Зараз ви читатимете статтю ШоТам з проєкту журналістики рішень. Ми створили його для людей, які постраждали від мінно-вибухових травм.
Цей проєкт важливий для нашої редакції тому… Більше
Тут розповідаємо історії українців, які втратили кінцівки чи отримали інші тяжкі поранення, щоби люди з такими випадками знали — в їхній унікальній ситуації є вихід.
Історії, які ми тут зібрали, є прикладом лідерства для підприємиць та активісток. Попри війну, ці жінки відкривають чи продовжують бізнес, волонтерять і мотивують волонтерити.
Аби отримати психологічну допомогу, українці можуть звернутися до своїх сімейних лікарів, терапевтів або педіатрів. Так, згідно з інформацією МОЗ, станом на січень 2024 року з початку повномасштабної війни понад 70 000 медпрацівників пройшли навчання за програмою mhGAP (Mental Health Gap Action Programme) від Всесвітньої організації охорони здоров’я.
Разом з Програмою розвитку ООН в Україні (UNDP) ШоТам розповідає про те, як отримати психологічні послуги на первинній ланці.
Як сімейні лікарі надають психологічну допомогу: приклад Ворзельської амбулаторії
В Україні 865 медзакладів уже надають психологічні послуги в межах проєкту МОЗ «Інтеграція послуги з охорони психічного здоров’я на первинній ланці медичного обслуговування».
У Ворзельській амбулаторії на Київщині пацієнти та пацієнтки також мають можливість знайти психологічну підтримку в лікарів. Тут щодня приймають 2-3 людей, які звертаються зі скаргами на свій психологічний стан. Найчастіше це ті, що пережили окупацію російськими збройними силами чи постраждали від вибухонебезпечних предметів.
Пацієнтка чекає на прийом у коридорі Ворзельської амбулаторії. Фото: ШоТам
«Пацієнти(-ки) звертаються не відразу з тим, що можуть сказати про погіршення сну, роздратованість. Вони можуть звертатися з різними ознаками порушення фізичного здоров’я», – розповідає сімейна лікарка Ворзельської амбулаторії Оксана Бруяка.
У медичному закладі сімейний лікар, терапевт чи педіатр може:
оцінити психічний стан пацієнта/-ки;
надати медичну та психологічну допомогу;
виписати ліки;
направити на додаткові лабораторні дослідження;
скласти план лікування;
надати психологічну підтримку членам родини пацієнта/-ки чи тим, хто доглядає за ним/нею;
навчити техніки самодопомоги.
Перевірити, чи ваш медичний заклад підписав з НСЗУ пакет «Супровід і лікування дорослих та дітей з психічними розладами на первинному рівні медичної допомоги» на ці послуги, можна за посиланням.
Лікарі первинної ланки також можуть перенаправити пацієнтів до профільних спеціалістів – психологів чи лікарів-психіатрів.
Лікарі Ворзельської амбулаторії за роботою. Фото: ШоТам
«До Ворзеля приїжджають фахівці-психологи з міжнародної гуманітарної місії «Лікарі світу». Також у нас є лікар-психіатр – він працює в Бучанському консультативно-діагностичному центрі», – розповідає Оксана Бруяка.
Звернутися до сімейного лікаря можна навіть перебуваючи за кордоном
Звернутися до сімейних лікарів за психологічною підтримкою можна й онлайн у лікарнях, які надають послуги дистанційно.
У Ворзельській амбулаторії є пацієнти(-ки), які мають підписані декларації, але територіально перебувають за кордоном. Такі пацієнти(-ки) отримують психологічну допомогу онлайн або їх перенаправляють до інших фахівців.
Де ще можна отримати психологічну допомогу
Національна служба здоров’я України (НСЗУ) в липні 2023 року оприлюднила карту з усіма медзакладами, які надають психологічну та психіатричну допомогу безоплатно. Наразі можна звернутися до понад 12 тисяч лікарів по всій Україні.
Матеріал створено в партнерстві з Програмою розвитку ООН (UNDP) в Україні та за підтримки Уряду Японії. Серія публікацій реалізується в межах проєкту «Сприяння безпеці людей в Україні шляхом реагування на багатовимірну кризу, спричинену війною». Думки, висловлені тут, належать авторам і не обов’язково відображають точку зору UNDP в Україні чи Уряду Японії.
Національний інститут польської культурної спадщини за кордоном «Полоніка» повністю профінансує реставраційні роботи фасаду палацу Корнякта XVI століття на площі Ринок, 6.
Про це повідомляють у Львівському історичному музеї.
фото: Львівський історичний музей.
Проєкт включає реставрацію фасаду, скульптурного оздоблення, консервацію кованої балюстради та віконної столярки. Наразі вже встановлені риштування на рівні балкону.
У рамках підготовки до реставрації провели перемовини з Інститутом, обстежили фасад, підготували проєктно-кошторисну документацію та погодили її з відповідними органами.
Вартість робіт оцінюють у майже 30 мільйонів гривень (2,8 мільйона злотих). Це найдорожчий проєкт в історії «Полоніки», завершення планується до жовтня 2025 року.
У приміщенні палацу розташовані Львівський історичний музей та італійський внутрішній дворик, схожий на типові дворики Флоренції та Риму.
Це другий проєкт на площі Ринок, який музей реалізує з іноземними партнерами. Раніше за фінансової підтримки США було реставровано Чорну кам’яницю.
Нагадаємо, що у Львові скасували рішення про початок навчального року з 19 серпня.
Лави розміщують на захисних спорудах уздовж усього пляжу, які слугують перешкодами для видування піску з пляжів або насипання піску на пішохідні доріжки.
Фото: КМДА.
Також комунальники облаштовують дерев’яні трапи навколо захисних споруд. Надалі планують створити підходи до води для маломобільних груп населення.
У КМДА підкреслили, що облаштування острова відбувається коштом меценатів і без використання коштів з міського бюджету.
Фото: КМДА.
Оболонський острів і новий пішохідний міст уже здобули популярність серед киян і гостей міста. За даними камер відеоспостереження, з моменту відкриття наприкінці травня рекреаційну зону відвідали понад 400 тисяч осіб.
Нагадаємо, що в Україні археологи виявили стародавній посуд віком понад 3000 років: як він виглядає.
В межах вступної кампанії НАУ випустив кліп «КАІ чи НАУ». Завдяки стильному і сучасному підходу університет хоче привернути увагу абітурієнтів і бути ближчими до них.
Зараз в Україні триває вступна кампанія. Абітурієнти обирають заклади вищої освіти, де вони хочуть навчатися, а університети намагаються залучити до себе найбільш талановитих вступників.
фото: НАУ
Національний авіаційний університет відійшов від стандартного офіційного спілкування зі вступниками і їхніми батьками. Замість цього комунікаційна команда вирішила говорити з абітурієнтами їхньою мовою. Університет випустив кліп — кавер на пісню It boy канадського співака bbno$ для промоції вступної кампанії, де закликали вступати в НАУ.
фото: НАУ
«Зараз університети, особливо технічні, мають боротися за студентів. Звісно, абітурієнт обере той ЗВО, який забезпечить якісну освіту. Тому ми в НАУ приділяємо цьому дуже велику увагу: оновлюємо науково-викладацький склад, відкриваємо лабораторії, скоро запустимо кіберполігон і робимо багато крутих практик спільно з провідними інженерними компаніями — все, щоб наші студенти мали багато саме практичного досвіду. Але важливо не тільки те, що ми робимо, але і як комунікуємо. НАУ заговорив мовою молоді. Бо наша вступна кампанія та і вся комунікація має бути не як в класичного державного університету, а як в закладі, а якому протягом наступних 4-5 років студенту буде комфортно», — прокоментувала в.о. ректора НАУ Ксенія Семенова.
Крім цього, в межах вступної кампанії триває розіграш «Моя перша стипендія». Асоціація випускників розігрує 20 стипендій у розмірі 3 тис. грн кожна серед усіх абітурієнтів, які обрали НАУ першим або другим пріорітетом, зареєструвалися в чат-боті та подали оригінали документів. Детальна інформація про розіграш міститься на сайті.
Хто працював над кліпом
Знімальна група: команда відеопродакшену 2REC;
Ідея: Євген Лисак та Олег Прозоров;
Текст пісні: Олег Прозоров;
Виконавець: Олег Прозоров;
Оператор: Олександр Левченко;
Помічник оператора: Артем Дулько;
Режисер: Олег Прозоров;
Актор: Євген Лисак;
Монтаж: Євген Лисак та Олег Прозоров;
Звукорежисер: Максим Кушнір.
Нагадаємо, що вступникам необхідно відслідковувати статус заяв: як це зробити.