Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

Як маріупольці створюють культурний центр власними руками (ФОТО)

Опубліковано

У Храмі Святого Петра Могили в Маріуполі розбудовують український культурний центр, пише 0629.com.ua.

Влітку будівлю розмалювали петриківським розписом, у вересні митропролит Київський та всієї України Єпіфаній освятив його, а нині в храмі вже працює школа бандури та українського живопису для дітей та дорослих, на базі якої проходять навчальні курси.

Бібліотека української літератури

Півроку тому маріупольському волонтеру Кирилу Долімбаєву прийшла ідея створення бібліотеки української літератури ім. Василя Стуса, яка стане частиною центру української культури при храмі Петра Могили.

Через соціальні мережі вдалося зібрати близько 1000 книг різних жанрів українською мовою. У майбутньому планується не тільки класична бібліотека, але і BookСrossing (коли хтось може взяти книжку назавжди, але має принесту якусь взамін) та оцифровка деяких книжок після перемовин з правовласниками. На гроші благодійників вже постелено теплу підлогу та проведено електрику в приміщенні. Проте стеля та стіни поки голі, на меблі всю суму теж ще не зібрали.

Паралельно зі створенням приміщення громадської бібліотеки – будуються сходи до майбутнього Кафедрального Собору ПЦУ у Донецькій області (єдиний такий собор нашого регіону лишився в окупованому Донецьку), який покликаний стати духовним центром Сходу України.

Школа бандури та українського живопису

Кирило Долімбаєв розповідає, що як тільки почали розписувати храм петриківським розписом, йому одразу спало на думку робити школу бандури та українського живопису ім. Василя Сліпака. Основна мета школи – не просто плекати традиції, а давати всім охочим культурно-освітній контент.

Гроші на ремонт приміщення для школи почали збирати у вересні. Все робили з нуля: опалення, електрика, Інтернет, техніка, меблі, стеля, стіни, підлога. Завдяки небайдужості як місцевих жителів, так і українців з інших міст та навіть діаспори, за 2,5 місяці вдалося завершити всі ремонтні роботи. Малювали картини на стіни українські художниці, у тому числі й Ольга Черьомушкіна, яка розписувала зовнішні стіни храму та собору.

З січня вже відбуваються заняття з гри на бандурі, петриківського розпису для дітей та вишивання рушників й вишиванок-оберегів ручної роботи. А на початку лютого розпочалися курси англійської мови для підлітків – це благодійна ініціатива навчального центру Learning centre Navigate.

Далі плануються ще такі курси: італійська мова, англійська мова для дорослих, іконопис для дітей та окремо дорослих, український піснеспів, писанкарство, українська мова для дітей та окремо дорослих, літературний аналіз.

Бандура в школі поки одна і з’явилася цікаво. Її випадково знайшли в селі Донецької області у бабусі, де вона пролежала без діла 30 років і лишилася в чудовому стані. Віддали бандуру школі за символічні, як для такого стану та типу інструменту, гроші – 7500 гривень. Це майже удвічі менше за її реальну вартість.

Ініціатор школи Кирило Долімбаєв вирішив вивчити композицію “Щедрик” на бандурі за 10 днів, щоб показати іншим, що навіть ті, хто вперше в дорослому віці бере в руки бандуру – можуть навчитися на ній грати. І в нього вийшло.

Читайте такожЯк молодь навчає літніх людей користуватися смартфонами. Історія проєкту ITbabushka

Наразі через те, що поки школа має лише одну бандуру, то й займається одна дівчинка. Заняття безкоштовні і проходять дистанційно з київським бандуристом Русланом Солоненком.

Петриківський розпис у дистанційному режимі викладає майстриня зі Львова Ольга Черьомушкіна. Її учні – дітки з багатодітної родини з пгт Нікольське Донецької області.

Дуже важливо, що все це створюється руками і за рахунок самої громади Маріуполя. 215 меценатів та благодійників, завдяки яким була створена школа, відображені на меморіальній таблиці, яка розміщується на стіні біля приміщення для занять. Меценати, які робили благодійні внески після 26 грудня 2020 року, будуть відображені на іншій меморіальній табличці, яка буде розташована на стіні майбутньої бібліотеки української літератури імені Василя Стуса.

Майбутні плани

У березні відбудеться відкриття бібліотеки української літератури імені Василя Стуса.

Наприкінці травня, за словами Кирила Долімбаєва, вже створену на той час бібліотеку об’єднають з школою бандури та українського живопису й зроблять з цих двох приміщень один освітній простір. Це буде центр української культури в Маріуполі, який працюватиме задля популяризації української культури на Сході України.

Влітку планують провести культурний етно-фестиваль, де в тому числі представлять колекцію вручну вишитого одягу з візерунками, які притаманні нашому регіону.

Читайте такожНе митець, а мисткиня. Сім українських феміністичних брендів

Протягом 2021-2022 буде відбуватися ремонт приміщень і вже наприкінці 2022 року планують відкриття собору.

Нагадаємо, волонтери відремонтувати будинок багатодітної родині на Закарпатті.

Як ми повідомляли раніше, у Полтаві рятувальники зібрали майже 40 тис. грн на доброчинність.

Усі фото: 0629.com.ua.

Суспільство

11 українських страв, про які ми почали забувати

Опубліковано

Українська кухня славиться своєю надзвичайною різноманітністю. Страви, такі як борщ, сало, вареники, галушки та багато інших, давно стали символами національної кулінарії у всьому світі.

Ці страви здобули визнання як одні з найкращих у світі. У лютому минулого року туристи з усього світу відзначили українську кухню восьмим місцем серед кулінарних традицій Японії та Китаю.

Українці завжди вміли створювати смачні страви зі звичайних продуктів, таких як буряки, свинина, сало, пшеничне борошно, яйця та молочні продукти.

Особливе місце у традиційній українській кухні займають рибні страви. Давні рецепти досі захоплюють уяву кухарів по всьому світу: карасі в сметані, судак тушкований з цибулею і часником – ці та інші страви популярні в ресторанах Європи та Америки. Не можна забути і такі класичні страви, як вареники та галушки, а також напої, як узвар, компот та медовуха.

Ці страви досі залишаються популярними серед українців, але деякі “фантастичні” рецепти, на жаль, вже втрачають свою популярність серед сучасних гурманів.

Про які страви ми почали забувати з’ясував РБК-Україна.

Тетеря

Тетеря страва

“Троянцям всім дали тетері

I відпустили на кватері:

Щоб йшли, куди потрапить хто”

(Іван Котляревський, “Енеїда”)

Ця подібна до кулешу страва готувалася з пшона і заправлялася рідким гречаним або житнім тістом. У святкові дні тетерю готували на м’ясній або рибній юшці. А ось пісну тетерю іноді заправляли хріном з квасом. Готову страву українці приправляли товченим салом або засмажкою з цибулі на олії.

Читайте також: «Віримо в малі міста та хочемо для них розвитку». Як подружжя відкрило першу галерею-кав’ярню в Дрогобичі

Страва була дуже популярною в козацькому побуті, однак з початку XX ст. вона поступово почала виходити з ужитку…

Крупник

страва Крупник

Якщо по простому – суп з крупами. Готували крупник українці споконвіку на м’ясному бульйоні або воді – залежно від сезону й достатку господаря. У бульйон засипали гречану, перлову, пшеничну, кукурудзяну крупу так, щоб готова страва мала консистенцію дуже рідкого пюре.

Іноді для калорійності в крупник додавали одну-дві картоплини. А заправляли всю цю смакоту смаженою на олії чи салі цибулею, морквою, петрушкою, пастернаком і молодим кропом.

Холодник

страва Холодник

Холодний борщ на буряковому відварі або квасі, з дрібно нарізаними свіжими огірками, зеленою цибулею та іншими овочами, приправлений прянощами. У деяких регіонах країни його заправляють також кислим молоком і додають варені круто яйця. Зазвичай холодник їдять під час спеки, в літній час.

Соломаха

страва Соломаха

Українська народна страва, якою господині на Прикарпатті, Буковині та Поділлі досі пригощають гостей. Основним компонентом соломахи є гречана мука (іноді пшенична або житня), з якої робиться рідке тісто. Потім його вливають у підсолений окріп і заварюють, розмішуючи. Коли соломаха готова, в неї додають масло. Соломаха була однією з найпоширеніших страв у походах українських козаків.

Душенина

страва Душенина

Ця старовинна страва готувалася з м’яса (переважно – свинини), овочів, прянощів і все це діло заправли борошном.

Спочатку господиня різала м’ясо на шматки середньої величини, потім обвалювала його в борошні, складала у горщик, заливала окропом або м’ясною юшкою (нерідко сироваткою або сметаною). Потім до цього всього додавалися цибуля, морква, спеції, сіль. Тушкувалась душенина до готовності. Їли страву з вареною картоплею, кашею, щедро поливаючи їх соусом.

Слід також відзначити, що ця страва була справжньою прикрасою святкового столу – без душенини не обходилося жодне весілля та хрестини.

Шпундра

страва Шпундра

Шпундра – давня українська по-справжньому народна страва: свиняча грудинка, підсмажена з цибулею на сковороді, а потім зварена в буряковому квасі разом з нарізаними буряками і заправлена борошном. Саме цим блюдом пригощав “Енеєвих бояр” цар Латин в легендарній поемі Котляревського.

Книш

Книш

“I зараз миттю всі пустилися

Горілку, м’ясо куповать,

Хліб, бублики, книші вродились,

Пійшли посуди добувать”

(Іван Котляревський, “Енеїда”)

Книш – це житній, рідше пшеничний хліб з борошна тонкого помелу. З готового тіста українці ліпили кругленькі коржі і, вмочивши в олію ложку, надрізали нею по краю хліба. Одержані “пелюстки” виймали, загинали до середини хліба й притискали ложкою. Під цими “пелюстками” книші зрідка начиняли смаженою на олії цибулею. Книші в прикуску з смаженим салом – смакота! У західних областях книшем ще називали пиріг, начинений гречаною кашею і вареною картоплею.

Книшами українці обдаровували колядників, з ними відвідували родичів і кумів на різдвяні свята, їх носили діти своїм бабам-повитухам.

Зараз цю страву готують зрідка, переважно на Поліссі.

Зубці

Зубці

“На закуску куліш i кашу,

Лемішку, зубці, путрю, квашу

I з маком медовий шулик”

(Іван Котляревський, “Енеїда”)

Якщо простими словами, це кутя з очищених зерен ячменю, зварена з товчених і просіяних конопляних зерен. Особливо зубці любили діти – страва мала солодкуватий смак і вважалася ласощами. В кінці XIX століття, на жаль, зубці перестали з’являтися на столах українців.

Шулики

Шулики

Ще ці ласощі називають ломанцями. Страва традиційна для української кухні особливо під час Медового спаса. Порізані на невеликі кусочки пшеничні коржі, залиті розведеним медом разом з тертим у макітрі маком, – у сто разів краще будь-яких глазурованих пластівців!

Кваша

Страва з гречаного або житнього борошна з солодом, подібна до густого киселю. Спочатку муку запарювали окропом, розводили до густини рідкого тіста і ставили на ніч у тепле місце для скисання. Таке кисло-солодке молоде тісто вранці варили у горщику, уважно стежачи, щоб розмазня “не втекла”. Влітку квашу заправляли садовими ягодами, взимку – свіжою калиною, сушеними, вареними й товченими грушами.

Кваша вважалася ласощами, її дуже любили, вихваляючи: “Така кваша, якби й наша; Як кваша ся вдасть, дівка ся віддасть”.

Нинішня народна кухня з дивних причин ігнорує цю самобутню страву.

Варенуха

Варенуха

Як же без алкоголю. Сам Котляревський описав цей напій так: хлібне вино або наливка, варене з сухими плодами, медом і пряним корінням.

Готували цей алкогольний напій так: спочатку готували узвар із сушених груш і слив, протягом ночі настоювали, цідили, додавали червоний гострий перець (щоб захоплювало дух!), м’яту, чебрець і, по можливості, гвоздику або корицю. Потім цю суміш парили з медом у печі й подавали у гарячому чи холодному вигляді.

Нагадаємо,  у Києві відкрилася виставка про Японію.

Фото: sts

Читати далі

Суспільство

У Британії українка створила арт-інсталяцію з речами із постраждалих від війни будинків

Опубліковано

Переселенка з України Юлія Головатюк-Унгуряну створила у Великій Британії арт-інсталяцію з речами, зі зруйнованих під час російсько-української війни будинків. Вона переїхала до Великої Британії ще у 2022 році, коли Росія вторглася в Україну, і нині живе в Трент-Вейлі.

Про це повідомляє BBC.

«Я вважаю, що у Великій Британії надто мало інформації про війну, особливо у світі мистецтва. Мені дуже хотілося привезти артефакти війни, тому що вони, як мені здається, говорять самі за себе», – розповіла Головатюк-Унгуряну.

Читайте також: Як організувати діяльність робочої групи в евакуації: досвід Соледарської громади

Її арт-інсталяція в Стаффордширському університеті включає частини розбитих будівель, плюшевого ведмедика, чашку для чаю та туфлі на високих підборах.

Для створення інсталяції Головатюк-Унгуряну на початку квітня відвідала кілька українських міст, зокрема Київ і Харків, де вона побувала в будинках, що постраждали від війни.

«Мій спосіб служіння своїй країні зараз полягає в тому, щоб показати це як художник», – додала вона.

Нагадаємо, Україна взяла участь у кібернавчанні НАТО.

Фото: ВВС

Читати далі

Можливості

Анонсували проєкт, який буде вчити ветеранів писати та ставити п’єси в театрі

Опубліковано

Ініціатива під назвою “Театр Ветеранів” надасть можливість ветеранам отримати професійну підготовку у написанні театральних текстів та втіленні їх на сцені.

Про це повідомив Генеральний штаб ЗСУ.

Про проєкт

Це спільна ініціатива ТрО_Медіа та Театру Драматургів (команди авторів, орієнтованих на творення сучасної української п’єси). Організатори проєкта бачать його, як інструмент реабілітації для тих, хто пережив травматичний досвід, має поранення, контузії, втрати кінцівок.

Ціль проєкту: можливість створення цікавого та конкурентоспроможного продукту: п’єс, сценаріїв, оповідань.

Мета проєкту: світ має побачити боротьбу України очима її захисників.

Подати заявку можна тут.

Читати також: Monobank оновив додаток Expirenza для любителів ресторанів, кафе та барів

Як буде проходити?

Організатори обіцяють, що проєкт матиме терапевтичний ефект і буде супроводжуватися досвідченими психологами. Ветерани, які бажають створити виставу з нуля за своєю п’єсою і спробувати себе в ролі актора, мають заповнити та надіслати анкету до 10 травня.

У підсумку буде обрано групу з 10 учасників, а склад групи буде оголошено до 31 травня. Програма передбачає двомісячний тривалість і почнеться 10 червня в Києві. Презентація вистави, створеної на основі текстів ветеранів, відбудеться у серпні 2024 року.

Нагадаємо, що у Києві відкрилася виставка про Японію.

Також ми повідомляли, що ССО знищили ворожий “Бук-М1”, який готувався до пуску ракет (ВІДЕО).

Фото: Генеральний штаб ЗСУ

Читати далі

 РЕКЛАМА:

Шопочитати

Суспільство2 тижні тому

«Я просто хотіла, щоб якась мама плакала менше, ніж я»: як Вікторія Наумович змінює життя молоді з інвалідністю у своєму місті

«Настя народилася передчасно. Зовсім крихітна — 1 кілограм 100 грамів. Ми одразу розуміли, що будуть...

Суспільство3 тижні тому

Врятувати поліських коней: як на Київщині відновлюють українську породу та створюють простір автентичних ремесел

Маленький кінь, більше схожий на поні, невибагливий у їжі та лагідний. Саме такі тварини здавна...

Суспільство3 тижні тому

«Без цього бренду не було б мене». Як соціальний бізнес Ohra Home об’єднує матерів дітей з інвалідністю

У житті Юлії Бігун багато різних сфер: сім’я, робота в проєкті з гуманітарного розмінування України,...

Суспільство3 тижні тому

Виготовляє «гівняні» прикраси з пташиного посліду. Це історія арт-активістки, яка живе з голубом  

Свого першого голуба Валеру вона побачила в закинутій квартирі майже бездиханним пташеням і врятувала. А...

РЕКЛАМА: