Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

Волинське соломоплетіння та закарпатський леквар внесли до списку культурної спадщини України

Опубліковано

До Національного переліку нематеріальної культурної спадщини України внесли три нові елементи.

Про це повідомили у пресслужбі Міністерства культури та інформаційної політики України.

Відтак, новими елементами нематеріальної культурної спадщини України є:

  • «Традиція соломоплетіння у Турійській громаді Волинської області»;
  • «Практика та культурний контекст приготування «чіберек» та «янтик» – традиційних страв кримських татар»;
  • «Сливовий леквар – традиція приготування та культура споживання на Закарпатті».

Нині Національний перелік елементів нематеріальної культурної спадщини України має 50 елементів.

Традиція соломоплетіння у Турійській громаді Волинської області

Соломоплетіння було поширене на території Волинської області з давніх-давен, як прадавнє ремесло і ліки. У побуті селян  ще у 30-40 роках минулого століття можна було зустріти солом’яні шкатулки, бочки для зберігання зерна, павуки, які вішали на стелі та дідухи, які носили господарі  й встановлювали  на покуті  у Святвечір. 

Традицію соломоплетіння у Турійському районі зберіг і передав нащадкам Олександр Коптюк  (1916 року народження із села Кустичі).

Дивіться відео: Закарпатець облаштував майстерню і виготовляє перископи для ЗСУ

У солом’яних виробах майстрів Турійщини зашифровані традиції, символи, знання та практики, що стосуються природи і світу.  У доробках: різдвяні павуки, іграшки, янголи, тварини, прикраси, сумки, капелюхи.  Тут своя символіка: коло – безперервний зв’язок, циклічність поколінь, ангелики – наші охоронці, дзвоники закликають добру звістку, а коник – завжди на успіх.

Приготування страв кримських татар «чіберек» та «янтик»

Традиційний варіант виготовлення цих страв зберігається i передається з покоління в покоління практично в кожній кримськотатарській сім’ї.

Останні роки кримські татари активно поширюють чібереки та янтики в різних регіонах континентальної України, готуючи страву в кафе та ресторанах. У закладах громадського харчування готують як жінки, так i чоловіки молодого та середнього віку.

Читайте також«Ми не віддали жодного сантиметра нашої землі», – зоозахисник та воїн 68 єгерської бригади Павло Вишебаба

Чіберек (çiberek  утворюється  поєднанням слів «çiy» – сирої, «börek» – м’ясна м’якоть). Це пиріжок з м’ясним фаршем, обсмажений в олії. Більшість жителів України знають цю страву під назвою «чебурек».

Формою янтик нічим не відрізняється від чіберека. Утім, головна відмінність між стравами полягає у способі приготування.

Сливовий леквар – традиція приготування на Закарпатті

Леквар, лекварь – традиційне закарпатське сливове повидло, дуже густе, оскільки цілий день (і часто ще й ніч) його варять у мідних казанах чи тазиках на відкритому вогні до темно-синього, майже чорного кольору.

Читайте також: «Зроблено в РФ, перероблено в Україні». Як уламки російських літаків перетворюються на мільйонні донати для ЗСУ

Окрім того, що сливовий леквар смачний, він ще й корисний. Споживання цього продукту лише позитивно впливає на здоров’я. Леквар дають навіть немовлят. Закарпатці впевнені, що леквар ще має й лікувальну дію. Зокрема, підвищує імунітет та підтримує організм, особливо у зимовий період. Допомагає леквар і при застудах та хворобах, пов’язаних з травленням.

Нагадаємо, буковинську Маланку визнали об’єктом нематеріальної культурної спадщини України.

Також ми раніше повідомляли, що Український інститут запустив безкоштовний онлайн-курс про історію Криму.

Фото: mkip.gov.ua.

Суспільство

На Івано-Франківщині виявили унікальну колонію пернатих з Червоної книги (ФОТО)

Опубліковано

У Галицькому національному природному парку зафіксували найбільшу на заході України колонію рідкісних птахів. Науковці нарахували десятки гнізд та сотні пташенят представників родин Ібісових і Чаплевих, які занесені до Червоної книги України.

Про це повідомили на сторінці Галицького національного природного парку.

На початку червня дослідники провели облік у полівидовій колонії птахів, щоб зрозуміти масштаби явища. У парку виявили близько 25 гнізд Косаря білого, у яких — 36 пташенят. Загальна кількість цих птахів у парку близька до 90. Зазвичай цей вид мешкає вздовж Чорноморського узбережжя, і востаннє у Галицькому нацпарку його гніздування фіксували 15 років тому.

Серед інших рідкісних птахів — Чепура мала (29 гнізд, 101 пташеня) та Квак звичайний (52 гнізда, 168 пташенят). Їхню чисельність у парку нині оцінюють в 160 та 270 особин.

Читайте також: Щоб зберегти рідкісні рослини, у лісах Хмельниччини створили три охоронні зони

А ще дослідники помітили Коровайку буру — одного з найрідкісніших птахів для Опілля. В Україні цей вид трапляється лише в кількох локаціях на півдні, тож, за словами орнітологів, його поява на Івано-Франківщині — надзвичайна рідкість.

Нагадуємо, що на Поліссі втілять найбільший в історії України проєкт по відновленню боліт у заповідниках.

Фото: фейсбук-сторінка Галицького національного природного парку

Читати далі

Суспільство

В Україну повернули тіла 1200 полеглих захисників

Опубліковано

В Україну повернули тіла 1200 полеглих захисників. За даними російської сторони, це тіла військових, які мали українське громадянство. Репатріацію провели згідно домовленостей у Стамбулі.

Про це повідомили в Координаційному штабі з питань поводження з військовополоненими.

Надалі слідчі правоохоронних органів та експертні установи МВС проведуть ряд експертиз та ідентифікацію тіл.

Читайте також: З окупації та росії вдалося врятувати велику групу українських дітей

Полеглих вдалося повернути завдяки спільним зусиллям Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими, Об’єднаного центру при СБУ, ЗСУ, МВС, Офісу омбудсмена, Секретаріату уповноваженого з питань зниклих безвісти, ДСНС та інших структур сектору безпеки й оборони.

Репатріацію провели за сприяння Міжнародному Комітету Червоного Хреста.

Нагадуємо, що на підконтрольну територію України вдалося повернути 11 дітей з окупованої Херсонщини.

Фото: фейсбук-сторінка Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими

Читати далі

Суспільство

Христина Скачківська-Сушко: єдина жінка-старшина в армії УНР (ВІДЕО)

Опубліковано

Новий епізод подкасту в межах проєкту «Відлуння незалежності» про єдину жінку-старшину в армії УНР. Христина Скачківська-Сушко відмовилась від медичної кар’єри у Швейцарії, щоб стати військовою лікаркою.

Про «кращу доньку держави», як називав її Симон Петлюра, та «пані-зірку» для побратимів, яка втекла з більшовицького полону, рятувала українських біженців, служила в армії США та лікувала африканців — дивіться або слухайте.

Читати далі

Шопочитати

Військо2 дні тому

Викладала історію навіть з позицій. Це Бароко, яка служить у «Хартії»

Олена — операторка FPV-дронів, яка захищає Україну в «Хартії». Паралельно вона взяла участь у волонтерському...

Суспільство4 дні тому

Вижила після ракетного удару та отримала 45% опіків тіла: історія вінничанки, що почала ліпити моті

Стильні окуляри, голлівудська посмішка та незмінний червоний фартушок — такою нині бачать Вікторію Головіну тисячі...

Можливості1 тиждень тому

Стартапи з місією: як молодь розробляє рішення для змін у своїх громадах

Понад 200 підлітків на вихідних об’єднуються в команди, беруть челенджі від місцевого бізнесу та влади...

Економіка і бізнес2 тижні тому

Одяг твоєї вулиці: військовий зі Львова створив футболки з принтом рідного району

Коли Ігор іде вулицею у футболці з принтом про рідний Сихів, перехожі звертають увагу й...