Альона Лагно родом з Канева, за освітою програмістка, живе та працює за фахом у Києві. Але за станом душі вона вже понад рік є власницею свого особистого раю на Трахтемирівському півострові за 80 кілометрів від Києва, який створила власноруч. І от уже понад два місяці жінка ділиться ним з іншими, адже здає «Твій райок» в оренду для відпочинку та ретриту.
Як вдалося запустити бізнес посеред дерев, про який інші дізнаються завдяки тіктоку, та що робити тим, хто хоче займатися чимось подібним, Альона розповіла ШоТам.
Альона Лагно
Засновниця бізнесу посеред лісу «Твій райок»
Купила те, що не продається
Альона Лагно дуже любить подорожувати, ходити в гори та відпочивати наодинці. Коли жінка вперше приїхала в Трахтемирів, відразу почала цікавитися, чи можна там придбати ділянку, де згодом зможе відпочивати.
Їй вдалося купити те, що не продається — вона познайомилася з місцевими, які допомогли знайти ділянку та вмовити власника на продаж. Ділянка посеред лісу на Трахтемирівському півострові обійшлася їй у 10 000 доларів. На тому місці, де зараз стоїть будиночок, лише росли дерева. Тут не було ні світла, ні води — лише стара криниця, яку варто було відновити.
«Твій райок» посеред лісу в Трахтемирові. Фото надала Альона Лагно
Коли почалася повномасштабна війна, Альона на місяць виїхала за кордон, але почала шукати людей з наближених сіл, які могли б допомогти з будівництвом під її віддаленим контролем. А ще тоді друг Альони зі своїм товаришем-будівельником відновили колодязь.
Коробку будинку збудували два хлопці з Черкаської області, які приїжджали сюди на кілька днів для роботи. Альона пригадує цікаву деталь: обидва хлопці є вегетаріанцями, тому могли приїжджати сюди на кілька днів з великою коробкою помідорів та їсти їх після роботи. Будівництво самої основи будівлі без вікон, дверей і декору обійшлося, як і сама ділянка – 10 000 доларів.
Самостійно довозили матеріали, бо техніка не могла тут проїхати
Від початку зведення дому й до того, як сюди провели воду, минув рік. Альона жартує, що будівництво, як і ремонт, неможливо зупинити — лише поставити на паузу. А ще ділиться, що будівництво хатинки посеред лісу обійшлося, як побудова котеджу під Києвом.
Ось так виглядає особистий рай Альони, який будували рік. Фото надала Альона Лагно
Особливо складно було те, що в Трахтемирові рельєфна місцевість, тому сюди було складно довозити будівельні матеріали, адже велика техніка проїхати не могла. Найближче село навпростець до цього місця розташоване за кілометр.
З будівництвом жінці допомагали батьки, особливо тато — разом з Альоною довозив усі матеріали на невеликій автівці, робив фізичну роботу. Мама ж садила квіти біля будинку.
«Спершу я думала, що це буде будиночок лише для мене. Я хотіла сюди приїжджати, відпочивати та працювати віддалено й зовсім не планувала ділитися з кимось місцем, так мені тут було добре. Але коли ми збудували хатинку, я все облаштувала, лягла на ліжко й подумала, що тут дуже класно, тому треба сюди запрошувати інших — щоб сюди приїжджали люди й відчували те, що і я. Тут так спокійно і по-домашньому, ніби ти приїжджаєш і тебе обіймає мама. Це дуже цінно», — ділиться Альона.
Покривало від бабусі та ванна з лопухами
Програмістка згадує, що облаштування інтер’єру почалося з покривала, яке почала вишивати її бабуся, а закінчила мама. «Це для мене такий артефакт сили, навколо якого почав уже створюватися та розвиватися інтер’єр хатинки», — каже Альона.
Усі речі в хатинці мають особливе значення, а найбільше — вишите покривало на ліжку. Фото надала Альона Лагно
Усі речі жінка шукала на барахолках та ОЛХ і більшість з них купила ще до того, як збудувала хатинку посеред лісу. Зараз жартує, що вже колись розуміла — під усі ці речі варто будувати окремий будинок.
Назва «Твій райок» для хатинки з’явилася невипадково. Її придумав батько Альони, коли та сказала, що тут ніби рай. А потім один місцевий розповів, що колись поблизу тут жила літня бабуся, яка називала це місце райком.
Альона каже, що у «Твоєму райку» є всі зручності: інтернет, кухня, туалет, гаряча вода, душ, затишний куток поруч з піччю, зручне крісло та столик. На кухні є всі прибори та посуд, турки для кави та навіть їжа, яку часто залишають гості чи сама власниця.
Шафка з усім необхідним кухонним приладдям. Фото надала Альона Лагно
На вулиці поряд з будинком є місце для вогню та мангал, на якому можна готувати. А родзинкою є «ванна з лопухами», як називає її Альона. Цю розробку вона придумала сама, поставивши стару ванну на купу каміння.
«Я сама не очікувала, що вийде так класно. Коли ми вдома приймаємо ванну, то це тепла вода відразу, а тут наливаємо прохолодну воду, і вогнище її потроху нагріває. Ви лежите в теплій водичці, довкола дерева та дим, який відганяє комарів. Це дуже кайфово», — ділиться жінка.
Вартість за ніч у «Твоєму райку» — 2 555 гривень. Альона каже, що головне правило для гостей — поважати місце та природу й гарно відпочити. Тут базово прописані час заїзду та виїзду й умови бронювання.
Альона Лагно каже, що будинок розташований у дуже цікавому місці з погляду історії та природи. Сюди можна приїжджати на три дні чи тиждень і все одно не побачити всього цікавого.
Альона найбільше любить Трахтемирівський парк і радить домовитися з місцевими про екскурсію. Тут чудові краєвиди на Дніпро, природні яри, а також козина ферма зі смачним сиром. Ще жінка радить відвідати Рожену криницю, озеро Бучак і село Григорівку, де дуже красиві краєвиди.
Про «Твій райок» потенційні клієнти дізнаються через таргетовану рекламу та рілзи в соцмережах, а також тікток. Альона ділиться, що це місце відвідують люди, які люблять усамітнитися та побути далеко від цивілізації.
За два місяці тут жили близько 20 людей. Альона цим цілком задоволена, адже має час для того, аби теж туди їздити. «Тут я завжди можу взяти для себе сил і внутрішнього ресурсу. Іноді потребую того часу, аби просто відпочити та нічого не робити. Я відчуваю тут благодать, спокій і наповненість від того, що нічого не роблю, а просто є тут, посеред сосен та природи. Зовнішній світ просто зникає — я дуже люблю це відчуття, в місті його складно зловити», — розповідає жінка.
Віддушина, яка переростає в бізнес
Найбільше Альона мріє про завершення війни, а ще про те, аби місце, де розташований «Твій райок», стало більш придатним для людини. «Я хочу зберегти гармонію — аби тут не було навали туристів, але була самостійна самобутня територія. Поки з місцевими жартуємо про сонячну станцію, але це є в планах. Мрію створити тут таке середовище, в якому люди будуть об’єднані спільною метою та благополуччям», — каже власниця будиночка.
Альона ділиться, що зараз її віддушина повноцінно переростає в бізнес, адже вона вивчає маркетинг, бухгалтерію та фінанси. Поки справа не є прибутковою для жінки, а ще будинок утримувати дорого, бо треба домовлятися з місцевими щодо прибирання та постійно щось довозити.
Власниця «Твого райка» Альона Лагно поряд з будинком. Фото надала Альона
Але вона дуже вірить у свою справу, а ще хоче розповідати про людей, які приїжджають у будиночок. «У них цікаве життя та філософія, тому хотіла б розвивати “Райок” як блог про людей, які сюди приїхали та змінили місто на село. Там цікава місцина, якою не можна просто користуватися, а треба тримати баланс. Якщо я роблю тут бізнес, то маю й віддавати, наприклад, розповідати, чому це місце сили, прибирати сміття поряд та розвивати цей регіон», — впевнена Альона.
Людям, які хотіли б розвивати бізнес у місці вдалині від «цивілізації», Альона Лагно рекомендує шукати людей, які люблять його так само — особливо серед місцевих, які живуть у селах неподалік. Сама жінка багато спілкується з жителями, адже вони можуть допомогти з прибиранням будинку, пошуком необхідних контактів чи логістикою.
«Для мене любов до місця та люди є визначальними факторами в цій справі. Бо є багато задач, які треба вирішити, щоб зробити щось придатним для життя. Уже дехто радився зі мною, як тут можна придбати ділянку, тому це ще одна ціль — розповідати, як можна жити на природі», — підсумовує Альона Лагно.
Зараз ви читатимете статтю зі спецпроєкту ШоТам та Проєкту USAID «ГОВЕРЛА» про громади, де мешканці беруть активну участь у розвитку та відновленні своїх регіонів.
Цей проєкт важливий для нашої редакції тому… Більше
Тут розповідаємо про громади, де мешканці беруть активну участь у розвитку та відновленні своїх регіонів.
Ми розповідаємо про те, як співпрацюють представники місцевої влади, організації громадянського суспільства, жінки, молодь, волонтерські ініціативи та активісти. Ці приклади мотивують покращити комунікацію громадян та місцевої влади задля рушійних змін.
Раніше жителі Количівки на Чернігівщині залишали велосипеди біля дерев чи під магазинами — їх було не злічити. Тепер біля місцевого ліцею красується сучасна 36-місна велопарковка з накриттям. А все завдяки місцевим жінкам, які у 2022 році створили ГО «Юстина», невтомно пишуть грантові заявки та досліджують, що ще можна змінити в селі.
ШоТам поспілкувалися з очільницею організації Ольгою Вовченко про те, як завдяки опитуванню дізналися, що потрібна велопарковка в селі, та чому зміни в Количівці лише розпочинаються.
Ольга Вовченко
очільниця ГО «Юстина».
Вирішили створювати свою громадську організацію
Я працювала у Чернігівській обласній дитячій лікарні фельдшеркою, але через скорочення штату стала домогосподаркою. Коли почалося повномасштабне вторгнення, то ми з чоловіком вирішили не виїжджати, адже обоє — медики. Спочатку лікували військових, а коли Количівка вже була відрізана від Чернігова, взялися допомагати місцевим.
Ми готували вдома на вогні. Газу не було, світла не було, а отже й інтернету — ми не знали, що відбувається. Але надавали медичну допомогу, прибирали у дворі, прали, годували собак і котів. Люди дуже згуртувалися.
Якраз напередодні 24 лютого у Количівку приїжджала представниця Українського жіночого фонду — місцеві жінки прийшли послухати, навіть створили групу самодопомоги. Але після початку вторгнення ми про проєкти не думали — турбот вистачало. Та невдовзі представниця фонду зателефонувала, аби поцікавитися, як справи в групи. Кілька жінок уже роз’їхалося, але дехто лишився і ми знову згуртувалися.
Ми ризикнули: прописали проєкт для психологічної підтримки жінок, але ще ж треба його реалізувати через громадську організацію, а в нас її не було. Нам запропонували партнерську з Корюківки, але це далеко. Транспорту нема, дороги погані, інтернету нема — що ж ми будемо робити? Вирішили створювати своє.
Частина учасниць ГО «Юстина». Наразі в ГО є 3 постійні учасниці, і кілька долучаються за змоги. Фото надала героїня
«Юстина», бо справедливість
Так у вересні 2022 року ми, жінки з Количівки, створили громадську організацію «Юстина». Назву пояснюю просто — бо «справедливість» (з лат. justus — справедливий — ред.). Тоді ніхто не знав, що таке ГО, яка знадобиться документація і як створювати проєкти, але ми всього вчилися в процесі.
Перший проєкт «Юстини» — «Клуб Юстина надає крила» — підтримав Український жіночий фонд. Для нього місцева влада надала нам приміщення в будинку культури, і ми почали проводити там різноманітні заходи для психологічної підтримки жінок і дівчат. Грошей у селі не вистачало, тож ми приносили дрова з дому, аби зігріти приміщення.
Ми запрошували психологиню, юриста, тому що багато жінок мали юридичні питання, а доїхати до Чернігова тоді було складно. Проводили й заходи з дітьми — ми хотіли, щоб діти теж могли розвантажитися психологічно.
Місцеві не одразу звикли до таких заходів, а деякі вважали, що їм не потрібна психологічна допомога, і мали багато упереджень щодо психологів. Але зміни в тих, хто таки відвідував заняття, були помітні. Жінки ставали спокійнішими, більш розкутими, виговорювались. Між собою знайомились, бо навіть живучи в одному селі, могли ніде не перетинатися.
Після першого успішного проєкту було багато інших: робили спільний перегляд кіно для мам з дітками, створювали алеї пам’яті та невеликий меморіал в селі, інформували жінок про гендерно зумовлене насильство.
Стратегічна сесія ГО «Юстина». Фото надала героїня
У кожному дворі в Количівці є один чи кілька велосипедів — так діти добираються до ліцею, а багато працівників — на роботу. Тож коли в селі проводили анкетування, то виявили спільний запит — відсутність місця для роверів.
Я теж спостерігала за ситуацією — велосипеди всюди: біля магазину, пошти, біля ліцею просто валяються. Моя дитина додому приходила й жалілася, що там ланцюг злетів, там колесо пробите чи спиця погнулася.
Велосипеди були в Количівці всюди. Фото надала героїня
Так і виникла ідея — можна водночас облаштувати велопаковку та популяризувати здоровий спосіб життя. Тож коли ГО «Юстина» цьогоріч проходила навчання з організаційної спроможності й організатори запропонували подати якийсь проєкт на 250 тисяч гривень фінансування, ми точно знали, що робити.
Часу було небагато: на написання проєкту дали тиждень, а на реалізацію — місяць. Під час повторного анкетування зʼясували, що більшість людей була за встановлення велопарковки біля відбудованого ліцею, адже він розташований у центрі села й багато жителів його відвідують. Тож за підтримки ІСАР Єднання та Фонду «Партнерство за сильну Україну» ГО «Юстина» почала роботу.
Місцеві встановлюють спеціальне покриття на велопарковці в Количівці. Фото надала героїня
Ми залучили фахівців, провели заходи з безпеки — наприклад, тренінги з домедичної допомоги. Також організували велопрогулянку з дітьми по Количівці. Провели аудит безпеки, почали розробляти туристичні маршрути — і велопарковка в селі запрацювала.
Зізнаюся, мені було важливо прислухатися до дітей, адже вони залишали свої побажання щодо покращення села в спеціальній коробочці, а в межах одного з проєктів брали участь в опитуваннях.
Діти там теж висловлювали свої думки, і мене тоді збентежило, що одна дитина каже: «Нащо писати? Все одно нас ніхто не чує». І мені так хотілося щось зробити для дітей, щоб вони бачили, що мрії мають здійснюватися.
Зробили покриття та надихнули інших на зміни
Робота над велопарковкою не була простою — постачальник затримував терміни через перебої зі світлом, а ще треба було встановити конструкції та камери спостереження. Та попри всі складнощі, на початку цього навчального року велопарковку в селі зрештою відкрили. Та на цьому історія не закінчилася, адже покриття на майданчику не було — лише пісок. Я вирішила продовжувати шукати фінансування, але це було складно — більшість бізнесів були зайняті відбудовою.
Ось такою вийшла велопарковка біля ліцею в селі Количівка. Фото надала героїня
Проходить день, тиждень, а в дітей грузнуть колеса, вони пісок заносять до школи й додому. І я думаю: «Це ж дощі підуть, і буде ще гірше». То моя знайома й запропонувала відкрити збір. За зібраних 30 тисяч гривень нам таки вдалося зробити покриття.
Витрати могли бути набагато більші, але виробники давали неймовірні знижки — я їм розповідала, для кого ми це робимо, і вони йшли назустріч. Так ми закупили решіточки, щебінь, спеціальне волокно.
Дуже радісно, що досвід цієї велопарковки поширився й далі — завідувачка місцевого будинку культури теж прописала схожий проєкт, щоб зробити велопарковку в ще одному місці. Ми завжди готові ділитися своїм досвідом.
Укрзалізниця запускає другу пару поїздів на популярному маршруті Варшава – Рава-Руська – Львів. Відтепер із запровадженням нового графіка пасажири зможуть дістатися Чернівців, завдяки поїзду №865/866, що курсуватиме через Тернопіль, Чортків і Заліщики.
Додаткові місця на маршруті значно розширять можливості залізничного сполучення із західними областями України. Тепер із Варшави до Чернівців можна буде дістатися з пересадкою в Раві-Руській, а також зручно подорожувати до Львова, Тернополя чи Коломиї.
Маршрут Варшава – Рава-Руська – Львів – Коломия також залишається незмінним — на ньому продовжить курсувати поїзд №767/768 – 867/868.
15 листопада в Україні стартувала щорічна благодійна акція БФ «Твоя опора» «2 000 подарунків до Нового року», у межах якої кожен може здійснити мрію конкретної дитини, яка не може обійняти свого тата чи маму.
Про це повідомляють представники благодійного фонду.
Які діти отримають подарунки?
Це діти, які втратили батьків-Героїв, що захищали нашу країну, діти з родин військовослужбовців, діти з багатодітних сімей та родин опікунів, усиновлювачів, прийомних батьків, дитячих будинків сімейного типу. А ще — діти, які через складні життєві обставини були позбавлені батьківського піклування.
Благодійну акцію «2 000 подарунків до Нового року» започаткував благодійний фонд «Твоя опора». Постійний партнер акції — компанія «Нова Пошта».
«Акція «2000 подарунків до Нового року» має на меті не просто зробити подарунок, а втілити мрію кожної дитини. Тому ми завчасно зібрали дитячі листи з новорічними мріями. А втілити ці мрії — може кожен із вас», — говорить засновниця БФ «Твоя опора» Валерія Татарчук.
Цьогоріч свої листи із побажаннями до Святого Миколая та Санти надіслали 2000 дітей. Вони мріють про дуже прості речі: декоративну косметику; колонку, щоб слухати улюблену музику; кінетичний пісок; термос для чаю; розмальовку; теплий шарф.
Ознайомитися зі всіма мріями та здійснити одну із них — можна на сайті БФ «Твоя опора». Всі подарунки доставить за свій рахунок у будь-яку точку України «Нова Пошта».
З поваги до особистого життя та безпеки всіх дітей, які написали листи-побажання та чиї мрії опубліковані на сторінці акції, їх персональна інформація — прізвища, повна дата народження, місце перебування, фотографії чи будь-які діагнози — не висвітлюються у відкритому доступі.
Нагадаємо, що пошкоджений корпус «Охматдиту» підготували до зими: лікарня прийматиме на 15% більше пацієнтів (ФОТО).
Коментарі