Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

Як двоє хлопців-атовців створили молочну ферму

Опубліковано

Двоє хлопців із Львівщини – Сергій Багрій та Андрій Кошіль після повернення після служби в АТО започаткувати спільну справу – молочну ферму.

Про це пише Високий замок.

Як виникла ідея

Як пригадує Сергій, рішення при­йшло не одразу. Кілька років кожен займався своєю справою, але під час передзвонювань та спілкувань виникла така ідея.

Читайте такожМалим агропідприємствам дають гранти на власну справу: подробиці

«Мали бажання, ідею, приміщен­ня. Зібралися і вирішили разом почати гос­подарювати. Так і працюємо», — зазначає Сергій.

На батьківщині Андрія, у селі Любинці, реконструювали приміщення, заготували корми, закупили перших нетелів. Допо­магав порадами, настановами, консульта­ціями у новій для хлопців справі директор Львівської аграрної дорадчої служби Іван Паньків.

Як відкривали ферму

По перших тварин звернулися до людей, які мають досвід у фермерській справі, — до родини Шишаків зі села Березця Городоцького району. Консультувалися у господар­ствах Літинське, Пчани-Данкович.

Паралельно вчилися самі, засвоювали ази господарю­вання, заготовляли корми. Дивилися, як працюють інші ферми, намалювали свою і почали втілювати мрію у жит­тя.

Читайте такожЯк молодь навчає літніх людей користуватися смартфонами. Історія проєкту ITbabushka

Мають всебічну підтримку від сільського голови Любин­ців Володимира Мачалаби. Він виділив їм два гектари землі, щоб хлопці-атовці мо­гли розвивати власне гос­подарство. Допомагали на початках друг Сергія Юрій Масний, а також його бать­ко Степан Гнатович Масний, який раніше працював голо­вним зоотехніком.

Хлопці активно взялися до роботи. Власноруч, а також за допомогою будівельників реконструювали тваринниць­ке приміщення, довели його до такого стану, аби твари­нам у ньому було комфортно.

Їздили по селах, вибира­ли, купували худобу, вчилися. За цей час на фермі народи­лися телятка. Перші були з генетикою джерсейської по­роди. Нині мають 15 корів, молодняк гольштинської по­роди, українських чорно-ря­бих, джерсеїв.

Читайте такожНа Тернопіллі стартувало будівництво масштабного тваринницького комплексу

«Наші корівки поки що дають небагато мо­лока. Але людям воно смакує. Адже багато залежить від того, чим годувати тварин, як їх доглядати. Молоко у наших корів — смачне, жирне. З ньо­го люди можуть виготовляти іншу продукцію — масло, сир, сметану», — розповідає Сергій.

Звісно ж, не все спочатку було гладко. Працювали, вчи­лися на власних помилках, на­бивали ґулі. Але, кажуть хлопці, краще спочатку набити ті ґулі, щоб надалі було легше. Пер­шого року траву не так посу­шили. Ще не мали власної тех­ніки. Не знали всіх технологій.

Тепер у них уже є розпо­діл обов’язків. Сергій Багрій займається організаційними моментами, тобто відпові­дальний за організацію вироб­ництва. Працює у Львові, каже, заробляє гроші, потрібні для розвитку ферми. Це він без­посередньо їздив на ферми, спілкувався з людьми, дорад­никами, зокрема із фахівцем своєї справи Іваном Панькі­вим. На ферму приїжджає раз на тиждень, і відразу біжить до стайні та береться до робо­ти. Активно допомагає йому дружина Наталія. Його колега Андрій Кошіль відповідальний безпосередньо за виробни­цтво, і це у нього теж добре виходить. Він живе у селі, біля ферми. Як каже про свого дру­га Сергій, Андрій, як трактор, — прокидається вдосвіта і від раннього ранку до пізньої ночі на фермі. Допомагає йому дружина Оксана.

Читайте такожЗ бурштином, тропічними фруктами чи травами: вісім українських виробників чаю

Хлопці наполегливо йдуть до своєї мрії — виробляти щодня понад 1 тисячу літрів молока. Цьогоріч у їхніх пла­нах — розвивати виробничі потужності ферми, запо­внити тваринницьке примі­щення, розраховане на 50 тварин, вийти на вищі надої. «Усе залежить від того, чим годуватимемо корів», — каже Сергій. Тому хлопці переду­сім подбають про кормову базу. Точніше, уже почали дбати про корми — підготу­вали поле, аби навесні засі­яти травою, кукурудзою.

Рухаються далі, бо пере­конані: перспективи у розви­тку молочного господарства у нас на батьківщині є, і ми по­винні пити молоко від україн­ських корів, а не закуповувати деінде.

Нагадаємо, запрацювала перша сімейна молочна ферма на Житомирщині.

Як ми повідомляли раніше, українські вчені створили унікальну колекцію гібридів кукурудзи.

Усі фото: wz.lviv.ua.

Суспільство

Усе життя працював сантехніком, а на пенсії став актором і моделлю (ВІДЕО)

Опубліковано

Колись Орест Сирватка зі Львова був сантехніком, а сьогодні працює моделлю, знімається в кіно та кліпах українських співаків і у свій 71 рік каже, що «не працює, а кайфує»!

Фото обкладинки: з ютуб-каналу Орвеста Сирватки

Читати далі

Суспільство

На Харківщині надзвичайники витягли з  вогню кролика після прильоту КАБів

Опубліковано

У селі Садовод, що на Харківщині, надзвичайники врятували кролика. Тварину витягли із сараю, який загорівся після прильоту керованих авіабомб. 

Про це повідомили в UAnimals.

На місці удару спалахнуло 130 квадратних метрів території. Рятувальники вчасно помітили, що всередині хтось є, та одразу ж відреагували. 

Також ми писали, що пасажирка знайшла у потязі книгу з листом із фронту: власницю відшукали у Threads.

Фото: ГУ ДСНС в Харківській області 

Читати далі

Суспільство

Ювелірна операція: київські хірурги видалили військовому уламок, який пройшов через очну орбіту 

Опубліковано

29-річному військовому Павлу видалили уламок, який  пройшов через очну орбіту та заблокував лобову пазуху. Технічно складну операцію провели київські хірурги з клінічної лікарні «Феофанія».

Про це повідомив Міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко.

Ювелірна робота лікарів

Військовий Павло отримав складне поранення обличчя. Його лобову пазуху заблокував уламок, який пройшов через очну орбіту. Хірурги київської лікарні «Феофанія» вирішили не видаляти  уламок через рановий канал, аби додатково не травмувати око. 

Замість цього лікарі центру патології ЛОР-органів провели ювелірну операцію — вилучили уламок через порожнину носа. Лікарі одночасно забезпечили дренаж лобної пазухи, яку заблокував уламок. За словами фахівців, це дозволило зберегти анатомічну цілісність і дати шанс на ефективне відновлення.

Читайте також: Медсестра врятувала підрозділ від оточення та знищила групу окупантів з гранатомета

Київські хірурги «Феофанії» використовували методики французьких партнерів з клініки CHU de Lille. Досвід іноземних колег українські лікарі адаптували до реалій воєнної медицини.

«Історія Павла про те, як міжнародний обмін досвідом дає шанс на одужання», — зазначив Міністр охорони здоров’я України.

Нагадуємо, що в Києві вперше провели Всеукраїнські змагання з баскетболу на кріслах колісних.

Фото обкладинки: фейсбук-сторінка Віктора Ляшка

Читати далі

Шопочитати

Економіка і бізнес4 дні тому

Кава в дріпах як донат: військовий створив бізнес, аби закривати потреби підрозділу

«Привіт! Я Спейс, командир роти, яку ми називаємо “Практика”. Ми з командою збираємо донати на...

Суспільство6 днів тому

Ще один спосіб сказати «дякую»: як підтримати поранених військових до Дня вишиванки

«Я красивий? Ану, сфотографуйте на мій телефон — я рідним надішлю. Це точно подарунок?» —...

Суспільство2 тижні тому

Денжер — собака з Ізраїлю, що допомагає лікувати людей з прифронту. Історія однієї з місій у Бахмуті

Грудень 2022 року. Підвал будинку в Бахмуті — холодний і сирий. Тут зазвичай панує гнітюча...

Військо3 тижні тому

«Я з покоління дітей, які у 2014 році писали листи солдатам, а потім стали ними». Це Дмитро, що у 18 пішов на війну

Йому було дев’ять, коли почалась війна — і саме з нею він дорослішав. Замість футбольних...