Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

«Я поверну своє обличчя»: чому психологічна реабілітація після травми є важливою та як її отримати

СПЕЦПРОЄКТ

Опубліковано

Зараз ви читатимете статтю ШоТам з проєкту журналістики рішень. Ми створили його для людей, які постраждали від мінно-вибухових травм.
Цей проєкт важливий для нашої редакції тому… Більше
Тут розповідаємо історії українців, які втратили кінцівки чи отримали інші тяжкі поранення, щоби люди з такими випадками знали — в їхній унікальній ситуації є вихід.


Історії, які ми тут зібрали, є прикладом лідерства для підприємиць та активісток. Попри війну, ці жінки відкривають чи продовжують бізнес, волонтерять і мотивують волонтерити.

Обличчя Тетяни з Київщини було посічене осколками через вибух у її власному будинку у 2022 році. Вона пройшла довгий шлях лікування та реабілітації та знає, що психологічна допомога не менш важлива, ніж хірургічні операції. ШоТам розповідає історію дівчини та разом з фахівчинею пояснює, чому реабілітація не завершується в лікарняній палаті.

Лікарі та родина забороняли дивитися на себе в дзеркало 

Тетяна Хоменко з села Небелиця на Київщині потрапила під обстріл російськими збройними силами у своєму будинку. Дівчина пригадує, що 28 лютого вийшла з родиною з підвалу, аби поснідати.

Тетяна отримала поранення лівої частини обличчя, а її голова була посічена осколками. Українські військові, які приїхали на місце обстрілу, відвезли дівчину до Брусилівської лікарні в Житомирській області – там їй надали першу допомогу.  

Тетяна пригадує, що медсестра, імені якої не пам’ятає, подзвонила своїй родичці:

«А в тої син – асистент пластичного хірурга. Тож Андрій Васильєв прийшов на допомогу місцевому хірургу Кручинському Олександру Володимировичу мене оперувати». 

Поранення в Тетяни були важкі. 

Тетяна Хоменко в процесі лікування. Фото надала героїня

«Пластичні хірурги мені дали надію, що можна виправити це й без якихось дуже сильних втручань і зберегти саме моє обличчя, а не змінювати його. Спочатку мені зашивали відкриті рани. Друге втручання – видаляли осколок біля ока», – каже дівчина.

Але фізичні поранення внаслідок війни – це не все, з чим зіткнулася Тетяна.

«Перший раз, аби себе побачити, зробила селфі на телефон. Бо мені забороняли дивитися на себе в дзеркало й лікарі, і моя родина. Я тоді подумала, що зі мною ніхто спілкуватися не буде – я сама всіх від себе відсічу, допоки не відновлю своє обличчя», – пригадує Тетяна Хоменко.

 Лікар підбадьорював Тетяну:

«Він мені казав: «Ти красуня. Ти нею була, ти нею і залишишся» і дав надію рухатися вперед. Я зрозуміла, що, попри шрами, поверну своє обличчя, чого б це мені не коштувало».

Жити з новим образом тіла

Керівниця центру психологічної реабілітації в Superhumans Світлана Куценко каже, що психологічна реабілітація при мінно-вибухових травмах необхідна навіть під час лікування, бо це доволі тривалий процес. 

«У людини, яка отримала мінно-вибухову травму, є ознаки психотравматизації, але все залежить не від самої травми – що ушкоджене конкретно, – а від того, як людина це переживає. Тож коли ми говоримо про реабілітацію таких людей, треба орієнтуватися на їхній індивідуальний досвід травми», – пояснює Світлана Куценко. 

На кожному етапі лікування та реабілітації зачіпають різні психологічні питання. Спочатку це допомога людині прийняти те, що з нею сталося, емоційно саморегулюватися. Далі потрібно працювати над тим, щоб відновити образ тіла, навіть власну ідентичність – уже нового себе. А тоді це завдання, які стосуються інтеграції людини в суспільство.

Світлана зауважує: що триваліший процес лікування, то довший і процес психологічної реабілітації, і психологічний супровід.

«Буквально одразу, як людина прокинулася після операції, вона вже якось мусить жити з новим образом тіла – з тим, чого вона не планувала й до чого вона не звикла. Тож цей психологічний супровід мусить тривати на всіх етапах, і часто він важливий і після того, як людина виписується з клінік і реабілітаційних центрів. Чому? Бо пацієнт повертається в суспільство, в сім’ю. Потрібно буде повністю все по-новому починати».

Катерина Єгорова, гештальт-терапевтка, співзасновниця благодійного фонду «Крила для України», проєкт  якого підтримала Програма розвитку ООН в Україні, вважає, що звертатися по психологічну допомогу потрібно якнайраніше, адже наслідки травми складно передбачити:

«Результати мінно-вибухової травми можуть проявитись відразу: людина фізично починає гірше бачити, чути, на будь-який звук хочеться кинутись на підлогу. Але можуть бути і неочевидними: за два, три або чотири місяці наче все нормально. Але людина може зірватися на близьких — і це теж буде реакція стресу. Кожна людина унікальна і реакція теж унікальна, передбачити її неможливо. Але з цим точно можна щось зробити і чим раніше почати, тим краще. Не прикласти подорожник до рани і вважати, що колись все буде добре, а починати робити щось відразу».

Вирішила стати психологом та опорою для інших

Та коли Тетяна лікувалася та відновлювалася, в неї не було психолога, а психологічна підтримка їй була дуже потрібна.

«У такій ситуації ти просто дуже сильно морально падаєш. Тобі треба хоч якась просто підтримка людини, яка може тебе вислухати, допомогти. У мене, на жаль, не було такої можливості», – каже дівчина. 

На першому фото – Тетяна Хоменко в процесі відновлення, на другому фото – як дівчина виглядає зараз. Світлини надала героїня

Тетяна вважає, що мінно-вибухові травми дуже сильно впливають на ментальний стан, адже людина починає закриватися в собі, її думки про все змінюються, зростає страх. Дівчина це знає з власного досвіду, тож це стало поштовхом для неї здобути фах психолога: 

«Я хочу закінчити своє навчання й почати працювати в цій сфері. Згодом відкрити свій кабінет, де люди зможуть до мене звертатися в будь-який час. Хочу віддати себе повністю людям і бути їхньою опорою».

Каже, спочатку було складно, але бажання допомагати людям і віра сильніші за те, що пережила Тетяна. У дівчини попереду ще одна операція на шиї, бо там лишився рубець – потрібно накласти пластичні шви, щоб зменшити шрам.

Як отримати психологічну допомогу від держави

Через бойові дії в Україні з’явилося багато приватних і державних ініціатив щодо ментального здоров’я українців. У жовтні 2022 року Міністерство охорони здоров’я України (МОЗ) повідомило, що вводить посади психотерапевта й клінічного психолога, щоб «підсилити мультидисциплінарні команди, що надають реабілітаційну та медичну, зокрема, паліативну допомогу».

Звернутися за допомогою українці можуть до свого сімейного лікаря, терапевта або педіатра. Фахівець може надати базову психологічну допомогу, а за потреби спрямувати до потрібного спеціаліста.

Читайте також: Як отримати психологічну допомогу в сімейного лікаря

Матеріал створено в партнерстві з ПРООН в Україні за фінансової підтримки Уряду Японії. Серію публікацій реалізують в межах проєкту «Сприяння безпеці людей в Україні шляхом реагування на багатовимірну кризу, спричинену війною».

Коментарі

Суспільство

«Земля — багатство України». Як землевпорядник з Житомирщини поповнив бюджет громади на 1,5 млн гривень

Опубліковано

Зараз ви читатимете статтю зі спецпроєкту ШоТам та Проєкту USAID «ГОВЕРЛА» про громади, де мешканці беруть активну участь у розвитку та відновленні своїх регіонів.
Цей проєкт важливий для нашої редакції тому… Більше
Тут розповідаємо про громади, де мешканці беруть активну участь у розвитку та відновленні своїх регіонів.


Ми розповідаємо про те, як співпрацюють представники місцевої влади, організації громадянського суспільства, жінки, молодь, волонтерські ініціативи та активісти. Ці приклади мотивують покращити комунікацію громадян та місцевої влади задля рушійних змін.

Володимир Кальчук зростав біля землі: працював удома, орав та засівав поле з батьком, а також допомагав тому на роботі в колгоспі. У молодості чоловік пробував жити в місті, але все ж повернувся в рідне село, аби далі працювати з землею.

Майже 40 років тому Володимир почав займатися землевпорядкуванням професійно, а зараз старається, аби кожен клаптик рідної Черняхівської громади приносив прибуток у бюджет:

«Земля має приносити користь, годувати людей, але для цього на ній потрібно наполегливо працювати».

Володимир Кальчук

начальник відділу земельних ресурсів та екології Черняхівської селищної територіальної громади

Змалку звик до роботи на землі

У наш час багато молоді хотіло виїхати до міста. Я також навчався в Києві, згодом пішов служити в армію, а після неї зрозумів, що місто — це не моє.

У 1985 році прийшов працювати зоотехніком у колгосп рідного села Ксаверівка. Радянська влада хотіла відучити людей бути господарями на своїй землі, але після розпаду СРСР селяни знову відчули себе вільними. 

У 1992 році я став землевпорядником у Черняхівській сільській раді, а також займався власним полем.

Володимир Кальчук змалку привчений працювати на рідній землі. Фото: ШоТам

Тоді було складно, але ми купили пару коней і тримали корову. Коли збільшили свою територію, і коні вже не могли впоратися, придбали перший трактор, за допомогою якого обробляли землю. 

З часом до сімейної справи долучився мій син, і ми разом вирощували сою, пшеницю та кукурудзу. А з 2020 року я працюю з землею вже в органах місцевого самоврядування.

Не покинув власну землю в тяжкі часи

Коли почалася повномасштабна війна, було дуже складно розпочати весняні польові роботи, адже ми шукали солярку, де тільки могли, хоча її не було навіть на заправках. Уже навіть не зважали на її вартість — головне було засіяти поля. 

А ще в перші місяці вторгнення ми з сином щомісяця їздили в Польщу та привезли не одну  машину гуманітарної допомоги в нашу громаду.

Дехто зі знайомих покинув землю, бо не знав, що буде далі. Але ми дуже вболівали за свою справу і, попри труднощі, продовжили обробляти поля. Цьогоріч урожай був набагато кращий за попередні роки, тому земля нам віддячила.

Володимир Кальчук вважає, що земля приносить людям користь, тому продовжував працювати навіть у складні часи. Фото: ШоТам

Ми з сім’єю вклали багато коштів і сил у цю роботу. Це важливо й для держави, адже ми вирощуємо продукти та поповнюємо бюджет, який уже витрачають на потреби людей.

Тепер усі дані про землю зібрали в єдиному реєстрі

У 2023 році Черняхівська сільська рада почала  працювати з Проєктом USAID «ГОВЕРЛА». Ми склали реєстр земельних ділянок, який значно полегшив нам роботу. Звісно, ми вели облік землі й раніше, але все це було дуже хаотично: записано на різних папірцях і в табличках, довго було збирати всі дані з сільських рад.

У нас була своя база, але не настільки досконала, щоб, відкривши таблицю, можна було побачити всю інформацію про земельні ділянки в громаді — орендну плату, договори оренди та процентні ставки, а також надходження до бюджету. Завдяки фахівцям Проєкту USAID «ГОВЕРЛА» за три місяці ми нарешті заповнили єдиний реєстр комунальної власності в громаді.

Володимир Кальчук з командою зміг створити єдиний реєстр землі у громаді. Фото: ШоТам

Спершу ми не знали, як це правильно зробити, але юристи консультували нас з усіх питань і давали контакти громад, які вже створили такі реєстри, аби ми могли розпитати про їхній досвід.

Читайте також: «Поле за полем очищуємо нашу землю від мін». Як на Харківщині аграрії стали демінерами

Аби з кожного клаптика землі був прибуток у бюджеті

Завдяки реєстру ми можемо контролювати сплату за оренду землі. У нас у громаді навіть були орендарі, які не платили по два-три роки. Ми зверталися в податкову, але там довго вирішують такі питання, а за той час місцевий бюджет втрачає кошти. 

Тепер ми змогли залучити майже 1,5 мільйона гривень від людей, які не сплачували орендну плату за землю. Це дуже великі гроші для нас, які підуть на зарплати та соціальні послуги для жителів громади. Також ми продовжили понад сотню договорів оренди на суму майже 4 мільйони та підписали 25 нових договорів.

Моя робота є важливою для громади, бо земля — це багатство України. Мені боляче дивитися на поля, які пустують чи заросли, які не використовуються за призначенням.

Я ж стараюся, аби з кожного клаптика землі йшли надходження в бюджет громади. 

Коментарі

Читати далі

Суспільство

Укрпошта випустила марку до святого Миколая та відкрила Різдвяну резиденцію

Опубліковано

Укрпошта випустила нову марку під назвою «Лист Святому Миколаю» й відкрила Різдвяну поштову резиденцію.

Про це повідомляють на сайті компанії.

Про марку

Автор ілюстрації — український художник й ілюстратор Кость Лавро. На ній зображений хлопчик, який пише лист до Святого Миколая.

Придбати поштовий набір можна у відділеннях Укрпошти, філателістичних крамницях і в поштовому маркеті за посиланням. Крім того, під час відкриття Різдвяної поштової резиденції відбулося спецпогашення марки.

Різдвяна поштова резиденція приймає листи дітей святому Миколаю до 25 грудня. Також можна отримати відповідь від святого Миколая.

Читати також: Укрпошта зібрала 3,7 млн грн за благодійну марку, присвячену ГУР

Як надіслати лист

Надсилати листи можна на відділення № 01001 у Києві за адресою вулиця Хрещатик, 22. Щоб лист не загубився, його потрібно зареєструвати за посиланням. Пропонують клеїти поштову марку «Лист Святому Миколаю». Діти, які надішлють цікаві листи, зможуть отримати подарунки.

Фото: Укрпошта.

Коментарі

Читати далі

Суспільство

У Києві оновили 3D-конструкцію «KYIV» із назвами міст-побратимів

Опубліковано

Біля будівлі Київської міської державної адміністрації з’явилася нова 3D-конструкція «KYIV». На ній написані назви міст-побратимів столиці.

Про це повідомило Управління туризму та промоцій КМДА.

Символ вдячності та дружби

Київ має понад 70 міст-побратимів, які надають фінансову та гуманітарну допомогу, беруть участь у соціальних ініціативах та підтримують відновлення інфраструктури.

«Ця конструкція є символом дружби та взаємопідтримки. Її встановили на знак вдячності нашим партнерам за їхню допомогу та співпрацю», — зазначили в Управлінні туризму та промоцій КМДА.

Попередню конструкцію замінили через її незадовільний технічний стан. Нову версію встановлено за підтримки депутатського корпусу Київради.

Читати також: У Києві запалили головну ялинку України (ФОТО)

Що дає статус міста-побратима

Побратимські зв’язки між містами передбачають обмін досвідом, знаннями та культурною співпрацею. Це допомагає спільно працювати над розв’язанням актуальних проблем і розвивати сфери туризму, економіки, урбаністики та ЖКГ.

Завдяки співпраці між містами проводяться обміни делегаціями, художніми виставками, літературними заходами та іншими культурними ініціативами, які сприяють зміцненню партнерських відносин.

Нагадаємо, що на Київщині відбудували міст через річку Ірпінь (ФОТО).

Фото: сайт Управління туризму та промоцій КМДА.

Коментарі

Читати далі