Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

Як двоє товаришів-українців створили суперпопулярну у світі платформу з пошуку роботи у світі (ВІДЕО)

Опубліковано

Підтримай ШоТам

Їхній сайт з пошуку роботи займає 2 місце у світі!

У 2006 два друга створили сайт у гуртожитку, а зараз на них працює понад 500 людей!

Роман Прокофьєв та Євген Собакарьов подружились ще в дитинстві

Хлопці разом перемагали на математичних олімпіадах.

Разом поступили в КПІ й обидва пішли працювати.

Проте зрозуміли, що втілювати чиїсь ідеї не цікаво.

Читайте такожСвоя Швейцарія у дворі — як одесит започаткував школу добросусідства

Вирішили зробити щось своє!

І тут Роман зрозумів, що складно шукати працівників – нема зручної платформи.

Хлопці вирішили створити свою.

Так у 2006 році й з’явився Jooble.

Спочатку вони нічого не заробляли, ба більше – вкладали свої заощадження!

Працювали на інших проєктах, а Jooble розвивали поступово.

Читайте такожВідроджуємо дух ремісництва. Як любов до крафту перетворилася на виробництво свічок

«Ключовим для успіху Jooble було рішення не брати гроші за оголошення, а платити лише за кандидатів», – Роман Прокофьєв.

У 2014 компанію помітили інвестори й почався гарячий час!

Пандемія міцно вдарила по компанії – доходи різко впали.

«Минув рік, ситуація не вирівнялася, вона стала кращою, ніж була! За рік відбулася глобальна адаптація», – Євген Собакарьов.

Тільки за травень у сайту 57 мільйонів переглядів!

Роман і Євген мотивують людей лишатись в Україні й не їхати на заробітки!

Нагадаємо, тернопільський підприємець у 40 років опанував нову справу і став успішним.

Як ми повідомляли раніше, захисник Луганського аеропорту створює оригінальні речі з текстилю.

Підтримай ШоТам

Суспільство

$2 млн за життя. Як порятунок малюка з Одеси перетворився на всеукраїнських рух допомоги дітям із рідкісною хворобою СМА

Опубліковано

Родина Свічинських

Підтримай ШоТам

Навесні 2021 року родині Свічинських вдалося зібрати понад два мільйони доларів на порятунок сина. У Дмитрика діагностували спінальну м’язову атрофію (СМА), врятувати малюка міг один укол — найдорожчим у світі препаратом Zolgensma. Збір коштів перетворився на всеукраїнську кампанію, яка об’єднала тисячі людей по всій країні та поза її межами.

Сьогодні Дмитрик разом із батьками вже повернувся з США після курсу реабілітації. Однак на цьому сім’я маленького героя не зупинилася. Ініціативу «Діма, ми встигнемо» Свічинські з командою волонтерів перетворили на рух «Діти, ми встигнемо». Тепер йдеться про порятунок всіх українських СМАйликів.

Віталій Свічинський

Віталій Свічинський

Засновник руху «Діти, ми встигнемо»

Коли почули про діагноз сина, були шоковані, але на паніку часу не було

Діма народився без жодних патологій, пологи пройшли успішно, ми з дружиною раділи, як ті всі молоді батьки. Та вже через півтора місяці стало помітно, що наша дитина одномоментно перестала рухати кінцівками: впав тонус м’язів. Ми були дуже налякані, тому негайно пішли до клініки. Сімейний лікар та місцевий невролог запідозрили діагноз і відправили нас обстежуватися до генетика. 

Після аналізів лікарі в один голос сказали — спінальна м’язова атрофія, першого, найагресивнішого типу. Шок і мороз по шкірі. Ми й приблизно не мали уявлення, що це за захворювання. Почали шукати якусь інформацію, та виявилося, що в Україні вона майже відсутня, тож дізнаватися бодай щось довелося з іноземних ресурсів. Часу ж було обмаль, сильний стрес одразу спонукав до дій, панікувати було зовсім не на часі.

Лікарі діагностували у малюка СМА, коли Дімі було лише 2,5 місяці.

Ситуація загострилася: аби запобігти незворотним процесам в організмі, необхідно було ввести найдорожчу в світі ін’єкцію — Zolgensma — до шестимісячного віку. На момент діагностування СМА Дімі було два з половиною, а отже, у нас залишалося дещо більше трьох місяців, аби зібрати шалену суму грошей — понад два мільйони доларів. Побачивши цю цифру, я був шокований. Однак, всередині розумів: головне, що ці ліки взагалі існують. 

Усе почалося з сотні волонтерів

Практично одразу ми почали вести переговори з виробниками препарату. Збір коштів на лікування стартував негайно. Зворушливим стало те, наскільки швидко суспільство відгукнулося. Така глобальна підтримка дуже надихнула, хоча я розпочав з того, що зібрав команду лише зі ста волонтерів. 

Під час збору коштів родина Свічинських почала пекти благодійне печиво, аби розповісти про Дмитрика якомога більшій кількості людей. Згодом ідею підтримали волонтери по всій Україні та навіть за межами країни.

У технічній організації кампанії були свої переваги. Те, що колись я займав достатньо високі посади у державному апараті, стало в нагоді. До цього я був і заступником керівника Одеської обласної адміністрації, і головою РДА ,тому була можливість знайти потрібні контакти та організувати грамотний розподіл сил та ресурсів. Зібраність та організованість команди, щира підтримка людей — це фактори, що допомогли нам якісно мобілізувати зусилля.

Поки команда організовувала публічну кампанію зі збору коштів, ми з дружиною розпочали пекти благодійне печиво, в такий спосіб розповідаючи світу про нашу проблему. І світ почув! До акції долучилися спортсмени, зірки шоубізнесу, лідери думок та військові, небайдужі громадяни. Спільними зусиллями сталося диво, ми встигли! Щастю і вдячності просто не було меж.

Дмитрик Свічинський разом із батьками у день, коли малюк отримав найдорожчий у світі укол.

Історія нашої родини перетворилася на потужний рух

Дмитрик вже тримає голову, поступово набирає вагу та почувається значно краще. Я розумію, що процес реабілітації не буде розвиватися так швидко, як нам хочеться. Однак, те що відбувається зараз із моїм сином — це добре. Ми бачимо світло. Зовсім нещодавно наша родина повернулася з США після реабілітації. Підхід тамтешніх лікарів мені дуже імпонує. 

Коли в Україні нам казали «Йдіть додому і народжуйте іншу дитину», у США все було навпаки. Була моральна підтримка медичних фахівців, віра і позитивне налаштування на одужання. На життя, за яке варто і треба боротися. Я хотів би поступово впроваджувати такі ідеї і в нашій країні. Це дуже важливо. Психологічне підбадьорення відіграє значну роль, адже можна запобігти депресивним станам і тривожним розладам батьків хворих малюків. Після стабілізації сина це стало внутрішнім поштовхом до створення організації та допомоги іншим. Якщо вдалося нам, то тепер ми просто зобов’язані давати надію та допомагати іншим.

Родина Свічинських після повернення з США, де Діма отримав довгоочікуваний укол.

Сьогодні, поки триває реабілітація Діми, історія нашої сім’ї перетворилася на потужний громадський рух, адже працює вже ціла організація. Ініціатива сформувалася доволі швидко. Щойно закрився збір коштів для Дмитрика — ми одразу трансфорували нашу спільноту в Facebook з «Діма, ми встигнемо» на  «Діти, ми встигнемо». І заявили про основні завдання, які ставимо перед собою у межах цього руху.

Чому? Бо розуміли: якщо ми, люди, які підняли одну з найбільших хвиль допомоги і взаємодії, змогли зібрати потрібну суму швидко, то у подібних випадках також зможемо допомогти. Відчувалася велика відповідальність, бо наступні кампанії для дітей можуть бути складнішими. І цим дітям також треба допомагати. Робити все, щоб Україна почала закуповувати препарати. З кожним наступним збором люди просто втомляться долучатися, тому потрібно було діяти та залучати держоргани.

Читайте також: Чай, який рятує. Історія «Майстерні Мрії», що допомагає людям з аутизмом та власноруч заробляє на існування

Нам вдалося достатньо якісно сформувати ключові напрями роботи. На щастя, в нашій команді працюють професіонали зі сфери маркетингу, адміністрування та менеджменту. Сторінка на Facebook, створені раніше рахунки для Діми у всіх можливих українських та міжнародних банках, — усе це сьогодні працює для інших СМАйликів. Саме так ми називаємо дітей зі спінальною м’язовою атрофією. Усі вони і справді дуже сонячні та привітні. 

Родина Крижних, яким також вдалося отримати укол для сина Микитки. Зі збором коштів та поширенням інформації сім’ї допомагала ніціатива «Діти, ми встигнемо».

За цей рік, окрім Дмитрика, нам вдалося надати допомогу багатьом малюкам зі СМА. Наразі  з допомогою «Діти, ми встигнемо» закрито вже вісімнадцять зборів, а коли починали — був лише один. Очевидно, хтось мав стати першим. Семеро маленьких пацієнтів зусиллями суспільства, популярності соціальних мереж та кожній гривні, яка надходить на рахунки від добродіїв, отримали повні, стовідсоткові збори.

Ще двоє малят лікувалися за рахунок інших держав: людей, які змінили громадянство і з-за кордону мають кращі умови для життя, а як наслідок — благодійності. Усі інші виграли у лотерею (через високу вартість виробник ліків частково розподіляє їх через лотерею — брати в ній участь можуть представники країн, де продаж Zolgensma поки що не схвалений, — ред.). І це дуже круто! Коли згадую ці історії, життєві шляхи і долі діток, які змогли та отримали шанс на одужання — надихаюся рухатися далі. Ми всі надихаємося.

 Дітей із СМА в Україні багато, але всі вони — унікальні

На наших ресурсах нещодавно опубліковали матеріал про двох братиків-двійнят — Івана та Руслана Ісіченків. Ці хлопці, попри те, що пересуваються на візках та складно тримають в руках навіть чашку, енергійно здобувають у школі все нові й нові грамоти та тішать успіхами у навчанні. Бо попри діагноз вони встигають жити повноцінним життям. Ба більше, захоплюються бісероплетінням і продають власні роботи на аукціонах. Ці діти — унікальні, і ми повинні знати про них.

Сьогодні процеси почали розвиватися і на державному рівні. Тут для нас ключовим став адвокаційний напрямок, налаштований на допомогу всім пацієнтам із СМА в Україні. Це зокрема робота над тим, аби ліки закуповували за кошти з держбюджету. Також почали проводити переговори про орфанні центри, реабілітацію в Україні, створення реєстру пацієнтів для регулювання взаємодії. Заявили і почали працювати. 

Вже за пів року від старту маємо певні досягнення, адже з’явилася нормативна база, завдяки якій вдалося скласти офіційний список людей із СМА. Батьки маленьких діток перебували зі своєю проблемою наодинці, адже вартість потенційного лікування просто непідйомна для середньостатистичної сім’ї. Разом у нас значно більше шансів на диво. Шансів на одужання. 

Родина Свічинських під час перебування в США.

Також вдалося закласти держбюджет за договорами керованого доступу. Цьогоріч це майже півтора мільярда гривень, а на 2022 вже заявлено про суму від 2 до 7 мільярдів. Йдеться про всі орфанні захворювання, а також про генетичні та онкологічні патології. 

А ще нарешті розпочато процедуру оцінки медичних технологій. Вона необхідна для того, щоб закупити ліки для пацієнтів зі спінальною м’язовою атрофією. Сьогодні найближчою є компанія Roche, що в якості основного пропонує препарат Risdiplam. 

Сподіваємося, що ця кампанія пройде успішно, і ми з вами отримаємо просто фантастичний результат вже до кінця року. Крім того, ми декларували процес раннього неонатального скринінгу для всіх дітей із СМА та іншими генетичними патологіями. Гроші уже виділили, запровадити скринінг обіцяють з початку 2022 року. Тендери об’явлені офіційно. 

Прагнемо, аби Україна не відрізнялася від провідних країн

У нас мають бути представлені всі препарати, які є на ринку. Необхідно створити умови для реабілітації та взаємодії з пацієнтами. Найближчим часом ми зробимо оголошення про ще одну глобальну кампанію. Вже зараз відбувся виступ в ООН. Нам вдалося провести першу в світі комунікацію на базі Організації об’єднаних націй про СМА. Там виступав генеральний секретар. Приємно, що майже 80 дипломатичних представництв взяли участь у цій події та дійшли до спільного знаменника, перейнявшись питанням.

Читайте також: «Нам просто хотілося жити». Як благодійна організація «100% життя» вже 20 років рятує ВІЛ-позитивних українців

Відколи я «познайомився» з цим діагнозом, помітив, що проблема СМА не має кордонів. Ми змогли масштабувати рух і навіть встановили контакт із Азією та африканськими країнами. Знаєте, немає жодного значення, в якій точці світу перебуває людина, якщо вона потребує коштовного, малодоступного лікування. Тому дещо згодом на черзі — глобальний рух. 

Водночас у нашій країні потрібно зменшити кількість необґрунтованих «подяк» лікарям. Чимало закупівель ліків у лікарнях є недоречними. Тут існує неправомірна вигода, яку отримують медичні установи. У цій проблематиці перебуваємо всі ми як пацієнти. 

Під час Вишиванкового фестивалю в Одесі волонтери роздавали листівки з інформацією про СМА та способи допомоги дітям, у яких діагностували цю рідкісну хворобу.

Наприклад, у «Діти, ми встигнемо» звертаються чимало людей із нозологіями та онкологічними чи орфанними захворюваннями. Ці люди вірять в організацію, вони вірять нам, бо бачать результати. Ми ж наполегливі і, у свою чергу, вміємо вимагати там, де треба, та змінювати процеси точково і конкретно. І проблема корупції та хабарів для мене особливо болюча.

І все ж,головне тут наступне: якщо попереду світитиме найзаповітніша мрія, а всередині родини та близьких житиме надія, то жодне захворювання не зможе перемогти. Я знаю це точно. Я переконався. Просто треба робити. І вірити. І бути разом.

Дізнатися більше про всеукраїнський рух «Діти, ми встигнемо» та допомогти СМАйликам, які потребують коштів для найдорожчого в світі уколу, можна на офіційному сайті або зі сторінок в соціальних мережах.

Підтримай ШоТам

Читати далі

Суспільство

Рекорд України: військовий з протезом протягнув літак на 6,4 м (ВІДЕО)

Опубліковано

Підтримай ШоТам

На Чугуївському аеродромі на Харківщині 24-річний Роман Кашпур з протезом ноги протягнув літак Ан-26 на 6,40 м за 43 секунди і встановив національний рекорд.

Про це пише Суспільне.Харків.

Ромаш Кашпур родом з Вінниччини. Він дістав інвалідність внаслідок бойових дій на сході України. Нині живе з дружиною і двома дітьми у Харкові. У 2019 році, коли служив у розвідувальному батальйоні, наступив на протипіхотну міну і частково втратив ногу.

Читайте такожМакіяж без рук і марафон на протезі. П’ять історій українців, які надихають боротися та перемагати

Роману встановили протез. Він брав участь в міжнародних спортивних змаганнях ветеранів. Цьогоріч вирішив встановити рекорд. Розповідає, що ідея з літаком прийшла спонтанно, коли їхав повз Чугуївський аеродром.

Чоловік щодня займається спортом вдома. Торік після оголошення локдауну облаштував у квартирі спортзал. Вдома готувався і до участі в «Іграх героїв».

Читайте такожГонзо-література, війна та книги для дітей. Історія письменника та ветерана Валерія Пузіка

«Я почав займатись. Здебільшого акцент був на підтягування. Якщо з ногою якісь проблеми — протез скинув, руки цілі. Все, можна займатись. Зрештою, дуже багато було категорій в Іграх, я зареєструвався в чотирьох. Як результат — в трьох отримав перше місце, і в підтягуваннях також перше», — розповідає Роман.

Роман впевнений: своїми досягненнями доводить тяжкопораненим військовим, що усе можливо.

Нагадаємо, українець встановив світовий рекорд на чемпіонаті із 48-годинного бігу.

Фото: suspilne.media.

Підтримай ШоТам

Читати далі

Суспільство

На Херсонщині провели тактичне навчання артилеристів (ВІДЕО)

Опубліковано

Підтримай ШоТам

На одному з військових полігонів Херсонщини неподалік адміністративної межі з тимчасово окупованою територією АР Крим провели тактичне навчання артилерійських підрозділів «Південь».

Про це на фейсбук-сторінці повідомив відділ зв’язків з громадськістю Командування об’єднаних сил ЗС України.

Навчання мали на меті підвищити рівень навченості та професійної підготовки особового складу.

Військові відпрацьовували взаємодію з іншими підрозділами угрупування військ та нові тактичні прийоми ведення бойових дій.

Читайте також«Нам просто хотілося жити». Як благодійна організація «100% життя» вже 20 років рятує ВІЛ-позитивних українців

За інформацією, підрозділи вдосконалювали спроможність вчасно та адекватно реагувати на військову небезпеку з морського узбережжя.

За словами командувача, під час маневрів перевіряють готовність до бойових дій у різних сценаріях.

Нагадаємо, на Херсонщині відбулися навчання протитанкових резервів.

Як ми повідомляли раніше, винищувачі України відпрацювали пуски керованих ракет Р-73.

Фото: facebook.com/JointForcesCommandAFU.

Підтримай ШоТам

Читати далі

Шопочитати

Родина Свічинських Родина Свічинських
Суспільство1 годину тому

$2 млн за життя. Як порятунок малюка з Одеси перетворився на всеукраїнських рух допомоги дітям із рідкісною хворобою СМА

Навесні 2021 року родині Свічинських вдалося зібрати понад два мільйони доларів на порятунок сина. У...

Суспільство1 день тому

«Нам просто хотілося жити». Як благодійна організація «100% життя» вже 20 років рятує ВІЛ-позитивних українців

На початку 2000-х Дмитро Шерембей дізнався про свій позитивний ВІЛ-статус. До вірусу імунодефіциту додалися туберкульоз...

Суспільство2 дні тому

#ЩедрийВівторок. Як українські діти долучаються до благодійності та допомагають іншим

Здавалося б, робити добрі справи, допомагати та змінювати світ на краще можуть здебільшого дорослі, адже...

Суспільство5 днів тому

«Ніхто не очікував, що монахині відкриють бізнес». Як черниці з Івано-Франківщини запустили успішну власну справу

Колись вона уявляла монастир місцем, де лише моляться. Тому довго не наважувалася прийти до нього....

Суспільство6 днів тому

Шукає добро на війні. Як радянський дисидент Анатолій Лютюк почав волонтерити на Донбасі, та до чого тут казки

Дисидент та художник Анатолій Лютюк переїхав до Естонії понад 40 років тому. Після боротьби з...