

Суспільство
Як двоє хлопців-атовців створили молочну ферму
Двоє хлопців із Львівщини – Сергій Багрій та Андрій Кошіль після повернення після служби в АТО започаткувати спільну справу – молочну ферму.
Про це пише Високий замок.
Як виникла ідея
Як пригадує Сергій, рішення прийшло не одразу. Кілька років кожен займався своєю справою, але під час передзвонювань та спілкувань виникла така ідея.
Читайте також: Малим агропідприємствам дають гранти на власну справу: подробиці
«Мали бажання, ідею, приміщення. Зібралися і вирішили разом почати господарювати. Так і працюємо», — зазначає Сергій.
На батьківщині Андрія, у селі Любинці, реконструювали приміщення, заготували корми, закупили перших нетелів. Допомагав порадами, настановами, консультаціями у новій для хлопців справі директор Львівської аграрної дорадчої служби Іван Паньків.
Як відкривали ферму
По перших тварин звернулися до людей, які мають досвід у фермерській справі, — до родини Шишаків зі села Березця Городоцького району. Консультувалися у господарствах Літинське, Пчани-Данкович.
Паралельно вчилися самі, засвоювали ази господарювання, заготовляли корми. Дивилися, як працюють інші ферми, намалювали свою і почали втілювати мрію у життя.
Читайте також: Як молодь навчає літніх людей користуватися смартфонами. Історія проєкту ITbabushka
Мають всебічну підтримку від сільського голови Любинців Володимира Мачалаби. Він виділив їм два гектари землі, щоб хлопці-атовці могли розвивати власне господарство. Допомагали на початках друг Сергія Юрій Масний, а також його батько Степан Гнатович Масний, який раніше працював головним зоотехніком.

Хлопці активно взялися до роботи. Власноруч, а також за допомогою будівельників реконструювали тваринницьке приміщення, довели його до такого стану, аби тваринам у ньому було комфортно.
Їздили по селах, вибирали, купували худобу, вчилися. За цей час на фермі народилися телятка. Перші були з генетикою джерсейської породи. Нині мають 15 корів, молодняк гольштинської породи, українських чорно-рябих, джерсеїв.
Читайте також: На Тернопіллі стартувало будівництво масштабного тваринницького комплексу
«Наші корівки поки що дають небагато молока. Але людям воно смакує. Адже багато залежить від того, чим годувати тварин, як їх доглядати. Молоко у наших корів — смачне, жирне. З нього люди можуть виготовляти іншу продукцію — масло, сир, сметану», — розповідає Сергій.
Звісно ж, не все спочатку було гладко. Працювали, вчилися на власних помилках, набивали ґулі. Але, кажуть хлопці, краще спочатку набити ті ґулі, щоб надалі було легше. Першого року траву не так посушили. Ще не мали власної техніки. Не знали всіх технологій.

Тепер у них уже є розподіл обов’язків. Сергій Багрій займається організаційними моментами, тобто відповідальний за організацію виробництва. Працює у Львові, каже, заробляє гроші, потрібні для розвитку ферми. Це він безпосередньо їздив на ферми, спілкувався з людьми, дорадниками, зокрема із фахівцем своєї справи Іваном Паньківим. На ферму приїжджає раз на тиждень, і відразу біжить до стайні та береться до роботи. Активно допомагає йому дружина Наталія. Його колега Андрій Кошіль відповідальний безпосередньо за виробництво, і це у нього теж добре виходить. Він живе у селі, біля ферми. Як каже про свого друга Сергій, Андрій, як трактор, — прокидається вдосвіта і від раннього ранку до пізньої ночі на фермі. Допомагає йому дружина Оксана.
Читайте також: З бурштином, тропічними фруктами чи травами: вісім українських виробників чаю
Хлопці наполегливо йдуть до своєї мрії — виробляти щодня понад 1 тисячу літрів молока. Цьогоріч у їхніх планах — розвивати виробничі потужності ферми, заповнити тваринницьке приміщення, розраховане на 50 тварин, вийти на вищі надої. «Усе залежить від того, чим годуватимемо корів», — каже Сергій. Тому хлопці передусім подбають про кормову базу. Точніше, уже почали дбати про корми — підготували поле, аби навесні засіяти травою, кукурудзою.
Рухаються далі, бо переконані: перспективи у розвитку молочного господарства у нас на батьківщині є, і ми повинні пити молоко від українських корів, а не закуповувати деінде.
Нагадаємо, запрацювала перша сімейна молочна ферма на Житомирщині.
Як ми повідомляли раніше, українські вчені створили унікальну колекцію гібридів кукурудзи.
Усі фото: wz.lviv.ua.
Суспільство

Колись Орест Сирватка зі Львова був сантехніком, а сьогодні працює моделлю, знімається в кіно та кліпах українських співаків і у свій 71 рік каже, що «не працює, а кайфує»!
Фото обкладинки: з ютуб-каналу Орвеста Сирватки
Суспільство

У селі Садовод, що на Харківщині, надзвичайники врятували кролика. Тварину витягли із сараю, який загорівся після прильоту керованих авіабомб.
Про це повідомили в UAnimals.
На місці удару спалахнуло 130 квадратних метрів території. Рятувальники вчасно помітили, що всередині хтось є, та одразу ж відреагували.
Також ми писали, що пасажирка знайшла у потязі книгу з листом із фронту: власницю відшукали у Threads.
Фото: ГУ ДСНС в Харківській області
Суспільство

29-річному військовому Павлу видалили уламок, який пройшов через очну орбіту та заблокував лобову пазуху. Технічно складну операцію провели київські хірурги з клінічної лікарні «Феофанія».
Про це повідомив Міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко.
Ювелірна робота лікарів
Військовий Павло отримав складне поранення обличчя. Його лобову пазуху заблокував уламок, який пройшов через очну орбіту. Хірурги київської лікарні «Феофанія» вирішили не видаляти уламок через рановий канал, аби додатково не травмувати око.
Замість цього лікарі центру патології ЛОР-органів провели ювелірну операцію — вилучили уламок через порожнину носа. Лікарі одночасно забезпечили дренаж лобної пазухи, яку заблокував уламок. За словами фахівців, це дозволило зберегти анатомічну цілісність і дати шанс на ефективне відновлення.
Читайте також: Медсестра врятувала підрозділ від оточення та знищила групу окупантів з гранатомета
Київські хірурги «Феофанії» використовували методики французьких партнерів з клініки CHU de Lille. Досвід іноземних колег українські лікарі адаптували до реалій воєнної медицини.
«Історія Павла про те, як міжнародний обмін досвідом дає шанс на одужання», — зазначив Міністр охорони здоров’я України.
Нагадуємо, що в Києві вперше провели Всеукраїнські змагання з баскетболу на кріслах колісних.
Фото обкладинки: фейсбук-сторінка Віктора Ляшка