Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

Як двоє хлопців-атовців створили молочну ферму

Опубліковано

Двоє хлопців із Львівщини – Сергій Багрій та Андрій Кошіль після повернення після служби в АТО започаткувати спільну справу – молочну ферму.

Про це пише Високий замок.

Як виникла ідея

Як пригадує Сергій, рішення при­йшло не одразу. Кілька років кожен займався своєю справою, але під час передзвонювань та спілкувань виникла така ідея.

Читайте такожМалим агропідприємствам дають гранти на власну справу: подробиці

«Мали бажання, ідею, приміщен­ня. Зібралися і вирішили разом почати гос­подарювати. Так і працюємо», — зазначає Сергій.

На батьківщині Андрія, у селі Любинці, реконструювали приміщення, заготували корми, закупили перших нетелів. Допо­магав порадами, настановами, консульта­ціями у новій для хлопців справі директор Львівської аграрної дорадчої служби Іван Паньків.

Як відкривали ферму

По перших тварин звернулися до людей, які мають досвід у фермерській справі, — до родини Шишаків зі села Березця Городоцького району. Консультувалися у господар­ствах Літинське, Пчани-Данкович.

Паралельно вчилися самі, засвоювали ази господарю­вання, заготовляли корми. Дивилися, як працюють інші ферми, намалювали свою і почали втілювати мрію у жит­тя.

Читайте такожЯк молодь навчає літніх людей користуватися смартфонами. Історія проєкту ITbabushka

Мають всебічну підтримку від сільського голови Любин­ців Володимира Мачалаби. Він виділив їм два гектари землі, щоб хлопці-атовці мо­гли розвивати власне гос­подарство. Допомагали на початках друг Сергія Юрій Масний, а також його бать­ко Степан Гнатович Масний, який раніше працював голо­вним зоотехніком.

Хлопці активно взялися до роботи. Власноруч, а також за допомогою будівельників реконструювали тваринниць­ке приміщення, довели його до такого стану, аби твари­нам у ньому було комфортно.

Їздили по селах, вибира­ли, купували худобу, вчилися. За цей час на фермі народи­лися телятка. Перші були з генетикою джерсейської по­роди. Нині мають 15 корів, молодняк гольштинської по­роди, українських чорно-ря­бих, джерсеїв.

Читайте такожНа Тернопіллі стартувало будівництво масштабного тваринницького комплексу

«Наші корівки поки що дають небагато мо­лока. Але людям воно смакує. Адже багато залежить від того, чим годувати тварин, як їх доглядати. Молоко у наших корів — смачне, жирне. З ньо­го люди можуть виготовляти іншу продукцію — масло, сир, сметану», — розповідає Сергій.

Звісно ж, не все спочатку було гладко. Працювали, вчи­лися на власних помилках, на­бивали ґулі. Але, кажуть хлопці, краще спочатку набити ті ґулі, щоб надалі було легше. Пер­шого року траву не так посу­шили. Ще не мали власної тех­ніки. Не знали всіх технологій.

Тепер у них уже є розпо­діл обов’язків. Сергій Багрій займається організаційними моментами, тобто відпові­дальний за організацію вироб­ництва. Працює у Львові, каже, заробляє гроші, потрібні для розвитку ферми. Це він без­посередньо їздив на ферми, спілкувався з людьми, дорад­никами, зокрема із фахівцем своєї справи Іваном Панькі­вим. На ферму приїжджає раз на тиждень, і відразу біжить до стайні та береться до робо­ти. Активно допомагає йому дружина Наталія. Його колега Андрій Кошіль відповідальний безпосередньо за виробни­цтво, і це у нього теж добре виходить. Він живе у селі, біля ферми. Як каже про свого дру­га Сергій, Андрій, як трактор, — прокидається вдосвіта і від раннього ранку до пізньої ночі на фермі. Допомагає йому дружина Оксана.

Читайте такожЗ бурштином, тропічними фруктами чи травами: вісім українських виробників чаю

Хлопці наполегливо йдуть до своєї мрії — виробляти щодня понад 1 тисячу літрів молока. Цьогоріч у їхніх пла­нах — розвивати виробничі потужності ферми, запо­внити тваринницьке примі­щення, розраховане на 50 тварин, вийти на вищі надої. «Усе залежить від того, чим годуватимемо корів», — каже Сергій. Тому хлопці переду­сім подбають про кормову базу. Точніше, уже почали дбати про корми — підготу­вали поле, аби навесні засі­яти травою, кукурудзою.

Рухаються далі, бо пере­конані: перспективи у розви­тку молочного господарства у нас на батьківщині є, і ми по­винні пити молоко від україн­ських корів, а не закуповувати деінде.

Нагадаємо, запрацювала перша сімейна молочна ферма на Житомирщині.

Як ми повідомляли раніше, українські вчені створили унікальну колекцію гібридів кукурудзи.

Усі фото: wz.lviv.ua.

Суспільство

Оголошені переможці премії Jager Music Awards 2024

Опубліковано

Музична премія Jager Music Awards повернулася на початку 2024 року після двох років перерви, вперше з початку повномасштабного вторгнення й оголосила своїх цьогорічних лауреатів.

Про це повідомляється в прямій трансляції премії на YouTube.

фото: ANDRII BARMALII . Суспільне Культура/Юлія Ткачук

Переможці премії

Лауреатами 2024 року стали:

  • “Артист року” – OTOY;
  • “Трек року” – Стасік, “Герої вмирають”;
  • “Відео року” – ANDRII BARMALII, “Я нормально”;
  • “Колаба року” – NAZVA, альбом “ГУРМА”;
  • “Явище року” – Василь Байдак, креативні музичні збори;
  • “Лейбл року” – КONTRABASS PROMO;
  • “Журналіст року” – Олексій Бондаренко, головний редактор та засновник медіа “Лірум”;
  • “Майданчик року” – !FESTREPUBLIC;
  • YOUNG BLOOD:
    People’s Choice – OKAZIA, YAD BAND, ANGELA VERÁ;
    Jägermeister Choice – ALEZJAZZ, RENIE CARES, A04F feat. JorDee;
    Jury’s Choice: SOPHIÈME, YARIMA, Drum&Tuba Band;
фото: Юля Юріна на Jager Music Awards. Суспільне Культура/Юлія Ткачук
  • “Майстерність: сучасні пісні” – ANTON KRAMER, “Знаєш, як болить” (LAMA);
  • “Майстерність: народні пісні” – “Щука-Риба”, BUNHT, YEVHEN PUHACHOV, “То не ластовка”.

Читати також: “Doc Kyiv Fest”: в Україні стартував фестиваль документального кіно

До шортліста номінації YOUNG BLOOD потрапило одразу 56 молодих виконавців, які гучно заявили про себе цьогоріч.

Медіа “Ти.Київ” окремо нагородило ANGELA VERÁ — вони отримали інтерв’ю у виданні.

Фото: Гурт NAZVA “Колаба року” за альбом “ГУРМА”. Суспільне Культура/Юлія Ткачук

Про премію

Jager Music Awards — перша премія української незалежної музики, яка підтримує представників альтернативної сцени з 2018 року. У 2023 році вона не проводилася, замість цього у рамках ініціативи #SupportUkrainianCreators організатори підтримали 56 українських артистів і креативників мінігрантами на загальну суму 840 000 гривень.

Нагадаємо, що у Мілані відкрили читальну залу в памʼять про Вікторію Амеліну.

Фото: Jager Music Awards

Читати далі

Суспільство

“Doc Kyiv Fest”: в Україні стартував фестиваль документального кіно

Опубліковано

В четвер 28 березня в залі “Планета кіно” в Києві відбулася церемонія відкриття триденного фестивалю документального кіно Doc Kyiv Fest. Участь у конкурсі взяли шість українських документальних стрічок.

Про це повідомляє фестиваль на своїй сторінці в Facebook.

Фестивальний конкурс

В перший день анонсували цьогорічних конкурсантів – ними стали шість документальних стрічок українських режисерів та режисерок:

  • “Коли закінчиться зима 2022?”, режисерка Ганна Трофімова;
  • “Лінії”, режисерка Ганна Трофімова;
  • “Мій тато — дослідник блискавок”, режисерка Ірина Шостка;
  • “Фортеця Маріуполь. Саймон”, режисерка Юлія Гонтарук;
  • “Домівка на спині”, режисер Володимир Бакум;
  • “Одеса уві сні”, режисер Кирило Наумко.

Вирішувати, який із фільмів стане переможцем, буде міжнародне журі, до якого ввійшли українська продюсерка Ольга Бесхмельниціна, ізраїльський режисер Ітай Енгель та німецький продюсер Ерік Холланд. Окрім міжнародного журі оцінювати фільми буде журі Спілки кінокритиків України.

Читати також: Дві подруги в розкішних вишиванках. Як виглядали українки у Бахмуті в 1913 році

Про фестиваль

Doc Kyiv Fest – щорічний міжнародний кінофестиваль середньометражного глядацького документального кіно, започаткований Громадською організацією “Кінофест” за підтримки Одеського міжнародного кінофестивалю та Starlight Media.

Місією кінофестивалю є розвиток та популяризація середньометражної глядацької документалістики в Україні та її інтеграція в світову.

Програма фестивалю:

Нагадаємо, що ЮНЕСКО підтримує Україну: нова програма культурного розвитку.

Також ми повідомляли, що в Мілані відкрили читальну залу в памʼять про Вікторію Амеліну.

Фото: Doc Kyiv Fest

Читати далі

Суспільство

У Мілані відкрили читальну залу в памʼять про Вікторію Амеліну

Опубліковано

26 березня в бібліотеці Gallaratese в Мілані відбулося відкриття читальної зали імені Вікторії Амеліної – української письменниці, яка загинула 1 липня 2023 року під час російського обстрілу Краматорську.

Про це повідомляє PEN Ukraine.

Про Вікторію Амеліну

Вікторія Амеліна – українська письменниця, авторка романів “Синдром листопаду, або Homo Compatiens”, “Дім для Дома” та книжок для дітей. Була волонтеркою, громадською діячкою. Від початку російсько-української війни здійснювала волонтерські поїздки на деокуповані території Україні.

фото: PEN Ukraine

Читати також: Вікторії Амеліній присудили норвезьку премію за свободу слова

Про бібліотеку на читальну залу

Gallaratese – це людний бібліотечний простор, де знаходять для себе місце всі ті, хто прагне отримати додаткові знання. На книжкових полицях зберігається якісна підбірка українських текстів та текстів про Україну.

фото: PEN Ukraine

Ініціатива з присвоєння зали імені Вікторії Амеліної належить головному редактору італійського видання Linkiesta Крістіану Рокка, чия газета з відповідальністю та щирістю ставилася до місії Вікторії, яку вона несла у своїх текстах та на ділі. Мерія міста Мілан відповіла на заклик головного редактора Linkiesta й одразу знайшла відповідну бібліотечну залу варту імені Вікторії Амеліної.

Нагадаємо, що театр на Подолі відзначено премією Олега Вергеліса за виставу “Процес”.

Також ми повідомляли, що фільм-лауреат Крістіни Тинькквич “Як там Катя?” зʼявився на Takflix.

Фото: PEN Ukraine

Читати далі

 РЕКЛАМА:

Шопочитати

Суспільство2 дні тому

“Глядачі полюбили нас за українську виставу”: як харківський лялькар лікує депресію у військових

Там, де болю не видно зовні, всередині він може бути гострішим. Українські воїни, які щодня...

Суспільство7 днів тому

«На такій печериці можна хоч піцу робити!». Переселенець з Донеччини за грант відродив бізнес із вирощування грибів-гігантів

Юрій Душенко з Донеччини розпочав справу наприкінці 2015 року. Двічі втрачав бізнес, вимушено змінив три...

Суспільство1 тиждень тому

Зробив теплиці на бабусиному городі. Як підприємець з Вінниччини отримав грант на полуничний бізнес

Дмитро Гринь з Ладижина з радістю та гордістю оглядає свої володіння — довгі рівненькі рядки...

Суспільство1 тиждень тому

Думав, що гранти виграють лише «свої». Як кондитер з Київщини почав створювати українські макарони

Його соцмережі — це поєднання естетичного задоволення та вибуху смакових рецепторів. А різнокольорові макарони, які...

РЕКЛАМА: