Всі айтівці живуть на Балі? Співзасновник IT-Camp про безкоштовне навчання діток і попит на хороших фахівців

Ви точно чули про те, що всі айтівці — мільйонери й живуть на Балі. Насправді ж реальність зовсім інша, хоча ця сфера дійсно зараз одна з найбільш високооплачуваних. Однак крутими фахівцями стають одиниці — лише ті, хто постійно вчиться і вдосконалює свої знання, каже співзасновник соціального проєкту «IT-Camp Маріуполь» Ігор Ільвутченко. Два роки тому він з дружиною запустив курси, де навчають у сфері IT. Дітей, батьки яких не можуть заплатити за навчання, вчать безкоштовно. 

Свій перший комп’ютер зібрав ще підлітком

Зі сферою IT у мене  пов’язане все життя. Свій перший комп’ютер, разом з батьком та братом, я зібрав ще в школі, приблизно в 12 років. Закінчив Приазовський державний технологічний університет у Маріуполі, працював у різноманітних сферах, всі вони були пов’язані з IT. Був інженером-програмістом на заводі, після цього адміністратором, прожект менеджером у міжнародній вебстудії, згодом розробником, заснував свою вебстудію.

Але через війну у 2014 році я пішов з міжнародної вебстудії. Згодом я став одним зі співзасновником освітнього хабу Halabuda. Ми розуміли, що в нашому місті бракує курсів, де безкоштовно навчають сфери IT тих, хто цього потребує. Цей напрям — один із найбільш популярних і високооплачуваних у наш час. Потреба в хороших IT-спеціалістах у нашому місті та в країні загалом доволі значна. Згодом, коли в Маріуполі з’явився IT-кластер, цей попит став значно вищим, адже з’явилося багато компаній у цій сфері. Я як колишній керівник такої компанії розумію, наскільки значний дефіцит гарних фахівців в Україні, адже наших спеціалістів із задоволенням забирають міжнародні компанії. Зараз все переходить в IT, і наша країна — один із лідерів у цьому напрямку.

Вирощуємо майбутніх Стівів Джобсів

Є багато охочих потрапити в IT, але, на жаль, далеко не всі можуть собі це дозволити. Якісне навчання у цій галузі дуже дороге. Здійснити свою мрію часто не можуть діти й підлітки з вразливих верств населення: переселенці, діти, які постраждали в зоні бойових дій, діти з інвалідністю, сироти, діти з малозабезпечених сімей.

Я переглядав статистику: 44% випускників інтернатів так і не стають повноцінними членами суспільства, 20% із них мають судимість, 14% займаються проституцією, 10% протягом двох років після випуску здійснюють самогубство. І тільки 10% дітей повністю інтегруються в суспільство. Але ж серед них дуже багато талановитих дітей, яким просто пощастило трохи менше, ніж іншим. Ми вирішили їм допомогти.

Вважаємо, що кожен має право на якісне навчання, і ми працюємо для того, щоб це реалізовувати й підвищувати конкурентоспроможність наших підлітків у галузі IT. Я сам батько, і чудово розумію, як важливо для дитини мати гарну освіту. Але, дійсно, не всі діти мають можливість навчатися. Стів Джобс також був прийомною дитиною, в родині якого бракувало коштів. То чому серед моїх учнів не може бути нового Стіва Джобса?

Всі айтівці працюють на Балі й заробляють мільйони?

У 2019 році ми разом з дружиною заснували свої курси для дітей, підлітків і дорослих «IT-Camp Маріуполь». Викладаємо різноманітні напрямки. Зокрема, ми вчимо дизайну і веброзробці, 3D-моделюванню, комп’ютерній грамотності тощо. Одразу ж знали, що матимемо і соціальну складову. Для цього ми вивчилися в від від школи усвідомленого підприємництва (School of ME) при підтримці Kinderhilfswerk ChildFund Deutsc. Це навчання допомогло нам зрозуміти, як саме має працювати соціальний проєкт. Й от ми вже два роки успішно ним займаємося.

У 2020 році ми за свій кошт навчили 14 підлітків. Це були різноманітні курси, більшість з яких була пов’язана з графічним дизайном. Учнями стали підлітки дуже різних категорій: сироти, діти з неповних сімей, діти з інвалідністю. Мотив у них насправді доволі різноманітний. По-перше, IT у їхньому розумінні — це круто. Діти вважають, що якщо стануть айтівцями, то будуть сидіти з ноутбуком десь на Балі під пальмою, відпочивати, пити коктейль і заробляти мільйони. Насправді це не зовсім так. Хоча вони дійсно зможуть працювати віддалено, сидячи вдома за комп’ютером, і вже починати заробляти якісь гроші, хоч спершу і невеличкі. Багато у кого є бажання дізнатися щось нове або ж просто почати заробляти, тому що в родині дуже мало коштів.

Навчання «з під палиці» або потай від батьків

Спочатку ми брали на навчання всіх дітей, які бажали навчатися, тому що охочих було не так вже й багато. Тепер, коли попит значний, ми проводимо співбесіди, щоб зрозуміти, кому це дійсно потрібно. Бувало таке, що підлітків до нас приводили батьки, і вони ходили, як кажуть, з під палиці. Ми це одразу бачимо, коли діти сидять, нічого не роблять, не запитують, у них не горять очі. Вони просто сидять у смартфонах і пропускають усе повз вуха. Хоча у цьому, мабуть, і наша задача як і викладачів — зробити так, щоб навіть їх зацікавити курсами IT-Camp.

Але є інші приклади. У нас вчилася дівчинка, яку батьки привели до нас на курси для загального розвитку. Після навчання вона продовжила займатися самостійно, без дозволу батьків. Хоча вони казали їй, що є інші, «нормальні» професії. Мовляв, йди там заробляй, дизайн — це несерйозно. Але вона все одно приходила, слухала наші лекції, консультується з нами. Попри все вона хоче займатися цим у майбутньому, бо їй цікаво. Багато дітей приходять на заняття, занотовують чи не кожне слово і як губки поглинають всю нову інформацію. Для них курси IT-Camp — це важливий етап в житті, на який вони покладають серйозні надії.

Платно навчаємо IT-сфери всіх охочих

Без співбесіди ми беремо на навчання всіх охочих на платну основу. Тобто, це ті ж курси, однак для людей, які можуть собі дозволити оплатити курси IT-Camp. Вартість залежить від напрямку, але в середньому це приблизно від 1000 до 1500 гривень на місяць. Тривалість навчання також залежить від курсу. Найкоротший — півтора чи два місяці, а найдовший — до пів року. Кожен напрям має свою програму, і ми не бачимо сенсу розтягувати її на довго. Ми даємо інформацію дуже інтенсивно, і максимально швидко учні можуть починати використовувати її для роботи. Це, певно, наша відмінність від курсів, які пропонують конкуренти.

Під час занять на IT-Camp ми не розділяємо учнів, які платили за навчання і які потрапили на соціальний проєкт, на різні групи. Тобто, у нас всі діти навчаються разом, вони так можуть краще соціалізуватися, знайомитися тощо. Ми набираємо невеличкі групи — максимум по 10 людей, а доволі часто це й менш як 6-7. Заняття тривають двічі на тиждень по 1-2 години з невеличкою перервою. У нас авторські програми курсів — їх повністю розробляють наші викладачі. Всі вони й самі працюють в IT, тому добре знають, що саме є має попит і є актуальним. Викладачі постійно змінюють програму, аналізуючи потреби на ринку.

Під час занять на курсах IT-Camp кожен студент сидить за своїм комп’ютером. Викладач або розповідає теорію, або демонструє через проєктор практичну частку. У другому випадку студенти намагаються повторити все за викладачем. Час від часу є самостійні практичні заняття. Але це все приблизно, тому що у кожного вчителя трохи свій підхід, тому навчальний процес може частково відрізнятися.

Вивчали айтівців з бабусі та її онука

Нашому наймолодшому учневі було 8 років, найстаршій учениці — приблизно 80. І, що цікаво, бабуся навчалася в одній групі зі своїм 16-річним онуком. Обоє хотіли отримати знання в галузі ІТ. Зараз ми фокусуємося на студентах віком від 14 років і вище. У процесі навчання вони роблять домашні роботи, які можуть використовувати у портфоліо. Також вони виконують екзаменаційну роботу й, у випадку успішного захисту, отримують сертифікат про закінчення курсів.

Читайте також: За партою в 50+. Як Університет третього віку вчить пенсіонерів цифровій грамотності

Ми намагаємося рекомендувати наших кращих студентів різним IT- компаніям, коли ті до нас звертаються. Хоча, звичайно, всіх працевлаштувати ми не можемо. Професія айтівця корисна тим, що людина не прив’язується географічно до роботодавця. Можна знайти роботу як в Україні, так і за її межами. Але ми все ж намагаємося вплинути на те, щоб дійсно хороші спеціалісти залишалися працювати в українських компаніях.

Не можна стати крутим айтівцем, знаючи базис

Серед наших викладачів переважно ті, хто прийшли як волонтери, але все одно ми вирішили виплачувати їм зарплату. Більшість — наші знайомі, які працюють у цій галузі. Один наш викладач — колишній АТОвець, коли прийшов, сказав: «Я знаю вашу місію, вона класна. Я теж хочу з вами працювати». Багато хто каже, що оплата для них не в пріоритеті — вони хочуть навчати дітей, тому що бачать у цьому своє покликання. Звичайно, багато хто приходив і казав, скільки хоче, щоб ми йому платили. Але чомусь так сталося, що або наші умови їм не підходили, або в нас було різне бачення того, що ми робимо і навіщо. У нас з такими людьми стосунки чомусь не складаються. А з тими, хто має з нами спільні цінності, ми співпрацюємо вже не один рік.

Багато хто з наших учнів після закінчення курсів починають працювати у сфері IT: хтось дизайнером, хтось у 3D-дизайні, залежно від того, який саме курс закінчували. Комусь вдається одразу, хтось продовжує практикуватися. Є підлітки, які виходять від нас і кажуть: «Все, я ввійшов у цей напрямок». Але є й певна частина людей, які схоплювали якість базові знання й одразу вважали себе крутими фахівцями. Вони то починають десь працювати, але з дуже низькою зарплатою, та й то роботодавці за них не тримаються. Це, мабуть, основна проблема цієї сфери — багато хто залишається на початковому рівні, розчаровуються в роботі й обирає іншу сферу. Натомість варто постійно практикуватися, вивчати щось нове, проходити курси й тренінги з суміжних напрямків. Тільки так можна стати не універсальним, а висококваліфікованим фахівцем, на якого полюватимуть всі IT-гіганти.