Суспільство
В Ужгороді знайшли 1000-літню монету з унікальною символікою (ФОТО)
В Ужгороді на території Замкової гори археологи знайшли 1000-літню монету з унікальною символікою. Її визнали найраннішою середньовічною нумізматичною памяткою, знайденою на території замку.
Про це в коментарі кореспонденту Укрінформу повідомив археолог, кандидат історичних наук, завідувач Археологічною музею ім. проф. Е.Балагурі Ужгородського нацуніверситету Володимир Мойжес.
“Під час археологічних розкопок, що проходили на території Ужгородського замку в 2019 році ми знайшли унікальну для нас середньовічну монету. Вона наразі є найбільш ранньою в середньовічній нумізматичній колекції цієї території,” – повідомив Мойжес.
Читайте також: Заповідник «Межибіж» показав унікальні печатки
Чим цікава монета?
Монета – срібна, у відмінному стані, не потерта, що свідчить про те, що вона мало була у вжитку і скоріше за все, була досить швидко загублена.
“На аверсі монети по колу маємо напис, схожий на CALMAN RE(X), а по центру зображена голова. Це дає нам змогу говорити про те, що ця монета – денар Угорського королівства часів Калмана, котрий правив у 1095-1116 рр. і був одружений з дочкою київського князя Володимира Мономаха,” – пояснює Мойжес.
Читайте також: На Хортиці знайшли люльку 18 ст.
З його слів, монета не пов’язана із замком чи замковою церквою, вона належить до одного із культурних шарів, яких є кілька на замковій горі в Ужгороді.
“Монета загублена на початку 12 ст., коли на горі було городище, яке, судячи з нових археологічних матеріалів, могло існувати вже з кінця 10 ст. Ця монета була виявлена разом із рядом інших знахідок – уламки кераміки, лунниця, що має аналогії та датується другою половиною 10 ст., ще одна монета 12 ст., наступника Калмана, тощо. Це дає нам підстави говорити про те, що саме Замкова гора в Ужгороді є місцем, де знаходилося те саме городище Унг, щодо локалізації якого досі тривають суперечки між істориками. Фортифікації цього городища мали бути розташовані на території замку, але пізніше зруйновані в процесі чисельних пізніших перебудов“ – пояснив Мойжес.
Читайте також: Археологи показали укріплення княжої доби XI ст. у Звенигороді (ФОТО)
Нині знахідка перебуває на постійному зберіганні в Закарпатському обласному краєзнавчому музеї.
Монета експонується на виставці «Артефакти середньовічної церкви», розташована у вітрині з нумізматичною колекцією під номером один.
Фото: ukrinform.ua, find-way.com.ua
Суспільство
Суспільство
- Києві,
- Харкові,
- Одесі,
- середмістях Львова та Дніпра.
Суспільство
Тридцятирічна мрія, яка нарешті здійснилася
«Коли нам погодилися допомогти, то я ніяк не могла в це повірити. Я була дуже рада, що на наш сільський заклад хтось звернув увагу», — каже Світлана Грош.
«Ми привозили всі необхідні матеріали та закликали людей з села допомагати відновлювати ліцей. Шукали все необхідне, якісну металочерепицю замовляли аж з Дніпра. Дуже вірили, що школу вдасться відновити, бо вона має велике значення для нашого села. Я сам навчався у цих стінах, тому це місце мені дуже дороге», — каже староста села Лихачів Олександр Семенець.
Поєднали минуле з сучасним
«Спершу ніхто не вірив, що можна відновити школу, яка створена за технологією мазанки. Вона була доволі міцна зсередини, хоча існувала з 1927 року. Проте наш проєктний менеджер наполіг, аби ми відновили її саме за старою технологією хати-мазанки. А ще ми спілкувалися з інженерами-будівельниками, які сказали, що глина рівноцінна сучасним утеплюючим матеріалам», — каже Сергій.
Набагато більше, ніж просто будівництво
«Він був щирою та відкритою людиною, кинув Канаду, всі свої гроші привіз сюди, аби допомогти українцям. На його честь на території ліцею тепер росте канадський клен», — розповідає Альона Крицук.
Передумала виходити на пенсію після відновлення ліцею
«За час відбудови ліцею я знайшла багато друзів. Це такі прекрасні люди, які підтримували одне одного в роботі. Молодь вразила мене своєю силою волі та ентузіазмом. Вони лишали свої справи, роботу і кілька місяців плідно працювали для нас», — згадує Світлана Грош.
«Я вже хотіла йти на пенсію цього року, але у вересні ми ще не завершили роботу, тому не могла залишити на когось те, що почала сама. А тепер вже і шкода покидати роботу, адже мені дуже подобається в такому красивому місці», — підсумовує директорка школи.