Суспільство
Ветеран з Тернопільщини розвиває ягідний бізнес та вчить цьому інших (ВІДЕО)
Ягоди – його пристрасть та успішний бізнес удома. А поки Василь Мартюк наближає нашу Перемогу у лавах ЗСУ.
Як партнери по кооперативу «Файна поляна» та Український ветеранський фонд допомогли фермеру-військовому не просто зберегти урожай зі свого поля, а я навіть вийти на експорт – розповідає ШоТам.
Він дуже сумує за своїми полями полуниці та малини на Тернопільщині. Тож із кожної вилазки приносить побратимам хоча б жменю ягід. Та навіть із фронту допомагає іншим стартувати в ягідному бізнесі.
«Хлопці, зачекайте трошки, ще буде незабаром мелітопольська черешня!», – Василь Мартюк, ветеран АТО, засновник фермерського господарства ФАМА.
Василь Мартюк – ветеран АТО та засновник фермерського господарства ФАМА.
«Я не є кадровим військовим і строкової служби теж не служив, проте уже вдруге в Збройних Силах України. Вперше – це 2014–2015 рік, проходив службу в піхоті, в батальйоні окремому», — Василь Мартюк, ветеран АТО, засновник фермерського господарства ФАМА.
Після демобілізації отримав землю від держави як учасник бойових дій. Усі свої 2 гектари засадив малиною, аби й родині вистачало, і на продаж.
Справа пішла, і вже за 3 роки Василь взяв ще 2 гектари – під ожину та аґрус. Аби швидше розвиватися, з іншими фермерами об’єднався в кооператив «Файна поляна».
Читайте також: Рівні фінансові можливості для кожного? На жаль, економіка працює дещо інакше
Збудували цехи для заморожування, сортування і зберігання ягід. Але повномасштабне вторгнення змусило чоловіка покинути свої поля.
Він знову став на захист рідної землі. Доки Василь на передовій, його справу підхопили родина та партнери з кооперативу.
«Війна фактично нас спонукала перейти цей бар’єр страху, бар’єр ризику. Ми маємо перший успішний досвід, і третю частину нашої виготовленої продукції ми самі навчились експортувати — це країни Європи, перша була Польща», — Тарас Андрійчук, голова ягідного кооперативу «Файна поляна».
Аби й надалі працювати на експорт, треба швидко заморожувати великі партії ягід. Із цим допоміг Ветеранський фонд: за програмою ВАРТО придбали камеру заморозки.
«Вона нам дасть можливість, не здійснюючи капітального будівництва, реалізувати збільшення пропускної здатності, збільшення потужності самого цеху заморозки. Відповідно, ми зможемо тут заморожувати до -35 °C від 5 до 7 тонн продукції за добу», — Тарас Андрійчук, голова ягідного кооперативу «Файна поляна».
Фермери планують заморозити за сезон понад 150 тонн ягід і трав. Та створити додаткові робочі місця для місцевого населення.
«Це на прийомці працівники, це сортувальники, які будуть сортувати дану продукцію, ті ж самі хлопці-вантажники, які будуть перевантажувати цю продукцію. Власне, придбавши цей один контейнер, ми збільшуємо кількість робочих місць до 5–6 чоловік», — Тарас Андрійчук, голова ягідного кооперативу «Файна поляна».
Особливу увагу кооператив приділяє консультуванню ветеранів. Адже Василь має на своїх побратимів великі плани після Перемоги.
«Повертаємося в цивільне життя і з таким же самим ентузіазмом беремося за розвиток нашого економічного потенціалу. Ми переможемо!», — Василь Мартюк, ветеран АТО, засновник фермерського господарства ФАМА.
Нагадаємо, ветеран відкрив патріотичну кав’ярню у столиці. Основна частина прибутку йде на потреби Спілки ветеранів АТО Подільського району.
Також ми повідомляли, що на порталі Дія.Бізнес з’явився новий розділ про ветеранський бізнес.
Суспільство

2 квітня — Міжнародний день поширення інформації про аутизм. Це учителька, методологиня БФ «СпівДія заради Дітей» Ксенія Костюченко та її син Юрчик. Вони підготували для ШоТам відповіді на найпоширеніші міфи про розлади аутистичного спектра (РАС), з якими зіштовхуються постійно. Усі фрази, які ви побачите тут, Ксенія часто чула від інших людей. Тепер вона розповідає, що з ними не так.
1. «Ви ж його лікуєте? Треба лікувати, обовʼязково!»
Міф: Аутизм — це хвороба, яку можна вилікувати.
Насправді РАС — це нейровідмінність, а не хвороба. Це вроджена особливість розвитку мозку, яка залишається з людиною на все життя.

Ксенія
У нас немає показів для прийому жодних препаратів. Єдине, що «показано» — це створення умов для гармонійного розвитку та соціалізації, тобто інклюзія.

Юрчик
Я відвідую спеціалістів, з якими вчуся краще розмовляти та спілкуватися, спокійніше реагувати на звуки, контролювати свої рухи та бажання. Якщо чогось не вмію, то я або вже в процесі навчання, або воно в мене на черзі.
2. «У Юрчика талант до музики — напевно, через те, що в нього РАС»
Міф: Усі люди з аутизмом — генії або мають унікальні здібності.
Цей міф популярний завдяки фільмам і серіалам. Насправді лише частина людей з аутизмом має так звані «острівці геніальності», але більшість перебувають на різних рівнях інтелектуальних здібностей, як і нейротипові люди.

Юрчик
У музичній школі кажуть, що я дійсно дуже здібний. Але в нас уся сімʼя музикальна — всі грають на музичних інструментах і співають, — тому батьки вчасно це помітили та намагаються розвивати. Я граю на флейті, співаю дискантом (високим хлопчачим голосом — ред.) і можу підібрати будь-яку мелодію на фортепіано. Але значно більше люблю грати в планшет.
3. «Ви що, робили йому щеплення?»
Міф: Вакцинація спричиняє аутизм.
Цей міф спростували численні наукові дослідження. Первинну статтю, що пов’язувала аутизм з вакцинами, визнали фальсифікацією, а її автора позбавили ліцензії.

Ксенія
У нас зроблені всі щеплення за календарем, адже син не має жодних протипоказань.
4. «О, в нашому класі був хлопчик з РАС — я знаю, що це таке!»
Міф: Усі люди з РАС однакові.
Аутизм — це спектр, а не однакова характеристика для всіх. Деякі люди в спектрі можуть бути надзвичайно комунікабельними, інші — навпаки потребують більше простору. Хтось має виражену сенсорну (доторкову) чутливість, а хтось ні. Дехто може вражати феноменальною пам’яттю або глибокими знаннями в певній галузі, а інші потребують значної підтримки в повсякденному житті.

Юрчик
Я маю гіперчутливість до емоцій, зчитую навіть найнепомітніші. Якщо хтось свариться, мені стає дуже страшно й незатишно.

Ксенія
А один мій учень з РАС міг звернути увагу на чужі емоції, тільки якщо йому про них чітко сказати.
5. «Ти — героїня, якщо виховуєш дитину з аутизмом»
Міф: Щоб виховувати дитину з РАС, потрібні героїчні зусилля.
Це один з тих міфів, який звучить ніби з повагою, але насправді може бути дуже шкідливим. Батьки дітей з РАС часто живуть звичайним життям: піклуються про дітей, підтримують, водять на гуртки, сперечаються про виконання домашніх завдань, купують улюблені іграшки. Так, у їхньому житті можуть бути виклики, але, зрештою, виховання дітей — непроста справа для всіх батьків.

Ксенія
Коли суспільство автоматично записує всіх батьків дітей з РАС у «герої», це створює хибне уявлення, що такі діти — обов’язково «тягар», що з ними завжди складно. Хоча реальність різна: комусь складно, а комусь абсолютно нормально. Для нашої сімʼї, наприклад, виховання дитини з РАС — це просто наше життя, ми не вважаємо його подвигом.
Так, бувають дуже тяжкі випадки, але не лише в сімʼях, де є дитина з РАС. Тому важливо не узагальнювати.
6. «Ми не можемо ризикувати навчальними досягненнями 30 дітей в класі»
Міф: Присутність дітей з аутизмом у класі може негативно впливати на навчання нейротипових учнів.
На жаль, ця думка популярна в школах. І це не дивно, бо є упередження, що дитина з РАС обовʼязково заважатиме, і з нею неможливо буде впоратись, якщо ти не супергерой. Це хибна та шкідлива думка, яка позбавляє учнів можливості підготуватись до реального життя у світі, де різні люди взаємодіють між собою.

Ксенія
На щастя, численні дослідження спростовують цей стереотип і показують переваги інклюзивної освіти для всіх учнів. Це, зокрема, формування толерантності та поваги до різноманітності.
Це розвиває соціальні навички: співпрацю, емпатію та взаємодопомогу. І головне, в інклюзивних класах безперечно було зафіксоване покращення академічних результатів — учні мають вищий рівень успішності, бо там використовують різноманітні педагогічні методики та більше індивідуалізованого підходу.
Я постійно працювала в інклюзивних класах, бо бачу переваги й для себе — я розширюю свої педагогічні компетенції, які приносять користь усім учням.
Суспільство

«Укрзалізниця» додала на платформі Видубичі-Трипільські в Києві зупинки для двох потягів далекого сполучення. З 10 квітня ці потяги зупинятимуться на платформі в обох напрямках.
Про це повідомили в компанії.
На зупинці зупинятимуться такі потяги:
- №79/80 «Січеслав» Дніпро – Львів;
- №793/794 Черкаси – Київ.
Читайте також: Що робити, якщо з додатку «Укрзалізниці» після кібератаки зникли квитки
Платформа Видубичі-Трипільські розташована поруч із Південним мостом та транспортною розв’язкою, що робить її зручною для пересадки. Вона входить до транспортного вузла «Видубичі», який об’єднує:
- станцію метро «Видубичі»;
- приміську платформу «Видубичі» та кільцеву електричку;
- автостанцію «Видубичі».
Як зазначили в УЗ, ця зупинка дозволить мешканцям лівобережних районів Києва швидше та зручніше добиратися до Черкащини, Кіровоградщини та Придніпров’я.
Нагадаємо, що «Укрзалізниця» впровадила безплатні пропозиції для пасажирів.
Фото обкладинки: RailGallery
Суспільство

Активісти руху «Жовта стрічка» до початку другого місяця весни розповсюдили у Сімферополі, Севастополі, Бахчисараї, Ялті та Армянську символи спротиву.
Про це повідомили у «Жовтій стрічці».
«Квітень вступає у свої права, а рух спротиву продовжує невтомно доводити, що Крим — це Україна. Бо спротив триває. Бо українці борються. Бо кожного дня на Кримському півострові тривають акції спротиву, і сьогоднішній день не виключення. Бо КРИМ — ЦЕ УКРАЇНА!» — написали у русі.
Читайте також: Ukraїner та PR Army створили фільм про депортацію кримських татар (ВІДЕО)




Нагадаємо, що рух активісти «Жовтої стрічки» до 24 лютого провели акцію в окупованих містах (ФОТО).
Раніше ми писали, що у Криму на вершині Пахкал-Кая встановили українські прапори (ФОТО).
Фото: телеграм-канал «Жовтої стрічки»