Ви читаєте:
Волинське соломоплетіння та закарпатський леквар внесли до списку культурної спадщини України
7хв на читання
Назад
Волинське соломоплетіння та закарпатський леквар внесли до списку культурної спадщини України
7хв на читання

Волинське соломоплетіння та закарпатський леквар внесли до списку культурної спадщини України

27 Липня 2022, 10:18
Марина Конопльова
Поділилися
0

До Національного переліку нематеріальної культурної спадщини України внесли три нові елементи.

Про це повідомили у пресслужбі Міністерства культури та інформаційної політики України.

Відтак, новими елементами нематеріальної культурної спадщини України є:

  • «Традиція соломоплетіння у Турійській громаді Волинської області»;
  • «Практика та культурний контекст приготування «чіберек» та «янтик» – традиційних страв кримських татар»;
  • «Сливовий леквар – традиція приготування та культура споживання на Закарпатті».

Нині Національний перелік елементів нематеріальної культурної спадщини України має 50 елементів.

Традиція соломоплетіння у Турійській громаді Волинської області

Соломоплетіння було поширене на території Волинської області з давніх-давен, як прадавнє ремесло і ліки. У побуті селян  ще у 30-40 роках минулого століття можна було зустріти солом’яні шкатулки, бочки для зберігання зерна, павуки, які вішали на стелі та дідухи, які носили господарі  й встановлювали  на покуті  у Святвечір. 

Традицію соломоплетіння у Турійському районі зберіг і передав нащадкам Олександр Коптюк  (1916 року народження із села Кустичі).

Дивіться відео: Закарпатець облаштував майстерню і виготовляє перископи для ЗСУ

У солом’яних виробах майстрів Турійщини зашифровані традиції, символи, знання та практики, що стосуються природи і світу.  У доробках: різдвяні павуки, іграшки, янголи, тварини, прикраси, сумки, капелюхи.  Тут своя символіка: коло – безперервний зв’язок, циклічність поколінь, ангелики – наші охоронці, дзвоники закликають добру звістку, а коник – завжди на успіх.

Приготування страв кримських татар «чіберек» та «янтик»

Традиційний варіант виготовлення цих страв зберігається i передається з покоління в покоління практично в кожній кримськотатарській сім’ї.

Останні роки кримські татари активно поширюють чібереки та янтики в різних регіонах континентальної України, готуючи страву в кафе та ресторанах. У закладах громадського харчування готують як жінки, так i чоловіки молодого та середнього віку.

Читайте також«Ми не віддали жодного сантиметра нашої землі», – зоозахисник та воїн 68 єгерської бригади Павло Вишебаба

Чіберек (çiberek  утворюється  поєднанням слів «çiy» – сирої, «börek» – м’ясна м’якоть). Це пиріжок з м’ясним фаршем, обсмажений в олії. Більшість жителів України знають цю страву під назвою «чебурек».

Формою янтик нічим не відрізняється від чіберека. Утім, головна відмінність між стравами полягає у способі приготування.

Сливовий леквар – традиція приготування на Закарпатті

Леквар, лекварь – традиційне закарпатське сливове повидло, дуже густе, оскільки цілий день (і часто ще й ніч) його варять у мідних казанах чи тазиках на відкритому вогні до темно-синього, майже чорного кольору.

Читайте також: «Зроблено в РФ, перероблено в Україні». Як уламки російських літаків перетворюються на мільйонні донати для ЗСУ

Окрім того, що сливовий леквар смачний, він ще й корисний. Споживання цього продукту лише позитивно впливає на здоров’я. Леквар дають навіть немовлят. Закарпатці впевнені, що леквар ще має й лікувальну дію. Зокрема, підвищує імунітет та підтримує організм, особливо у зимовий період. Допомагає леквар і при застудах та хворобах, пов’язаних з травленням.

Нагадаємо, буковинську Маланку визнали об’єктом нематеріальної культурної спадщини України.

Також ми раніше повідомляли, що Український інститут запустив безкоштовний онлайн-курс про історію Криму.

Фото: mkip.gov.ua.

Культура Мінкульт
По темі
Читайте також

Як зігрітися, коли немає опалення: дієві й безпечні методи від киян

Через сильні морози й російські обстріли у січні багато киян зіткнулося з проблемою: як зігрітися у власних...
14 Січня 2026
01:25
Разом з незрячим ветераном Владиславом «Самураєм» розповідаємо про важливість доступних банкоматів

Разом з незрячим ветераном Владиславом «Самураєм» розповідаємо про важливість доступних банкоматів

17 годин тому
01:57
Державний бюджет, дефіцит і держборг — що це таке?

Державний бюджет, дефіцит і держборг — що це таке?

17 годин тому
Як директор училища допомагає школярам обрати професію
02:59

Як директор училища допомагає школярам обрати професію

Микола Несен понад половину життя присвятив роботі у професійному училищі. Починав він майстром виробничого навчання — розширював перелік професій, модернізував обладнання, а…
14 Січня 2026