Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

«Війна не закінчується на лінії фронту». Як бойові дії впливають на екосистеми, та чи зможе природа відновитися самостійно

СПЕЦПРОЄКТ

Опубліковано

Підтримай ШоТам

ШоТам – медіа, яке допомагає зберігати спокій навіть під час війни. Кожна наша публікація – це привід пишатися нашою армією, волонтерами та кожним українцем. А кожен твій донат – це внесок у боротьбу на інформаційному фронті.

Війна руйнує не лише людські життя, а й екосистеми, що потерпають від пожеж, ракетних обстрілів та замінування. Точні цифри щодо масштабів постраждалих площ сьогодні назвати неможливо: на частині територій досі тривають бойові дії, решта перебуває під окупацією чи очікує на розмінування.

Разом із WWF-Україна розповідаємо, як повномасштабне вторгнення вплинуло на екосистеми України, які регіони постраждали найбільше та чи є шанси на повне відновлення довкілля.

Остап Решетило

кандидат біологічних наук, зоолог, менеджер проєктів WWF-Україна

Від 20 до 30% території України вже зачеплено війною

Згідно з різними експертними оцінками, від 20 до 30% території України вже зачеплено війною – це мінування, лісові пожежі внаслідок загорянь після обстрілів, різного роду забруднення тощо. Не беруся стверджувати про абсолютну площу вигорілих лісів внаслідок бойових дій, але вона щонайменше в десятки разів більша, аніж за аналогічний період до війни. Загалом площа постраждалого від війни довкілля є однозначно більшою, ніж зона активних бойових дій. Та все ж найбільші руйнування екосистем спостерігаються саме вздовж лінії фронту.

Війна несе загрозу усім живих істотам. Усі вони так чи інакше страждають від її наслідків. Це може бути безпосередня шкода, наприклад, загибель чи травми внаслідок вибухів, розлякування через нетиповий шум, вимушена зміна міграційних параметрів чи зимових циклів тощо. А також опосередковані наслідки війни: різноманітне забруднення середовища існування і белігеративна трансформація (трансформація природного ландшафту внаслідок військових дій чи інших воєнно-технічних заходів, – ред.) оселищ, цілковита їх втрата внаслідок вирубування, вигорання, переміщення військової техніки, дислокації військових підрозділів, нищення чи блокування екологічних коридорів тощо.

війна в Україні: фото із супутника
Фото: maxar.com.

Суто теоретично, під загрозу зникнення підпадають, перш за все, раритетні види (рідкісні, ендемічні), зокрема ті, локалітети яких розташовані в зоні активних бойових дій. У нашому випадку – це, зокрема, степові види. Активні й рухливі тварини зазвичай здатні завчасно відчувати небезпеку і вчасно реагувати на неї, але малорухливі тварини, чи, тим більше, рослини не мають такої переваги, тому їхнє виживання матиме випадковий характер. 

Природні втрати залежать від тривалості війни

Обов’язково слід зважати також і на наслідки впливу війни на чисельність популяцій тварин і рослин: якщо втрати будуть компенсовані подальшим розмноженням, то загибель виду не загрожує, якщо ж ні – то втрата виду є цілком імовірною. І взагалі, все це залежить від тривалості і масштабу війни: чим довшою вона буде, тим більші шанси щось втратити. 

На мій погляд, наразі ми не можемо втратити щось цілком, але стан популяцій раритетних видів, безперечно, може погіршитися через війну. А в перспективі, якщо вони й так були дуже рідкісні, це може призвести до цілковитого занепаду. Слід пам’ятати, що види в переважній більшості випадків втрачаються не через безпосереднє винищення особин, а через знищення їхніх оселищ.

війна в Україні: обстріляні поля
Фото: maxar.com.

Точна оцінка наслідків війни можлива лише після її завершення

Допоки триває війна і йдуть активні бойові дії, немає змоги навіть оцінити наслідки завданої шкоди, не те щоб відновлювати втрачене. А без докладної фахової оцінки стану постраждалих екосистем їх аж ніяк не вдасться відновити до попереднього стану. Більше того, не всі зруйновані екосистеми були саме у природному стані: більшість із них – це напівприродні або ж окультурені чи аграрні ландшафти, які мали своє цільове призначення. 

Отже, робота з відновлення екосистем, коли настане відповідний час, буде спрямована далеко не завжди на відновлення саме того типу ландшафту, який був зруйнований війною, бо в багатьох випадках це буде або неможливо, або недоцільно.

Ганна Лобченко

 менеджер напряму «Ліси» Всесвітнього фонду природи WWF-Україна

2-3 млн гектарів лісів постраждали та можуть бути небезпечними для українців

Ще станом на кінець березня Держлісагентство визначало дев’ять областей, в яких було заборонено відвідувати ліси. Але буквально кілька днів тому, наприклад, на Хмельниччині відвідування знову дозволили. Такі рішення ухвалюються індивідуально, на рівні обласних військових адміністрацій та з огляду на ситуацію й запит населення. Але варто розуміти, що орієнтовні дані щодо постраждалих та потенційно небезпечних площ відрізнятимуться від реальних.

війна в Україні: замінований ліс
Фото: facebook.com/ruslan.strelets.

Найбільшу небезпеку для людей наразі становлять ліси в регіонах, де відбувалися чи досі тривають бойові дії, а також окуповані та звільнені області. Виявити й позначити всі подібні об’єкти доволі складно, крім того, ця інформація не буде оприлюднюватися у вільному доступі до завершення війни. Але вже сьогодні ми можемо говорити про близько 2-3 мільйони гектарів лісів, які зазнали чи зазнають впливу російської агресії.

Серед найбільше постраждалих регіонів: Чернігівщина – приблизно 400 тисяч гектарів, Сумщина – 290 тисяч, Луганщина – 200 тисяч, Київщина, Житомирщина та Харківщина – 120-160 тисяч гектарів. Але, знову ж, ці цифри орієнтовні й не відображають реальну ситуацію. 

Природа відновиться самостійно, але треба готуватися до економічних втрат

Якщо говорити про лісові екосистеми виключно з екологічної точки зору, процес природного відновлення відбуватиметься доволі швидко. У нас є досвід Станично-Луганського лісогосподарського підприємства, яке ще з 2014 року через замінування та бойові дії залишається небезпечним для людей. Однак там природа активно відновлюється, й на місці згарищ з’явилися рослини-піонери.

Читайте також: Зберегти символ Карпат. Чому бурий ведмідь опинився на межі зникнення, та хто рятує українського хижака

Інша справа, чого ми прагнемо з економічної точки зору. Адже значна частина цих лісів – штучні, а отже, вони не мають стійкості до змін клімату та пожеж і потребують регулярних господарських заходів. І якщо вчасно не прийти з рубкою та прочищенням, насадження будуть нестійкими й нам доведеться фіксувати економічні втрати. Так, там з’являться берези та осики, однак на ці дерева немає саме економічного попиту. До того ж, є загроза поширення інвазивних видів. 

Тож, з одного боку, на небезпечних для людей ділянках можуть формуватися природні насадження, але з іншого – ці території залишатимуться забрудненими, а насадження поступово втрачатимуть свою економічну та господарську цінність.

Сергій Зібцев

доктор сільськогосподарських наук, професор кафедри лісівництва НУБіП України, директор Регіонального Східноєвропейського центру моніторингу пожеж 

Від пожеж у лісах найбільше страждають східні й південні регіони

До повномасштабної війни щорічна площа пожеж в українських лісах сягала максимум 10 тисяч гектарів. У 2020 році, який був катастрофічним для нашої країни, вогонь охопив більше 160 тисяч гектарів. А цьогоріч, у рік, коли немає таких посух та такого рівня пожежної небезпеки, займання вже заполонили понад 330 тисяч гектарів лісів. Тобто це вдвічі більше, ніж у критичний 2020 рік, і практично в 30 разів – проти інших періодів.

Але тут варто розуміти, що два роки тому ми могли кинути на гасіння пожеж усі наявні сили та засоби. Якщо згадати займання в Чорнобильській зоні, яке почалося 4 квітня 2020 року, то його вдалося повністю ліквідувати за місяць. І це була найдовша пожежа за роки незалежності. Сьогодні ж наша країна воює, а отже, ми вже не можемо залучати такі самі зусилля. Гасити лісові пожежі в зоні бойових дій неможливо, і втрати лісів – безпрецендентні. Жодні зміни клімату не змогли б спричинити подібних масштабів.

Чорнобильська зона у вогні
Пожежа в Чорнобильській зоні, 2020 рік. Фото: dronarium.com.ua.

Загальна площа ландшафтних пожеж на території України сьогодні перевищує 2,4 мільйони гектарів. І ця цифра неймовірно велика навіть, скажімо, для такої країни як Бразилія, де практично щороку палають ліси Амазонії. Найбільш катастрофічна ситуація – у Харківській, Херсонській та Луганській областях. Лише на Луганщині ми втратили понад 70 тисяч гектарів соснових лісів. А нещодавно в ДСНС повідомили, що повністю згорів Ізюмський бір. Та й рукотворні ліси, що захищають від піщаних буревіїв Олешки та всю Україну, пострадали не менше.

війна в Україні: знищення ізюмського лісу
Пожежа в Ізюмському лісі внаслідок російських обстрілів. 6 червня 2022 року. Фото: facebook.com/MNSKHARKIV. На початку вересня в ДСНС заявили, що весь Ізюмський ліс вигорів.

Ліси Херсонщини, Харківщини та Луганщини відновляться й стануть стійкішими

Насправді, з точки зору класичної екології, на територіях, де через пожежі загинув або пошкоджений  ліс, нічого дійсно катастрофічного для природи не відбулося. Відбудеться зміна екосистем й природа зможе відновитися. А ось для соснових лісів ці пожежі, на жаль, стали фатальними. І деякі з цих територій не будуть заліснені впродовж десятиліть. Уявіть, їх створювали протягом 30 років, а після війни все доведеться починати з нуля. При цьому, ми вже не в 1954 році, коли були справжні зими та опади. За пів століття відбулися зміни клімату, до нас прийшли вітри та спека. Тож відновлення штучних лісів буде складнішим, ніж раніше. 

Ключова проблема відновлення лісів Херсонщини, Харківщини й Луганщини в тому, що ці ліси були нестійкими. І це, власне, продемонстрував той самий 2020 рік. Зараз ці ліси знищені. Звісно, на їхньому місці виростуть нові дерева. Але вони будуть мішаними: на згарищах не буває поновлення суто одного виду. Навпаки, з’являються всі види, насіння яких є десь поруч.

пожежі в Україні, що руйнують екосистеми
Пожежі на Херсонщині. Фото: uncg.org.ua.

Взагалі в класичних уявленнях пожежа – це порушення, що змінює старе покоління на нове. І це нове – більш адаптоване до сучасних умов, зокрема, до потенційних майбутніх пожеж. Щоправда, природне оновлення може тривати і 10, і 20 років, а на фініші ми отримаємо дійсно стійкі насадження. Але це добре суто в екологічному та соціальному контекстах. Про економічну складову не йдеться: заробляти на цих лісах у нас вже не вийде.

Як убезпечити себе на територіях, що постраждали від війни?

– Якщо вирушаєте до місцевості, яка була звільнена або поруч з якою тривали бої, перегляньте онлайн-мапу ДСНС, де буде зазначено, на якому етапі роботи з розмінування. 

– У разі виявлення вибухонебезпечного предмета, не наближайтеся до нього та не торкайтесь. Відійдіть на безпечну відстань (приблизно 500 метрів) та зателефонуйте за номером 102 чи 101.

– Не торкайтесь предметів та речей, розкиданих на землі.

– Пересувайтеся асфальтованими дорогами, не з’їжджайте на ґрунтові дороги та не зупиняйтеся на узбіччях.

– Перед відвідуванням природних територій, зокрема лісів, узбереж морів, озер та річок, гірських туристичних маршрутів, полів, луків , а також присадибних ділянок та земель сільськогосподарського призначення дізнавайтеся про умови їх відвідування для цивільних.

– Інформацію про умови відвідування природних територій можна дізнатися у місцевих органах влади, поліції, ДСНС, адміністрації установ природоохоронного фонду та лісомисливських господарств.

Більше про те, як відновлюватися на природі з повагою до неї — у «Дикому» туристичному етикеті від WWF-Україна.

Суспільство

Український БТР-80 майстерно ухилився від удару ворожої ракети (ВІДЕО)

Опубліковано

Підтримай ШоТам

ШоТам – медіа, яке допомагає зберігати спокій навіть під час війни. Кожна наша публікація – це привід пишатися нашою армією, волонтерами та кожним українцем. А кожен твій донат – це внесок у боротьбу на інформаційному фронті.

Екіпаж українського бронетранспортера БТР-80 майстерно ухилився від удару ворожої ракети, врятувавши техніку.

Про це повідомили в телеграм-каналі Управління стратегічних комунікацій ЗСУ.

«Український БТР-80 майстерно вийшов з-під удару протитанкової керованої ракети на Харківському напрямку», – йдеться в повідомленні.

На відео чутно, як один із бійців радить водію пригальмувати, внаслідок чого російська керована ракета проходить повз техніку.

Як пишуть розслідувачі InformNapalm, ймовірно, український захисник почув ракету через активні навушники або побачив її, перебуваючи на броні, після чого й попередив екіпаж.

«БТР-80 Збройних сил України успішно ухилився від ворожого ПТУРа, український захисник ймовірно почув ракету через активні навушники (або побачив її, сидячи на броні) і завчасно попередив екіпаж про ПТУР. Епічне відео», – йдеться в дописі.

Про БТР-80

Бронетранспортер БТР-80 – бойова колісна плавуча машина, що має озброєння, броньовий захист та високу рухомість. Бронетранспортер призначений для застосування у мотострілецьких підрозділах сухопутних військ, крім того, використовується у підрозділах морської піхоти України.

Бронетранспортер БТР-80 обладнаний десятьма посадковими місцями для розміщення відділення у складі командира відділення (машини), механіка-водія, навідника і семи мотострільців. У башті бронетранспортера розміщується кулеметна установка, що складається з 14,5-мм і 7,62-мм кулеметів.

Нагадаємо, українські військові звільнили від окупантів село Яцьківка, що в Донецькій області, та відновили контроль над позиціями поблизу Бахмута.

Крім того, ЗСУ завдали влучних ударів по двох командних пунктах окупантів у Генічеському та Каховському районах Херсонської області.

Фото: facebook.com/GeneralStaff.ua.

Читати далі

Суспільство

В Україні створили унікальний комікс на кейсі від NLAW, аби зібрати кошти на ЗСУ

Опубліковано

Підтримай ШоТам

ШоТам – медіа, яке допомагає зберігати спокій навіть під час війни. Кожна наша публікація – це привід пишатися нашою армією, волонтерами та кожним українцем. А кожен твій донат – це внесок у боротьбу на інформаційному фронті.

Команда проєкту UA Comix створила унікальний комікс на кейсі від протитанкового комплексу NLAW та оголосила благодійний аукціон на підтримку ЗСУ.

Про це повідомили на фейсбук-сторінці Ukrainian Assembly Comix.

«Перед вами – напевне, один з найбільш незвичайних українських мальописів останніх років. Незвичайний, перед усім, матеріальним носієм, на якому його намальовано. Це кейс від протитанкового ракетного комплексу NLAW. У цьому кейсі зберігався ПТРК, з якого було підбито російський танк. Сам відстріляний ПТРК залишився десь у східних степах», – розповіли творці проєкту.

Сценарій коміксу написав письменник з Луганщини Володимир Кузнєцов, авторкою короткої мальованої історії стала львівська художниця Люда Самусь. Як зазначили в UA Comix, комікс заснований на старовинній українській казці «Кобиляча голова».

Готовий NLAW-комікс виставили на аукціон. Усі зароблені кошти організатори спрямують на купівлю супутникових інтернет-терміналів Starlink для бійців 93 ОМБр «Холодний Яр».

Стартова ціна складає 20 000 грн, мінімальний крок аукціону – 1000 грн. Аукціон триватиме з 23 до 27 вересня на офіційних сторінках Ukrainian Assembly Comix.

Нагадаємо, журнал соціальних мальописів Inker презентував серію коміксів про Маріуполь та людей, яким вдалося врятуватися з епіцентру бойових дій. У першому номері зібрано чотири історії про місто, що стало символом незламності, мужності й віри.

Також ми писали, що в Україні презентували серію коміксів про українських військових, які захищали «Азовсталь», та цивільних маріупольців, котрі знайшли прихисток у підземеллях заводу.

Колаж: shotam.info.

Читати далі

Суспільство

ЗСУ завдали влучних ударів по командних пунктах росіян на Херсонщині

Опубліковано

Підтримай ШоТам

ШоТам – медіа, яке допомагає зберігати спокій навіть під час війни. Кожна наша публікація – це привід пишатися нашою армією, волонтерами та кожним українцем. А кожен твій донат – це внесок у боротьбу на інформаційному фронті.

Українські військові завдали влучних ударів по двох командних пунктах окупантів у Генічеському та Каховському районах Херсонської області.

Про це повідомив спікер Оперативного командування «Південь» Владислав Назаров.

За його словами, підрозділи ракетно-артилерійських військ за добу виконали 99 вогневих завдань. Серед них – ураження командних пунктів ворога.

«Підрозділи ракетно-артилерійських військ виконали 99 вогневих завдань. В тому числі по ураженню двох командних пунктів противника в Генічеському і Каховському районах. Продовжується наполегливий вогневий контроль із припинення ворожої активності на Каховському мосту», – розповів Назаров.

Крім того, нашою авіацією завдано 7 ударів по засобах протиповітряної оборони та районах зосередження сил та засобів ворога.

«Підтверджені втрати ворога станом на ранок склали 9 окупантів та 2 буксировані міномети 120 калібру. Решта втрат – встановлюються та дорозвідуються», – додав спікер.

Нагадаємо, українські військовослужбовці захопили десятки російських снарядів до реактивної системи залпового вогню «Град».

Також ми писали, що українські спецпризначенці 73-го морського центру з дрона Perun знищили бойову машину десанту окупантів.

Фото: facebook.com/okPivden.

Читати далі