для цього треба? Громадяни готові впливати на життя міста, але для цього їм треба дати механізми. Приміром, мапи комунальних проблем міста, гарячу лінію тощо.
У Дрогобичі це працює так: коли приймається якийсь важливий документ, кожен громадянин протягом двох тижнів може надіслати свої зауваження до нього. Потім дані збираються і передаються тому відділу міськради, який був ініціатором. Відділ враховує зауваження або аргументовано повідомляє, чому відхиляє їх.
Четвертий етап – партнерство.
Що для цього треба? Влада та громада спільно реалізують проекти: чи це громадський бюджет, чи конкурс громадських ініціатив.
Треба досягти такого ефекту, коли мешканці – не гості у власному місті, а громадяни. Коли вони бачать у міській раді партнера та опору.
Влада про те, як… контролювати владу
Прозорість та підзвітність влади – речі абстрактні. Недостатньо відкрити дані, треба ще і розповісти громадянам, навіщо це потрібно. Станіслав каже, є кілька шляхів комунікації, через які місцева влада доносить до дрогобичан інформацію про зміни:
- Портал міста. Сьогодні на drohobych-rada.gov.ua 50 тисяч унікальних заходів на місяць (при кількості жителів у 77 тисяч людей). Серед найбільш популярних сторінок – електронні послуги онлайн, електронна медицина, е-транспорт та освіта міста.
- Мобільний додаток – то хід для тінейджерів.
«Молодь може нервувати через швидкість завантаження сторінки на порталі. Тому ми маємо додаток, аби повідомляти їм про ті чи інші події у місті»,
– каже Станіслав Гайдер.
- Розсилка новин на емейл. На сьогодні 2 тисячі людей отримують електронною поштою новини міста.
- Школа «Розумного громадянина». За минулий рік працівники міськради провели у навчальних закладах більше 100 лекцій про те, як користуватися сервісами міста.
- На радіо з Володимиром Кондзьолкою, керівником КУ «Інститут міста Дрогобича» Станіслав розповідає про стан справ у місті. Каже, за потреби навіть залишає свій телефон для старших людей, у яких виникають питання щодо сервісів.
Як міськраді еволюціонувати зі звичайної у «просунуту»?
До того, як потрапити на дежслужбу, Станіслав працював у приватному проекті. Каже, у бізнесовій структурі усе працює за принципом “не зробив – не заробив”. Кожен день – це нові виклики.
«У міській раді і державних службах все по-іншому – зробив не зробив, а обід (читай – зарплата) за розкладом. І це трошки притуплює швидкість реакції. Для чого людині за ті самі гроші робити більше?»
Читайте також: 5 онлайн-держпослуг, які здолали корупцію в Україні
Направду, каже Станіслав, у роботі міськради все дуже просто – є міський голова і депутати, які і визначають куди і скільки піде коштів. А потім один раз на 5 років розповідають, як вони розподілили міські кошти, і люди приймають рішення – переобирати владу чи ні. Так працює типова міська рада.
«Але просунута міська рада – за ті ж ресурси – ще завела кілька інвесторів до міста, отримала фінансування через обласні та державні програми, залучила міжнародних партнерів для розвитку міста. Врешті-решт, почала висвітлювати свою роботу онлайн. Тоді так, міська рада робить у місті зміни».
На його переконання, міська рада повинна стати сервісом для громадян – щоб не заважала жити, а формувала візію міста.
«Усі, з ким не говорю, хочуть змін. Але коли зміни стосуються безпосередньо тебе – відкладаєш їх на завтра. Вірю, що підхід буде змінюватись. Демократія має не перетворюватися на абсурд, а має бути свідомою і відповідальною – як з боку громадянина, так і влади. Владі треба перестати говорити, що громада є нерозумною і там зібрались одні псевдоактивісти, які не розуміють потреб міста. Громаді треба перестати говорити на представників місцевої влади, що всі вони крадії і злодії. Коли консенсусу буде досягнуто, тоді буде і надзвичайний результат. А головне: чим більше люди довірятимуть один одному, тим важче ними буде маніпулювати».
