Суспільство
Як кіт надихнув десантника відкрити кав’ярню
Десантник на пенсії Петро Іващенко спільно з дружиною Іриною в Івано-Франківську відкрили затишне кафе «Пан Персидський», на що надихнув їх вуличний кіт Перс.
Про це пише Репортер.
Як все починалося
Ірина родом із Харкова, її чоловік – з Чернігівщини. Іващенки довго жили в Одесі, а у грудні 2019 року вирішили переїхати до Франківська.
Ірина – вільний маркетолог, працює на фрілансі. Петро військовий, два роки тому пішов на пенсію і постало питання, чим займатися далі. Працювати на когось не хотілося. Мріяли про свою справу. Оскільки діти вже дорослі, до місця їх нічого не прив’язувало, то зібралися й поїхали. Кажуть, завжди хотіли пожити десь на заході. У Франківську їм дуже подобається.
У квітні 2019-го відкрили тут кав’ярню, назвали на честь свого кота – «Пана Персидського».
«Усе дуже просто – ми сприймаємо його як члена родини, – розповідає Ірина. – Хоча багато людей каже, що це такий хід, аби заманювати більше людей. Насправді ми хотіли щось таке, аби бути з ним постійно».
Про Перса
Перс у Іващенків з’явився позаминулого Різдва. Кішка у дворі народила чотирьох гарненьких тлустих кошенят. Перс приглянувся одразу. Сміються, що з підвалу виманили його сосискою та забрали в сім’ю. Тепер він з ними всюди, ще й працює.
Ірина розповідає, що Персик на роботі не щодня. Як йому захочеться, бо ж він тут начальник. А ще, за словами Ірини, він часто втомлюється.
Зранку, коли Іващенки збираються на роботу, ставлять на підлогу клітку. Іноді Перс сам туди забігає, а то просто на плечі застрибує і готовий до роботи. Буває, що ховається – значить, хоче вихідний.
У кав’ярні має улюблене місце – за останнім столиком в кінці залу. Там собі солодко спить чи спостерігає. Сидить, дивиться у вікно, хтось побачить і зайде. Через кота дізнаються і про каву.
«Перса на районі всі знають, – хвалиться Ірина. – Йдемо раз по вулиці, несемо його на плечі. Йде якась бабуся і каже: «О, який котик!». А потім така обертається й до нього: «Персе, то ти?!».
За словами Ірини, в Одесі коти визнані частиною екосистеми міста. Там усі жеки зобов’язані забезпечити хвостатим доступ до підвалів. Їх підгодовують, коти там точно не голодні. У Франківську, кажуть, вуличних котів значно менше.
Читайте також: Без кліток та зі спа-салоном: як працює перший в Україні готель для тварин
Ще розповідають, що у Харкові є таксист, який їздить з рудим котом. А у Дніпрі, в облдержадміністрації, кіт живе та ходить на наради.
Довідка
Першу у світі котячу кав’ярню відкрили в місті Тайбей, на Тайвані, в 1998 році. У 2004 році кото-кафе з’явилися в Японії. Нині там близько 40 котячих закладів.
Пізніше ця мода перемістилася до Європи та Америки. У Відні відкрили у 2012, через рік котячі кав’ярні з’явилися в кількох містах Німеччини. Ще через рік – у Франції, потім у Латвії. До Канади й США тренд докотився у 2014 році.
В Україні перша така кав’ярня відкрилася у Львові у червні 2015. Того ж року – в Черкасах. Нині в Україні котячі кафе є ще у Дніпрі, Харкові, Одесі та Києві.
Читайте також: Як пес Гуфі став символом екологічних змін у Хмельницькому (ВІДЕО)
Нагадаємо, у Львові оголосили збір грошей на встановлення 100 котівничок.
Також в Одесі встановили скульптуру «Васька і його улюблена кілька в томаті».
Як ми повідомляли раніше, на День кота військові показали фото пухнастих побратимів.
Окрім того, вийшов календар-2020 із українськими воїнами і чотирилапими.
- Консультування;
- Короткотермінове проживання;
- Денний догляд дітей з інвалідністю;
- Представництво інтересів;
- Соціальну адаптацію;
- Кризове екстрене втручання;
- Соціальну інтеграцію та реінтеграцію;
- Соціальний супровід родин, у яких виховуються діти-сироти та діти позбавлені батьківського піклування.
- «Я бачу, вас цікавить пітьма» Ілларіона Павлюка
- «Стіни в моїй голові. Жити з тривожністю і депресією» Володимира Станчишина
- «Для стосунків потрібні двоє» Володимира Станчишина
- «Танці з кістками» Андрія Сем’янківа
- «Шлях до несвободи: Росія, Європа, Америка» Тімоті Снайдера
Суспільство
- вул. Академіка Гнатюка, 20;
- вул. Під Дубом, 2-А
- вул. С. Бандери, 15;
- вул. С. Бандери, 24;
- вул. С. Бандери, 32;
- вул. Ф. Ліста, 1;
- пл. Є. Маланюка – вул.М. Скорика, 17;
- вул. Стрийська, 38;
- пл. Є. Петрушевича, 3;
- просп. Т. Шевченка, 2;
- просп. Т. Шевченка, 15;
- вул. І. Виговського, 34;
- вул. Т. Шевченка, 25
- вул. Жасминова, 5-Б
- вул. К. Левицького, 67;
- вул. Пекарська, 7;
- вул.І .Мечникова, 8;
- вул. Зелена, 281-А
- вул. Луганська, 18;
- вул. В.Навроцького, 23:
- вул.Стрийська, 45-А;
- просп. Червоної Калини, 2-А;
- просп. Червоної Калини, 36;
- просп. Червоної Калини, 66;
- вул. Володимира Великого, 10;
- вул. С.Єфремова, 37
- вул. Генерала Чупринки, 85;
- вул. Київська, 10;
- вул. Наукова, 2-Б;
- вул.Т. Масарика, 2;
- вул. Ю. Федьковича, 6;
- вул. В. Липинського, 11;
- просп. В. Чорновола, 95;
- просп. В. Чорновола – вул. Торф’яна.
- вул. Миколайчука, 9;
- вул. П.Орлика, 4;
- вул. Реміснича, 16-Г;
- вул. Б.Хмельницького, 271;
- вул. Т. Шевченка, 120
- смт. Брюховичі, вул. В.Івасюка, 74.
«Я просто хотіла, щоб якась мама плакала менше, ніж я»: як Вікторія Наумович змінює життя молоді з інвалідністю у своєму місті
«Настя народилася передчасно. Зовсім крихітна — 1 кілограм 100 грамів. Ми одразу розуміли, що будуть...
Врятувати поліських коней: як на Київщині відновлюють українську породу та створюють простір автентичних ремесел
Маленький кінь, більше схожий на поні, невибагливий у їжі та лагідний. Саме такі тварини здавна...
«Без цього бренду не було б мене». Як соціальний бізнес Ohra Home об’єднує матерів дітей з інвалідністю
У житті Юлії Бігун багато різних сфер: сім’я, робота в проєкті з гуманітарного розмінування України,...
Виготовляє «гівняні» прикраси з пташиного посліду. Це історія арт-активістки, яка живе з голубом
Свого першого голуба Валеру вона побачила в закинутій квартирі майже бездиханним пташеням і врятувала. А...