Суспільство
Вінниця стала найдоступнішим містом: у чому секрет успіху (ВІДЕО)
Вінницю постійно називають найдоступнішим містом. Але мало хто знає, що її такою зробили люди з інвалідністю.
“Ми знаходимося на площі Театральній, і в минулому році тут зробили зупинку зі спеціальним бордюром”, – розповідає Людмила Нецкіна, голова правління ГО “Гармонія”.
Така зупинка потрібна, аби мінімізувати допомогу сторонніх людей при потраплянні в транспорт.
“На цій зупинці я відчуваю повністю свою незалежність та самостійність Бо водієві не треба виходити, відкидати пандус та допомагати мені, – розповідає Людмила.
Читайте також: ІТ-освіта для людей з інвалідністю: як працює проєкт BeQA
“ Я отримала травму в 2008 році і майже 5 років я не виходила з дому, бо сподівалася, що зараз я встану і буду ходити. Що повернеться моє звичне життя. Але того не ставалося”, – каже жінка.
Все змінилося, коли Людмила Нецкіна потрапила у табір від ГО Гармонія.
“ Інклюзія стала невід’ємною частиною мого життя, бо я зрозуміла, що завдяки моїй діяльності місто розвиватиметься. Проєкт, яким пишаюсь особисто я – це побудова підйомника до багатоквартирного будинку. Вхід до під’їзду знаходився на триметровій висоті. Хотіли зробити пандус, але він би був як мінімум 36-метровий. Тому було прийнято рішення зробити підйомник”, – розповідає Людмила.
2019 року Вінниця посіла першість у рейтингу доступності міст “Тостер”.
“Я вважаю, що наш успіх полягає саме у співпраці з органами місцевого самоврядування та іншими громадськими організаціями Багато що залежить від нас усіх, бо ми є рушіями змін, саме ми можемо допомагати і підказувати. Ми є повноцінними членами суспільства і можемо брати відповідальність за свої міста та села”, – вважає Людмила Нецкіна.
Читайте також: Міжнародний день людей з інвалідністю: як активісти Доступно.UA роблять міста та заклади доступними
Нагадаємо, третє грудня – Міжнародний день людей з інвалідністю. Але це зовсім не свято, а день, коли ще раз потрібно наголосити на їхніх правах. Вже кілька років громадські активісти у Доступно.UA поширюють ідею доступності міського простору. Вони хочуть показати, що люди, які пересуваються на інвалідному візку, можуть жити і насолоджуватись життям на повну, гуляти містом, відвідувати різні заходи та заклади як і ті, хто ходить на своїх двох. Все, що для цього потрібно – державна підтримка та добра воля власників закладів. Засновником цієї громадської ініціативи є Дмитро Щебетюк. 10 років тому чоловік опинився на візку через травму хребта. А тепер разом з командою проводить Форум Інклюзивності.
Суспільство
У додатку «Київ цифровий» з’явиться сервіс руху транспорту.
Про це повідомили у пресслужбі КМДА.
За інформацією пресслужби, комунальне підприємства «ГІОЦ» у співпраці з КП «Київпастранс» розробляє новий сервіс «Рух транспорту», що з’явиться в застосунку «Київ Цифровий».
Сервіс оцифровує дані КП «Київпастранс» про міські зупинки та маршрути, щоб надати їх користувачам у зручному форматі.
Що це дасть?
Завдяки новому сервісу користувачі зможуть знаходити в застосунку потрібні зупинки та маршрути автобусів, тролейбусів і трамваїв, а також слідкувати за рухом транспорту на мапі. Пошук можна буде здійснювати за номером маршруту або назвою зупинки.
Читайте також: «На газ і гальма тиснуть руками». Як луцька майстерня переобладнує авто для людей на візку
Крім того, застосунок відображатиме час відправлення транспорту, зупинки на кожному маршруті та інформацію, на якій зупинці можливо здійснити пересадку. Потрібні маршрути користувачі зможуть додати в «Обране», щоб завжди мати їх під рукою.
Розробники готують «Рух транспорту» до релізу в бета-версії. Залучатимуть користувачів, аби вони залишали відгуки про нього, щоб покращувати та доповнювати сервіс, враховуючи пропозиції містян.
Також продовжать удосконалювати сервіси QR-квитків і транспортної карти для зручної оплати проїзду. Наразі QR-квитками в застосунку скористалися близько 5 мільйонів разів, поповнювали транспортні карти понад 2 мільйони разів.
Читайте також: Навчив молодь у селі займатися спортом та сортувати сміття. Успішний кейс розвитку громади
Довідка
«Київ Цифровий» – застосунок, що об’єднав головні міські сервіси. Користувачам вже доступні:
- поповнення транспортної карти,
- QR-квитки,
- оплата паркування,
- сплата штрафів,
- повернення евакуйованої автівки з QR-кодом,
- також голосування за проєкти Громадського бюджету.
Застосунок доступний для безкоштовного завантаження у App Store та Google Play.
Нагадаємо, швейцарська Stadler надала Харкову трамвай для випробувань.
Як ми повідомляли раніше, у Києві презентували маршрутні автобуси нового зразка.
Головне фото: ecoaction.org.ua.
Суспільство
З метою протидії булінгу та роз’яснення дітям їхніх прав Міністерство юстиції України проводитиме просвітницькі заходи в школах.
Про це повідомили у пресслужбі міністерства у фейсбуці.
«Мін’юст розпочинає інформаційну кампанію щодо протидії булінгу. Булінг, на жаль, доволі поширений в освітніх установах в усьому світі. Не є винятком і наша країна. Серед тем, з яких просять провести заходи у навчальних закладах, найзапитуваніша – саме булінг, в усіх його видах. Наша мета – допомогти жертвам цькувань та роз’яснити, чому не варто приховувати факти булінгу та куди звертатися по допомогу», – йдеться у повідомленні.
Читайте також: З принтами від сонячних діток та фасадами київських будинків: вісім українських виробників особливих хустинок
Наголошується, що систематичні знущання, принизливе ставлення, образи та інші види психологічного насильства як з боку дітей, так і з боку вчителів є неприпустимими і вимагають відповідної реакції.
З початком навчального року по всій Україні розпочинається проведення правопросвітницьких заходів у школах для протидії булінгу (цькуванню) та роз’яснення дітям їхніх прав.
Як отримати допомогу?
Отримати правову допомогу можна у месенджерах Телеграм за посиланням.
Також можна скористатися мобільним застосунком «Безоплатна правова допомога», у кабінеті клієнта на сайті системи БПД або ж зателефонувати за безкоштовним номером системи БПД 0 800 213 103.
Окрім того, у разі кібербулінгу про механізм дій для дітей, батьків, вчителів можна дізнатися через інтерактивний чат-бот «Кіберпес» у Telegram.
У Мін’юсті нагадали, що за булінг учасника освітнього процесу, внаслідок чого була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров’ю потерпілого, наступає адміністративна відповідальність, що передбачає накладення штрафу від 50 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від 20 до 40 годин. У випадку, коли булінг вчиняли діти до 16 років – до відповідальності притягають батьків булерів.
Довідка
Булінг (цькування) – дії учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному чи сексуальному насильстві. Такі дії вчиняються стосовно дитини чи дитиною стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого може бути заподіяна шкода психічному чи фізичному здоров’ю потерпілого. Булінг може здійснюватися також із застосуванням засобів електронних комунікацій.
Нагадаємо, рух UAnimals підготував «Червону книгу неіснуючих тварин» для дітей.
Як ми повідомляли раніше, на Хмельниччині створюють «лісову школу» для дітей біля еко-стежки.
Головне фото: nasha-persha.org.ua.
Суспільство
Перший Хмельницький кінофестиваль оголосив переможців, повідомили у пресслужбі Держкіно.
Церемонія нагородження відбулася у Хмельницькому обласному академічному музично-драматичному театрі імені Михайла Старицького.
Гран-прі 1-го Хмельницького кінофестивалю за результатами глядацького голосування здобула стрічка «Сумні портрети» режисера Віталія Кікотя.
Читайте також: З принтами від сонячних діток та фасадами київських будинків: вісім українських виробників особливих хустинок
Читайте також: «На газ і гальма тиснуть руками». Як луцька майстерня переобладнує авто для людей на візку
За результатами голосування професійного журі:
- Найкращий повнометражний фільм – «Сіль з Бонневілю», режисер Семен Мозговий.
- Найкращий короткометражний фільм – «Сумні портрети», режисер Віталій Кікоть.
- Найкращий фільм, який знято на Хмельниччині – «Залиште полиці пустими для нас», режисер Дмитро Мілієнко.
- Краща режисура – «Потерпи трошки», режисерка Любов Гончаренко.
- Краща акторська робота – В’ячеслав Довженко, фільм «Інший Франко».
- Краща анімаційна стрічка – «Примостився міст до міста», режисер Клим Климчук.
- Відзнака за створення атмосфери художнього кіно – «Останній день юності», режисери Антон Чистяков та Роман Краснощок.
- Відзнака за суспільну значущість – «Типові проблеми», режисер Михайло Рудь.
Нагадаємо, у Кам’янці-Подільському розпочався Хмельницький кінофестиваль.
Як ми повідомляли раніше, у Житомирі презентували документальну стрічку про конструктора Сергія Корольова.
Усі фото: usfa.gov.ua.