Колонки
Війна – найкращий час для зміни професії. Не вірите? Ось кілька аргументів
За майже рік війни серед українців відбувся справжній «хард резет». Остаточно сформувалися наші цінності та стимули. А водночас – усвідомлення реальної потреби займатися тим, що драйвить і приносить максимум користі, не лише в особистому плані, а й суспільству загалом. Адже після перемоги, а частково вже і зараз, найбільш затребуваними будуть вакансії, спрямовані на відбудову країни. Та й взагалі війна – це, напевно, один із найкращих шансів змінити професію. Чому так? Зараз поясню.
Конкуренція за робочі місця лише зростатиме
Насамперед російське вторгнення неабияк вплинуло на структуру української економіки. Як наслідок – сьогодні ми маємо низку нових викликів, і ось лише кілька з них:
- масова міграція, що провокує «відтік мізків» та втрату фахових спеціалістів;
- релокація або закриття бізнесів зі сходу та півдня;
- скорочення робочих місць, що провокує зростання безробіття;
- рівень підготовки кандидатів на робітничі та технічні спеціальності не відповідає вимогам роботодавців;
- збільшення вимог, які працедавці ставлять перед кандидатами;
- скорочення програм, які забезпечували набуття практичного досвіду для молодих спеціалістів.
Якщо ж говорити мовою конкретних цифр, то, за даними НБУ, лише за перші півроку 2022 року рівень безробіття в Україні сягнув 35% в порівнянні з 2021 роком. А за даними ООН, протягом перших місяців повномасштабної війни роботу втратили 4,8 млн українців. І я не помилюсь, якщо скажу, що більшість із них наразі перебувають у пошуку нових місць. А отже, конкуренція за кожну вакансію лише зростає, а їх загальна кількість значно скоротилась у порівнянні з періодом до 24 лютого 2022 року.
Який вихід? Перекваліфікація. І, що не менш важливо, – з урахуванням спеціальностей, які будуть найбільш актуальними під час майбутньої відбудови. Прогнозую, що незабаром кількість людей, які йдуть на різноманітні навчання та курси підвищення кваліфікації, лише зростатиме. Отже, якоїсь миті пропозиції, що наразі залишаються відкритими, також значно скоротяться. А тому раджу замислитися над зміною фаху вже сьогодні – поки ринок праці в режимі очікування.
З чого почати зміну професії?
- Пройдіть тести на самовизначення, проведіть SWOT-аналіз або зверніться до кар’єрного консультанта.
- Зрозумійте, що робота завжди є, а тому моніторити вакансії потрібно ледь не тричі на день, аби дійсно був результат. Але перед цим раджу визначити пріоритетні персональні і бізнес-потреби. Це географічні межі, сфера інтересів та галузі, в яких ви можете йти на компроміс;
- оновіть резюме, вкажіть актуальні досягнення і напрацювання, зробивши фокус на конкретних результатах (краще навіть у цифрах). Під час відгуку на вакансії додавайте лаконічний мотиваційний лист на 4-5 речень;
- якщо все, що пропонує ринок праці, – не ваше, то спробуйте монетизувати власне хобі. Таким джерелом заробітку може стати кулінарія, флористика, копірайтинг, графічний дизайн, художня творчість і навіть блогерство. Ринок фрилансу в Україні активно розвивається і цьому сприяє глобалізація.
Які варіанти? Ось лише декілька
Нові сфери – новий попит. Бізнес та держава змінили орієнтацію власної діяльності та мобілізували всі ресурси заради забезпечення обороноздатності країни. У той самий час почали активно розвиватися нові сфери та збільшився попит на нових фахівців та фахівчинь.
Хто це? Експерти з 3D-моделювання, аероконструктори, оператори дронів, дизайнери, швеї, менеджери, комунікаційники, фандрайзери, програмісти тощо. А найголовніше, що в цих сферах можна без проблем розвиватись та ставати успішним з нуля. Адже раніше на нашому ринку ці напрями не мали такого попиту.
До того ж значна частина українців та українок або перебувають на військовій службі, або виїхали за кордон, що створює певний дефіцит в більш традиційних сферах (продажі, сервісні послуги, готельно-ресторанна справа, виробничі підприємства). І саме ці працедавці готові залучати та навчати нові кадри задля ефективного продовження роботи.
Читайте також: Потрібна робота? У нас немає риби, але є вудка. Як СпівДія та Career Hub працевлаштовують переселенців
Можливості для створення власної справи. Попри військовий стан економіка країни продовжує працювати, а держава підтримує створення та розвиток підприємництва. Зокрема за допомогою програми «Грант на власну справу» на платформі Дія, що надає можливість отримати безповоротну допомогу до 250 тисяч гривень для фізичних-осіб підприємців, а по окремим програмам – навіть десятки мільйонів. Спробуйте розвинути ідею власного бізнесу і держава допоможе фінансовими ресурсами на її розвиток, адже це також внесок у перемогу.
Опанувати професії на фрилансі. Про переваги дистанційної роботи можна говорити довго, але найкращими аргументами є те, що фриланс – це чудова можливість заробляти кошти і водночас бути мобільним, мати гнучкий графік та самостійно обирати клієнтів і проєкти, яких, насправді, може бути безліч одночасно. І головне, що ваш офіс – це фактично ваш ноутбук, який в умовах періодичного відключення електроенергії дасть можливість працювати з будь-якої локації.
Користуючись нагодою, хочу запросити українську молодь з інвалідністю долучатися на безкоштовну навчальну програму від Career Hub для опанування професій, які ідеально підходять, щоб почати заробляти на фрилансі. Реєстрація відкрита за цим посиланням.
А що кажуть самі українці?
Ще до нового року Центр «Розвиток КСВ» у співпраці з Державною службою зайнятості провели Всеукраїнське онлайн-опитування про актуальні напрями перекваліфікації. З’ясувалося, що найбільш популярними є професії у сферах ІТ, краси та дизайну. 70% опитаних зазначили, що хочуть опанувати новий фах на короткочасних курсах. Серед молоді віком 14-35 років цей показник склав навіть 73%. Майже 10% охочих отримати нові знання бажають зробити це у сфері основ психології та психологічної допомоги.
Серед респондентів-жінок кожна п’ята (20,8%) готова опанувати нові навички у сфері краси, зокрема пройти навчальні курси перукаря, візажиста, бровіста, майстра манікюру/татуювання/пірсингу тощо. На другому за популярністю місці (16,3%) для жінок – робота у сфері ІТ: тестувальниці, веб-розробниці, програмістки, керівниці проєктів. Закривають трійку навички у сфері дизайну (13%): графічний дизайн, веб-дизайн та 3D-дизайн.
Серед респондентів-чоловіків найбільшим попитом (28%) для перекваліфікації користується робота у сфері IT. Друга за популярністю – робота у сфері дизайну (11,8%). Третє і четверте місце з однаковою кількістю респондентів (по 9,4%) тримають кваліфікації у сферах будівництва та громадського харчування.
Звісно, відсоткова складова може змінюватися, але тенденції доволі чіткі. І це також варто враховувати, обираючи напрям для майбутньої перекваліфікації.
Підсумовуючи, зазначу, що мені імпонує ізраїльська модель професійної підготовки суспільства, в якій всі громадяни, які здатні до військової служби, мають подвійну кваліфікацію та спеціалізацію: дна в цивільній житті, а інша – у військовій сфері. Це наша нова реальність, до якої потрібно готуватися вже сьогодні.
Колонки
Вугледар: навіщо громаді казати про свої проблеми не лише у Facebook
Як працювати з малою громадою в евакуації
Колонки
Як суржик впливає на мову?
- надмірне вживання росіянізмів замість нормативних українських відповідників – даже (навіть), нє (ні), щас (зараз), навєрно (мабуть), імєнно (саме);
- «українізовані» форми російських дієслів – уїхав (поїхав), щитав (вважав), включив (увімкнув);
- порушення дієслівного керування – «вибачте мене», що від «извините (кого?) меня», правильно «вибачте (кому?) мені»;
- «українізовані» форми російських числівників – первий, послєдній;
- вживання прийменників і відмінків за російським зразком – по містам (замість містами), на польській мові (замість польською мовою);
- вимова невиразного звуку [о] – «нага балить», «надворі сильний мароз»;
- деформовані слова та словосполучення: принімає, получає, спортився (хоча існують українські слова приймає, одержує, зіпсувався);
- слова і вирази, кальковані з російської – міроприємство, прийняти міри, прийняти участь, так як, бувший у користуванні, на протязі, повістка дня, під відкритим небом тощо.
Як побороти в собі мовну хворобу?
Колонки
Польські, угорські та словацькі чиновники ввели односторонню заборону на імпорт української аграрки. Наші почали погрожувати торговими бар’єрами у відповідь. Тепер з Польщі – нашого традиційного союзника – лунають заяви про можливе зниження загальної підтримки.
Питання, а навіщо це все?
Коли польські урядовці починають займатися протекціонізмом, то від цього в першу чергу страждає їхній народ. Адже що відбувається, коли вони обмежують імпорт агропродукції? Одиничні фермери виграють, але більшість поляків почнуть втрачати гроші, бо “захищений” від іноземної конкуренції бізнес завищить ціни. А ще цей бізнес стратить мотивацію розвиватися. Захист місцевих виробників від конкуренції завжди закінчується їхнім програшем, бо «тепла ванна» дестимулює розвиток продуктивності та зводить нанівець інновації.
Для нас ефект стане прямо протилежним. Так, для підприємців-експортерів це шкода, вирощували полякам зерно, кукурудзу або яблука, мали дохід, а тепер така халепа. Але підприємці – вони тому і підприємці, що вміють викручуватись в складних ситуаціях, пристосовуються та щось вигадують. Заробили менше, зробили висновки, відкоригували бізнес-процеси і поїхали далі! У перспективі наші агропідприємці вийдуть з цієї битви сильнішими. А що споживачі? Вони теж виграють, бо ціни стануть нижчими, а купівельна спроможність зросте.
На жаль, мало людей по обидва боки кордону розуміють як працює економіка. Через це політики обох країн керуються політичною доцільністю і тому втягуються в незрозумілу торгівельну війну з негативними наслідками для всіх сторін.
Які висновки та кроки маємо зробити ми?
По-перше, нам не можна воювати на всі фронти одночасно.
По-друге, від торгівельних воєн, які розв’язують чиновники, найбільшої шкоди зазнають громадяни їхньої власної країни. Тож не потрібно вестися на провокації та відповідати симетричними заборонами. Ба більше, нам потрібно знімати бар’єри на імпорт, знижувати мита та зменшувати навантаження на бізнес всередині країни, щоб компенсувати втрати, які понесла українська сторона від протекціонізму. Це одночасно зніме напругу у відносинах замість нікому не потрібної ескалації.
В жодному разі не можна повторювати хибні дії, через які страждатимуть українці. А зі шкодою для польських споживачів через дії їхніх політиків нехай розбираються вони самі.
Будь-яка перешкода торгівлі завдає шкоди всім учасникам вільного обміну. Проте більше страждає сторона, що “захищає” своїх підприємців від імпорту. Підприємців не треба захищати, їм головне не заваджати.
Це авторська колонка. Публікація відображає особисті думки автора, що можуть не співпадати з позицією редакції ШоТам.