Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

Відомі й не дуже: 10 українських вершин, які варто підкорити цього літа в Карпатах

Опубліковано

Повсякчас люди прагнуть досягти максимуму своїх можливостей, перевершити самих себе і зробити неймовірне. Для чого? Аби підкорювати нові вершини: і в переносному, і в буквальному сенсі! Одного разу захопившись альпінізмом і взявши першу вершину, складно встояти перед бажанням піднятися на інші. А з досвідом можна підкорити навіть Еверест. 

Надихнувшись цією ідеєю, ми склали список кращих українських вершин, які точно варті уваги. Багато з них цілком доступні навіть звичайній, в міру підготовленій людині, що палко прагне помилуватись вітчизняним мальовничими просторами. Або ж  хоче кинути собі неабиякий виклик.

Чивчинський хребет та панорами Чорногори

Маршрут походу охопить гірський масив у південно-східній частині Карпат. Найвища вершина масиву — базальтова гора Чивчин (1769 м). Це чудовий варіант для навіть для дебютного походу в гори. Не дивлячись на те, що підйом доволі стрімкий, можна насолодитись лісовими краєвидами довкола.

Сходження на гору продемонструє красу вершини г. Піп-Іван, третю за висотою вершину Чорногорського хребта після Говерли і Бребенескула. Альпінізм в Чивчинах навчить тонкощам похідного життя та допоможе відчути усі переваги гірської природи. Чисте повітря, смачна джерельна вода й вечірні посиденьки біля багаття обов’язково запам’ятаються на все життя. Маршрут допоможе зрозуміти, хто готовий до більш тривалого походу в гори, щоб поринути з головою у гірський кемпінг, сповнений  пригод і відкриттів.

Гора Великий Лостун — легенди та штольні

Поціновувачі гірських походів з непідробним захопленням відгукуються про гору Великий Лостун (1653 м). Місце, овіяне легендами та історіями: тут є давно забуті штольні та траншеї, окопи часів Другої Світової війни. Підніжжя гори має доволі лісисту місцевість. На північ розташоване “Висяче болото” — ще одна гідрологічна знахідка карпатського регіону. Водойма розташована на гірських схилах на висоті 1457 м. над рівнем моря і живиться переважно дощовою водою. Великий Лостун — саме те туристичне місце, де можна відчути усі переваги карпатського альпінізму та насолодитись мальовничими українськими пейзажами.  

Говерла — классика, яку підкорили ще далеко не всі

Маршрут походу охопить частину Чорногірського хребта і унікальне озеро Несамовите, що овіяне легендами і оточене мальовничими горами. Похід на Говерлу (2061 м) — чудовий варіант для першого знайомства з Карпатами і дебютного походу в гори. 

Сходження на гору познайомить з найвищою точкою України, продемонструє красу Карпат і навчить тонкощам похідного життя. Чисте гірське повітря, смачна джерельна вода й вечірні посиденьки біля багаття обов’язково запам’ятаються на все життя. Маршрут допоможе зрозуміти, хто готовий до більш тривалого походу в гори, щоб поринути з головою у гірський кемпінг, сповнений  пригод і відкриттів.

Бребенескул

Поціновувачі гірських походів з непідробним захопленням відгукуються про Карпатські озера. Тим паче про ті, що знаходяться на запаморичливій висоті. Одним із таких місць є озеро Бребенескул (1801 м) — найвище в Україні й одне з найвідоміших. Протяжність озера складає 134 метра, ширина — 44 метри. Водойма знаходиться на Чорногорському масиві, який входить в найбільший Карпатський біосферний заповідник. Озеро є найтеплішим на хребті, однак температура води не сягає вище 15 градусів.

Майже дві тисячі метрів над рівнем моря перехоплює подих з перших секунд. Водойма розташована в ущелині між горами, тому дуже часто клімат не є занадто комфортним — біля озера може бути дуже холодно. Бребенескул — саме те туристичне місце, де можна відчути усі переваги карпатського альпінізму та насолодитись мальовничими українськими пейзажами.  

Гора Пір‘є

Ще однією маловідомою частинкою українських Карпат є гора Пір‘є. Заввишки 1574 м, вона розташована на захід від гори Ротундул. У підніжжя гори є руїни колиби, що можуть послугувати притулком від дощу під час гірського походу. на самій полонині знаходиться відносно цілий вкритий шифером будиночок. Місцевість загалом доволі дика та абсолютно відлюднена, оскільки мала кількість туристів чули про цю гору. Частими гостями Пір’є є хіба що прикордонники, оскільки вона знаходиться поблизу українсько-румунського кордону. Тому всім охочим відчути справжні переваги життя “як на безлюдному острові” горить зелене світло!  Дістатись на вершину не так вже й складно, тим паче для недосвідченого альпініста. 

Піп-Іван

Піп-Іван Чорногірський (Чорна Гора) — третя за висотою вершина Чорногорського хребта після Говерли і Бребенескула. Гора знаходиться на південно-східному кінці хребта, на кордоні Івано-Франківської та Закарпатської областей. Висота гори становить 2020,5 м. Піп-Іван Чорногірський відома також «конструкцією» «Білий слон», що знаходиться на вершині. Щозими верхівка гори настільки сильно обростає снігом та льодовими брилами, що її обриси стають схожими на великого екзотичного звіра. Загалом вершина гори є скелястою, з кам’янистими розсипами.

Піднятись на вершину можна за допомогою декількох маршрутів. Перший варіант — з села Дземброня через гору Смотрич або скелі Вухатий камінь, а інший — з села Шибени повз озеро Марічейка. Влітку можна обрати складніший маршрут Чорногорським хребтом. Він включає найвищі вершини Українських Карпат — Говерлу, Петрос, Брескул і, звичайно ж, сам Піп-Іван Чорногірський.

Цікаво! В українських Карпатах є й однойменна гора в масиві Мармарош — Піп-Іван Мармароський. Гора розташована на кордоні України і Румунії і сягає заввишки 1937,7 м. 

Гора Команова — найбільше плоскогір’я Карпат

Гора Команова — ще одна вершина українських Карпат, яка варта уваги. Поруч з горою, біля самого кордону України з Румунією, розташовані вертикальні кам’яні скелі з неординарною назвою “Баби”. Саме вони дуже часто приваблюють туристів, оскільки влітку звідси розгортається неабияка панорама. Гора Команова заввишки 1731 метр та дає початок гірській річці Верховинської Гуцульщини — Чорний Черемош. Північніше від вершини простягається полонина, що на сході трансформується у розлогу полонину під назвою Палениця. Саме ці полонини утворюють найвище плоскогір’я Карпат.

Петрос

Однією з найпривабливіших гір для сходження є вершина гори Петрос. Це передостанній двотисячник на Чорногірському хребті висотою 2020,2 м. Знаходиться між горами Шешул і Говерла у Рахівському районі Закарпатської області. Гора пропонує унікальні краєвиди і придатна для сходження в усі пори року. Проте зимові підйоми на Петрос можуть бути заскладними для альпіністів-новачків. Тому краще спланувати гірську пригоду вже цього літа! Маршрут не є найбільш виснажливим, однак вимагає відповідного спорядження, практичного досвіду і кваліфікованого інструктора. Без цього вершина може здатись непосильною для підкорення.

Гора Гнатася

Однією з найпривабливіших гір для сходження є вершина гори  Гнатася заввишки 1766 м. Вона знаходиться в південно-східній частині Чивчинських гір Мармароського гірського масиву. Схили гори Гнатасі є доволі стрімкими, в деяких місцях навіть зі скелястими виступами. Західна частина гори крутіша, знаходиться на румунській стороні, східна частина Гнатасі, більш полога — на українській. Маршрут не є найбільш виснажливим, однак вимагає відповідного спорядження, практичного досвіду і кваліфікованого інструктора. Без цього вершина може здатись непосильною для підкорення. До слова, сама вершина та її привершинна область  є не залісненими. Гнатася вважається найпівденнішою частиною українських Карпат.

Менчул

Гора Менчул — це одна з найвищих гір в Україні. Однак, аби досягти титулу «двотисячник», їй не вистачає всього два метри — висота вершини становить 1998 метрів. Цікаво, що у 2009 році група активістів намагалась штучно зробити насип, щоб збільшити гірську категорію Менчула. Гора знаходиться в мальовничому місці, а її схили є досить пологими. Тому дістатись на вершину не так вже й складно, а тим паче для недосвідченого альпініста. З вершини Менчула відкривається захоплююча панорама на хребет Пішконя, Боржавський і Чорногорський масиви.

Підкорення кожної з вершин подарує відчуття свободи. Лише тут гірські хребти обривисті, вершини скелясті, а велика частина маршруту проходить по межі України і Румунії. Мармароський масив не дарма називають Гуцульськими Альпами, вони разюче відрізняються від звичних карпатських вершин і не перестають дивувати своїми мальовничими краєвидами, а прикордонний статус довгий час робив цю частину Карпат закритою для відвідування. Дійсно, це унікальна можливість насолодитися тишею, зрозуміти, як п’янить гірське повітря і яким солодким може бути сон після активного гірського дня.  Похід в Карпати — це найкращий відпочинок від цивілізації!

Коментарі

Суспільство

Як біотехнологиня та вчителька мотивують жінок змінювати професії (ВІДЕО)

Опубліковано

Біотехнологиня та вчителька пішли зі своїх робіт, щоби розвивати прифронтове Запоріжжя. А тепер попри обстріли навчають молодь урбаністики, а жінок — робототехніки. Повну історію героїнь ми розказали на ютуб-каналі ШоТам.

Історія героїнь випуску

Світлана Мамай готувала дітей до успішного складання ЗНО у приватній школі. Та її цілі змінилися, коли на Запоріжжя полетіли ракети, а на околицях точилися бої. Тоді одразу зупинили навчання, а Світлана бачила себе лише у волонтерстві.

«Усе було досить сумбурно — невідомо, що далі. Розгублені діти, розгублена певною мірою я, втрата соціальних напрацювань, які в мене були. Тобто те, що в мене було важливим у викладанні — взаємодія з людьми, це енергетика, яку ти можеш отримувати, — воно повністю зникло», — поділилася культурна менеджерка ГО «Молодь Онлайн» Світлана Мамай.

Читайте також: Підприємець із Вінниці відкрив енергонезалежну реберню на воді (ВІДЕО)

Фото: ютуб-канал ШоТам

У волонтерському штабі вона зустріла Анастасію Торянік, яка полишила роботу в біотехнологічній кампанії, аби надавати гуманітарну допомогу. Світлана та Анастасія спрацювалися і скоро опікувалися волонтерськими групами.

Та невдовзі ГО, яка координувала штаб, припинила роботу. Колежанки опинилися перед вибором: повертатися до звичних справ чи повністю йти в активізм. Тож вони долучилися до ГО «Молодь Онлайн», якій саме бракувало лідерок.

Тепер Анастасія організовує навчання для молоді Запоріжжя, а Світлана займається урбаністикою.

Відео: ютуб-канал ШоТам

Про те, як активістки розвивають громадське життя у власному місті, дивіться повне відео на ютуб-каналі ШоТам. Це відео створили завдяки підтримці Уряду Канади в межах проєкту «Голос жінок і лідерство Україна», що впроваджує Український Жіночий Фонд.

Раніше ми писали, як режисерка відкрила власну кіностудію: 17 років до мрії (ВІДЕО).

Фото: ютуб-канал ШоТам

Коментарі

Читати далі

Суспільство

В Україні презентували стрічку «Сімейний альбом» про родинну історію Голодомору й війни (ВІДЕО)

Опубліковано

У столичному кінотеатрі «Жовтень» 21 листопада презентували документальну стрічку «Сімейний альбом». Його зняла режисерка Марина Ткачук у партнерстві з Музеєм Голодомору та Українським культурним фондом.

Про це повідомили у Міністерстві культури та стратегічних комунікацій.

У фільмі досліджують історичні паралелі, які є між геноцидом росії під час Голодомору 1932–1933 років і в період повномасштабної війни.

Фото: пресслужба МКСК

Читайте також: У Сикстинській капелі та Папських апартаментах створили вісім українських аудіогідів (ФОТО)

«Прем’єра відбулася за участі творчої команди та головної героїні стрічки — британської фотохудожниці Самари Пірс. Її прадід, австрійський інженер Александр Вінербергер став випадковим свідком Голодомору в Харкові 1933 року. Йому вдалося таємно сфотографувати жертв трагедії і передати ці світлини за кордон. Вінербергер прагнув донести світу правду про геноцид українців і зупинити його», — написали в МКСК. 

Коли Самара віднайшла камеру свого прадіда та альбом із фотографіями з України, вона переосмислила свій творчий шлях. Жінка вирушила на Харківщину через 90 років після Голодомору, аби засвідчити сучасні прояви геноциду проти українського народу. 

Відео: ютуб-канал Планети кіно

Читайте також: Столичному театру на Подолі присвоїли ім’я його засновника: що про нього відомо

У міністерстві зазначають, що фільм «Сімейний альбом» уперше представили у світі на ювілейному Варшавському міжнародному кінофестивалі 13 жовтня 2024 року. 

Цей фільм уже озвучили п’ятьма мовами:

  • англійською;
  • польською;
  • німецькою;
  • французькою;
  • іспанською.

Фільм «Сімейний альбом» здобув перемогу на Мистецькому конкурсі державного підприємства «Мультимедійна платформа іномовлення України» у 2023 році. Стрічку створила компанія «Гуд Монінг Дістрібьюшн».

Нагадаємо, що орган із труб і уламків ракет звучатиме на вокзалі у Львові.

Фото обкладинки: ютуб-канал Планети кіно

Коментарі

Читати далі

Суспільство

8 фото Марка Залізняка, які розкривають Голодомор та інші злочини «совєтів» проти українців

Опубліковано

В об’єктив фотографа з Донеччини Марка Залізняка потрапила національна трагедія українського народу, а сам митець, даючи настанови своєму синові-фотографу, казав: «Сину, не міняй цю хорошу справу на рублі. Знімай: те, що сьогодні — рядовий знімок, то завтра буде історією»… І сьогодні його світлини дійсно стали історією, яку тепер неможливо замовчати.

Редакція ШоТам створила добірку фотографій 1930-х років від Марка Залізняка, яка варта вашої уваги.

Біографія фотографа

Марко Залізняк — фотоаматор з хутора Романівка на Донеччині, залишив фотолітопис руйнування українського села Вдале наприкінці 1920-х – на початку 1930-х років. На його знімках увічнено моменти колективізації, розкуркулювання, знищення майна селян, відбирання хліба та виселення до Сибіру.

Фото: архів Покровського історичного музею

Залізняк вже з 12-річного віку захоплювався фотографією. Під час Голодомору йому пропонували стати фотографом у НКВС, але він відмовився. Щоб врятувати сім’ю від голоду, він обміняв свої нагороди з Першої світової війни на два пуди хліба та вивіз їх з Романівки. Пізніше він працював на будівництві заводу у Гришиному, але змушений був повернутися до Романівки внаслідок конфлікту з головою сільської ради.

У 1934 році Залізняк був засуджений за руйнування та крадіжку колгоспної пасіки, але справу закрито після апеляції та зняття звинувачення.

Фотографії Марка Залізняк стали основою для створення документальних фільмів про Голодомор, таких як «Миттєвість нашого життя», «Симфонія Донбасу», «Голодомор» та інших. Ці знімки мають велике значення у збереженні історичної правди про Голодомор, їх використовують у підручниках, монографіях та інших джерелах.

8 фото, що доводять злочини «совєтів»

  1. Розкуркулена сім’я біля свого будинку в с. Удачне Донецької області. 30-ті рр. ХХ століття
Фото: фонди ЦДКФФА України імені Г. С. Пшеничного

2. Розкуркулювання селянина П. Масюка. Село Удачне Донецької області. 1934 рік

Фото: фонди ЦДКФФА України імені Г. С. Пшеничного

3. Члени товариства зі спільного обробітку землі перевозять комору розкуркуленого селянина П. Ємця до загальної комори. 1930-ті роки

Фото: фонди ЦДКФФА України імені Г. С. Пшеничного

4. Збирання замерзлої картоплі на Донеччині. 1930-ті роки

Фото: фонди ЦДКФФА України імені Г. С. Пшеничного

5. Розкулачені селяни села Вдале Червоноармійського району Донецької області, 1930-ті роки

Фото: фонди ЦДКФФА України імені Г. С. Пшеничного

6. Доставка майна розкуркулених селян на бригадний двір у селі Удачне Гришинського району Донецької області, 1932 рік

фото: фонди ЦДКФФА України імені Г. С. Пшеничного

7. Народне гуляння біля гойдалок у селі Гришине Донецької області, 1930-і роки

Фото: фонди ЦДКФФА України імені Г. С. Пшеничного

8. Збір зернових за допомогою лобогрійки на хуторі Романівському Гришинського району Донецької області. На передньому плані — Марія Леонтьєвна Воробйова, 1930 рік

Фото: фонди ЦДКФФА України імені Г. С. Пшеничного

Коментарі

Читати далі