Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

Як юрист і айтішнік хочуть залучити до регулярного спорту мільйон українців

Опубліковано

Український юрист і англійський айтішник привнести в Україну культовий міжнародний біговий рух і планують залучити до нього мільйон україців.

Про це повідомляє Новини Полтавщини.

Зазначається, що три роки поспіль щосуботи о 9:00 ранку в десяти містах України проходять безкоштовні забіги на 5 км.

Їх організовує громадська організація Runday, створена за форматом популярного міжнародного бігового руху – parkrun.

Parkrun (паркран) – щотижневі аматорські забіги на дистанцію 5 км, які проводяться в міських парках в 22 країнах світу. Забіги безкоштовні для всіх учасників, потрібна тільки одноразова реєстрація на сайті. Організацією заходів займаються самі бігуни і волонтери.

Як все починалося

Все почалося одного ранку у березні 2016 року з пробіжки старих друзів – юриста Олександра Ружицького та айтішника з Оксфорда Ієна Бірдера.

“На тому тренуванні в межах підготовки до пів марафону нам потрібно було пробігти 10 кілометрів, і Ієну це було складно, – згадує Олександр Ружицький, партнер юридичної компанії EVERLEGAL. – Тоді Ієн і розповів мені про британський parkrun, де бігають лише по п’ять кілометрів, але регулярно, щосуботи”.

Ідея сподобалася, і друзі вирішили відкрити parkrun в Україні. Ось тільки британці, засновники і власники цієї спортивної франшизи, ініціативу не підтримали. Можливо, 2016-й рік видався їм не найвдалішим для розвитку бігу в нашій країні. У будь-якому випадку, України поки немає серед 22 країн від Намібії до Нової Зеландії, де офіційно існує parkrun.

Олександра та Ієна відмова не зупинила, а стимулювала створити власний рух такого ж формату – Runday.

Сайт і додаток для фіксації фінішного часу бігунів створила ІТ-компанія Бірдера – VEEDOO. Іан або Ієн, як називають його українською, приїхав до Києва майже десять років тому і запевняє, що відразу закохався в місто, а його улюблена бігова локація – звичайно, Труханів острів.

“В Європі не так багато міст, в центрі яких ви знайдете піщаний пляж, – запевняє він, – Плюс це чудова територія для спортивних активностей: пробіжок і велопрогулянок”.

Там Олександр і Ієн і провели 31 липня 2016 року свій перший забіг. Брати участь у ньому запросили своїх друзів. Через пів року компанія Ружицького зареєструвала громадську організацію, а ще за деякий час співзасновники орендували офіс в одному з найстаріших районів Києва, на Подолі, найняли бухгалтера, графічного дизайнера і менеджера.

“Спочатку ми з Ієном виділяли один день на тиждень для Runday, – згадує Ружицький, – але коли стало зрозуміло, що цього занадто мало, ми найняли менеджера проекту. Сьогодні ним є Олена Лащенко”.

Олена координує діяльність волонтерів кожної з одинадцяти локацій Runday. У Києві їх дві, а ще забіги відбуваються у Львові, Тернополі, Івано-Франківську, Коломиї, Харкові, Маріуполі, Краматорську, Сєвєродонецьку та Одесі.

Принципи Runday: доступність, регулярність, волонтерство

Засновники спільноти так пояснюють її головні складові:

“По-перше, це доступно. Будь-хто може зареєструватися і пробігти з нами п’ять кілометрів. Це безкоштовно і нескладно. По-друге, це регулярно, а для бігунів важлива стабільність. Раніше нас часто запитували в Фейсбуці, чи відбудеться забіг в найближчу суботу, а тепер всі знають, що він буде у будь-якому випадку. І третє – це волонтерство”.

Волонтерство – окрема важлива тема Runday. Волонтерити на забігу вважається не менш важливим, ніж бігати. А дехто, як, наприклад, Ремі Бойссоннас, вважає, що навіть важливіше. Ремі з Франції, живе в Україні багато років, каже, що Київ – його улюблене місто, а волонтерство в Runday – улюблене заняття.

“Всі українці дивуються, коли дізнаються, що я приїхав з Франції волонтерити тут”, – сміється він. Вже кілька років чоловік навчає французької в розмовних клубах, а зараз поєднує це з бігом. Вірніше, бігає Ремі нечасто, а волонтерить на локації Runday на Трухановому острові – регулярно. Обидва засновника Runday також працюють волонтерами на своїх забігах.

Волонтер проводить розминку, представляє учасників забігу одне одному, якщо вони не знайомі, вітає новачків, зустрічає бігунів на фініші і фіксує їхній результат за допомогою додатка, завантаженого на телефон.

Після забігу та заминки всі бажаючі відправляються на сніданок. Це вже традиція. “Спілкування – важлива частина кожного забігу”, – підкреслює Ремі. У Києві на Трухановому smalltalk проходить в основному англійською, і для деяких бігунів це додатковий мотив бути тут по суботах. Також іноземці полюбляють Runday в Одесі і там теж часто можна почути англійську мову.

Наприклад, Наталії Кияк, яка бігає з Runday вже два роки, дізналася про цей біговий рух в соцмережах. “Мені настільки подобається і ця локація, і атмосфера, що не хочеться нічого іншого, – каже вона. – Ну, і можливість попрактикувати тут мою англійську, не приховую, теж важлива”. Після забігу Наталія завжди залишається на загальний сніданок в кафе, щоб поговорити.


Це місце зустрічі іноземних бігунів

Інтернаціональна команда учасників – друга особливість клубу, крім незвичного для України формату регулярних безкоштовних забігів.

“Справа в тому, – пояснює Ружицький, – що першою мовою нашого сайту була англійська. Мабуть тому, що його робив британець. Саме це, швидше за все, і призвело до того, що склад учасників і волонтерів у нас настільки інтернаціональний”.

У Runday бігають багато любителів parkrun з інших країн, коли вони в Києві. Тут часто бувають бігуни і волонтери з Австралії, США, ПАР і більшості країн Європи. “Це (залучення іноземців – ред.) не було нашою метою, – запевняє Ружицький, – але ми це підтримуємо”.

Сам він ніколи ще не бігав за кордоном в рамках parkrun, зате брав участь в забігах Runday майже по всій Україні. Його улюблена локація – у Львові, другому місті, де з’явився Runday. Там, за словами Олександра, збирається найбільше бігунів.

Як Runday намагається змінити країну

Особлива історія у локацій Runday на сході України. У чотирьох містах регіону місця для бігу запропонувала відкрити ООН в рамках однієї з своїх програм розвитку.

В одному з них, Маріуполі, бігає Роман Борщ, який є учасником Runday вже три роки. Він бігав на обох локаціях в Києві, одна з яких знаходиться на Трухановому острові, а друга – на набережній житлового масиву Оболонь, а зараз бігає в Маріуполі.

“Там не така приємна локація, як на Трухановому острові, – каже Роман, – є підйоми і спуски, зате можна купатися у морі відразу ж після забігу”. Три роки тому на забігу Runday в Києві чоловік поставив свій персональний рекорд на дистанції в п’ять кілометрів – 19 хвилин і 52 секунди.

Хорошим прикладом співпраці спільноти із органами місцевого самоврядування її засновники вважають Коломию в Івано-Франківській області.

“Один з коломийчан бігав кілька разів з нами і загорівся ідеєю відкрити локацію у себе”, – розповідає Олександр Ружицький. Цю ініціативу побачив та підтримав мер міста, і в місцевому парку невдовзі навіть прискорили прокладення доріжки у межах нашого маршруту.

Втім, хоч на забігах Runday і фіксується час фінішу, ця спортивна ініціатива – не про результати. Організатори вбачають соціальну місію клубу в оздоровленні українців. Серед його учасників – чоловіки та жінки різного віку та фізичних здібностей, люди з інвалідністю.

Runday – це більше про здорову звичку, ніж про спортивні досягнення.

Можливо тому цей рух поки не є масовим в Україні. У Runday немає виснажливих тренувань, тут не ставлять техніку бігу і не готують до марафонів.

Сьогодні мало хто з українських бігунів-аматорів бігає просто для здоров’я і гарного самопочуття, обмежуючись невеликими дистанціями в 5-10 км. Найчастіше мотивацією стає участь в змаганнях і мрія пробігти спочатку напівмарафон, а потім – і марафон.

Тому у країні, де навіть в аматорських клубах головне – змагальність і результат, така ініціатива і не могла одразу завоювати значну популярність.

Мета – мільйон бігунів! – та способи її досягнення

Сьогодні на сайті Runday зареєстровано більше 7 000 чоловік, які коли-небудь бігали, волонтерили або ще тільки збираються. Засновники вважають, що цю цифру з часом реально збільшити до мільйона. “Вона росте постійно, – розповідає Ружицький, – і, можливо, поки ми зараз говоримо з вами, хтось іще реєструється”.

“Parkrun в Британії з населенням у 80 мільйонів прийшов до цифри в один мільйон учасників через вісім років”, – додає він і ділиться планами щодо популяризації клубу.

Один з кроків – зробити власний мобільний додаток для бігунів. Там можна буде відстежувати свій прогрес, отримувати віртуальні, а згодом і не тільки, винагороди за найбільшу кількість пробігів і волонтерства, спілкуватися з іншими, ділитися результатами в соцмережах і так далі.

Також Ружицький і Бірдер мріють про проведення форуму Runday, на якому любителі бігу з усієї країни зможуть спілкуватися, обмінюватися досвідом, обговорювати розвиток бігу в Україні ну і звичайно – виходити на спільні пробіжки.

Теоретично, заснувати власну нову локацію для Runday може кожен при виконанні певних умов.

По-перше, таке бажання має бути серйозним. Тому Олександр та Ієн проводять співбесіди з потенційними організаторами, щоб зрозуміти їхню мотивацію.

По-друге, потрібно бути готовим взяти на себе частину витрат за відкриття локації. Йдеться про суму близько 10 тисяч гривень, в яку входить вартість атрибутики та реклами. “Це не тому, що ми не хочемо оплатити все самі, а щоб переконатися, що новим організаторам це справді потрібно і вони готові у відкриття нової локації інвестувати”, – каже Олександр.

Разом з тим, зараз головна мета клубу – не створення нових локацій, а популяризація існуючих та збільшення відвідуваності.

“Нескладно відкрити локацію, складніше забезпечувати регулярність забігів”, – підкреслює Олександр і наводить як приклад Словенію. За деякий час після відкриття локації у Любляні довелось призупинити там діяльність, оскільки місцевий організатор змінив країну проживання, а заміни йому не знайшлось.

Головна мета клубу сьогодні – не відкриття нових локацій, а популяризація бігу серед існуючих.

Здавалося би, що може бути простіше одного забігу на 5 км в суботу? Але спробуйте організовувати їх щосуботи без винятків. У Runday запевняють, що за три роки забіг скасували лише одного разу – через шторм в Одесі.

Читайте такожУ Львові відкрили скелелазний центр Rosk Station

У майбутньому організатори бачать забіги Runday в кожному обласному центрі України і в більшості районних. “Нашу ідею легко масштабувати”, – переконаний Ружицький.

Більшу увагу планують приділити віддаленим районним центрам та селам. Бо у столиці та великих містах є безліч альтернатив Runday, а в менших населених пунктах майже нічого не відбувається”.

Зараз співзасновники ведуть пошук надійного постійного партнера, який би підтримав фінаносово біговий рух та допоміг масштабуватись. “Поки це нелегко через незвичний в порівнянні з традиційними забігами формат, – констатує Ружицький, – але я впевнений, що це питання часу”.

Читайте такожВийшов трейлер української драми про паралімпійську чемпіонку

У більшості країн, де існує прототип Runday parkrun, його підтримує місцева влада, вбачаючи в цьому суспільну користь. Адже населення долучається до активного способу життя.

В Британії лікарі радять пацієнтам parkrun як засіб для лікування і профілактики багатьох хвороб. “Хочеться, щоб і в Україні біг замінив таблетки”, – каже співзасновник Runday Олександр Ружицький.

Нагадаємо, у Тернополі відкрили відремонтований фізкультурно-оздоровчий комплекс.

Окрім того, українця визнали найкращим гравцем футбольного матчу в Іспанії.

Як ми писали раніше, в Україні відкрили першу спеціалізовану арену для кьорлінгу.

Суспільство

Укрзалізниця виготовила ще два медичних евакуаційних вагони для ЗСУ

Опубліковано

Укрзалізниця додала до свого парку ще два медичні евакуаційні вагони для потреб Медичних сил ЗСУ. Загалом їх кількість становить 66, і до кінця року планується збільшити цю кількість на ще 4 вагони.

Про це повідомляє Укрзалізниця.

Про ініціативу

Евакуація та перевезення поранених воїнів у спеціально обладнаних медичних вагонах показали свою ефективність. Насамперед, це швидкість та можливість надання повноцінної медичної допомоги (у т.ч. екстреної хірургічної та реанімаційної) під час ходу поїзда.

Читати також: Українські розробники створили бойовий колісний дрон CRAB (ВІДЕО)

Про потяги

Усі вагони оснащені апаратами штучної вентиляції легень, переливання крові, кардіомоніторами, аспіраторами та іншою медичною технікою. Завдяки живленню від генератора вони є повністю автономними.

“Дякуємо вагонобудівникам, локомотивним та евакуаційним бригадам Укрзалізниці, що спільно з медиками Командування Медичних сил Збройних Сил України самовіддано працюють задля порятунку поранених воїнів”, – повідомляє УЗ в своєму зверненні.

Нагашаємо, що українські хакери здійснили кібератаку на сервіси партії “єдина росія”.

Також ми повідомляли, що за рік існування кластеру Brave1 на ньому зареєстрували 1600 оборонних розробок.

Фото: УЗ

Читати далі

Суспільство

Українські дитячі книги потрапили до списку найкращих видань у Японії 

Опубліковано

У Японії було опубліковано список дитячих ілюстрованих книжок, відомий як “Ehon 50”, де були включені дві українські книги: “Куди і звідки” від Романи Романишина та Андрія Лесіва та “Жовтий метелик” Олександра Шатохіна.

Список з’явився на сайті японської Національної шкільної бібліотечної асоціації.

Про книгу “Жовтий метелик”

На веб-сайті видавництва “Видавництво Старого Лева” у примітці до книги “Жовтий метелик” Олександра Шатохіна зазначено, що це “тиха книжка”, яка розповідає про життя після війни, про страх і обмежені можливості у такій ситуації.

Уперше книжка вийшла у “Видавництві Старого Лева” у 2022 році. В Японії її надрукувало видавництво Kodansha LTD.

У 2023 році книжка увійшла до переліку 100 найкращих книжок-картинок зі всього світу.

Читати також: Цим їдальням було 50 років. Як у громаді на Волині реформували застарілу систему харчування в школах і садочках

Про книгу “Куди і звідки”

У 2020 році видання від творчої майстерні “Аґрафка” вийшло вперше у друк від видавництва “Старого Лева”. В Японії воно було опубліковане завдяки видавництву Bronze Publishing у перекладі Юкіко Хіромацу. Це видання розповідає про рух та подорожі не лише людей, а й тварин, рослин, вітру, води та планет. Загалом книгу переклали на 15 мов.

Також ми повідомляли, що Нацбанк випустив монету до роковин Чорнобильської трагедії.

Фото: книга “Куди і звідки”

Читати далі

Суспільство

У Києві вперше пройде фестиваль феміністичного кіно: що про нього відомо

Опубліковано

У травні в Києві відбудеться перший феміністичний кінофестиваль “Гаккебуш”, на якому будуть демонструватися фільми, створені жінками. Крім показів фільмів, у програмі передбачені зустрічі з авторськими стрічками та лекціями.

Про це повідомляється на сайті фестивалю.

Про фестиваль

Організатори зазначають, що мета фестивалю феміністичного кіно “Гаккебуш” – надихнути українських режисерок та операторок, що тільки розпочинають свій шлях у кіноіндустрії. Вони прагнуть допомогти їм бути відважними у своїй творчості та знаходити аудиторію, яка їх почує.

Головною метою є створення платформи для нетворкінгу та формування спільноти для постійного творчого процесу.

Події відбуватимуться 11 та 12 травня у Будинку кіно.

Читати також: На честь Дмитра Капранова перейменували вулицю в Конотопі

Програма фестивалю

У програмі фестивалю буде представлено 10 короткометражних фільмів. Крім цього, існує можливість подати заявку на показ ігрового або документального короткометражного фільму, проте це можна зробити лише до 30 квітня.

Фільми можуть брати участь у фестивалі, навіть якщо вже мали національну прем’єру, але вони не повинні бути вільно доступними в інтернеті або розміщені на стримінгових платформах.

Умови участі:

  • жінка є режисеркою та/або операторкою та/або головною героїнею фільму;
  • тривалість не перевищує 30 хвилин;
  • знято після 1 січня 2022 року.

Фестиваль організовує кіноорганізація “Гаккебуш” за підтримки Національної спілки кінематографістів України й Projector Foundation.

Нагадаємо, що Нацбанк випустив монету до роковин Чорнобильської трагедії.

Також ми повідомляли, що в Польщі в прокат вийде український фільм “Я, Побєда і Берлін”.

Фото: сайт фестивалю

Читати далі

 РЕКЛАМА:

Шопочитати

Суспільство2 тижні тому

«Я просто хотіла, щоб якась мама плакала менше, ніж я»: як Вікторія Наумович змінює життя молоді з інвалідністю у своєму місті

«Настя народилася передчасно. Зовсім крихітна — 1 кілограм 100 грамів. Ми одразу розуміли, що будуть...

Суспільство3 тижні тому

Врятувати поліських коней: як на Київщині відновлюють українську породу та створюють простір автентичних ремесел

Маленький кінь, більше схожий на поні, невибагливий у їжі та лагідний. Саме такі тварини здавна...

Суспільство3 тижні тому

«Без цього бренду не було б мене». Як соціальний бізнес Ohra Home об’єднує матерів дітей з інвалідністю

У житті Юлії Бігун багато різних сфер: сім’я, робота в проєкті з гуманітарного розмінування України,...

Суспільство3 тижні тому

Виготовляє «гівняні» прикраси з пташиного посліду. Це історія арт-активістки, яка живе з голубом  

Свого першого голуба Валеру вона побачила в закинутій квартирі майже бездиханним пташеням і врятувала. А...

РЕКЛАМА: