

Суспільство
Волонтери влаштували толоку, щоб відновити занедбану каплицю-костел на Рівненщині
Підтримай ШоТам
ШоТам – медіа, яке допомагає зберігати спокій навіть під час війни. Кожна наша публікація – це привід пишатися нашою армією, волонтерами та кожним українцем. А кожен твій донат – це внесок у боротьбу на інформаційному фронті.
Громада самотужки взялася за відновлення каплиці-костелу біля села Симонів Гощанської ОТГ на Рівненщині.
Про це повідомляє Суспільне.
Як зазначається, точний час будівництва каплиці невідомий. Одні припущення базуються на спогадах старожилів, за якими каплицю збудували у 30-х роках минулого століття і вона була діючою менше 10 років. За іншою версією, її появу пов’язують із родиною Сосновських, які раніше були власниками цих земель. У радянські часи каплицю занедбали, але півметрові стіни вціліли.
Читайте також: На Закарпатті реставрують 300-річну закинуту синагогу (ФОТО)

Почали з прибирання
Нині місцева громада її хоче відновити і вже звернулася за допомогою до культурно-просвітницького центру імені Томаша Сосновського. Роботи розпочали з прибирання каплиці-костелу і організували толоку.

“Все ми порозчищаємо, і цю, й ту сторону, все зробимо до толку, позбираємо сміття”, – сказав двірник комунального підприємства Гощанської ОТГ Юрій Радчук.
Читайте також: На Львівщині реставрують дерев’яну святиню лемківського стилю, якій майже 200 років
Разом з комунальниками працює й Микола Панчук, він голова Гощанської громади.
“Відновлення культурної спадщини – це одна з принципових позицій в розвитку нашої громади. З чого треба починати – з благоустрою. От ми його сьогодні й робимо. Люди зацікавляться, знайдуться меценати, будуть допомагати, будуть розвивати. Далі, за можливості, будемо робити дах, стіни, вікна – те, що відбувалося й із садибою в Гощі”, – каже Микола Панчук.

На толоку до каплиці-костелу приїхав і голова Рівненського культурно-просвітнцького центру імені Томаша Сосновського Ярослав Ковальчук.
Читайте також: У Львові реставрують унікальні вітражі, створені у 1914 році
Що відомо про споруду?
У тридцятих роках минулого століття орендарем цих земель був пан Задемський. І він, імовірно, збудував тоді цю каплицю-костел. На служби сюди приїздили католики із сусідніх сіл.

А з приходом радянської влади у 1939-му році каплиця-костел вже була недіюча, –припускає волонтер Петро Коробчук з Гощі. Свою розповідь він теж базує не на історичних фактах, а спогадах старожилів.
Цю добудову зробили вже за радянських часів і місцевий колгосп використовував її для сушіння й зберігання хмелю. У 80-х роках минулого століття розібрали покрівлю каплиці-костелу, а півметрові стіни культової споруди стоять і донині.
У планах Ярослава Ковальчука – відшукати історичні факти про цю каплицю і залучити кошти на її реставрацію.
Фото: suspilne.media

Суспільство

Підтримай ШоТам
ШоТам – медіа, яке допомагає зберігати спокій навіть під час війни. Кожна наша публікація – це привід пишатися нашою армією, волонтерами та кожним українцем. А кожен твій донат – це внесок у боротьбу на інформаційному фронті.
Литовський кабінет Міністрів передасть Україні мобільне містечко, розраховане на 36 сімей.
Про це повідомляє литовське видання LRT.
Зазначається, що мобільні будинки вартістю 941,5 тисячів євро встановлять у Бородянці, що на Київщині.
Окрім того, уряд Литви виділить:
- 5 мільйонів євро на ремонт однієї з трьох шкіл у Бородянці;
- 3,7 мільйона євро – на ремонт дитячого садка «Радість» в Ірпені;
- 2,3 млн євро на реконструкцію мосту через річку Трубіж, що сполучає Київську та Сумську області.
Довідка
Бородянка – це смт, яке розташоване в Бучанському районі Київської області.
2022 року через Бородянку пройшов головний шлях російського наступу на Київ. Російська бронетехніка з’явилася на околиці селища 26 лютого, і почалися її сутички та бої з теробороною, а згодом і поліцією. На початку березня російська армія захопила Бородянку. Окупанти не давали місцевим жителям розбирати завали, грабували магазини і розстрілювали цивільне населення.

1 квітня 2022 року селище було звільнене. За даними місцевої влади, окупанти повністю знищили 8 та пошкодили частково 32 багатоповерхові будинки, а по всій громаді знищено близько 500 приватних будинків та ще близько 450 частково зруйновано або зазнали пошкоджень.
Нагадаємо, Велика Британія та Польща домовилися побудувати в Україні два тимчасові селища для українців, які залишилися без житла внаслідок війни.
Крім того, у Львові на Сихові відкрили додаткові модульні будинки для українців, які втекли від війни.
Фото: hopetowns.org
Суспільство

Підтримай ШоТам
ШоТам – медіа, яке допомагає зберігати спокій навіть під час війни. Кожна наша публікація – це привід пишатися нашою армією, волонтерами та кожним українцем. А кожен твій донат – це внесок у боротьбу на інформаційному фронті.
На українсько-польському кордоні планують запустити єдині пункти пропуску.
Про це повідомив заступник міністра інфраструктури Сергій Деркач.
Наразі для того, щоб перетнути українсько-польський кордон потрібно пройти контроль і з боку Польщі, і з боку України. Єдиний пункт пропуску значно пришвидшить перетин кордону.
Зазначається, що угода з польською стороною координаційно погоджена. Попереду підготовка фінального тексту та процес ратифікації. Невдовзі визначать перші пункти пропуску, де запровадять єдиний кордон.
Також єдиний прикордонний контроль планують запровадити з Угорщиною та Словаччиною.
У 2023 році Агентство зосередить свою увагу в першу чергу на модернізації таких пунктів пропуску:
- Польща – Ягодин, Рава-Руська, Краківець, Шегині.
- Румунія – Дякове, Порубне, Красноїльськ, Дяківці, Біла Церква.
- Словацька Республіка – Ужгород.
- Угорщина – Чоп (Тиса), Лужанка, Дийда.
- Молдова – Могилів-Подільський, Рені.
Нагадаємо, на українсько-румунському кордоні відкрили новий автомобільний пункт пропуску.
Крім того, на кордоні з Польщею запустили пункт пропуску для порожніх вантажівок.
Фото: facebook.com/agency.for.restoration
Суспільство

Підтримай ШоТам
ШоТам – медіа, яке допомагає зберігати спокій навіть під час війни. Кожна наша публікація – це привід пишатися нашою армією, волонтерами та кожним українцем. А кожен твій донат – це внесок у боротьбу на інформаційному фронті.
У Києві з 1 квітня до 1 листопада на низці вулиць дозволять підвищення швидкості руху до 80 км/год.
Про це повідомили у пресслужбі Київської обласної військової адміністрації.
Зокрема швидкість 80 км/год у період із 1 квітня до 1 листопада дозволяється на таких ділянках доріг:
- Набережне шосе (від Поштової площі до Наддніпрянського шосе);
- Наддніпрянське шосе;
- вул. Саперно-Слобідська (після розвороту за вул. М. Грінченка до Південного мосту);
- Столичне шосе (до вул. Академіка Заболотного);
- просп. М. Бажана від Південного мостового переходу до Харківської площі (у зворотному напрямку від Харківської площі до Дніпровської Набережної);
- просп. Воскресенський (від вул. Воскресенської до вул. А. Навої);
- просп. Р. Шухевича (від Північного мосту до вул. Оноре де Бальзака);
- просп. С. Бандери (від Оболонського проспекту до Північного мосту);
- вул. Набережно-Рибальска (від Гаванського мосту до вул. Електриків);
- автодорога Р-69 до межі м. Києва.
Читайте також: Майбутнє пам’яток – у приватних руках. Хто рятує культурну спадщину України? Історія ініціативи «Спадщина.UA»
Зазначається, що перелік вулиць за результатами обстеження визначила Комісія у складі представників Департаменту транспортної інфраструктури КМДА, Управління патрульної поліції НПУ у м. Києві, КК «Київавтодор» та КП «Центр організації дорожнього руху», КП «Київпастранс» та КП ШЕУ районів.
Наголошується, що ці вулиці мають якісне дорожнє покриття, відбійники, надземні та підземні пішохідні переходи, що дає змогу пересуватись швидко та безпечно.
Нагадаємо, в Ужгороді встановили перші камери, що фіксують перевищення швидкості авто.
Також ми повідомляли, що у столиці на Печерську облаштовують безбар’єрні тротуари.
Окрім того, у Дніпрі з’явився світлофор зі смайликом, що котролює швидкість руху водіїв.
Фото: wikimedia.org.