Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

Як на Вінничині фермер відновив 240-річний козацький храм (ФОТО)

Опубліковано

У селі Мала Ростівка Вінницької області керівник фермерського господарства Микола Мотузюк відновлює козацький храм.

Про це пише 20 хвилин.

Спільно з родиною пан Микола відновлює храм уже понад п’ять років. Щоб повністю завершити реконструкцію храму, ще треба виконати частину робіт всередині та облаштувати навколишню територію.

Читайте також: Як селяни рятують маєток графа на Вінничині (ВІДЕО)

Фото: vn.20minut.ua

«Дехто радив нам збудувати нову церкву, мовляв, так буде простіше, а головне – дешевше. Ми не погодилися. Хотілося врятувати і зберегти те, до чого доклали рук і сил ті, хто жили у нашому селі за старих часів», – розповідає пан Микола.

Фото: vn.20minut.ua

Як відновлюють?

Прикметно, що козацьку церкву відновили такою, якою вона була після спорудження у 1776 році. Для цього використали матеріал дуба. Зберегли всі елементи, що залишилися у храмі зі старих часів на стінах, як всередині, так і зовні.

Читайте такожСтарий замок на Хмельниччині отримає модернізовану підсвідку

Фото: vn.20minut.ua

За словами співрозмовника, у залишках будівлі не вдалося знайти цифри, які б свідчили про час спорудження сільської святині. Всіх цікавив цей факт. Треба було знати, наскільки  надійними є старі балки.

Фото: vn.20minut.ua

Допомогла експертиза. Її проводили в Києві в одній з експертних установ. Експерти дослідили частину деревини із зрубу. За їхніми висновками, деревині, з якої зроблені стіни церкви, приблизно триста років.

Читайте такожУ Києві відреставрували дві пам’ятки архітектури, на черзі – ще три

Фото: vn.20minut.ua

Стіни зроблені з дуба, а ось дах – із сосни. Соснові дошки не встояли, дубові зруби збереглися.

Особлива акустика

У церкві особлива акустика. Як пояснили фермеру фахівці, такої акустики навряд чи вдалося б добитися у новозбудованій споруді. 

Фото: vn.20minut.ua

«Акустичні особливості дерев’яних церков – це секрет давніх майстрів не вивчений дотепер. Звук у них не відлунює і водночас не згасає. Незалежно від того, якого розміру споруда – велика чи мала», – розповідає Микола Мотузюк.

Читайте такожСвірзький замок XV ст. внесуть до реєстру українських пам’яток

Чому церку називають козацькою?

Цікаво, що запис про спорудження церкви у Малій Ростівці є у книзі «Сказание о населенных местностях Киевской губернии» (1864). Саме там є запис про спорудження козацької Покровської церкви у Малій Ростівці у 1776 році.

Фото: vn.20minut.ua

Як пояснюють фахівці, за архітектурою храм являє собою дерев’яний тетраконх із прибудованою в єпархіальному стилі дзвіницею. Такі храми часто зводилися козаками тому й називають церкву козацькою.

Читайте також: На Львівщині реставрують старовинний монастирський комплекс

Нагадаємо, у Львові роблять інженерні мережі під час спорудження «сухого» фонтану.

Як ми повідомляли раніше, на Хмельниччині під час реставрації фортеці натрапили на сенсаційну знахідку.

Головне фото: vn.20minut.ua.

Суспільство

З окупації повернули п’ять українських дітей (ФОТО)

Опубліковано

За посередництва Держави Катар із тимчасово окупованих територій вдалося повернути п’ять українських дітей. Це повернення втілили у межах ініціативи Bring Kids Back UA.

Про це повідомив уповноважений з прав людини Дмитро Лубінець.

На підконтрольну територію України повернули дітей віком від 11 до 16 років. Вони проживали у Криму та Донецькій, Луганській й Запорізькій областях.

У межах ініціативи вдалося повернути зокрема й 12-річну дівчинку, батько якої перебуває у полоні в росії. За останні три роки вона двічі змінювала своє місце проживання та мала конфлікти з матір’ю. Команда ініціативи змогла допомогти бабусі оформити опіку над дівчинкою. Надалі дитині надаватимуть усі необхідну підтримку.

Читайте також: Анджеліна Джолі підтримала 14-річну дівчину, яка постраждала від атаки росіян (ФОТО)

Також повернули хлопчика, який проживав з батьком та регулярно піддавався жорстокому поводженню з його боку.

«Мама намагалася самостійно вивезти хлопчика, але спроби були безуспішні. І лише завдяки зверненню до нашого офісу та залученості незмінного попередника Держави Катар матір та її син воззʼєдналися»‚ — написав Дмитро Лубінець.

Нагадаємо, що 11-річний хлопчик із Данії зібрав 34 тисячі данських крон для дітей з України (ФОТО).

Фото: фейсбук-сторінка Дмитра Лубінця

Читати далі

Суспільство

Київ століття тому й зараз: вгадайте, що за місце на архівному фото (ТЕСТ) 

Опубліковано

Випробуйте себе в знанні історії Києва: на кожній сторінці — старовинна фотографія та факт про конкретне місце, а на звороті — його сучасний вигляд і відповідь.
Дізнайтеся разом з ШоТам, наскільки добре ви знаєте столицю та її еволюцію крізь час.​

Під час археологічних досліджень цієї вулиці виявили систему підземних тунелів і катакомб. Ці ходи використовували в різні періоди історії міста, наприклад, під час Другої світової війни.

Клацніть, щоб перевернути

Це місце розташоване між сімома вулицями, а влітку по вечорах тут відбувається шоу світломузичних фонтанів. ​

Клацніть, щоб перевернути

До 1500-річчя Києва цю памʼятку реконструювали, хоча точний вигляд оригінальної споруди залишався невідомим.

Клацніть, щоб перевернути

​​З кінця 18 століття на цій площі проводили відомі ярмарки, на яких збиралися купці з усієї Європи.

Клацніть, щоб перевернути

​​На початку 20 століття ця будівля слугувала місцем проведення балів, концертів і театральних вистав для київської еліти.

Клацніть, щоб перевернути

У 2015 році під час розкопок на цій площі археологи знайшли цілу вулицю часів Київської Русі та стародавні артефакти.

Клацніть, щоб перевернути

До 2001 року через цю площу, яка була важливим пересадковим пунктом у міській транспортній мережі, проходила трамвайна лінія. ​

Клацніть, щоб перевернути

Share:

Читати далі

Суспільство

79% жінок обрали залишатися в Україні під час війни: результати дослідження

Опубліковано

28 березня в Києві відбулася презентація дослідження «Жінки у війні: мотивації залишатися та причини виїжджати», під час якої експерти проаналізували, що спонукає українок залишатися в країні, попри війну, а що може змусити їх вирішити переїхати за кордон.

ШоТам відвідали презентацію та готові поділитися з вами результатами.

Про опитування

З 23 по 30 січня 2025 року Центр економічної стратегії спільно з American University Kyiv провів опитування серед жінок віком від 18 до 60 років, які живуть в Україні (за винятком тимчасово окупованих територій). Також експерти опитали українок, які після початку повномасштабної війни виїхали за кордон. У дослідженні взяли участь 2018 респонденток.

Як війна вплинула на переселення жінок 

  • 39% українок були змушені залишити свої домівки; з них 53% вже повернулися.
  • 69% переміщених жінок залишалися в межах України, 24% виїхали за кордон, а 7% поєднували обидва варіанти.
  • Більшість переміщень були тривалими: 39% опитуваних перебували поза домом понад рік.
Фото: Центр економічної стратегії

Мотивація залишатися в Україні

Згідно з дослідженням, для 79% опитаних є важливим залишатися в Україні, 15% не визначилися з відповіддю, а 6% не вважають це принциповим.

Що повпливало на таке рішення:

  • вік і соціальний статус: старші жінки частіше обирають залишатися;
  • фінансовий стан: люди з вищими доходами менш схильні до еміграції;
  • власність житла: наявність власного житла підвищує бажання залишитися;
  • мова спілкування: україномовні громадянки частіше обирали залишитися.
Фото: Центр економічної стратегії

На відміну від попередніх досліджень, нині жінки з вищими доходами менш схильні до виїзду. 

«Так само окремо в нас була категорія підприємиць, тобто власниць своєї справи. Вони, в принципі, не хочуть виїжджати з України, хочуть залишатися тут», — відзначила заступниця директора Інституту поведінкових досліджень Наталя Заїка.

Всупереч очікуванням і поширеним стереотипам:

  • жінки з дітьми мають таке ж бажання залишатися в Україні, як і ті, хто не має дітей;
  • відсоток жительок сіл і містянок, які хочуть жити в Україні, приблизно рівний;
  • для жінок, чиї населені пункти зараз розташовані в окупації або а зоні активних бойових дій, не менш важливо залишатися в Україні.

Читати також: Працювала в Лондоні, але повернулася в Україну: це управліниця, що цифровізує державу

Основні причини залишатися

Фото: Центр економічної стратегії

«У відкритих відповідях часто повторюються фрази: “Тому що тут моя сім’я”, “Тому що тут мої діти”. Це підкреслює глибоку прив’язаність до рідних і бажання підтримувати їх у складні часи», –– зауважила Наталя Заїка.

Які ризики бачать в Україні та за кордоном 

Фото: Центр економічної стратегії

Жінки за кордоном значно гостріше сприймають потенційні ризики повернення до України, оцінюючи їх у півтора-два рази вище, ніж ті, хто залишився в країні. Водночас другі бачать більше загроз у разі переїзду за кордон, пов’язаних із соціальною адаптацією, фінансовою стабільністю та медичним забезпеченням.

Перспективи життя за три роки

Жінки, які залишаються в Україні, загалом дивляться в майбутнє з більшою надією, ніж ті, що перебувають за кордоном. Більшість українок вважають, що за три роки вони зможуть повернутися до своєї довоєнної спеціальності — так думають 59% респонденток. Серед жінок за кордоном таких менше — лише 47%, хоча вони частіше розглядають варіант зміни професії або перекваліфікації. 

Щодо рівня життя, 46% опитуваних в Україні очікують на покращення своїх умов за три роки, тоді як серед людей за кордоном цей показник значно вищий — 80%. Проте ймовірність погіршення рівня життя бачать лише 7% жінок в Україні, а серед жінок за кордоном таких 20%. 

Перспективи завершення війни для них також виглядають по-різному. Майже третина опитуваних в Україні (29%) вірить, що за три роки війна повністю завершиться. Однак серед жінок за кордоном такий оптимізм мають лише 5%. Водночас майже половина останніх (45%) вважає, що війна залишиться в стані замороженого конфлікту, тоді як в Україні таку думку поділяють лише 12%.

Читати також: Обʼєднані Маріуполем: ці переселенці запустили чи релокувати свої бізнеси й ініціативи

Про дослідників

Центр економічної стратегії (ЦЕС) — незалежний аналітичний центр, заснований у травні 2015 року. Його мета — підтримка реформ в Україні для досягнення стійкого економічного зростання. Центр проводить незалежний аналіз державної політики та сприяє посиленню громадської підтримки реформ.

American University Kyiv (AUK) — це приватний університет, розташований у Києві. Заснований у партнерстві з Arizona State University (ASU) та Cintana Education, AUK надає інноваційну вищу освіту за американськими стандартами на рівнях бакалаврату, магістратури й докторантури.

Фото обкладинки: UAExperts.

Читати далі