Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Колонки

Як подолати дискримінацію ЛГБТІК-спільноти у законодавстві: зміни, яких потребує наше суспільство

Опубліковано

Завершився Місяць Гордості (Pride Month). Протягом червня ЛГБТІК-спільнота всього світу збиралася разом на різноманітні зустрічі і заходи, святкуючи свободу та гордість бути самими собою. 

До цього глобального заходу активно долучилася й Україна. Справжнім феноменом цього року стала масштабна підтримка українського бізнесу в боротьбі ЛГБТІК-людей за свої права та свободи. Низка вітчизняних компаній і корпорацій розмалювали свої логотипи у шестикольорову веселку, заявивши про чітку позицію.

Та навіть попри прогрес у ставленні суспільства до ЛГБТІК-людей та спроби протистояти дискримінації, в Україні все ще існує чимало нормативно-правових актів, що прямо закріплюють обмеження та порушення прав спільноти.

Насамперед ідеться про неможливість створення ЛГБТІК-сім’ї, шлюбу та спільного виховання дітей. Світова ЛГБТІК-спільнота боролася за визнання цих прав не одне десятиліття, і доволі результативно: нам добре відомі країни, які зробили реєстрацію одностатевих шлюбів юридично можливою. За таким самим принципом варто піти й Україні, розглянувши ідею створення інституту реєстрованих партнерств.

Читайте також: Жити за стандартами вільного світу. Як змінилося ставлення українців до ЛГБТК-спільноти

Один простий приклад. У лютому в «Дії» запустили можливість подати заяву на шлюб онлайн. Через це я – як координатор проєкту Human Rights Clinic – завітав нещодавно до Кропивницького. Саме там 20 червня у Фортечному відділі ДРАЦС очікували на реєстрацію шлюбу двох чоловіків. Уявіть, «Дія» прийняла їхню заяву. 

Та виявилося, що це був звичайний людський фактор: співробітниця органу реєстрації просто натиснула не ту кнопку, запросивши наречених на церемонію замість відмови. Звісно, на місці чоловіки вкотре почули про обмеження, встановлені законодавством. 

Протягом чотирьох місяців до цієї лотереї помилок долучилися сотні інших одностатевих пар, однак шлюбу ніхто з них так і не уклав. Адже згідно зі ст. 51 Конституції України та ст. 21 Сімейного кодексу, шлюб визнається союзом чоловіка та жінки

Сім’я та шлюб – не єдиний приклад дискримінації й обмеження прав ЛГБТІК-спільноти.

Заради справедливості зауважу, що ці норми не стосуються шлюбу між чоловіком і трансжінкою, трансчоловіком і жінкою, подружжям трансжінок чи трансчоловіків за умови, що трансособа пройшла повний процес зміни статі та має відповідний статевий маркер.

Наразі законопроєкт №9103 про створення інституту цивільних партнерств вже кілька місяців перебуває на розгляді парламентарів та блукає між кабінетами комітетів Ради. Однак, за словами голови правління ГО «Прожектор» Віталія Матвєєва, майбутній закон навантажує партнерів додатковою бюрократією. Крім того, документ не враховує прав дитини, якщо вона вже є у одного з партнерів, та низку інших важливих чинників, необхідних для юридичного закріплення стосунків між одностатевими парами.

Сім’я та шлюб – не єдиний приклад дискримінації й обмеження прав ЛГБТІК-спільноти. Так само пропоную звернути увагу на інститут права спільної власності подружжя чи осіб, які спільно проживають без реєстрації стосунків. ЛГБТІК-пари позбавлені й цього права. 

Наприклад, ст. 74 Сімейного кодексу України регламентує наступне: «Право на майно жінки та чоловіка, які проживають однією сім’єю, але не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі». Тобто стаття прямо заперечує можливість свого застосування до одностатевих пар.

Можливо, одностатеві партнери мають шанс скористатися правом на спадкування за законом? Однак і тут відповідь та сама – ні. Відсилки до цього знаходимо у ст. 1261 та 1264 Цивільного кодексу України про першу та четверту черги спадкоємців за законом. 

Так першочергове право на спадкування має той із подружжя, хто пережив спадкодавця, а у четвертій черзі – особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім’єю не менш як п’ять років до моменту відкриття спадщини. Здавалося б, існує певна надія. Проте при детальному аналізі ст. 3 Сімейного кодексу з’ясовуємо, що сім’я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, які не заборонені законом і не суперечать моральним засадам суспільства.

Ще одне обмеження містить ст. 63 Конституції України, що стосується права відмовитися свідчити одне проти одного. Особа не несе відповідальності за відмову давати свідчення або пояснення щодо себе, членів сім’ї чи близьких родичів, коло яких визначається законом. Знову ж – сім’ї.

Україна вже чітко обрала шлях до демократичних країн світу, в яких суспільство керується передусім повагою до індивідуальності, людської свободи та принципу ненасилля

Додатково до вищезгаданих обмежень слід додати право на соціальну допомогу та пільги для малозабезпечених сімей та інші аналогічні випадки. І хоча деякі аспекти життя в парі можуть регулюватися приватними договірними угодами, такі документи мають обмежений обсяг і не охоплюють чимало важливих прав, що регулюються виключно законом. Крім того, важливо пам’ятати, що подібні договори не можуть бути підставою для визнання стосунків між одностатевою парою партнерськими.

Ми зачепили лише верхівку айсберга, оскільки подолання дискримінації ЛГБТІК-спільноти тісно пов’язане не лише зі змінами у законодавстві. Наприклад, суспільне ставлення до ЛГБТІК поступово змінює розвиток медицини. Зокрема з 2022 року донорами крові і її компонентів в Україні дозволили бути людям, які перебувають в одностатевих стосунках. 

До речі, команда ГО «Прожектор» вивчала це питання із залученням експертів і через суд вимагала виключення дискримінаційної норми з відповідного Наказу МОЗ. Очікується, що впровадження нової редакції Міжнародного класифікатора хвороб в Україні змінить ставлення і до трансґендерних людей, а подальша адвокація питань інтерсекс-людей розширить правові аспекти «третьої» статі. 

Читайте також: ЛГБТІК+ військові: як досягти рівних прав і можливостей у Збройних силах України

Звісно, у нашому суспільстві й досі існують негативні приклади, які ще більше стигматизують – а відповідно, дискримінують – людей за ознакою сексуальної орієнтації чи ґендерної ідентичності. Це, зокрема, і поширення консервативних поглядів, і релігійне невизнання інакшості людини. 

Та попри все це Україна вже чітко обрала шлях до демократичних країн світу, в яких суспільство керується передусім повагою до індивідуальності, людської свободи та принципу ненасилля. Зрештою, саме тому сьогодні ми можемо говорити про зміни в законодавстві, що в майбутньому допоможуть остаточно подолати дискримінацію ЛГБТІК-людей.

Ця публікація підготовлена за фінансової підтримки Європейського Союзу. Її зміст є виключною відповідальністю автора і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу.

Це авторська колонка. Публікація відображає особисті думки автора, що можуть не співпадати з позицією редакції ШоТам. 

Колонки

Видавництво «Основи» перевидає фотокнигу про українські балкони (ФОТО)

Опубліковано

Видавництво «Основи» готує до випуску оновлене видання фотокниги Олександра Бурлаки Balcony Chic, присвячене українським балконам. Книга, яка стала культовою для поціновувачів архітектури, отримає новий вигляд із доповненнями про реалії воєнного часу.

Про це повідомляє видавництво.

Що нового у Balcony Chic

Перевидання включатиме фотографії 2022–2024 років, які відображають трансформацію балконів під час війни. Серед знімків — зруйновані конструкції, встановлені сонячні панелі та системи Starlink, що стали символами адаптації та відновлення.

Коли чекати на книгу

Оновлене видання Balcony Chic зʼявиться у травні 2025 року. Вартість книги на етапі передзамовлення — 1190 гривень зі знижкою. Оформити замовлення можна вже зараз на сайті видавництва.

Читати також: Кияни можуть здати книги російською та отримати знижку на українські видання: як долучитися

Балкон як дзеркало часу

Олександр Бурлака за допомогою фотографій та текстів досліджує феномен балконів — від їхньої архітектурної функції до культурного та соціального значення. Видання, доповнене реаліями воєнного часу, відкриває нові грані сприйняття української архітектури.

Нагадаємо, що оскароносний режисер Мішель Азанавічус пише книжку про війну в Україні.

Фото: видавництво «Основи».

Читати далі

Колонки

Стали відомі девʼять фіналістів Нацвідбору на «Євробачення-2025»

Опубліковано

«Суспільне» назвало дев’ять фіналістів Національного відбору на «Євробачення-2025». Десятого учасника обиратимуть українці через голосування у застосунку «Дія».

Про це повідомляє «Суспільне».

Фіналісти, які вже змагатимуться за участь у «Євробаченні»:

  • Future Culture — Waste My Time;
  • Khayat — Honor;
  • Krylata — Stay true;
  • Molodi — My sea;
  • Ziferblat — Bird of pray;
  • Абіє — Дім;
  • ДК Енергетик — Сіль;
  • Маша Кондратенко — No time to cry;
  • Влад Шериф — Wind of change.

Читати також: Оголосили список учасників нацвідбору на «Євробачення-2025»

Музиканти, які потрапили до лонгліста, але не пройшли до фіналу після прослуховувань, змагатимуться за десяте місце через голосування в «Дії». Паралельно до 23 грудня триває голосування за членів журі фіналу.

Фінал відбору — 8 лютого.

Телевізійний концерт визначить, хто представить Україну на «Євробаченні-2025». Повний список фіналістів оголосять до 17 січня 2025 року.

Нагадаємо, що у Києві покажуть документальний фільм про досвід життя жінок у прифронтовій зоні.

Фото: «Суспільне».

Читати далі

Колонки

У межах проєкту єРобота українські підприємці отримали 10 мільярдів гривень

Опубліковано

За понад два роки дії програми 21 000 підприємців отримали гранти на старт або розвиток бізнесу. За цей час держава інвестувала 10 мільярдів гривень, з яких понад 4 мільярди повернулися в бюджет.

Про це повідомили у пресслужбі Міністерства економіки України.

«Завдяки грантовій підтримці підприємці відкрили тисячі нових компаній, змогли збільшити виробництво, розширити асортимент продукції та послуг, освоїти нові напрямки діяльності та заявити про себе на нових ринках. А також створити близько 60 тисяч робочих місць в усіх регіонах країни. Бізнес працює, розвивається, сплачує податки, зміцнює нашу економіку», — зазначила Юлія Свириденко.

Вона повідомила, що понад чотири мільярди гривень повернулися в бюджет завдяки сплаченим податкам та зборам.

Статистика проєкту

Від запуску проєкту єРобота у липні 2022 року:

  • за програмою «Власна справа» — видали 19 000 мікрогрантів на 4,5 мільярда гривень;
  • на розвиток переробних підприємств — видали 779 грантів на 3,9 мільярда гривень;
  • на садівництво та розвиток тепличного господарства — видали 240 грантів на 1,1 мільярда гривень;
  • ветеранам та членам їхніх родин — видали 1036 грантів на 481 мільйонів гривень.
Фото: телеграм-канал Мінекономіки

Читайте також: Творче об’єднання МУР оголосило про створення премії для викладачів: як взяти участь

Як отримати грант

Подати заявку на отримання гранту можуть як підприємці, що вже працюють, так і люди, що не мають досвіду ведення бізнесу.

Заяви та бізнес-план можна подати через Дію. Обов’язковою умовою отримання гранту є створення нових робочих місць: від одного-двох при наданні мікрогранту до кількох десятків при наданні грантів за іншими програмами.

Грантові кошти повертаються державі у вигляді сплачених податків і зборів в процесі діяльності підприємства впродовж трьох років.

Нагадаємо, що в Україні обрали вчительку року: вона отримала 1 млн грн на свій проєкт.

Фото обкладинки: Pixabay

Читати далі

Шопочитати

Військо3 дні тому

Готові досягати вершин навіть після поранень: це українські військові, які зійшли на Кіліманджаро

Четверо українських військових з протезами нижніх кінцівок і військова, яка пережила важкі бойові поранення, здійснили...

Економіка і бізнес5 днів тому

Ремонтував техніку знайомому, а потім співпрацював із «Запоріжсталлю»: історія успіху підприємців із Сум

Випускники інженерного факультету Сумського державного університету Віталій Липовий і Дмитро Казнієнко успішно розвивають власні підприємства:...

Культура6 днів тому

Чи пробували купити книгу наосліп? Ці дівчата зробили бізнес на таємних обкладинках

«Детектив, у якому все одразу очевидно, а потім не зрозуміло, що в біса відбувається» або...

Суспільство7 днів тому

Що насправді стоїть за незламністю: відверто про волонтерство від жінок, які керують фондами й ГО

На початку повномасштабного вторгнення засновниця «Клубу Добродіїв» Марія Тодорчук мала маленьку дитину, діти засновниці фонду...